Протягом останніх кількох років у Львові було запроваджено ряд інструментів громадської участі, які сьогодні використовуються на практиці. Крім уже звичних форм індивідуального та колективного звернення, участі в особистому прийомі і звітуванні депутатів та посадових осіб міської ради, виступів на пленарних засіданнях та засіданнях інших органів і членства у консультативно-дорадчих органах (громадські ради) та наглядових радах, участь у конкурсі для громадських організацій («Зробимо Львів кращим») існують форми безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою Львова.

Сьогодні їхнє використання прописане у Статуті територіальної громади м. Львова, який був затверджений у грудні 2017 року. Детальний порядок їх застосування регламентований окремими положеннями, які є додатком до Статуту або окремими документами, котрі були прийняті до або після нього. У 5-му і 6-му розділах прописані шість найбільш поширених форм безпосередньої участі мешканців міста у вирішенні питань місцевого значення, а саме:

  1. консультації з громадськістю
  2. громадські слухання
  3. електронні петиції
  4. місцеві ініціативи
  5. громадський бюджет
  6. загальні збори громадян за місцем проживання

Особливістю використання інструментів громадської участі в Україні є відсутність ґрунтовної законодавчої бази, яка б регламентувала суть, зміст, порядок, засоби і роль залучення громадян у прийнятті рішень органами влади. У зв’язку з цим впровадження і застосування їх на практиці переважно регулюються нормативними документами органів місцевого самоврядування. У цьому Львівська міська рада не є винятком. Водночас при їх написані намагалися враховувала належну практику, керівні принципи та інші стандарти, які містяться у документах Ради Європи. Процес проведення і адміністрування цих партисипативних інструментів у Львові здійснюється працівниками управління «Секретаріат ради».

Наскільки можна побачити, серед них є як такі інструменти, які реалізовуються виключно у форматі публічних заходів шляхом безпосередньої взаємодії між владою і громадськістю (консультації, слухання чи загальні збори), так і ті, що реалізовуються дистанційно за посередництвом інформаційних засобів (електронні петиції, місцеві ініціативи чи громадський бюджет). Пропонуємо короткий огляд вимог, правил і практики використання інструментів громадської участі у Львові.

Консультації з громадськістю

Публічні консультації у місцевій нормативній базі мають назву консультації з громадськістю. Вони передбачають можливість участі жителів територіальної громади у вирішенні питань міста, надавати свої пропозиції та зауваження до проектів рішень або проводити опитування для виявлення громадської думки, підвищуючи у такий спосіб легітимність рішень міської ради. Предметом консультацій можуть бути питання, які належать до компетенції місцевого самоврядування. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються місцевою владою під час прийняття остаточного рішення. Проведення консультацій у Львова регламентується:

Ініціатором проведення консультацій з громадськістю може бути міський голова, Львівська міська рада, постійні депутатські комісії, фракція депутатів ради, не менше 1/10 складу міської ради виконавчий комітет і виконавчі органи міської ради щодо питань, які належать до його до компетенції.

Проведення публічних консультацій є обов’язковим при вирішенні таких питань як (1) прийняття Статуту територіальної громади м. Львова, (2) затвердження Стратегії розвитку м. Львова, (3) затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку міста, (4) затвердження бюджетної резолюції та переліку об’єктів, видатки на які будуть проводитись за рахунок бюджету розвитку міського бюджету  м. Львова у наступному році, (5) прийняття регуляторних актів і (6) розміщення на території міста екологічно небезпечних об’єктів, надання дозволів на яке відноситься до компетенції Львівської міської ради. Водночас не можуть бути предметом консультацій з громадськістю питання, які (1) не віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування і (2) пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, які належать до компетенції Львівського міського голови, міської ради та її виконавчих органів.

