Найважливішим викликом у тиловій Рівненській громаді під час повномасштабного вторгнення стала організація роботи із внутрішньо переміщеними людьми, відкритість міської ради та якісне інформування мешканців. Про це свідчать результати дослідження ОПОРОЮ суспільного запиту мешканців громади щодо подолання наслідків воєнних дій.

Дослідження суспільного запиту жителів обласного центру проводилося у три етапи протягом серпня – грудня 2022 року відповідно до стандартів інноваційної методики, розробленої експертами ГО «Форум розвитку громадянського суспільства». Всього ОПОРА залучила 101 мешканця громади, з них 19 осіб – з числа внутрішньо переміщених.

На першому етапі провели серію широких консультацій за методикою Ради Європи «CivicLab», а також опитування людей, аби виявити актуальні та нагальні проблеми без прив'язки до конкретної міської політики. Додатково вивчили думку громадськості, проаналізувавши локальні групи та сторінки у соцмережах. Завдяки цьому вдалося зібрати понад 300 пропозицій та ідей. Одразу зауважимо, що чимало з проблем, які озвучували рівняни не стільки з’явилися у період повномасштабної війни, а скільки загострилися, адже з тих чи інших причин не могли бути вирішені.

“За результатами оцінки всіх проблем згрупували їх у шість сфер: робота влади з ВПО і підтримка ВПО, відкритість міської ради та якісне інформування мешканців, стан бомбосховищ, працевлаштування, енергетичні виклики та виклики в освітній сфері. Кожна із згаданих проблем є комплексною. Та зважаючи на кількість згадок про них серед наших респондентів, найбільш соціально значущими виявилися дві — робота влади з ВПО і підтримка ВПО та відкритість міської ради і якісне інформування мешканців. Тож на другому етапі ми провели глибинне дослідження громадської думки, аби детальніше вивчити ці проблеми. Фокус-групи на наш запит організувала Академія політичної аналітики «ПОЛІС», а глибинні інтерв’ю – власними зусиллями", – розповідає про процес дослідження аналітик ОПОРИ та керівник проєкту у Рівненській громаді Михайло Балик.

За результатами фокус-групових досліджень було виявлено, що першопричиною більшості проблем, з якими стикаються ВПО, є відсутність єдиного центру координації та допомоги для переселенців. Крім цього, відсутня динамічна інформація щодо їхніх потреб. Постійний моніторинг таких потреб дозволив би краще управляти процесом надання гуманітарної, психологічної чи соціальної допомоги, а реєстр ВПО – допоміг би місцевій владі краще розуміти структуру кваліфікованих кадрів і сприяти наданню цільових грантів чи бюджетних програм на відкриття власної справи та інтеграції людей до територіальної громади. 

У контексті покращення комунікації ОМС з мешканцями та стейкхолдерами учасники зазначали, що варто максимально використовувати інструменти залучення, наприклад, публічні консультації. На думку респондентів, це дозволить максимально охопити всі зацікавлені сторони та готувати більш якісні стратегічні рішення, в тому числі щодо інтеграції ВПО.

“З початком повномасштабного вторгнення ми з представниками влади, бізнесу, волонтерами щодня намагаємося вишукувати все нові інструменти для того, аби забезпечити потужну та головне, дієву підтримку громадянам, які знайшли прихисток на Рівненщині. Зокрема, й сьогодні зустрілися тут з представниками влади та громадськими діячами, аби обговорити та краще зрозуміти проблеми і більш ефективно надавати гуманітарну, психологічну чи соціальну допомогу для ВПО, а також для рівнян, які опинились в скрутних обставинах з початком війни. Адже важливий безперервний процес підтримки таких осіб, необхідна системна робота із залученням фахівців різних галузей, зокрема, медиків, юристів, освітян, фахівців із соціальної роботи, психологів. Усе для того, аби забезпечити допомогу усім, хто так чи інакше постраждав від війни”, — зазначив Віктор Шакирзян, секретар Рівненської міської ради.

