Серед найпоширеніших форм залучення зацікавлених сторін черкаські депутати використовують особисті зустрічі з громадами та керівництвом органів місцевого самоврядування, особисті прийоми та роботу громадських приймалень. Час від часу проводяться публічні заходи за участі стейкхолдерів та депутатів.  Інколи місцеві ради звертаються до Верховної Ради з тими чи іншими пропозиціями. Та попри поодинокі прецеденти, зацікавленість як депутатів, так і місцевих стейкхолдерів у законотворчій співпраці наразі доволі низька, не має системності та не вирізняється відлагодженістю алгоритмів та механізмів. Такі результати ініційованого Громадянською мережею ОПОРА регіонального обговорення та дослідження взаємодії представників парламентських комітетів із зацікавленими сторонами на Черкащині.

Комітети – один з найважливіших органів Верховної Ради України. Адже саме у комітетах першочергово розглядаються та доопрацьовуються проєкти законів та постанов, обговорюються поправки, проводяться слухання та круглі столи. Власне, комітет – це орган парламенту, що складається з народних депутатів та здійснює законопроєктну роботу відповідно до свого профілю: попередній розгляд, підготовку висновків до проєктів законів та інших правових актів, які виносяться на розгляд Верховної Ради.

Закон України “Про комітети Верховної Ради України” зазначає, що до обов’язків комітету при здійсненні законопроєктної функції належить вивчення громадської думки та розгляд звернень і пропозицій громадян. Крім того, комітети можуть проводити слухання для залучення широких кіл громадськості до участі у визначенні політики держави. Іншими словами, комітети мають активно залучати зацікавлені сторони під час своєї роботи. Така комунікація – це один із найпоказовіших елементів публічності комітету, який не лише демонструє його відкритість, але й допомагає врахувати думку громадськості при ухваленні рішень.

Для напрацювання якісних рішень Комітет залучає до законопроєктної роботи зацікавлені сторони. Згідно з визначенням, яке дає Європейська комісія, зацікавлені сторони – це представники соціальних груп населення, інститутів громадянського суспільства, бізнесу, інтереси яких: а) зачіпає проблема або на яких вплине рішення; б) які можуть брати (брали) участь у розв’язанні проблеми чи реалізації рішення; в) які є фахівцями у певній сфері. Це можуть бути органи державної влади, представники ОМС, громадські організації, ЗМІ, комунальні заклади, міжнародні організації тощо. Взаємодію зі стейкхолдерами практикують, до прикладу, і в США, і вкраїнах Західної  та Східної Європи.

Депутати у комітетах

Контакти депутатів та їхніх приймалень здебільшого можна легко знайти в мережі, зокрема на сайті Верховної Ради.

Депутати-мажоритарники*:

Любов Шпак (ОВО 194, партія “Слуга народу”) – голова підкомітету з питань оцінки законопроєктів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;

Олег Арсенюк (ОВО 195, партія “Слуга народу”) – голова підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів;

Андрій Стріхарський (ОВО 196, партія “Слуга народу”) – голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об'єкти будівництва Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

Cергій Нагорняк (ОВО 199, партія “Слуга народу”) – Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг;

Антон Яценко (ОВО 200, позафракційний) – член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;

Депутати, що потрапили до Верховної ради за списками партій, пов’язані із Черкащиною:

Ірина Геращенко (партія “Європейська солідарність”) – член Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

Роксолана Підласа (партія “Слуга народу”) – заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку;

Олександр Завітневич (партія “Слуга народу”) – голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

(* –  вибори депутата на 197 ОВО у зв’язку з призначенням Олександра Скічка головою Черкаської ОДА призначені на 31 жовтня 2021 року, а Сергій Рудик наразі не є членом жодного з комітетів)

Регіональне обговорення практик та механізмів взаємодії

У ході регіонального обговорення учасники обговорили дослідження ОПОРИ, яке стосувалося інклюзивності комітетів Верховної ради. Тут ішлося й про їх функції, принципи формування, їх завантаженість та загалом роль у законотворчому процесі. Що ж до інклюзивності комітетів, то слід зазначити, що згідно з результатами дослідження ОПОРИ, узагальнений показник консультування становить лише 34%. І найвищий рівень консультування та плановості взаємодії (58%), а також загальний показник інклюзивності (76%) з-поміж 23 комітетів показав Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Дослідження показало, що основною проблемою є взаємодія комітетів з науковими установами, навчальними закладами та спеціалістами в рамках науково-інформаційного пошуку, розробки, доопрацювання та експертизи проєктів законів через укладені договори. І, хоча, частина комітетів звертається до зазначених установ задля отримання експертних висновків, жоден з них, відповідно до інформації, отриманої за запитами, не укладав договори з експертами чи установами. Відомості щодо результатів такої взаємодії між комітетами та науковими закладами, також відсутні. Жоден комітет не формує план створення робочих груп у рамках загального планування діяльності на наступну сесію. Лише частина комітетів практикує ведення бази зацікавлених сторін, яка дозволяє залучати необхідні групи до заходів комітету. Таку практику використовує лише 7 комітетів.