Ініціатор консультацій зобов’язаний надіслати звернення і необхідні супровідні документи в управління “Секретаріат ради“. Протягом 5 днів з дня надходження звернення перевіряється на відповідність вимогам цього Положення і приймається рішення про початок або відмову у проведенні консультацій. Протягом наступних 3 днів оголошення розміщується на сайті ради. Термін проведення консультацій визначає управління «Секретаріат ради», проте він не може бути меншим ніж 7 та більшим ніж 30 календарних  днів.

Консультації з громадськістю проводяться у формі подання пропозицій. Для цього ініціатор проводить відкриті зустрічі, круглі столи та інші інформаційні заходи з метою максимального залучення громадян. Письмові пропозиції можна подавати поштою, через Центр надання адміністративних послуг або електронними засобами зв’язку, кожна з яких має бути обов’язково розглянута. Усі пропозиції у 5-денний строк після закінчення консультацій надсилаються ініціатору для їх розгляду. За результатами розгляду кожної з поданих пропозицій приймається одне з трьох можливих рішень:

  • врахувати пропозицію – зазначається яким чином буде враховано пропозицію
  • частково врахувати пропозицію - зазначається в якій частині та яким чином буде враховано пропозицію
  • відхилити пропозицію – у такому разі зазначаються причини такого рішення

Протягом 2019 року у рамках публічних консультацій було подано 72 пропозиції, більшість з яких було враховано. З їхнім змістом можна ознайомитись у відповідному розділі на сайті Львівської міської ради.

Громадські слухання

Громадські слухання – це колективні зустрічі мешканців Львова з міським головою, депутатами і посадовими особами міської ради, під час яких заслуховуються, обговорюються і ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем громади. Проведення слухань регламентується:

  • Стаття 30 Статуту територіальної громади м. Львова (рішення №2667 від 07.12.2017 р.)
  • Положення про порядок проведення громадських слухань у м. Львові (Додаток № 3 до Статуту)

Громадські слухання є однією з найпоширеніших форм громадської участі львів’ян, яка має найдовшу історію поміж усіх партисипативних інструментів, що сьогодні використовуються на практиці у Львові. Вперше вони були проведені у 2007 році і з цього часу активно проводяться щороку. Протягом 13 років в рамках слухань відбулося 568 заходів, у яких загалом взяло участь близько 18 600 осіб. У середньому це 44 заходи за участі 1400 учасників в рік і проведення орієнтовно 3-5 заходів протягом місяця. Найбільш активно громадські слухання проводилися у період 2009-2011 рр. і після деякого спаду активності знову пожвавилися у період 2017-2019 рр. Протягом останніх трьох років у рамках громадських слухань відбулося 148 заходів за участі майже 6 500 львів’ян. Більшість слухань, які ініційовані мешканцями міста стосується питання будівництва та реконструкції вулиць. Для прикладу у 2019 році, станом на листопада, виконавчими органами Львівської міської ради було враховано 18 пропозицій містобудівної документації.

Предметом обговорення громадських слуханнях можуть бути будь-які питання локального або загальноміського значення, що належать до компетенції Львівської міської ради, крім питань пов’язаних з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб. Ініціатор подає повідомлення уповноваженому виконавчому органу про проведення слухання, а також Інформаційну довідку щодо предмету обговорення, яка повинна містити короткий опис проблеми та очікувані наслідки громадського слухання.

Громадські слухання проводяться за ініціативою повнолітнього члена територіальної громади м. Львова, при підтримці такої ініціативи не менше 75 підписами членів територіальної громади м. Львова, які досягнули 18-річного віку. Участь є обов’язковою для ініціаторів громадського слухання, авторів проектів документів, які виносяться на слухання, представника постійної профільної депутатської комісії, а також керівника чи заступника керівника профільного виконавчого органу міської ради.

Протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної заяви уповноважений виконавчий орган Львівської міської ради спільно з ініціатором визначає дату проведення слухання і оприлюднює оголошення на офіційному сайті ради. Воно повинно бути проведене не раніше 10 і не пізніше 25 календарних днів від дати оприлюднення оголошення.

