Дослідники Ради Академій Канади (Council of Canadian Academies) підрахували, скільки життів вдалося би зберегти та скільком випадкам госпіталізації вдалося б запобігти, якби канадійці, що не довіряли офіційним рекомендаціям, а черпали інформацію з соціальних мереж, вакцинувалися вчасно. 

26 січня неурядовий дослідницький центр Рада академій Канади опублікував результати дослідження впливу мізінформації про COVID-19 на соціально-економічну ситуацію в країні протягом перших 9 місяців пандемії. Протягом цього часу близько 2,35 мільйонів канадійців сумнівалися щодо вакцинування — згідно з соціологічними даними, саме стільки мешканців країни вважали, що COVID-19 — це обман або що їм не все розповідають про цей вірус. 

Якби всі ці люди не вірили у теорії змов та вакцинувалися одразу після того, як вакцина стала доступною, то у Канаді могло б бути:

  • на майже 200 тисяч менше випадків захворювань на коронавірусну хворобу;
  • на 13 тисяч менше випадків госпіталізації;
  • на 2 800 смертей менше;
  • на 3 500 пацієнтів реанімацій менше;
  • зекономлено близько 300 тисяч мільйонів доларів на медичні витрати. 

Щоб зробити такі висновки, дослідники створили модель, яка симулює поведінку людей віком від 12 років. В її основі — статистичні дані про реальну поведінку людей на початку пандемії та наукові дослідження впливу мізінформації на ставлення до вакцинації. 

Учені змоделювали три сценарії: 

а) якби всі люди, що вважали COVID-19 вигадкою, вакцинувалися, як тільки вакцина стала доступною;

б) якби всі люди, які вважають, що від громадськості приховують інформацію про вірус, вакцинувалися, як тільки вакцини стали доступними, 

в) якби всі жителі Канади віком від 12 років вакцинувалися, як тільки в країні з’явилися вакцини. 

Дослідники застерігають, що це найбільш “скромні” підрахунки — реальні збитки та втрати від мізінформації можуть бути значно більшими. 

Автори приділили окрему увагу соціальним мережам, адже більшість дорослого населення Канади споживає новини саме там, а архітектура цих платформ створює економічні стимули для поширення мізінформації. Більшість неправдивих публікацій мають клікбейтні заголовки, маніпулюють емоціями читачів та мають яскраве візуальне оформлення, що генерує більшу кількість лайків та поширень. А де лайки — там і рекламодавці. Дослідники наводять приклад “дезінформаційної дюжини” — 12 провідних антиваксерів, які були джерелом майже ⅔ всієї онлайн-дези про COVID-19 і заробили близько 36 мільйонів доларів США на рекламі. Самі соціальні мережі також отримали понад мільйон доларів доходу за рекламу, яку поширювала “дезінформаційна дюжина”.

Немалу грошей також заробили онлайн-селебріті у сфері нутриціології та здоров’я. Пандемія й інформаційний хаос навколо вірусу створили для них прибуткове вікно можливостей. Користуючись довірою своєї аудиторії, вони просували власні продукти та послуги “альтернативної медицини”. 

Врешті, індустрія онлайн-мізінформації про COVID-19 спричинила низку негативних наслідків одразу на трьох рівнях: суспільному, на рівні громади та індивідуальному. На суспільному рівні вона знизила рівень довіри до влади та спричинила політичну поляризацію, на рівні громади — збільшила захворюваність і, відповідно, витрати на охорону здоров’я, а також спонукала ігнорувати рекомендації щодо громадського здоров’я, на індивідуальному — призвела до хвороб та смертей від неперевірених продуктів, послуг та самого вірусу. 

Громадянська мережа ОПОРА наголошує: ключова небезпека алгоритмів соціальних мереж полягає тому, що вони намагаються вгадати, який контент найбільше подобається користувачу, щоб той провів якомога більше часу на платформі (та переглянув якомога більше реклами). Тому в своїй стрічці ви, найімовірніше, побачите контент, схожий на той, який ви переглядали, лайкали чи пересилали раніше. “Однак у контексті, коли користувачі використовують соціальні мережі як джерело інформації для навколишній світ, а не лише для селфі та фото котиків, алгоритми створюють навколо нього так звані ‘ехо-кімнати’ — у новинній стрічці буде ‘відлунювати’ здебільшого лише той контент, що підтверджує ваші попередні переконання, — говорить експертка з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк. — Саме тому користувачі, що на початку пандемії сумнівалися у природі, причинах, способах лікування чи навіть існуванні хвороби, надалі отримували підтвердження своїх попередніх думок”. Приклад Канади — красномовна ілюстрація того, як онлайнові “ехо-кімнати” можуть мати реальні наслідки для здоров’я та навіть життя мільйонів людей.