З 19 до 21 червня у Верховній Раді відбулося 109 голосувань (включно з трьома сигнальними). 19 червня депутати голосували 38 разів, 20 червня — 24, а 21 червня — 47. Середній рівень присутності парламентарів на засіданні становив 85% — це на кілька відсотків менше, ніж у травні. Крім того, присутність на засіданні 19 червня було майже на 4% кращою, ніж 21 червня (присутні 370 депутатів проти 353). Також варто відзначити, що всі голосування пропустили 27 народних обранців.

Загалом парламентарі голосували “за” у 51,7% випадків, в 15% — “утримувалися”, у 0,8% — голосували “проти”. У 18% випадків вони взагалі не голосували. Натомість рівень прогулів становив 14,5%. 

Загалом ухвалені ініціативи набрали від 226 до 315 голосів “за”. Найбільшу кількість голосів набрала Постанова про Звернення Верховної Ради України до держав-членів Європейського Союзу та інституцій Європейського Союзу щодо підтримки надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС (№7471).

Підсумки 19 червня

Цього дня депутати прийняли в цілому 15 законопроєктів та 3 постанови, а в першому читанні — ще 2 законопроекти. 

Звернення Верховної Ради до парламентів та урядів із закликом підтримати прагнення України щодо визнання її європейської перспективи (№7471)

23–24 червня 2022 року відбудеться засідання Європейської ради, на якому буде вирішено, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Напередодні, 17 червня, Європейська комісія  оголосила своє рішення рекомендувати надати Україні статус кандидата в члени ЄС. України також заручилася підтримкою кількох країн (Данія, Нідерланди, Франція, Німеччина), які вважаються скептично налаштованими до євроінтеграційних перспектив України. 

Звернення до урядів та парламентів іноземних держав щодо припинення дії договорів із рф про уникнення подвійного оподаткування (№7430)

Верховна Рада України закликала уряди та парламенти держав світу переглянути міжнародну податкову політику щодо рф та розпочати процедури, необхідні для припинення відповідних договорів про уникнення подвійного оподаткування. 

Якщо ця норма увійде в дію, товари російського експорту значно подорожчають на міжнародних ринках та будуть менш конкурентними. 

Звернення щодо засудження дій рф, спрямованих на викрадення та примусове вивезення українських дітей (№7450)

Верховна Рада України звернулася до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН в Гаазі, Верховного комісара ООН у справах біженців світу з вимогою невідкладно вдатися до рішучих кроків для захисту дітей — громадян України з метою:

  • неприпустимості передання дітей — громадян України, викрадених та примусово вивезених до держави-агресора, інших країн або в межах окупованих територій України, на усиновлення в сім'ї російських громадян;
  • повернення дітей — громадян України, викрадених та примусово вивезених до держави-агресора, інших країн або в межах окупованих територій України, на територію, підконтрольну Україні.

Ратифікація Угоди №1 у формі обміну листами між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (№0155)

Угода передбачає скасування мита на всі товари, що надходять з України до Великобританії, терміном на 12 місяців.

Також Верховна Рада ухвалила низку законодавчих ініціатив (№0149, №0093, №0103, №0141, №0147), що спрямовані на те, аби забезпечити вихід України з угод із СНД та з російською федерацією.

Зміни до Закону України “Про Український культурний фонд” (№7417)

Згідно з пояснювальною запискою, з початку війни Українському культурному фонду у 2022 році скоротили видатки на 90%. Закон спрямований на забезпечення фінансової підтримки роботи фонду на період дії воєнного стану та недопущення звільнення працівників. 

Зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану (№7432)

Закон тимчасово, на період дії воєнного стану, скасовує військовий збір для військовослужбовців на період їхньої участі у забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

Зараз військовий збір становить 1,5%, але в парламенті зареєстровано проєкт закону (№7311-д), який пропонує підвищити його до 3% на період дії воєнного стану.

Зміни до низки законів щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (№7459).

