Громадські обговорення і слухання — важливі інструменти владно-громадської взаємодії. В окремих сферах, наприклад екології й містобудуванні, їх обов’язковість закріплена в законі. Однак місцева влада має можливість залучати жителів до обговорення значно ширшого кола питань. 

У Полтаві за 3 роки відбулося всього громадських 12 слухань, із яких 10 — до повномасштабного вторгнення. Як функціонує цей інструмент у місті та чи дійсно він впливає на рішення влади?

В Україні немає єдиного закону, який регулював би процедури всіх форм громадської участі. Основні їх типи наведені в кількох законах, зокрема “Про місцеве самоврядування”. Громадські слухання визначені в його статті 13 як право на зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення. Однак порядок проведення громадських слухань визначає статут громади.

1 травня 2024 року міська рада затвердила Статут Полтавської міської територіальної громади у новій редакції. Деталізовано процедуру проведення громадських слухань, також врегульовано проведення публічних консультацій. 

Попередня редакція Статуту містила доволі загальні формулювання щодо проведення громадських слухань, що підвищувало ризик формального виконання цієї процедури. Жителі могли ініціювати слухання у разі наявності 500 підписів під колективним зверненням. 

Додамо, що проведення громадських обговорень і слухань у деяких сферах врегульовані окремо, наприклад, щодо екології та містобудівної документації. 

Також у вересні 2023 року Полтавська міська рада врегулювала громадські обговорення кандидатур старост у старостинських округах. Хоча сама процедура тут не прописана, у документі визначена кількість жителів, необхідна для підтримки кандидатури старости. Наприклад, якщо у старостинському окрузі проживає до 1500 жителів, необхідно більше 20% голосів, від 1500 до 10 тисяч — більше 17%, від 10 тисяч до 20 тисяч — більше 14%, від 20 тисяч до 30 тисяч — більше 10%. 

Аналізуючи дані за 2021–2023 роки, ми знайшли інформацію про проведення 48 консультацій з громадськістю (з них 12 — громадські слухання). Також у цей розділ включені голосування за перейменування вулиць, що відбувалися на платформі е-DEM. 

Найбільше консультацій з громадськістю — 28 — відбулося у 2021 році. Натомість після початку повномасштабного вторгнення їх кількість різко зменшилася — до 7 у 2022 році та 13 у 2023-му.

З 12 громадських слухань майже всі були проведені у 2021 році, і лише по одному — в 2022 та 2023 роках. У 2021 році їх темами були ЖКГ (4), будівництво (3), транспорт (1) або та інші сфери (2). У 2022 році слухання стосувалися встановлення режимів роботи закладів сфери послуг, а у 2023 році — містобудування. 

Головною проблемою під час аналізу громадських обговорень та слухань є відсутність розуміння того, чи були врешті враховані пропозиції від громадськості. Наприклад, у звітах за результатами обговорень вказана загальна інформація, однак не конкретизовано, що саме було враховано і як. 

Зате позитивною практикою є консультації (голосування) на платформі е-DEM, зокрема щодо перейменування вулиць та інших об’єктів топоніміки. 

Транспорт

За 2021–2023 роки в Полтаві відбулося лише одне громадське обговорення щодо підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті, хоча ця тема періодично з’являється у публічному просторі. 

24 травня 2021 року розпочалися громадські обговорення тарифів на проїзд у тролейбусах та автобусах. Громадські слухання відбулися 4 червня. Передбачалося підвищення тарифів на проїзд у тролейбусі з 3 до 6 гривень (удвічі), в автобусі — з 5 до 8 гривень. Перевізники заявили, що за такими тарифами вони матимуть нульову рентабельність, а справді рентабельна ціна квитка в автобусі має сягати 13 грн. У липні виконком прийняв тарифи у 6 та 8 грн. 

Питання підвищення тарифів порушували і в 2022 році, але громадського обговорення вже не було. Міський голова Олександр Мамай зазначив, що вартість мають обговорити з приватними перевізниками. 

У травні 2022 року приватні перевізники відмовилися виходити на маршрути, вимагаючи підвищення тарифів. Тоді ж міський голова Олександр Мамай влаштував у себе в телеграм-каналі голосування з цього приводу, сформувавши питання маніпулятивно). Врешті, більшість читачів висловилися проти підняття тарифів, що, втім, не вплинуло на остаточне рішення — міськвиконком проголосував за підвищення тарифів до 10 грн для тролейбусів та не більше 15 грн для автобусів.

Фото: голосування про зміну тарифів на проїзд. Скріншот з офіційного телеграм-каналу міського голови Олександра Мамая, травень 2022 року

Містобудівна документація

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації стосуються широкого кола жителів міста, тож привертають до себе увагу. До того ж тема забудови завжди супроводжувалася розголосом у медіа. Обов’язковість громадських слухань щодо проєктів містобудівної документації визначена Постановою Кабміну №555, нова редакція якого прийнята у 2022 році.