Марина Кузмічова, заступниця міського голови Рівного щодо питання відкритості та прозорості влади зауважила: “Дані дослідження в черговий раз довели, що є  прірва між громадою міста та владою. Влада переконана, що інформує у достатній мірі громаду щодо дій. Разом з тим громада не бачить цього інформування. Які ж канали комунікацій потрібно використовувати: круглі столи, соцмережі, ЗМІ, листівки? Як інформація має дійти до цільової групи? Однозначно ми самостійно цю проблему не вирішимо. Як  варіант, провести ще одне дослідження, яке покаже, інформпростір цільових груп. Який відсоток мешканців ТГ реально цікавиться проблематиками життєдіяльності міста та шляхами їх вирішення? Який відсоток вже готовий до співпраці? Ще сьогоднішній аналіз наштовхує на таку думку. Мешканці міста не розуміють, як формуються бюджети, розподілення коштів, сфери відповідальності. Очевидно, що і почерпнути таку інформацію зрозумілим викладом також ніде”.

“Щодо проблематики, пов'язаної із внутрішньо переміщеними людьми, то з усіх проблем найбільш критичним є працевлаштування, — коментує посадовиця, і додає, — Сьогоднішній акцент на низьких з/п у порівнянні з такою ж роботою в інших регіонах, однозначно говорить про те, що швидких рішень тут не буде. Економічний рівень нашої громади знаходиться на низькому рівні і це заставляє  ВПО лишати нашу країну. Звісно проблема житла для ВПО є гострим питанням, але ця ж проблема є гострою і для мешканців громади, котрі стоять у черзі на житло. Багато соціальних питань вирішено в громаді, але цей аналіз знову ж показує недостатню комунікацію з однієї сторони і небажання шукати інформацію з іншої сторони”.

Підсумовуючи Марина Кузмічова каже: “Потрібні рішення довгострокової перспективи. План реалізації цих рішень. Інформування. Відмова від популізму. Загалом інструмент співпраці з ГО  у нас практично не використовується. Таку практику слід змінити і розпочати  співпрацю”.

Людмила Шатковська, заступниця голови Рівненської обласної військової адміністрації розповіла про те, як у області була налагоджена робота із внутрішньо переміщеними людьми, як були створені гарячі лінії і зазначила, що інформацію про них розміщували і на зупинках транспорту, але це не було так дієво, як сарафанне радіо. Спершу внутрішньо переміщених людей розміщували у обласному центрі, згодом почали направляти на поселення і у дальші громади області — цим займалися представники Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Рівненській області. Згодом у місця компактного проживання (МКП) людей їздили з візитами мобільно-консультаційні бригади з різними експертами — із центру зайнятості, із представниками охорони здоров’я та запитували людей про їх потреби. У МКП найчастіше проживають саме вразливі групи людей — люди з інвалідністю, люди похилого віку, але, як зазначила посадовиця, у громадах області теж чимало таких людей. Зокрема, протягом 2022 року на Рівненщині 4,3 млрд гривень йшло на соціальні програми різного спрямування (виплати, субсидії). Саме тому потрібно створювати умови для працевлаштування людей. 

Також Людмила Шатковська зауважила що зазвичай люди, які були активні в себе у громадах, активні і тут, на Рівненщині. Хоча громадські організації області, працюючи кожна у своїх напрямках, доповнюють діяльність одна одної, та у нас немає координаційної ради не тільки ВПО, але й таких організацій. Тож сподівається, що згодом завдяки спільним зусиллям влади та неурядових організацій такий майданчик буде створений.

Юлія Шигорева, начальниця Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Рівненській області  зауважила, що інтеграція — це комплексна сфера роботи, тож владі та організаціям варто об'єднуватися, визначати проблематику, здійнсюватися координацію по напрямках і робити це разом із активними внутрішньо переміщеними людьми, бо вони краще знають, що їм потрібно. Раніше кожен із мінімальною комунікацією закривав свою роботу, зважаючи на виклики часу, але вже зараз треба виходити на інший рівень і мислити більш стратегічно. Юлія Шигорева каже, що Рівненська область матиме свій координаційний центр з евакуаційною рецепцією, де зможуть працювати усі інститути громадянського суспільства, які будуть діяти для підтримки людей.