Під час громадських слухань ініціатора або уповноважений виконавчий орган повинен провести ряд обов’язкових процедур: зареєструвати учасників у списку, видача їм мандати для голосування, обрати головуючого, секретаря і лічильну комісію, затвердити порядок денний і регламент слухань. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції, висловити зауваження, поставити усно чи письмово запитання. Пропозиції громадських слухань вважаються поданими, якщо за них проголосувала більшість зареєстрованих учасників. Подані пропозиції вносяться до протоколів громадських слухань.

Пропозиції, внесені під час громадського слухання та відображені у його протоколі, підлягають обов’язковому розгляду. Посадові особи, призначені відповідальними за розгляд пропозицій, по кожній поданій пропозиції приймають одне з рішень:

  • врахувати пропозицію – у такому разі зазначаються конкретні заходи для її реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи
  • відхилити пропозицію – у такому разі зазначаються причини такого рішення
  • частково врахувати пропозицію – у такому разі зазначаються і причини цього рішення, і заходи для реалізації частини врахованої пропозиції, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи

Інформація про результати розгляду пропозицій скеровуються ініціатора громадських слухань і публікується на офіційному сайті Львівської міської ради.

Електронні петиції

Електронна петиція це колективне звернення громадян до Львівської міської ради через її офіційний веб-сайт (Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради) або інший визначений спеціалізований сайт за допомогою електронної ідентифікації особи. Її використання регламентується:

Це один з небагатьох виключно електронних інструментів громадської участі, який передбачає збір підписів на підтримку звернення (петиції) до ради щодо будь-якого питання місцевого значення, що відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування міста Львова. Електронна петиція не може стосуватися:

  • обрання, призначення або звільнення посадових осіб Львівської міської ради чи інших підпорядкованих їй підприємств, установ, організацій, які належать до компетенції міського голови, міської ради та її виконавчих органів;
  • питань припинення або реорганізації підприємств, установ, організацій комунальної форми власності територіальної громади м. Львова.

Від початків запровадження інструменту електронних петицій у Львові для його адміністрування використовувалася зовнішня інформаційна платформа під назвою «Єдина система місцевих петицій» (www.e-dem.in.ua/lviv), якою також користується переважна більшість іншим місцевих рада України, які практикують у себе цю форму громадської участі. Водночас, у Львівській міській раді розглядають можливість для розробки власного спеціалізованого сайту для подачі петицій. Адміністрування електронних петицій здійснює управління «Секретаріат ради».

Електронна петиція підлягає розгляду, якщо протягом 60 днів з дня оприлюднення на зазначеному сайті її підтримали не менше 500 членів територіальної громади міста Львова. Автором електронної петиції може бути особа, яка досягла 16-ти річного віку, є громадянином України та яка зареєстрована у встановленому порядку, володіє нерухомим майном, офіційно працевлаштована, навчається або народилася на території м. Львова, м. Винники, смт. Брюховичі, смт Рудно (три останні населенні пункти адміністративно входять до складу територіальної громади Львова).

Після реєстрації петиції на спеціальному сайті вона проходить перевірку уповноваженою особою управління “Секретаріат ради“ на відповідність формальним вимогам Положення. У результаті попередньої перевірки приймається рішення про допущення петиції до збору електронних підписів або відхилення петиції з обов’язковим зазначенням причин такого рішення.

У разі набрання електронною петицією необхідної кількості голосів, вона виноситься на розгляд Львівської міської ради, через підготовку проекту ухвали про розгляд електронної петиції та включення його до порядку денного найближчого або наступного за ним чергового пленарного засідання міської ради. Її автор має право виступу на засіданнях постійних комісій та пленарному засіданні міської ради під час розгляду петиції. Львівська міська рада розглядає електронну петицію та приймає рішення про її підтримку більшістю голосів від загального складу ради. У разі не набрання необхідної кількості голосів депутатів – пропозиція, що міститься у петиції, вважається відхиленою.

