Cпеціально для ZN.UA

Напередодні парламентських виборів 2019 року в  Youtube з'явився ролик авторства студії «Квартал 95» з відомим актором Станіславом Бокланом в головній ролі, який анонсував ймовірний вихід 4-го сезону серіалу «Слуга народу» та мав назву «Українці – не дурні». Ролик формально не мав стосунку до партії «Слуга народу», але містив хештеги, які вона використовувала у власній передвиборчій кампанії. Наприклад, #зробимоїхщераз та інші. Тому використати цей приклад тут доречно.

Відео висміювало недобросовісних депутатів в образі Юрія Чуйка, які ставлять собі в заслуги ремонти шкіл, лавиць тощо. Хоча насправді ці роботи проводяться за кошти бюджету, наповненого за рахунок податків кожного українця.

Влучне відео, яке повністю відповідає величезному запиту на зміни того періоду. Озвучена в відео ідея дала підстави для стриманого оптимізму, що нові політики не будуть використовувати старі методи, щоб залишитися при владі.

Проте після виборів пройшло вже 2 роки і зараз складається враження, що обіцянки не виконані: піар на бюджетних коштах знову “в тренді”, а депутати вважають, що субвенції — це ефективний інструмент комунікації з виборцями.

Та, можливо, не все ще втрачено.

Далі у матеріалі.

Що таке субвенція і що з нею не так

Субвенції на соціально економічний розвиток – це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету. Вона була започаткована у 2012 році та йде на фінансування важливого для розвитку громади об'єкта інфраструктури. Як правило, кошти мають бути спрямовані на об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету.

Проте практика відрізняється від теорії. Дійсно, кошти часто йдуть на потрібні об'єкти, але рішення на які саме і в якому розмірі приймають народні депутати. Парламентарі, відповідно до існуючого порядку розподілу субвенцій “де-юре” з 2017 року, стали “посередниками” між керівництвом громад та Урядом. Саме з мажоритарниками місцева влада має комунікувати, якщо хоче отримати додаткове фінансування на будівництво чи реконструкцію школи, садочків тощо.

Народні депутати у свою чергу використовують цей інструмент у власних піар цілях з метою знову переобратися в парламент. При цьому, у своїй комунікації з виборцями вони часто забувають чи свідомо ігнорують ті факти, що фінансування відбувається не за якісь абстрактні кошти, а за кошти платників податків.

Крім цього, важливо розуміти, що роздаючи громадам подарунки чи відкриваючи збудований чи відновлений об'єкти народні депутати підміняють собою місцевих посадовців і депутатів і тим самим дискредитують реформу децентралізації в основі якої лежить ідея створення самодостатніх і фінансово спроможних громад. А саме ця реформа вважається однією з найбільш успішних в Україні протягом останніх років.

РАДА 9 скликання: хронологія розчарування

Все починалося достатньо оптимістично. Спершу в проекті бюджету на 2020 рік субвенцій не було. Проте згодом їх повернули. Лише 2 мільярди, а не 5, як було в попередні роки. Та факт залишається фактом.

Ситуацію з поверненням субвенцій в проект бюджету на 2020 рік тодішній Прем'єр Олексій Гончарук у листопаді 2019 року пояснив тим, що на цьому наполягали депутати. Вони, на відміну від урядовців, вважають цей інструмент ефективним. Очільник Уряду зазначив, що розмір субвенції буде значно меншим, ніж хотіли депутати й додав, що це рішення – нормальний, розумний компроміс із парламентом.

У лютому 2020 року Кабінет Міністрів запровадив ряд позитивних змін в порядок розподілу субвенцій, зокрема, принцип пропорційного розподілу між регіонами. Але спершу у травні 2020, а потім у лютому 2021 року всі позитивні зміни були скасовані. Більше того, у 2021 році загальна сума коштів, передбачених на субвенції, збільшилася втричі — з 2 до 6 мільярдів гривень. Що стосується 2022 року, то у проекті бюджету субвенцій поки немає, але досвід показує, що вони там обов'язково з'являться. Відкритим залишається лише питання, якою буде ця сума.

А як було у попередників

Система працювала за подібною схемою. Депутати лобіювали виділення коштів на свої округи. Чим більш впливовий був депутат, тим більше коштів на його округ виділялося. Проте було декілька особливостей, про які варто пам'ятати, щоб розуміти, як можуть розгортатися події далі.