У 2021 році в Полтаві відбулися 3 громадські слухання щодо забудови, рішення щодо всіх них затверджені на сесії міськради 16 листопада. 

У червні-липні відбулися громадські обговорення щодо внесення змін до плану зонування території міста (зонінг). Одним з питань була зміна дозволеної висотності будинків. 11 листопада депутатська комісія з питань містобудування й архітектури не підтримала ці зміни, але вже 16 листопада на сесії депутати проголосували за збільшення висотності забудови в історичному центрі Полтави з 23 до 27 метрів, викреслення ареалу навколо Хрестовоздвиженського монастиря як історичного тощо.

В контексті зонування варто згадати ще одне громадське обговорення, що стосувалося проєкту забудови Прирічкового парку — зони відпочинку на березі Ворскли в полтавському мікрорайоні Левада. У 2021 році компанія Novos Development Group запланувала звести тут три 16-поверхові будівлі, але без змін до зонінгу цей проєкт не міг бути реалізованим 

Оскільки збільшення висотності впливає на збереження історичної частини міста, місцеві жителі організували протести проти забудови. Це питання порушувала і Полтавська обласна прокуратура. У 2021 році була зареєстрована відповідна петиція, яка набрала 841 голос із необхідних 250. Врешті, проти забудови висловлювалися й депутати міськради. 

На громадських слуханнях 6 липня погляди розділилися — частина полтавців виступала проти забудови, а частина її підтримала. 16 листопада питання про Прирічковий парк винесли на розгляд сесії. Під стінами міськради зібрався мітинг проти забудови, однак голосами 22 депутатів рішення про дозвіл на зміну висотності прийняли. 

В серпні-вересні 2021 року відбувалися громадські обговорення детального плану території, обмеженої вулицями Зіньківською, Новозіньківською, площею Павленківською та проїздами. Фактично планувалося будівництва нового мікрорайону на місці Полтавського турбомеханічного заводу. 

10 вересня відбулася презентація та громадські слухання проєкту. На сесії 16 листопада детальний план забудови прийняли (на цій же сесії голосували і за Прирічковий парк).

Депутат Полтавської міськради Вадим Ямщиков зазначає, що вплив громадськості на питання містобудівництва недостатній: “Не вистачає впливу громади, хоча за законом вона має дорадчий голос. На громадських слуханнях, коли люди приходять обговорити позиції щодо забудови, вони повинні проживати в цьому кварталі. Їхні зауваження, які вони подають письмово, приймаються місцевими радами, депутатською комісією з питань містобудування та архітектури. Їх можуть врахувати чи ні. Більше вплив ведеться на голосування депутатів, на сесії, коли їх обирають, щоб депутати голосували чи не голосували.”

У 2023 році відбулися громадські обговорення щодо детального плану території на вулиці Матросова. Історія цього питання тягнеться ще з 2017 року, коли з’явився перший анонс будівництва. У лютому 2022 року оголошено про початок громадських обговорень, однак через повномасштабне вторгнення процес скасували. 12 травня відбулися громадські слухання, наявний їх відеозапис. 


Фото: Мітинг проти забудови Прирічкового парку під стінами Полтавської міськради у 2021 році. Джерело: “Суспільне Полтава”

е-DEM

Окремо слід згадати про консультації у вигляді електронного голосування на платформі е-DEM. Більшість консультацій стосувалися зміни назв вулиць, однак на них виносили й кілька інших питань, зокрема відбір представників громадськості до робочих груп. 

Також на е-DEM відбувалися голосування щодо визначення нової дати святкування Дня міста Полтави, вибору логотипу Полтавського міського парку та встановлення заборони куріння на пішохідній частині вулиці Соборності та Театральній площі. 

ЖКГ

5 громадських обговорень (зокрема 4 громадські слухання) протягом 2021–2023 років були присвячені питанням ЖКГ. Всі вони відбулися до повномасштабного вторгнення та в основному стосувалися питання вивезення побутових відходів. 

Зокрема, 30 квітня 2021 року почалося громадське обговорення документації для проведення конкурсу щодо вивезення побутових  відходів, а громадське слухання  відбулося 27 травня. У серпні мали місце громадські обговорення щодо норм вивезення побутових відходів, а у листопаді — щодо конкурсу на вивезення побутових відходів на території старостинських округів (вже без громадських слухань). 

У грудні 2021 року були проведені громадські обговорення правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Прикметно, що в червні 2023 року Антимонопольний комітет України повідомив, що відповідне рішення міськвиконкому порушує антимонопольне законодавство.

Інше громадське обговорення в сфері ЖКГ у грудні 2021 — січні 2022 років стосувалося конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку. Це був крок до відмови від послуг КП “ЖЕО № 2” та передачі обслуговування житлового фонду громади до управлінських компаній. Наразі ЖЕО №2 обслуговує більше 1900 будинків, тож це потенційний ринок для зацікавлених компаній. Через повномасштабне вторгнення Росії впровадження рішення відклали.