Зміни до законодавства забороняють ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції з російської федерації, білорусі та тимчасово окупованих територій України. Раніше видані дозволи на ввезення і розповсюдження такої продукції скасують.

Разом з тим, обмеження не стосується видавничої продукції, яку ввозять фізичні особи не з метою розповсюдження за умови дотримання таких вимог:

  1. ввезення здійснюється в ручній поклажі або супроводжуваному багажі;
  2. загальна кількість видавничої продукції не перевищує 10 примірників;
  3. продукція відсутня в Реєстрі видавничої продукції антиукраїнського змісту.

Закон забороняє також випуск, ввезення, розповсюдження в Україні книжкових видань, що містять твори авторів — громадян російської федерації. Ця заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.

Зміни до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора (№7273-д)  

Цим законом заборонені публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів виконавців країни-агресора. Однак згодом буде складено окремий список російських виконавців, які засудили військове вторгнення в Україну.

Закон збільшує до 40% обов'язкову частку державної мови в радіомовленні та до 75% добового обсягу ведення теле- і радіоефірів. 

Зміни до низки законів щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель (№7328)

Закон відтерміновує електронізацію скарг у публічних закупівлях. Тепер це можна буде зробити через 6 місяців після завершення дії правового режиму воєнного стану. 

Змін до Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки (№7293).

Законом має на меті покращити функціонування системи професійної освіти в умовах воєнного стану, у тому числі:

  • дозволити здобувати професійну (професійно-технічну) освіту без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку можна буде здобути безоплатно в будь-який інший час упродовж життя за будь-якою формою здобуття освіти;
  • дозволити безоплатно впродовж життя здобувати професійну (професійно- технічну) освіту за іншою (іншими) професією (професіями), але не раніше ніж через три роки після завершення безоплатного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за попередньо здобутою професією (професіями).

Зміни до деяких законів щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження (№6287)

У пояснювальній записці йдеться, що книжковий ринок в Україні — дуже невеликий як на 40-мільйонну країну. Якщо німець купує в середньому 5,5 книг на рік, поляк — 2,5, то в Україні цей показник становив лише 0,57 книги ще до початку пандемії COVID-19, після чого він знизився ще більше. Дві третини книг в Україні надруковані російською мовою, і більшість із них видані пов’язаними з росією компаніями. 

Не надто краща ситуація і з кількістю книгарень. На понад 40-мільйонну країну залишилися лише близько 200 книгарень (для порівняння — в 1991 році в Україні було 3,6 тисяч книгарень, зараз у зіставній з Україною за населенням і територію Франції — 3,3 тисяч книгарень). 

Зважаючи на це, закон передбачає, що суб’єкти видавничої справи, які відповідатимуть визначеним вимогам (зокрема, продаватимуть книги українською мовою та/або мовами ЄС і мовами корінних народів України з використанням РРО у книгарнях), отримають гарантоване право на державну субсидію для відшкодування кваліфікаційних витрат на оренду приміщення. Сума субсидії не може перевищувати вартість оренди, а  також не може бути більшою за 20% суми доходу, отриманого з продажу книг у відповідній книгарні. Законопроєкт також встановлює обмеження площі і вартості квадратного метра оренди з градацією відповідно до чисельності населення громади, в якій розташована книгарня. Такі видатки в перші роки коштуватимуть бюджету від 52 до 86 мільйонів гривень.

Зазначену субсидію надаватимуть щоквартально з першого кварталу 2023 року.

Також закон передбачає видання безкоштовних дитячих книжкових сертифікатів після народження дітей та з досягненням ними 14-річного віку. Для цього з бюджету щорічно планують виділяти 470–480 мільйонів гривень. 

Сертифікати видаватимуть з 1 січня 2023 року.

