Верховна Рада і полтавські мажоритарники: підсумки трьох років роботи

21 липня 2019 року відбулися позачергові парламентські вибори. Тоді Президент Володимир Зеленський вирішив не чекати осені та швидше отримати новий парламент. Нині більша частина каденції Верховної Ради ІХ скликання вже минула. Якими є результати роботи депутатів за цей час?

Варто відзначити, що Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних про роботу народних депутатів, що могло вплинути на точність дослідження.

Як працювала Верховна Рада?

В цілому український парламент найчастіше голосував «за» — 39,5% усіх голосів. «Проти» депутати майже не висловлювалися — 3,1%. При цьому суттєвим є «непрямий спротив» — утримання від голосування та неголосування.

Більше 50% натискань кнопки «за» — лише у депутатської групи «Довіра» (до речі, її головою є Олег Кулініч, обраний по виборчому округу №147, Полтавська область). ВО «Батьківщина» та «Слуга народу» підтримували винесені на розгляд ініціативи у 44,3% та 42,6% голосувань відповідно. Найбільшими «опозиціонерами» парламенту, які голосували «проти», є вже неіснуюча «ОПЗЖ» (3,9% голосувань) та «Слуга народу» (3,6%). У третині голосувань утримувалися «Голос» (37,5%), «ЄС» (37,1%) та «Слуга народу» (35,9%).

Депутатські групи «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир» створені після початку війни з росією. У квітні частина депутатів від нині забороненої «ОПЗЖ» сформувала групу «Платформа за життя та мир», яку очолив Юрій Бойко. У травні створено групу «Відновлення України», співголовами якої стали Максим Єфімов (самовисуванець) та Ігор Абрамович («ОПЗЖ»).

Як працювали полтавські мажоритарники?

Полтавські мажоритарники віддавали свої голоси «за» у 30-40% голосувань. Винятком є Анастасія Ляшенко («Слуга народу»), яка підтримувала ініціативи у 24,7% випадків. Вона ж є лідеркою за відсутністю — за три роки вона пропустила майже половину голосувань (44,6%).

Олег Кулініч (депутатська група «Довіра») підтримував законопроєкти майже у половині своїх голосувань (48%), але при цьому доволі часто не голосував (20%). Більше за нього не голосував лише Юрій Шаповалов (депутатська група «За майбутнє») — у 25% випадків.

Головним «опозиціонером» є Олексій Мовчан («Слуга народу»), який голосував проти у 4,4% випадків.

У третині голосувань утрималися Дмитро Нальотов (39,4%), Андрій Боблях (39%), Максим Березін (35,4%), Костянтин Касай (34,1%) та Олексій Мовчан (33,8%). Цікаво, що це винятково депутати, обрані від партії «Слуга народу».

Таблиця 1. Голосування депутатів, обраних у мажоритарних округах Полтавської області, за 3 роки роботи парламенту, у відсотках

Що реєстрували?

Найбільше законодавчих ініціатив зареєстровано у сфері економічної політики — майже третина від загальної кількості. Правовій політиці, як і галузевому розвитку, присвячена п’ята частина проєктів, зате гуманітарна політика, міжнародні угоди та безпека і оборона залишалися поза активною увагою народних обранців.

Найбільше ініціатив подали народні депутати — 83,8% або 4330. Найвищу ефективність має Президент України, який подав 204 проєкти, переважна більшість із яких стали законами (73,5%).

Серед полтавських мажоритарників найактивнішими були Олег Кулініч, Костянтин Касай та Олексій Мовчан, кожен із яких став ініціатором більше 90 проєктів. Андрій Боблях ледь не досягнув до цієї позначки з 89 ініціативами.

Однак найефективнішим ствв Олег Кулініч — майже третина проєктів, створених за його участі, стали законами.

Скільки говорили?

З-поміж полтавських народних обранців найбільше виступав Олег Кулініч — 113 разовзагальною тривалістю більше 3 годин. Олексій Мовчан висловлював свою позицію більше однієї години.

Інші депутати за 3 роки були «мовчазними», загалом кожен із них виступав не більше 6 хвилин. Найменше говорив Юрій Шаповалов — усього 48 секунд.