Екологія та бюджет

Окремо потрібно згадати про консультації щодо стратегічної екологічної оцінки та обговорення бюджету. 

У 2021 році відбулося 9 електронних консультацій з громадськістю щодо інформації про бюджет, а також виконання його доходів та видатків за 2020 та 2021 роки (одна з консультацій завершилася у січні 2022 року). Ще один збір онлайн-пропозицій щодо виконання бюджетних програм провели в лютому-березні 2023 року. У 2024 році також мали місце аналогічні консультації. Під час жодної з цих консультацій не було внесено зауважень та пропозицій. Імовірно, через відсутність відгуку від громадськості, вони були швидше формальними. 

Інший блок консультацій стосується стратегічної екологічної оцінки — обов’язковість їх проведення передбачена законом. Ми знайшли 12 повідомлень про громадські обговорення Програм економічного і соціального розвитку, Програми охорони довкілля, Стратегії розвитку Полтавської громади до 2027 року. Такі обговорення проводять шляхом прийому пропозицій і зауважень онлайн та офлайн. 

Інші слухання

У 2021 році відбулися громадські слухання щодо підвищення тарифів на послуги, які надає ритуальна служба м. Полтава, та щодо оренди комунального майна Полтавської міської територіальної громади. А наприкінці 2021 року почалися обговорення зі слуханнями щодо режимів роботи закладів сфери послуг — обмеження продажу алкоголю з 22 до 8 години на території старостатів. У Полтаві такі обмеження ввели ще в 2019 році. 

Підсумки

Оцінити вплив громадських обговорень на прийняття рішень у Полтавській міській громаді складно. Наприклад, маємо низку консультацій, де не було подано жодних пропозицій чи зауважень, тож, вірогідно, такі обговорення були радше формальними. 

Окремі рішення, як-от питання забудови, отримували широкий розголос у медіа та привертали увагу полтавців. Однак і тут говорити про вплив думки громади на рішення важко. Показовим є обговорення забудови Прирічкового парку, коли частина жителів виступила проти, використала одразу кілька інструментів участі (електронні петиції й громадські слухання) та навіть провела протести. Однак рішення про затвердження детального плану території все ж прийняли. 

У звітах за результатами громадських обговорень вказана загальна інформація про подані пропозиції, але вона не дозволяє зрозуміти, що саме було враховано та чи був ефект від громадської активності. 

Депутатка міської ради Юлія Городчаніна зазначає, що проводити громадські слухання потрібно на важливі для громади теми. Однак дієвість цього інструмента в Полтаві сумнівна: “Я не бачила останнім часом, щоб міська рада добровільно анонсувала громадські слухання на будь-яку важливу тему. Для мене це ознака того, що вони не є дієвими. Громадські слухання проводять тільки з тих питань, які передбачені законодавством, як-от перед новим будівництвом, а також там, де дуже наболіле питання. Наприклад, в історії з Прирічковим парком не було вимоги законодавства, але були настільки сильні прлтести, що ігнорувати їх вже було неможливо.”

На нашу думку, першочерговими рекомендаціями щодо проведення громадських обговорень та слухань у Полтавській громаді мають бути такі:

  1. Забезпечення доступу мешканців до інформації про консультації. Доцільно зібрати всю інформацію в одному місці, створивши на сайті міськради окремий розділ про громадські обговорення та слухання. Якщо голосування на платформі е-DEM висвітлюють у ЗМІ, то обговорення інших документів зазвичай не мають такої медійності. На сайті міської ради інформація про громадські слухання та обговорення розкидана по різних розділах: частково — на головній сторінці офіційного сайту між банерами, частково — у розділі “Городянам”. Документи до обговорення розміщують як посилання на архівовані документи, що робить фактично неможливим їх перегляд із мобільних пристроїв. 
  2. Розширення переліку питань, з яких проводять громадські слухання. Після початку повномасштабного вторгнення відбулося лише одне слухання щодо містобудівної документації — їх обов’язковість передбачена законодавством. Щодо інших питань застосовують формат подання пропозицій, без “живих” зустрічей. 
  3. Оприлюднення звітів про проведення громадських обговорень та слухань в окремому розділі на сайті міської ради. У звітах варто вказувати результати розгляду (врахування чи відхилення) кожної пропозиції, поданої мешканцями, що дозволить підвищити інтерес та довіру до цього інструмента. До речі, у новому статуті громади є пункти щодо оприлюднення рішень за результатами розгляду пропозицій громадських слухань. 

Врешті, говорити, що полтавцям не цікаве залучення до вирішення місцевих питань, хибно. Ті ж електронні петиції доволі популярні — місто є одним з лідерів за кількістю підтриманих звернень. Однак громадські слухання та громадські консультації необхідно вдосконалювати, щоб вони стали справді дієвими інструментами участі.