У разі прийняття рішення про підтримку електронної петиції, виконавчий орган міської ради, визначений у тексті рішення, готує дорожню карту щодо способів вирішення питання за участю автора петиції. Вона повинна містити відповіді на три питання: спосіб вирішення питання (заходи щодо реалізації), строки вирішення питання і розмір бюджетних призначень, необхідних для вирішення питання. Після розробки дорожньої карти, виконавчий орган скеровує її на розгляд та остаточне затвердження до профільної постійної депутатської комісії.

Інструмент електронних петицій у Львові використовується протягом останніх трьох років. Починаючи з 2017 року кількість зареєстрованих петицій стрімко зростає, проте кількість внесених пропозицій залишається низькою. Причиною цього є як низька якість зареєстрованих петицій, так і неспроможність назбирати достатню кількість підписів для її подальшого розгляду Львівською міською радою. У період з 2017 по 2019 рр. на спеціалізованому сайті львів’янами сумарно було зареєстровано 623 електронні петиції, проте лише 73 з них набрали необхідну кількість підписів, що становить близько 11%. 37 петицій з 72 були підтримані депутатами міської ради, що становить 51 %. Показник їх реалізації ще нижчий – лише 16% (6 реалізованих петицій з 37 підтриманих).

Місцеві ініціативи

Місцева ініціатива – це можливість мешканців територіальної громади Львова самостійно подати письмову пропозицію (зокрема підготувати проект рішення) з будь-яких питань, які належать до відання місцевого самоврядування на розгляд Львівської міської ради, яка має прийняти відповідне рішення у межах своєї компетенції. Її застосування у Львові регламентується:

Ініціатором внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради є ініціативна група мешканців Львова у кількості не менше 5 осіб, кожному з яких виповнилося 18 років та які зареєстровані на території м. Львова не менш ніж один рік. Вона підлягає розгляду, якщо протягом 60 днів її підтримали (підписались) не менше 500 членів територіальної громади м. Львова. Підписи збираються на підписних листах встановленого зразка, який має містити ряд обов’язкових персональних даних.

Автори місцевої ініціативи можуть подати проект рішення, в якому міститиметься вирішення проблеми, котра описана у місцевій ініціативі. Проте він повинен відповідати вимогам Регламенту Львівської міської ради і містити пояснювальну записку. Разом з підписними листами і повідомленням про внесення місцевої ініціативи подається через Центри надання адміністративних послуг.

Протягом 10 робочих днів управління «Секретаріат ради» проводить перевірку поданих документів на відповідність їх вимогам законодавства і Положення. Після цього (1) приймається рішення про реєстрацію, (2) доопрацювання або (3) передачі місцевої ініціативи для розгляду на найближчому засіданні постійної Комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова.

У разі, якщо місцева ініціатива отримала необхідної кількості підписів і пройшла верифікацію вона виноситься на розгляд Львівської міської ради з можливістю виступу її авторів на найближчому або наступному за ним пленарному засіданні міської ради. Для цього управління «Секретаріат ради» готує проект рішення про розгляд місцевої ініціативи і скеровує його на розгляд профільної постійної комісії за участю профільних виконавчих органів та ініціаторів. За результатами розгляду такого проекту рішення міська рада більшістю голосів від загального складу може прийняти рішення про його підтримку або відхилити.

У разі підтримки місцевої ініціативи, визначені Львівською міською радою виконавчі органи або їх посадові особи зобов’язані підготувати дорожню карту щодо вирішення порушених місцевою ініціативою питань, а за необхідності підготувати проект рішення Львівської міської ради та представити їх на наступному пленарному засіданні Львівської міської ради. Інформація про результати розгляду місцевої ініціативи оприлюднюється в окремому розділі Інформаційного порталу депутатів Львівської міської ради.