Зміни до статті 52 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб” щодо вдосконалення порядку виплати пенсій (№7337)

Закон усуває дискримінацію отримувачів пенсії — пенсіонерів із числа військовослужбовців строкової служби і членів їхніх сімей та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення, у виборі установи банку, через яку виплачують пенсії. Раніше на це був уповноважений лише “Ощадбанк”. 

Зміни до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану (№7325)

Закон надає право Кабінету Міністрів визначати тривалість навчального року на період дії воєнного стану. До цього, навчальний рік мав становити не менше 175 днів.

Крім цього, у першому читанні парламент ухвалив законопроєкти №7310 та №7398. Перший передбачає спрощення встановлення фактів народження та смерті осіб в умовах воєнного стану. Другий вимагає від забудовників проєктувати і споруджувати бомбосховища в кожній новій будівлі.

Підсумки 20 червня

Цього дня депутати прийняли 4 законопроєкти в цілому.

Закону про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки (№4135)

Мета Антикорупційної стратегії — досягти суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечити злагодженість і системність антикорупційної діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В документі закладені такі принципи антикорупційної політики на 2021–2025 роки:

  1. оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування, що передусім передбачає: усунення дублювання повноважень різними органами; тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, які характеризуються високим рівнем корупційних ризиків; усунення випадків реалізації одним і тим же органом повноважень, поєднання яких створює додаткові корупційні ризики;
  2. цифрова трансформація реалізації повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкриття даних як основа для мінімізації корупційних ризиків у їх діяльності;
  3. створення на противагу існуючим корупційним практикам більш зручних та законних способів задоволення потреб фізичних і юридичних осіб; 
  4. забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин;
  5. формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.

Стратегія скерована на викорінення корупції в таких сферах: митна справа та оподаткування, суди та органи правопорядку, державне регулювання економіки, будівництво і земельні відносини, сектор оборони, охорона здоров’я та соціальний захист.

Ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьби із цими явищами (№0157)

Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьби із цими явищами (Стамбульська конвенція) — це міжнародний документ, який юридично зобов'язує створити правову базу для боротьби з різними видами насильства щодо жінок, у тому числі домашнього.

Закон про управління відходами (№2207-1-д)

Як заявляє Міндовкілля, цей Закон дозволить:

  • закрити старі сміттєзвалища, а решту привести до європейських норм,
  • побудувати сучасну сміттєпереробну інфраструктуру, 
  • встановити принцип “забруднювач платить”,
  • впровадити розширену відповідальність виробника.

Зміни до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів (№5650)

Закон запроваджує інструмент економічного стимулювання лісорозведення, який передбачає відшкодування витрат власникам лісів і лісокористувачам під час створення лісів. Він спрощує процедури реєстрації самозаліснених ділянок та знімає обмеження щодо надання у власність ділянок для лісорозведення.

Передбачено, що держава зможе резервувати та викуповувати цінні території для їх збереження для суспільних потреб — створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.

Підсумки 21 червня

У цей день в цілому ухвалено 3 законопроекти, а в першому читанні — 5 законопроєктів. 

Зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування (№7418)

Закон передбачає повернення мита та ПДВ на імпортні товари та розмитнення автомобілів (з 1 липня).

Закон відновлює раніше скасоване оподаткування:

  • для товарів, що їх ввозять платники єдиного податку першої, другої та третьої груп;
  • для підприємств, що не сплачують ввізне мито;
  • для транспортних засобів, ввезених громадянами.

Крім цього, в цілому парламент ухвалив закони №5688 та №5689, які запроваджують податкові стимули для індустріальних парків. 

У першому читанні ухвалені законопроєкти №7451, №7420, №7427, №7428-2 та №7429. №7451 покликаний сприяти процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану для економічного відновлення держави. 

№7420 передбачає приєднання до режиму спільного транзиту NCTS (Нова комп'ютеризована транзитна система) та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС.

Законопроєкти №7427, 7428-2, 7429 передбачають мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду і газ для населення за рахунок залучення понад 180 млрд грн від міжнародних партнерів на покриття різниці тарифів.