У 2019 році субвенція на соціально-економічний розвиток територій своїх завдань вчергове не виконала і де-факто перетворилася на елемент взаємодії політиків із територіальними громадами задля здобуття електоральних переваг на виборах. Така ситуація стала можливою через чергове розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Про це під час пресконференції 12 грудня розповіли аналітики Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук та Анатолій Бондарчук. 

Цього року, як і два попередніх, дана стаття головного кошторису країни передбачала витрати в межах 5 мільярдів гривень. Проте, за словами Андрія Савчука, через недосконалість процесу виділення субвенцій, дві виборчі кампанії і зрештою політичну зміну не лише керівництва країни, але й ⅘ депутатів-мажоритарників на місцях кошти використали не всі, а лише 2 млрд 728 млн гривень (55%). Наприкінці вересня Уряд навіть ухвалив рішення з «проханням повернути кошти на соціально-економічний розвиток територій», перераховані напередодні. Проте саме рішення на запит Громадянської мережі ОПОРА Міністерство фінансів так і не надало, зрештою як і досі не виконало Постанову Кабміну №835 та ще жодного разу не опублікувало інформацію про розподіл субвенцій у форматі відкритих даних.

"У 2019 році 2 млрд 728 млн гривень розподілились між 7 465 проєктами/заходами. Для порівняння, усі кошти Державного фонду регіонального розвитку за останні 5 років (18,7 млрд гривень) направлені для реалізації лише 3 730 проєктів. Така практика свідчить не лише  про відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проєктів, які фінансуються з Державного бюджету, але й політичну вмотивованість розподілу коштів з метою кількісного, а не якісного витрачання бюджетних ресурсів. Як наслідок, понад 40% від усієї кількості об’єктів коштували 50 тисяч гривень і менше. А середній розмір однієї субвенції з 2016 року зменшилась з 660 тисяч гривень до 365 тисяч гривень у 2019 році", - розповів Савчук. 

За його словами, у 2019 році 27 округам не виділили коштів зовсім, 6 округів отримали менше 1 мільйона гривень державного фінансування. Натомість ще 50 виборчих округів профінансовані на суму від 1 до 5 мільйонів гривень. Таким чином, уже вчергове майже третина округів недоотримують коштів державних субвенцій.

Варто зазначити, що 19 округів (10%) отримали фінансування на загальну суму в 892 мільйонів гривень, що становить третину від усіх коштів субвенцій, направлених на фінансування об’єктів та заходів у межах України.

Більше 86 млн грн (30 проєктів) направлено до 88-го виборчого округу (Івано-Франківська область), який у Верховній Раді представляв Юрій Тимошенко («Народний фронт»). Приблизно таку ж суму – 85,4 млн грн (лише 6 об’єктів) отримав 12 округ (Вінниччина), який у Раді VIII скликання представляв Олексій Порошенко.

У свою чергу, 73 млн грн (70 об’єктів) субвенцій направлено до округу №99 (Кропивницький) Костянтина Яриніча з «Блоку Петра Порошенка».

А майже 62 млн грн (157 об’єктів) отримав 94-й округ на Київщині. На парламентських виборах 2014 року мажоритарником там став Віктор Романюк («Народний фронт»). Проте під час виборів 2019 року на окрузі високу активність, у тому числі з потенційним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, зафіксовано з боку першого заступника голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка. Таку ж суму направлено до 204-го виборчого округу (Чернівецька область), який у Верховній Раді представляв голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак.

Також лідерами за сумою коштів отриманих субвенцій з бюджету в 2019 році стали: виборчий округ №102 (Кіровоградська область) Олеся Довгого – майже 56 млн грн, округ №25 (Дніпропетровська область) Максима Курячого – 52,5 млн грн, округ №205 (Чернігівська область) Сергія Березенка – 51 млн грн.

За словами Анатолія Бондарчука, у порівнянні з минулорічним дослідженням, лідируючі позиції втратили Вінницька та Харківська області. Натомість у п’ятірку лідерів вперше увійшли Кіровоградська область та м. Київ. Загалом список областей, які отримали найбільше субвенцій у 2019 році, виглядає так: у Івано-Франківську область спрямовано 288 мільйонів гривень (10,6% від загальної суми виділених субвенцій), до м. Києва – 254,5 млн (9,3%), Кіровоградську – 188,7 млн (6,9%), Вінницьку – 180,8 млн (6,6%), Чернігівську – 163 млн (6%). 5 областей зі списку отримали майже 40% коштів з державного фінансування.

Натомість найменше бюджетних ресурсів спрямовано до Харківської  – 58,7 млн грн, Волинської – 57,9 млн грн, Черкаської – 56,9 млн грн, Запорізької – 19,5 млн та Луганської областей – 10,3 млн грн.

Окремо варто відзначити, що аномально велика кількість проєктів профінансована у Миколаївській – 675, Київській – 610, Сумській – 540, Житомирській – 529, Чернівецькій – 464 та Чернігівській областях – 455.

Найбільшу кількість субвенцій у 2019 році отримав мажоритарний округ №161 (Сумська область) Миколи Лаврика – 293. Округ №198 (Черкаська область) Сергія Рудика – 289 субвенцій, округ №198 (Житомирська область) Павла Дзюблика одержав 266 субвенцій, а округ №167 Олега Барни – 242. Понад 200 субвенцій також одержали: округ №202 (Чернівецька область, у ВР представляв Іван Рибак), округ №130 (Миколаївська область, у ВР представляв Андрій Вадатурський) та округ №127 (Миколаївська область, у ВР представляв Борис Козир).

Варто відзначити, що середній розмір субвенцій для кожного з цих округів не перевищував 100 тисяч гривень (у понад 3 рази менше, ніж середній по Україні). А середній розмір 293 субвенцій, які направлені до 161-го округу Миколи Лаврика, взагалі складав лише 40 тисяч гривень. 

Як зазначають аналітики ОПОРИ, порівняно з попередніми роками моніторингу, ситуація з розподілом субвенцій на соціально-економічний розвиток територій фактично не змінилась. Механізми формування та процедури затвердження переліку об’єктів є непрозорими та значною мірою незрозумілими. Розмір коштів на різні регіони нерівномірний, а процес виділення повністю «політизований». Розпорошення фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності робить неможливим досягнення довготривалого ефекту від державних субвенцій.

18 жовтня 2019 року в першому читанні підтримано проєкт Державного бюджету на 2020 рік. У документі не передбачались кошти на субвенції соціально-економічного розвитку.

14 листопада парламент ухвалив  Державний бюджет у другому читанні. На субвенції в бюджеті закладено 2 мільярди гривень. 11 грудня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про Державний бюджет.

"Спеціально для більш детального аналізу розподілу на соціально-економічний розвиток територій Громадянська мережа ОПОРА розробила онлайн-інструмент – subventions.org.ua. За допомогою інтерактивних карт на порталі можна проаналізувати, як відбувався розподіл субвенцій у 2015-2019 роках у межах областей та округів. Також за допомогою ресурсу можна завантажити весь перелік субвенцій, які виділялися у 2015-2019 рр. у форматі відкритих даних", - зазначив Бондарчук. 

Субвенції-2019: як депутати намагались переобратись за бюджетні кошти

За коментарями звертайтесь:

Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

+380969187408

Андрій Савчук, аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА

+380939052303

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).