На практиці місцева ініціатива як інструмент громадської участі використовується не часто, за весь час дії Положення з було внесено на розгляд Львівської міської ради 6 місцевих ініціатив. Причиною цього є необхідність збирати підписи мешканців вживу, а також вписувати їх паспортні дані, а також можливість подати електронну петицію, яка має такий самий ефект. 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Загальні збори громадян за місцем проживання це зібрання громадян за місцем їхнього проживання, які скликаються у будинку (сусідніх будинках), житловому комплексі, на вулиці, у кварталі, мікрорайоні для обговорення та прийняття рішень з питань місцевого значення, що мають безпосереднє відношення до території, на якій вони проводяться. Їхнє проведення регламентується статтею 29 Статуту територіальної громади м. Львова (рішення №2667 від 07.12.2017 р.).

За результатами загальних зборів приймається колективне рішення до Львівської міської ради з пропозицією щодо вирішення конкретної локальної проблеми. Вона підлягають обов’язковому розгляду місцевою владою за участю ініціаторів загальних зборів та її врахуванню у своїй діяльності.

Право участі у загальних зборах мають повнолітні мешканці Львова, які проживають на території, на якій проводяться загальні збори. Вони скликаються ініціативною групою у кількості не менше 3 жителів за місцем проживання громадян. Про проведення загальних зборів ініціативна група інформує  Львівську міську раду шляхом подання повідомлення до Центру надання адміністративних послуг із зазначенням необхідної інформації. Участь представника профільного виконавчого органу міської ради є обов’язковою, якщо повідомлення про їх проведення було подане не пізніш як за 2 робочі дні до дня зборів. Також за бажанням брати участь можуть депутати міської ради.

Загальні збори громадян можуть проводитись на території громадського простору або у приміщенні за згодою власника приміщення.

За результатами проведення загальних зборів жителі можуть прийняти рішення загальних зборів або досягти згоди щодо ініціювання та подання проекту громадського бюджету, колективного звернення чи електронної петиції, внесення місцевої ініціативи або проведення громадського слухання. Для прийняття рішення у них мають взяти участь не менше половини повнолітніх членів територіальної громади, які проживають на території, на якій проводяться загальні збори. Рішення загальних зборів приймається більшістю від присутніх.

Рішення загальних зборів оформляється у письмовому вигляді і обов’язково підписується членами ініціативної групи. До рішення, що надсилається органам та посадовим особам Львівської міської ради, також додається Реєстраційна картка загальних зборів громадян, яка є своєрідним протоколом.

Львівська міська рада або визначена посадова особа зобов’язані розглянути рішення загальних зборів  протягом 30 робочих днів з дня його отримання. За результатами розгляду ухвалюється рішення про врахування, часткове врахування або відхилення  рішення загальних зборів. Якщо міська рада або посадова особа не вважають за можливе частково або повністю врахувати таке рішення, має бути подане вмотивоване пояснення причини. Про результати розгляду рішення загальних зборів повідомляються її ініціаторів, а відповідна інформація оприлюднюється на офіційному сайті Львівської міської ради.

Загальні збори громадян за місцем проживання не користуються популярністю у Львові і фактично не використовуються на практиці через складність зібрати половину повнолітніх членів певної території. Було лише кілька спроб скористатися цим інструментом громадської участі, проте жодна з них не пройшла усіх етапів реалізації.

Громадський бюджет

Беззаперечне лідерство серед інструментів громадської участі у Львові за популярністю і кількістю залучених учасників займає громадський бюджет. Це спосіб визначення проектів, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету, шляхом прямого волевиявлення львів’ян. За його допомогою мешканці міста через голосування визначають виконання робіт, проведення заходів, придбання матеріально-товарних цінностей загальнодоступного характеру у формі проектів, які стали переможцями конкурсу.