По-перше, починаючи з 2016 року, з кожним наступним роком росла сума коштів, закладених в держбюджеті на субвенції. В 2016 році це було 2,5 мільярди гривень, то в 2019 році - вже 5 мільярдів.

По-друге, з кожним роком збільшувалася кількість дрібних об'єктів, на фінансування яких виділялися кошти субвенцій. Якщо у 2016 році лише 13% профінансованих державою об’єктів вартували 50 тис. грн і менше, то в 2019-му таких проектів стало вже 40% (!). Так, за кошти субвенцій купувалися принтери, комп'ютери, велосипеди, сценічні костюми, м’ясорубки, встановлювалися дитячі майданчики. Далі депутати урочисто передавали куплену техніку чи відкривали профінансований об'єкт. Чим більше, умовно, куплено комп'ютерів, тим більше заходів можна провести. Така собі стратегія успіху для переобрання до парламенту. Робити більше “добрих справ”, а не розповідати про свої досягнення на законодавчій ниві.

Цим займалися 147 народних депутатів, які були обрані в мажоритарних округах і 27 – списочників. Якщо говорити про кількість випадків піару на бюджетних коштах, то їх у період з червня 2018 року по липень 2019-го було зафіксовано 2724.

Однак в 2019 році субвенції допомогли переобратися далеко не всім. Лише 33 змогли знову пройти до Верховної Ради. Проте тут свою важливу роль відіграв величезний запит на зміни та високі рейтинги Президента України Володимира Зеленського і кандидатів-мажоритарників від його політичної сили.

Що не так з процесом розподілу

На даний момент, розподіл субвенцій відбувається так:

  • Депутати подають перелік об'єктів, які варто профінансувати, до створеної при Мінфіні Комісії. Порядок розподілу субвенцій передбачає, що пропозиції можуть подати також місцеві державні адміністрації. Але конкурувати з депутатами їм не під силу. До 2017 року народні депутати формально не могли подавати пропозиції. Вони власне це робили через адміністрації, але в Уряді, мабуть, вирішили максимально спростити процес і полегшити життя всім.
  • Комісія визначає перелік об'єктів, що мають бути профінансовані. Цікаво, що 24 з 26 членів Комісії є народними депутатами. Інші двоє — це представники Мінфіну. У складі Комісії немає жодного незалежного експерта чи хоча б представника Мінрегіону, яке  відповідає за регіональний розвиток.
  • Далі на підставі рішення Комісії Мінфін подає до Уряду зведені пропозиції щодо розподілу субвенцій. Потрібно розуміти, що Мінфін тут суто номінальний учасник. Своїм підписом він просто легалізує результат роботи Комісії і ніяким чином не впливає на процес розподілу.

Якщо аналізувати існуючий порядок розподілу субвенцій, то ключовою проблемою є його «ручний режим», а основний вплив на визначення переліку об’єктів для фінансування мають депутати. Тоді як мала би бути створена незалежна конкурсна комісія. Фактично, Уряд запровадив упереджений процес, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ спрямувати бюджетних коштів.

При відборі об'єктів не враховується ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад. Практично не проводяться публічні консультації. Тому невідомо, яким чином мажоритарники вибирають об'єкти для фінансування.

У підсумку, виборчі округи лояльних до уряду депутатів отримують значно більше коштів, ніж округи опозиціонерів.

Як там з останнім розподілом

У кінці липня 2021 року Кабмін розподілив понад 1,7 млрд гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток між 1407 об'єктами. Це другий розподіл коштів у цьому році в рамках даної програми. ОПОРА, як завжди, підготувала дослідження на цю тему. Серед ключових тенденцій: майже 14% від усіх об’єктів склали дитячі та спортивні майданчики. Найбільше коштів було направлено до Дніпропетровської області – 180 млн грн. Більшість виборчих округів отримали по 10 мільйонів гривень або наближену до неї суму. Найбільше субвенцій на округи отримали депутати з фракції “Слуга народу” та політичні сили, які часто голосують з президентською партією.

Тепер про все детальніше.

Дніпропетровщина знову отримала найбільше. В Дніпропетровську область найбільше коштів субвенцій було виділено під час першого розподілу у 2021 році, а також у 2020 році. З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого – це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських та місцевих виборах була найвищою. Схожа практика була і в попередньому скликанні, тоді часто максимум коштів отримували Вінницька та Чернівецька області, які були ключовими для «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту».

