Верховна Рада України завершила свою роботу в 2021 році. Депутати повернуться з канікул до сесійної зали вже 18 січня. За рік, який минає, народні обранці зареєстрували 1463 законопроєкти, провели 5687 голосувань та 2 мільйони 300 тисяч разів натиснули на кнопки системи “Рада”. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як цьогоріч у парламенті працювали черкаські мажоритарники. 

Законотворча діяльність

Упродовж 2021 року в парламенті загалом зареєстрували 1463 проєкти законів. Для порівняння: у 2020-му їх було на 26% більше — 1851. Серед різних суб’єктів законодавчої ініціативи найбільше проєктів зареєстрували народні депутати — 1163 (79,5% від загальної кількості). На рахунку Кабміну 229 пропозицій законодавчих актів (15,7%). Президент подав 71 проєкт закону (4,9%).

Найбільше законодавці працювали у царині економічної (28,6%) та правової політики (23,7%) — понад половина всіх зареєстрованих ініціатив. Також активно реєстрували проєкти законів у сфері галузевого розвитку (21,9%). На соціальну політику припало 9,8% усіх ініціатив, державне будівництво — 5,5%, гуманітарну політику — 3,8%, міжнародні угоди — 3,6%, безпеку та оборону — 3,1%.

Ухвалили ж цьогоріч парламентарі прийняли 275 законів. 172 з них ініціювали сам народні депутати, 54 — Кабмін, 49 — Президент. При цьому найкращий відсоток ухвалення мають ініціативи Президента — 69% (49 з 71). Далі за цим показником Уряд — 24% (54 з 229) та депутати — 15% (171 з 1163).

Автором найбільшої кількості законопроєктів (215) став Георгій Мазурашу зі "Слуги народу". Геннадій Вацак із групи "Довіра" зареєстрував 179 проєктів законів, а Лариса Білозір із цієї ж групи — 141. Євгенія Кравчук стала співавторкою найбільшої кількості законопроєктів, які були ухвалені — 17. По 16 успішних законодавчих ініціатив мають Юлія Гришина, Олександр Горобець, Галина Третякова та Георгій Мазурашу (всі вони — з фракції  “Слуга народу”).

Щодо черкаських мажоритарників, то автором чи співавтором найбільшої кількості законопроєктів у цьому році (36) став представник “Слуги народу”, мажоритарник від 195 округу Олег Арсенюк. Найбільше з них (17) стосувалися економічної політики. Однак з усіх законопроектів, до розробки яких долучився нардеп, увалили тільки два.  Натомість 20 ще опрацьовують комітети, а 5 — знято з розгляду. Олег Арсенюк також є лідером серед мажоритарників регіону за кількістю поданих законопроєктів за весь період роботи цього скликання. Він став автором або співавтором 87 проєктів законів, із яких тільки 9 було ухвалено. 

Депутатка-мажоритарниця від 194 округу, представниця “Слуги народу” Любов Шпак цьогоріч долучилася до розробки 21 проєкту законів. Більшість із них (8) стосувалися галузевого розвитку. Лише один законопроєкт, розроблений за участі депутатки, був ухваленим. 8 ще опрацьовуються в комітетах, а 6 уже знято з розгляду. За всю каденцію Любов Шпак стала авторкою чи співавторкою 35 законопроєктів, з яких лише 2 стали чинними законами. 

Мажоритарник від 196 округу Андрій Стріхарський (“Слуга народу”) в цьому році долучився до розробки 18 законопроектів, третина з яких стосувалися галузевого розвитку. Ухвалено було лише 2. Третина його ініціатив ще перебуває в комітетах. За всю каденцію депутат став автором або співавтором 35 проєктів, з яких 5 набули статусу законів.

Депутат від 199 округу, представник “Слуги народу” Сергій Нагорняк долучився до розробки 14 законопроєктів у цьому році. 8 із них стосувалися галузевого розвитку. Ухвалено було 4, що є найвищим показником серед мажоритарників регіону, знято з розгляду — 5. Сергій Нагорняк також є лідером серед колег із регіону за кількістю ухвалених за всю каденцію законопроєктів. Із 35, до розробки яких він долучився, було ухвалено 11. 