Реалізація громадського бюджету у Львові регламентується:

Загальний обсяг громадського бюджету на відповідний бюджетний період становить не менше 1% від затвердженого розміру видатків бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету Львова. Його розмір на наступний рік визначається у бюджетній резолюції за результатами першого півріччя поточного року. На практиці ж обсяг коштів, який виділяється на проекти громадського бюджету значно більший і з кожним роком його сума зростає. Якщо у перший сезон 2016/2017 рр. було виділено 17,5 млн грн., то у наступного 2017/2018 рр. – вже 25,7 млн грн, а в 2018/2019 рр. – 38,2 млн. грн. У поточному році ця сума вже становитиме 46,5 млн. грн.

Право подавати проекти на громадського бюджет і брати участь у голосуванні мають мешканці Львова, що досягли 16-річного віку і зареєстровані, проживають, навчаються, працюють у місті або має право власності на нерухомість. Усі проекти поділяються на два види:

  1. великі проекти – проекти міжрайонного, загальноміського значення, загальна вартість реалізації яких становить від 600 000 до 3 000 000 грн, на які виділяється орієнтовно 40% загального обсягу громадського бюджету на рік. Також необхідно подати бланк встановленого зразка з переліком підписів 50 осіб
  2. малі проекти – проекти вуличного, квартального, районного значення, загальна вартість реалізації яких становить від 50 000 до 600 000 грн, на які виділяється орієнтовно 60% загального обсягу громадського бюджету, що рівномірно розподіляються між районах міста (по 10 % загального обсягу громадського бюджету на кожен з шести район). Також необхідно подати бланк встановленого зразка з переліком підписів 15 осіб.

Крім цього проекти поділяються на дві категорії:

  1. освітні та медичні - це проекти, реалізація яких стосується приміщень або територій шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, вищих навчальних закладів (крім закладів позашкільної освіти), та проекти реалізація яких стосується приміщень або територій закладів охорони здоров’я;
  2. інші – це проекти, реалізація яких не стосується приміщень або територій шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, вищих навчальних закладів та закладів охорони здоров’я. Такі проекти не можуть становити менше 40 % від загальної кількості проектів-переможців у поточному році.

Проекти до громадського бюджету можна подавати щорічно з 15 серпня по 15 вересня. Положення передбачає фінансування лише тих проектів, реалізація яких можлива протягом одного бюджетного періоду. У разі, якщо реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, приміщення чи іншого об’єкта, вони повинні бути у власності територіальної громади Львова.

Проекти можна подати через заповнення форми на спеціальному веб-сайті «Громадський бюджет» (https://lviv.pb.org.ua) або в електронному вигляді  (у форматах Word та Excel) через Центри надання адміністративних послуг. Це онлайн сервіс, який дозволяє приймати участь у подачі проектів та голосуванні за них, використовуючи BankID, електронно-цифровий підпис або інший метод ідентифікації.

Адміністрування громадського бюджету і забезпечення організації розгляду проектів здійснює управління «Секретаріат ради». Вони здійснюють перевірку правильності заповнення проекту згідно із вимогами Положення і скеровують копію проекту до відповідного профільного виконавчого органу Львівської міської ради. Протягом 21 календарного дня з дня отримання проекту він здійснює його аналіз, у тому числі уточнення кошторису. Якщо до проекту не має зауважень він допускається до голосування і оприлюднюється на веб-сайті «Громадський бюджет».

Голосування триває протягом 15 календарних днів - як правило з 1 по 15 листопада року. Право голосу має кожен львів’янин, якому виповнилося 16 років, який може віддати один голос за малий проект та один голос за великий проект. Результати голосування відображаються на е-сервісі “Громадський бюджет“ у режимі реального часу. У реалізації громадського бюджету може відбуватися освітньо-інформаційна кампанія, яку може проводити як управління «Секретаріат ради» (роз’яснення положень і умов, надавати консультації авторам тощо), так і автори проектів для залучення голосів.