Загальний аналіз зацікавлених сторін ілюструє, що найбільш популярною групою, представники якої найчастіше залучаються комітетами у різних формах, є органи державної влади, підприємства та установи. Кількість представників цієї групи, долучених до роботи комітетів відповідно до визначених вище форм взаємодії, становить 46% від загальної кількості зацікавлених сторін. Наступними за популярністю залучення є неурядові організації, які становлять 26% від загальної кількості. Інші групи зацікавлених сторін менш залучені до роботи комітетів. Так, відсоток залучених представників міжнародних організацій, академічної спільноти та бізнес-середовища становить 6% для кожної групи відповідно. По 3% від всіх залучених до комітетської діяльності становлять представники органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації. 2% залучених є комунальні заклади.

Що стосується безпосередньо регіонального рівня, то практика співучасті залишає бажати кращого. До обговорення долучився помічник-консультант депутата-мажоритарника від 196 ОВО Андрія Стріхарського Андрій Павлюк і, маючи досвід роботи помічником народного депутата попереднього скликання, він відзначає, що нині активність комітетів із залучення зацікавлених сторін залишається на тому ж рівні що й при попередньому складі Ради.

Також Андрій Павлюк відзначає, що пропозиції і основна комунікація народного депутата із округом йде через приймальні.

“Абсолютна більшість звернень від громадян стосується вирішення локальних проблем. Звернень та пропозицій саме щодо законодавчих ініціатив мало .Це пов’язано і з тим, що на місцях часто відсутні громадські організації, чи спілки, які могли б ініціювати це більшою мірою, ніж окремі громадяни, у яких, наприклад, проблеми із земельною ділянкою, чи водовідведенням і вони звертаються до народного депутата”, – додає він.

Андрій Павлюк, серед іншого, відзначає, що нині проблем із комунікацією з депутатами немає. І головні канали тут приймальні, офіційна пошту та робочі телефони. “Час від часу з ОТГ округу бувають звернення про підтримку або непідтримку тих чи інших законодавчих ініціатив, – розповідає помічник-консультант, – Проте листи, які надходять не містять обґрунтувань, а лише прохання підтримати, або ж не підтримати ту чи іншу ініціативу. Однак було би набагато ефективніше мати більш глибокий аналіз. Існує проблема у якості таких звернень. Подібні пропозиції повинні мати належне обґрунтування”.

Серед конкретних прикладів пан Павлюк навів вирішення таким чином деяких проблемних питань питання у сфері транспорту, а саме габаритно-вагового контролю.

“Тоді Андрієм Стріхарським були подані конкретні правки до законопроєктів, тому що були отримані фахові обґрунтування, відповідно і профільний підкомітет підтримав пропозиції, які в подальшому вже розглядали на комітеті. І це не поодинокий успішний приклад”, – розповідає помічник депутата.

Він висловив очікування щодо напрацювання рекомендацій для працівників приймалень і помічників депутатів на місцях механізмів взаємодії із зацікавленими сторонами. Також було б доцільно провести інформаційну кампанії щодо можливостей та алгоритмів такої взаємодії і серед самих стейкхолдерів: представників бізнесу, органів місцевого самоврядування, представників академічних та експертних спільнот. “Ключова річ, – переконаний він, –  проводити семінари саме з представниками громад, і з зацікавленими сторонами аби доносити, що такий інструментарій і такі можливості існують”.

Окрім того, помічник депутата одного з попередніх скликань, культуролог Євген Савісько, під час обговорення зазначив, що раніше робота була побудована так, що саме помічники, котрі відповідали за конкретні напрямки роботи готували для депутата ті чи інші рекомендації, базуючись на опитуваннях громадської думки, чи експертного середовища, а також, в разі потреби, залучали галузевих фахівців до обговорень.