По 10 мільйонів на округ. Загалом кошти були виділені в бюджети громад, які знаходяться в межах 167 округів. 96 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 45 округів — рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів було направлено на 35 округів, менше 8 мільйонів — на 36 округів. Ще 32 округи не отримали коштів взагалі. 

Також тут є цікавим “кейс” Василя Вірастюка. Хто забув, то Вірастюк у березні переміг на проміжних виборах до Верховної Ради у виборчому окрузі №87 на Франківщині. Після цього декілька місяців тривали суди, апеляції, визнавалися недійсними голосування на окремих дільницях, скасовувався протокол ЦВК тощо. Врешті, Василь Вірастюк, який балотувався від “Слуги народу”, набув повноважень у червні. У липні відбувся розподіл субвенцій: на 87 округ було виділено 20 мільйонів. З однієї сторони нічого дивного, бо не всі отримали рівно по 10, а з іншої — 87 округ не отримав жодної субвенції у травні під час першого розподілу, хоч необхідність покращувати місцеву інфраструктуру нікуди не зникла.

Отака от історія. Немає депутата — немає коштів. Є депутат — будь ласка, отримайте за цей і за той раз.

Збільшення коштів на дитячі майданчики. У червні 2021 року глава держави презентував нову загальнонаціональну програму “Здорова Україна”, в рамках якої будуть закладені кошти на будівництво нових спортивних майданчиків по всій країні. І так виглядає, що невдовзі проблема зі спортивними майданчиками буде вирішена повністю, що не може не радувати. Проте народні депутати, або не чули про цю програму, або не довіряють словам Президента, або просто вважають, що спортивних і дитячих майданчиків багато не буває. Яка б мотивація не була, але факт є факт — вже через місяць після заяви Президента майже 14% від усіх об’єктів фінансування склали дитячі та спортивні майданчики. У грошовому еквіваленті це трохи більше 236 мільйонів на 306 об'єктів.

Серед лідерів тут Георгій Мазураш (“Слуга народу”) з Буковини та Тарас Батенко (група “Партія “За майбутнє”) з Львівщини. На округ першого виділені кошти для 57 дитячих та спортивних майданчика, на округ другого — для 18.

Припускаю, що в майбутньому вони не проти позмагатися за посаду голови НОК :) Сергію Бубці варто замислитися. Така от українська політика. Одні йдуть зі спорту в політику (наприклад, Беленюк), а інші (наприклад, Павелко) — з політики у спорт. Тим більше, що в керівництві НОК вже є не один депутат.

Вигідніше бути мажоритарником від “Слуги народу”, груп “Довіра“ та “Партія “За майбутнє”, а також “Батьківщини”. Якщо перші три отримали кошти субвенцій на найбільшу кількість округів (“Слуга народу” на 113 зі 120, група “Партія “За майбутнє” на 17 з 22, група “Довіра” на 16 з 20), то всі мажоритарники з ВО “Батьківщина” (правда їх всього двоє — Олег Мейдич та Антон Яценко) отримали на свої виборчі округи по 10 мільйонів гривень. Інші фракції такими показниками похизуватися не можуть.

Як жити з субвенціями далі

Ключове, що потрібно зробити — це відмовитися від субвенцій як від інструменту, який депутати використовують для переобрання в парламент. Для цього потрібно мінімізувати їхній вплив на процес розподілу цих коштів.

Уряд має 2 варіанти, якщо відкинути  ідею скасування субвенцій. Перший — змінити порядок розподілу — зробити його прозорим, визначати об'єкти для фінансування на основі чітких критеріїв та конкурсу з незалежною комісією. Другий — це перенаправити кошти субвенцій у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), де розподіл коштів відбувається за більш чіткими процедурами.

Складно відповісти, чи вистачить Уряду політичної волі для ухвалення такого рішення. Особливо, напередодні розгляду в парламенті Державного бюджету на 2022 рік. У це мало віриться. Субвенція на соцеконом залишиться. Хоча в проекті бюджету це ще не відображено. Як показує досвід, ця стаття витрат з'явиться на етапі підготовки документу до другого читання.

І тут говне питання навіть не в тому, який буде її розмір, а в тому, чи перетворяться нові народні депутати на “Юрія Чуйка”, з якого ще два роки тому сміявся “Квартал 95”.

Час покаже.