Рекомендованими до реалізації вважаються ті проекти, які набрали найбільшу кількість голосів, до вичерпання обсягу коштів, виділених на реалізацію громадського бюджету на відповідний рік. Постійні депутатські Комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова і Комісії фінансів та планування бюджету на своєму спільному засіданні відповідно до результатів голосування затверджують рейтинг проектів та визначають перелік проектів, рекомендованих до фінансування за кошти громадського бюджету. На його основі до 1 грудня готується проект рішення Львівської міської ради, яке приймається на найближчому пленарному засіданні.

Реалізація проектів покладається на розпорядників коштів, що визначаються рішенням Львівської міської ради, у якою затверджено перелік проектів-переможців громадського бюджету на відповідний рік.

Громадський бюджет реалізовується у Львові з 2016 року, а тому станом на сьогодні це вже четвертий сезон його застосування. Просто зараз відбувається виконання проектів минулого року, а також поодиноких проектів попередніх років, оскільки з різних причини вони не були реалізовані.

Протягом усього періоду використання громадського бюджету львів’янами сумарно було подано 931 проект на загальну суму понад 737 млн. грн. З поміж них 214 проектів або 23% від загальної кількості стали переможцями за підсумками голосування на загальну суму майже 128 млн. грн. У період 2016-2019 рр. поміж 159 проектів-переможців вже реалізовано 141 з них. 15 проектів перебувають у процесі виконання, що становить лише 9%, хоча деякі із значним відставанням від запланованого графіка. Ще два проекти з сезону 2016/2017 рр. неможливо реалізувати, а один з сезону 2018/2019 рр. – реалізацію проекту зупинено у зв’язку з ухвалою суду. Що стосується 55 проектів, які перемогли під час останнього голосування у листопаді 2019 року, то про них на разі говорити передчасно.

Показники реалізації Громадського бюджету у Львові

Рік

Подано проектів

Сума коштів

Проектів

переможців

Сума коштів, млн. грн

Проголосувало

осіб

Реалізовано

проектів

Триває

реалізація

2019/2020

219

215,21

55

46,5

103 726

у процесі

у процесі

2018/2019

159

141,56

54

38,2

68 285

43

10

2017/2018

294

234,98

38

25,7

72 061

35

3

2016/2017

259

145,35

 

67

17,5

21 215

63

2

Total

931

737,1

214

127,9

265 287

141

15

Наскільки можна побачити з порівняльного аналізу, з кожним роком реалізації громадського бюджету у Львові зростає не лише кількість поданих проектів і суми залучених коштів, але також кількість львів’ян, які беруть участь у голосуваннях.  Протягом чотирьох років участь у голосуваннях загалом взяло 265 тис. мешканців Львова.

У 2019 році участь у голосуванні взяло 14% мешканців міста - 103 726 осіб. Ріст активності, порівняно з попереднім роком, становить 52%, а порівнюючи з першим 2016 роком – кількість зросла майже у 5 разів. Переважна більшість з них надає перевагу голосування через BankID (зростання від 67% у 2016 р. до 81% у 2019 р.) і значно менше через Центр надання адміністративних послуг (спадання від 33% у 2016 р. до 19% у 2019 р.).

І на завершення огляду інструментів громадської участі, які практикуються у Львові також хочу лише згадати місцевий референдум. Він згадується у статті 27 Статуту територіальної громади м. Львова як форма вирішення мешканцями Львова питань, віднесених Конституцією України та законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення. Прийняті за його допомогою рішення є обов’язковими для виконання на території Львова і не потребують затвердження органами місцевого самоврядування чи органами державної влади. Саме цим вони принципово відрізняються від рішень, які приймаються за посередництвом інших партисипативних інструментів. Проте через відсутність законодавчої бази місцевий референдум, на разі, не застосовується, оскільки його проведення не можливо вирішити шляхом прийняттям нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.

 

Ця публікація розроблена в межах проєкту «Силабус публічних консультацій», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА та Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» та дофінансовується за програмою „RITA Зміни в регіоні”, яка фінансується Польсько-американським фондом Cвободи