 Інші практики взаємодії

Аналіз сторінок органів регіональних місцевого самоврядування, місцевих новин, сторінок депутатів та інших відкритих джерел показує, що прикладів взаємодії в законотворчості, або ж принаймні розмов про механізми та можливості такої співпраці, чи інших ініціатив подібного плану доволі мало.

До прикладу, зустрічі депутатів із громадами, колективами підприємств та представниками органів місцевого самоврядування, як показує абсолютна більшість прикладів, стосуються переважно господарських питань, чи то пак питань благоустрою округу. Як от, наприклад зустріч депутата від 195 ОВО Олега Арсенюка із з головою Золотоніської районної ради, депутатами Драбівської селищної ради, старостами, працівниками ради та представниками громадськості, де обговорювали ремонт доріг, ефективне функціонування закладів освіти та медицини, заключення партнерських угод між громадами та сільськогосподарськими товаровиробниками та розподіл держсубвенцій на округ. Чи ж зустріч депутата від 196 ОВО Андрія Стріхарського у Корсуні-Шевченківському із редставниками місцевої влади, начальниками державних установ, представниками соціальної сфери, відділів культури та медицини, де обговорювали земельні питання, питання децентралізації та ремонту доріг на окрузі.

Разом із тим час від часу в регіоні проходять різноманітні конференції та заходи за участі народних депутатів, як от, наприклад форум за участі аграріїв у Черкаській ОДА в листопаді минулого року на тему відкриття ринку землі. Чи ж розширене засідання Черкаського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, на якому побував народний депутат від 198-го округу Сергій Рудик. І якщо на подібних заходах найчастіше відсутня конкретна результативна частина в плані змін до законодавства, чи законодавчих ініціатив, то вони як мінімує є принаймні чудовою нагодою законотворцям почути представників тієї чи іншої галузі  та  можливістю як для депутатів так і для стейкхолдерів налагодити зв’язок для подальшої співпраці на цій ниві, відтак подібні практики однозначно є позитивним. 

Серед іншого, звернення до Верховної Ради практикують місцеві ради.  До прикладу, звернення Черкаської міської ради від 25 лютого цього року щодо розробки та прийняття Закону України про колабораціонізм без належного обґрунтування чи пропозицій по суті. Або ж звернення Черкаської обласної ради до голови Верховної ради від 18 березня минулого року щодо недопущення прийняття без доопрацювання законів України, окремі положення яких спрямовані на знищення мисливської та лісової галузі. У ньому Верховну раду просять врахувати пропозиції до конкретних галузевих законопроєктів, що напрацьовані спільною конференцією обласної Громадської організації Товариства лісівників України, відокремленого підрозділу Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь", обласної організації УТМР, кінологічних організацій, користувачів мисливських угідь Черкаської області.

Також мають місце звернення місцевих рад до Верховної Ради з ініціативи окремих депутатів. Наприклад, Черкаська міська рада у квітні цього року підтримала пропозицію депутатки міської ради Інни Бандури щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення строків здачі в експлуатацію закінчених будівництвом житлових будинків.

Також 23 квітня відбулись слухання Комітету ВРУ щодо соціальної захищеності чорнобильців. Це відбувалось в режимі відеоконференції на платформі ZOOM за участі представників комітетів з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ, з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, також Міністерства соціальної політики України, представників Черкаської ОДА.

Висновки та рекомендації

Попри наведені приклади намагання налагодити механізми співпраці між представниками комітетів та іншими зацікавленими сторонами, ознак ведення систематичної роботи в цьому напрямі в регіоні не виявлено і її, вочевидь, лиш належить налагодити.

Окрім вже озвучених пропозицій механізмів взаємодії із зацікавленими сторонами та  проведення інформаційної та навчальної кампанії щодо можливостей та алгоритмів такої взаємодії серед місцевих стейкхолдерів, депутатам та їхнім помічникам варто також напрацювати базу даних громадських організацій, представників академічної спільноти та стейкхолдерів, які фахово розбираються у відповідних до тематики діяльності комітету сферах. Також слід ініціювати створення локальних робочих груп з відповідних питань та опрацьовувати інформаційну складову роботи таких груп. Поза тим, комітетам слід вчасно та регулярно інформувати громадськість щодо актуальних напрацювань майбутніх законопроєктів. З боку стейкхолдерів слід ретельніше пропрацьовувати свої пропозиції законопроєктів чи зміни до нормативно-правових документів, фахово обґрунтовуючи їх необхідність.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.