Народний обранець від 198 округу, представник групи “Партія ‘За майбутнє’” Сергій Рудик цьогоріч долучився до розробки 13 проєктів законів. 5 із них стосувалися галузевого розвитку, однак жоден не став чинним. 7 ще перебувають у комітетах, а 3 вже знято з розгляду. Загалом же лише 1 із 30 законопроектів, автором чи співавтором яких став Сергій Рудик за всю нинішню каденцію, став чинним.

Мажоритарник від 200 округу, представник “Батьківщини” Антон Яценко в цьому році долучився до розробки 8 законопроєктів. Половина з них стосувалися економічної політики. Чинним став лише один із них. 5 ще перебувають у комітетах, а 1 уже зняли з розгляду. За всю каденцію Антон Яценко став автором або співавтором 29 проєктів законів, з яких чинними стали 2.

Депутат від 197 округу, представник “Слуги народу” Віталій Войцехівський, який набув депутатських повноважень тільки 16 листопада цього року, ще не долучався до розробки законопроєктів. 

Участь у голосуваннях

У 2021 році в парламенті відбулося 5687 голосувань та понад 2 мільйони 300 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше це були позиції “за” та “утримався”. Депутати голосували “за” у 35,6% випадків, “утримувались” у 35,2% випадків. У 17,5% випадків депутати були відсутні, а в 9,6% — не голосували (фактично ігнорували голосування). “Проти” депутати були у 2,1% випадків.

Лише тричі в цьому році голосував “проти” Антон Яценко. Натомість він не голосував під час 3144 (55,4%) голосувань, а ще під час 2067 (36,3%) був відсутнім, що є найвищим показником “прогулів” серед усіх мажоритарників Черкащини. 402 рази депутат натискав на кнопку “за” і ще під час 71 голосування — утримався.

Частіше за інших депутатів-мажоритарників із регіону голосував “за” Сергій Рудик — 2963 рази (52,1%). Він же найчастіше голосував “проти” — 132 рази. Під час 1468 голосувань депутат був відсутнім, не голосував 522 рази, а під час 602 голосувань — утримувався.

Олег Арсенюк частіше за інших колег із Черкащини утримувався — під час 2619 голосувань (46%). 2120 разів він голосував “за”, під час 453 голосувань був відсутнім і під час 410 — не голосував. Кнопку “проти” депутат натиснув 85 разів. 

Любов Шпак під час 2033 голосувань утримувалася, 1782 рази голосувала “за”, 1577 разів була відсутня, 289 разів не голосувала і шість разів натискала кнопку “проти”. 

24 рази “Проти” голосував Андрій Стріхарський. 229 разів він не голосував, під час 927 голосувань був відсутній, 2164 рази голосував “за” і 2343 рази — утримувався. 

1917 разів голосував цьогоріч “за” Сергій Нагорняк. Під час 1778 голосувань він утримувався, під час 1252 був відсутній та не голосував під час 726.

Віталій Войцехівський від часу набуття повноважень у листопаді здебільшого голосував “за”. Зелену кнопку він натиснув під час 466 голосувань (66,4%). Під час 193 голосувань депутат утримався, 23 рази голосував проти. Також він не голосував під час 15 голосувань, а під час 5 був відсутній. 

Голосування проти фракції

Найчастіше у цьому році проти своєї фракції голосував Антон Яценко. Він голосував урозріз із однопартійцями у 66,2% випадків, що частіше за будь-кого з решти представників “Батьківщини”, до якої Яценко приєднався у травні 2021-го. До лютого цього року він був членом групи "За майбутнє".

Віталій Войцехівський голосував проти лінії фракції “Слуга народу” у 6,6% випадків; Андрій Стріхарський — у 8,1%; Любов Шпак — 11,9%; Олег Арсенюк — 13,9%; Сергій Нагорняк — у 25,3%. 

Член Групи “Партія ‘За майбутнє’” Сергій Рудик голосував урозріз зі своєю групою у 29,4% випадків. 