Тетяна Горбатюк, заступниця директора Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради зазначила, що чимало внутрішньо переміщених людей, які покидали Рівненську громаду, знову поверталися і розповідали, що порівняно з іншими громадами тут все влаштовано краще. Щодо питання працевлаштування повідомила, що люди, які працювали у своїх громадах, отримують ⅔ заробітної плати, тож вони не зацікавлені працювати тут на  гірших умовах. Щодо питань комунікації каже, що розробляли для людей дорожні карти з покроковими діями, але ними менш користувалися, а більше зверталися безпосередньо до Департаменту, вважаючи, що таким чином швидше вирішать свої питання. Для внутрішньо переміщених людей був створений веб-портал на сайті міської ради, де є інформація про всі заходи, а ще є газети та радіоефіри. Також додає, що у них на обліку до початку повномасштаної війни було близько 50 тисяч людей, які отримують різні види державних допомог та субсидій, а ще додалося 20 тисяч людей, які приїхали, а штат працівників залишився той самий, а частина людей ще й виїхала. У перший період приймали по 700 осіб, співпрацювали із ЦНАПом для того, аби людям було зручніше оформлювати документи. Зараз, коли вже роботу налаштували, то і комунікація більше налагодилася, внутрішньо переміщені люди додають працівників Департаменту у свої групи, через які вони можуть поширювати інформацію, здебільшого це спільноти у Viber.

Наталія Шустик, заступниця директора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради розповіла, що для внутрішньо переміщених людей були розроблені певні дорожні карти, куди і за чим їм звертатися. Зараз їх приймають лише представники Департаменту соціальної політики, але до середини березня усі працівники ЦНАПУ були залучені до цієї роботи. І хоча для багатьох із працівників ця діяльність була новою, все ж люди розуміли, що у країні війна, тому треба адаптовуватися до наявних умов. Також Наталія Шустик каже, що зараз у ЦНАПі двічі на тиждень із внутрішньо переміщеними людьми працюють психологи однієї із благодійних організацій. 

Леся Парчук, начальниця відділу Рівненського обласного центру зайнятості розповіла про державні можливості у сфері зайнятості та працевлаштування і зазначила, що люди, які хочуть працевлаштуватися і приходять у центр зайнятості, знайдуть роботу. Хоча зарплати й нижчі. Та слід зважати і на той факт, що кількість робочих місць у роботодавців зменшилася — на 41% — хтось пішов воювати, хтось припинив підприємницьку діяльність.

Якщо звернутися до статистики, то у  2021 році частину вакансій закрити не могли через низьку зарплату, а у 2022 році з травня-червня люди почали влаштовуватися і на низькооплачувані спеціальності. Чимало ж людей, які знайшли прихисток на Рівненщині раніше працювали на гірничних та інженерних спеціальностях і отримували набагато вищі заробітні плати, ніж тут можна їм запропонувати, тому не бажають йти на таку роботу.

Олена Хмельник, голова Громадської організації “Агенція сталого розвитку міста” зазначила, що однією із причин, чому люди не працевлаштовуються у таких умовах, є те, що рівень заробітної плати різнозначний допомозі від міжнародних організацій. Тому постає питання до регіональної та місцевої влади про довгострокові рішення у цій сфері. Міжнародні організації готові підтримувати воркхаби, інтеграційні та адаптаційні проекти, але для цього хочуть бачити довгострокові рішення влади. І такі рішення мають бути прийняті із залученням внутрішньо переміщених людей.

Марія Ципящук, координаторка Української Гельсінської спілки з прав людини у Рівненській області зауважила, що слід також посилювати спроможність жінок та представників малого, середнього бізнесу, а згодом — і великого. І варто створювати мережу садочків та безпечних середовищ, аби розвантажити людей і створити для них умови для працевлаштування. На це звісно потрібні кошти, але це приклад довгострокових рішень.

Далі ОПОРА планує налагодити більш тісне партнерство з Рівненською міською радою, аби вона врахувала висновки дослідження та надала ОПОРІ рішення, ухвалені для подолання обраної ключової проблеми у громаді, для їх аналізу, а в разі відсутності таких — для напрацювання рекомендацій щодо їх формування й ухвалення. Задля цього ОПОРА може залучити експерта, який спільно з усіма зацікавленими допоможе у розробці таких рішень для громади.

Повні результати дослідження ОПОРОЮ суспільного запиту щодо подолання наслідків воєнних дій доступні за посиланням.
 

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).