Після проголошення в 1948 році своєї незалежності Ізраїль фактично весь час перебуває у стані війни. Основне завдання його зовнішньої та внутрішньої політики — це безпека єврейського населення. Натомість Росія після розпаду Радянського Союзу прагнула зміцнити свої позиції на міжнародній арені, зокрема й на Близькому Сході, зайнявши для цього, так би мовити, “об’єктивну” позицію в ізраїльсько-палестинському конфлікті та позиціонуючи себе як стратегічного миротворця в регіоні.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в нашу державу Ізраїль діяв дуже обережно. Країна формально засуджувала дії Росії, але переважно утримувалася від жорсткої критики. Разом з тим, Ізраїль не надав Україні летальної зброї й обмежувався гуманітарною допомогою. Такі дії влада обгрунтовувала національними інтересами, насамперед небажанням іти на конфронтацію з РФ, адже цю державу ізраїльська влада вважала впливовим гравцем.

Ізраїль намагався підтримувати добрі відносини з Росією через присутність російських збройних сил, зокрема ППО, в Сирії. Це давало ізраїльським бойовим літакам свободу дій проти терористичної інфраструктури на сирійській території. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу називав свій підхід до російсько-української війни збалансованим, який нібито дозволяв країні ефективніші протидіяти своєму екзистенційному ворогу — Ірану.

Однак така політика виявилася помилковою. Як і у випадку з Нагірним Карабахом, російська миротворча функція максимально марна та деструктивна. Все більше країн розплачуються тяжкими наслідками за вибір довірити свою безпеку Російській Федерації. 

Почнемо з того, що, аби не програти у російсько-українській війні, Кремль зблизився з Іраном, зокрема у військовому напрямку. Ба більше, президент Сирії Башар Асад погодився через “ПВК Вагнер” надати ліванському бойовому угрупуванню “Хезболла” систему протиракетної оборони російського виробництва, а російські протикорабельні ракети “Онікс” уже можуть бути в руках терористів.

Далі варто згадати початок варварської атаки ХАМАСУ на Ізраїль 7 жовтня. Росія довго не засуджувала дії терористів, приймала у себе представників цього угрупування та відкрито підтримала Палестину. І хоча достеменно не відомо про російську причетність до нападу ХАМАСУ, війну на Близькому Сході Кремль використовує на свою користь.

Росія надала західне озброєння ХАМАСУ, щоб дискредитувати Україну, просуває наративи про нібито провальну політику Сполучених Штатів на Близькому Сході, а також про втому Заходу від України. Водночас масштабні пропалестинські мітинги у світі лише сприяють загальній дестабілізації, що грає на руку росіянам. 

В Росії зросли антисемітські настрої, що чітко демонструє погром у Дагестані. Кремль, звісно, звинуватив у цих антисемітських заворушеннях Україну та західні спецслужби, але такі події свідчить про укорінення ненависті до різних етнічних груп в РФ.

Цілком очевидно, що Росія підтримувала зв’язок з Ізраїлем, аби останній не надавав зброю Україні. Зрештою, Москва лише виграє від початку війни на Близькому Сході, бо Ізраїль тепер зосереджений на захисті власного суверенітету. Як наслідок, у найближчому майбутньому Україна навряд чи отримає від Кіпру танки Т-80У, які мали передати нам після того, як Кіпр придбає ізраїльські танки Merkava. Тепер ця схема, схоже, не спрацює, бо Ізраїль хоче створити власний танковий батальйон із резервістів.

Чи перегляне Ізраїль свої відносини з Росією, зокрема позицію щодо війни в Україні, покаже лише час. Однак уже зараз можна констатувати, що російсько-ізраїльські зв’язки погіршилися. Так, депутат Кнесету Зеєв Елькін, коментуючи співпрацю Росії зі Іраном, наголосив, що “це є нагадування тим, хто намагався лавірувати між Москвою та Вашингтоном, про те, хто насправді союзник Ізраїлю”.

Крім цього, Ізраїль припинив попереджувати Росію про удари проти підтримуваних Іраном бойовиків у Сирії, що погіршує і без того неспокійні відносини між країнами. 

А на тлі оточення армією Ізраїлю сектору Газа та проведення там наземної операції зі знищення бойовиків, російські офіційні особи скаржаться, що Ізраїль затримує дозвіл на евакуацію російських громадян. За словами речниці МЗС РФ Марії Захарової, для узгодження російських евакуаційних списків могло знадобитися до двох тижнів. І хоча Росії все ж дозволили евакуювати своїх громадян, позиція ізраїльської сторони з цього приводу була показовою. Приміром, Україна оперативно отримала дозволи на виїзд із сектору Газа для 329 українців, а процес їх евакуації вже реалізовується.

Сподіватимемося, що Ізраїль усвідомлює: саме Росія — головний донор багатьох світових криз, а нинішнє керівництво Кремля заслуговує на трибунал.  

Для Цензор.НЕТ