Депутатські запити

Сергій Нагорняк цьогоріч як автор або підлписант подав 9 депутатських запитів. Серед них, наприклад, запит до Кабінету Міністрів України щодо порушень та зловживань під час будівництва сільських амбулаторій у селах Пугачівка, Соколівка, Червоний Кут, Бузівка Жашківського району, а також запит щодо стану кримінального провадження щодо невиплати заробітної плати керівництвом Потаського ХПП ДАК "Хліб України".

Антон Яценко як автор чи підписант подав 8 депутатських запитів. Серед них — запит до АТ КБ “Приватбанк” щодо відшкодування збитків, нанесених бюджету міста Умань в результаті несплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності міста.

Сергій Рудик цьогоріч став автором або підписантом 5 депутатських запитів. Це, наприклад, запит до СБУ стосовно внесення Кіркорова Філіпа Бедросовича до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці України.

Любов Шпак цьогоріч підписалась лише під одним запитом до Кабінету Міністрів України. Він стосувався неприпустимості державного фінансування виробництва і виходу фільму Хачіка Васіляна "Мій юний принц".

Олег Арсенюк цьогоріч також підписав лише один запит одразу до трьох відомств: ОПУ, МОЗ та Херсонської ОДА. Він стосувався можливих протиправних дій та/або бездіяльності голови Голопристанської об'єднаної територіальної громади Херсонської області Бабича Олександра Володимировича.

Андрій Стріхарський та Віталій Войцехівський цьогоріч депутатських запитів не подавали. 

Виступи депутатів

У 2021 році найдовше в парламенті виступав Нестор Шуфрич із “ОПЗЖ” — 8 годин 33 хвилини. На другому місці за цим показником — Олександр Колтунович із цієї ж фракції. Депутат “наговорив” 7 годин 27 хвилин. На третьому місці лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко — 6 годин 6 хвилин.

Серед черкаських мажоритарників найдовше виступав Сергій Рудик. Його 121 виступ  сумарно тривав 2 години 44 хвилини і 5 секунд. 12 хвилин 38 секунд тривали 6 виступів Любові Шпак. 9 виступів Антона Яценка тривали 8 хвилин 20 секунд. Лише на секунду менше тривали 6 виступів Андрія Стріхарського. 9 виступів Сергія Нагорняка тривали 5 хвилин і 16 секунд. Олег Арсенюк цьогоріч виступав двічі і обидва його виступи з місця разом тривали 58 секунд. Першого разу він передав слово колезі, а за другим коротко висловився щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. 

Один раз встиг виступити і Віталій Войцехівський. Його виступ з місця 15 грудня тривав 33 секунди. Новоспечений депутат під час обговорення в сесійній залі питання призначення виборів міського голови Золотоноші (посада саме у зв’язку з його обранням стала вакантною) відповів на репліку Сергія Рудика.

“Коли пан Войцехівський балотувався і не було там депутата, я таку собі зробив добру справу для мешканців Золотоноші: вибив кошти на те, щоб у чотирьох дитячих садочках ("Берізка", "Ялинка", "Веселка" і "Ромашка") поміняли вікна” — сказав Рудик. — “Пройшло пів року — вони не те що не поміняли, вони просять замінити розпорядження, бо вони провели тендер не на ту процедуру, яка була передбачена в розпорядженні. Але це проїхали, вже є депутат, я розумію, йому вже не до того.

У мене велике прохання до вас, пане Войцехівський. Коли ви приведете свого голову, проведіть лікбез, що для того, щоб встановити вікна, треба провести тендер з отим же формулюванням, як воно передбачено в розпорядженні, щоб виграв чесно переможець і їх встановив. Тому що якось у грудні, в січні і в лютому, в зимовий період, міняти вікна в садочках не комільфо як мінімум. Я вже не кажу, що це просто гидко,” — завершив нардеп.

“Шановні колеги, гидко — це коли депутат начебто хоче допомогти, а його помічник дає листочок з фірмою, яка повинна перемогти. Оце гидко. Шановні колеги, можна багато говорити. Але, дивлячись на це, в мене стажу небагато поки що тут, давайте створимо міністерство демагогії і маніпуляції і комусь з опозиціонерів дамо можливість його очолити. Дякую. Більше в мене немає слів,” — відповів Віталій Войцехівський. 

Досить репрезентативний діалог, який виразно характеризує мажоритарну систему.