ЗВІТ. Мажоритарники Києва: рік роботи у Раді VIII скликання

27 листопада 2015 року завершився рік, як народні депутати Верховної Ради України VIII скликання набули своїх повноважень. В умовах зовнішньої військової агресії та критичної необхідності проводити швидкі та радикальні законодавчі реформи, Верховна Рада VIII скликання працювала інтенсивніше, ніж попереднє скликання законодавчого органу. У період з 27 листопада 2014 р. по 27 листопада 2015 р. український Парламент збирався на засідання впродовж 89 робочих пленарних днів та провів 122 засідання.

Як відомо, на Позачергових Виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року в Києві було обрано 13 депутатів-мажоритарників: п’ятеро з них (Євген Рибчинський, Віктор Чумак, Володимир Ар'єв, Олександр Третьяков та Дмитро Андрієвський) були висунені партією «Блок Петра Порошенка», троє (Віталій Сташук, Вячеслав Константіновський та Леонід Ємець) – «Народним Фронтом» та двоє (Андрій Іллєнко та Юрій Левченко) – Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Нардепами стали також троє самовисуванців (Борислав Береза, Олександр Супруненко та Андрій Білецький).

Впродовж року роботи у ВРУ лише двоє з них змінили свою «парламентську прописку»: Євген Рибчинський вийшов із фракції «Блоку Петра Порошенка» та увійшов до складу депутатської групи «Воля народу». Натомість Вячеслав Константіновський покинув ряди фракції «Народного Фронту» і тепер працює в парламенті як позафракційний.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України, що були обрані в одномандатних округах міста Києва за такими критеріями: 1) відвідуваність засідань ВРУ та парламентських комітетів; 2) законодавча активність; 3) подача запитів; 4) виступи на пленарних засіданнях Парламенту; 5) участь у голосуваннях у сесійній залі.

Для Верховної Ради України в цілому, та для народних депутатів України м. Києва зокрема, актуальною залишається проблема відвідуваності пленарних засідань. Серед депутатів, що були обрані у столиці, найбільш активно, як і минулого півріччя, відвідують засідання Парламенту[1] Андрій Іллєнко та Віталій Сташук, що лише раз не з’явились у Раді. У свою чергу, серед найбільших депутатів-прогульників можна відзначити: Андрія Білецького – був відсутній на 118 із 122 засідань, Євгена Рибчинського – 42 пропущені засідання та Борислава Березу, що не відвідував Парламент 38 разів. Крім того, можна зауважити, що дані письмової реєстрації загалом показують вищий відсоток відвідуваності, ніж дані реєстрації депутата за допомогою електронної системи.

Таблиця №1. Відвідуваність депутатами пленарних засідань ВРУ (грудень 2014 – грудень 2015 років)

Округ	Народний депутат	Всього засі дань	Згідно з даними письмової реєстрації народного депутата		За даними реєстрації депутата за допомогою електронної системи		Відвідува ність, письмова реєстрація %	Відвідуваність електронна реєстрація, %
			Присутній	Відсутній	Присутній	Відсутній
211	Євген Рибчинський	122	80	42	44	78	66%	36%
212	Віталій Сташук	122	121	1	117	5	99%	96%
213	Борисав Береза	122	84	38	53	69	69%	43%
214	Віктор Чумак	122	113	9	119	3	93%	98%
215	Андрій Іллєнко	122	121	1	117	5	99%	96%
216	Олександр Супруненко	122	98	26	59	63	80%	48%
217	Андрій Білецький	122	4	118	3	119	3%	2%
218	Володимир Ар'єв	122	97	25	60	62	80%	49%
219	Олександр Третьяков	122	111	11	67	55	91%	55%
220	Вячеслав Константіновський	122	81	41	61	61	66%	50%
221	Леонід Ємець	122	111	11	114	8	91%	93%
222	Дмитро Андрієвський	122	111	11	111	11	91%	91%
223	Юрій Левченко	122	108	14	71	51	89%	58%

Подібна ситуація і з відвідуваністю комітетів ВРУ. Нагадаємо, що присутність на засіданнях комітетів ВРУ – прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України «Про статус народного депутата», бо «кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано». У ст. 24 п. 9 цього Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Київські депутати-мажоритарники стали членами 8 з них: Леонід Ємець, Андрій Іллєнко та Олександр Супруненко увійшли до Комітету з питань правової політики та правосуддя, Дмитро Андрієвський та Віталій Сташук — Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Борислав Береза та Віктор Чумак — Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Вячеслав Константіновський та Андрій Білецький — Комітету з питань національної безпеки і оборони, Олександр Третьяков та Євген Рибчинський — Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, Володимир Ар’єв — Комітету у закордонних справах, Юрій Левченко — Комітету з питань бюджету.

За перший рік роботи Верховної Ради України VIII скликання найкраще брав участь у засіданнях свого комітету Олександр Третьяков, показник відвідуваності якого становить усі 100%. Близькими є показники Дмитра Андрієвського, який пропустив лише одне засідання свого комітету та Андрія Іллєнка і Віталія Сташука, які тричі не з’являлись на засіданнях згаданого вище органу ВРУ. Найгірша ж активність у комітетах у Андрія Білецького – 3% (відвідав лише 1 засідання комітету з питань національної безпеки і оборони із 34).

Таблиця №2. Відвідуваність комітетів ВРУ (грудень 2014 – грудень 2015 років).

За рік діяльності Верховної Ради України VIII скликання депутатами-мажоритарниками м. Києва було підготовлено та зареєстровано в Парламенті близько 416 законодавчих актів, що становить майже 9% від усіх законодавчих ініціатив, які зареєстровані у ВРУ. 10% поданих законопроектів вже були ухвалені.

Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак, у той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій.

За час VIII скликання Верховної Ради України серед столичних депутатів найбільше долучилися до розробки законопроектів та проектів постанов Юрій Левченко (135), Андрій Іллєнко (104) та Олександр Третьяков (94). Набагато менш активними були Леонід Ємець (40), Віктор Чумак (39), Борислав Береза (26), Дмитро Андрієвський (24), Володимир Ар'єв (24), Віталій Сташук (20), Євген Рибчинський (16) та Андрій Білецький (15). Натомість Вячеслав Константіновський (10) та Олександр Супруненко (7) лише незначною мірою долучились до законотворчої діяльності у Раді.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За перший рік роботи Верховної Ради України було оголошено 4 576 запитів народних депутатів України. З них 337 ініційовані безпосереднього депутатами-мажоритарниками Києва. Найбільша кількість запитів належала авторству Андрія Іллєнка (157 запитів, для порівняння – уся фракція ВО «Батьківщина» також надіслала 157 запитів). Активно механізмом депутатського запиту користувалися Юрій Левченко, який здійснив 70 запитів, Олександр Супруненко – 32 запити, Віталій Сташук – 22 запити та Леонід Ємець, що за період роботи Парламенту подав 19 запитів. Решта депутатів столиці не надто активно користувалися своїм правом запиту, підготувавши від 1 до 13 запитів, при чому народний депутат Євген Рибчинський використовував такого роду депутатське повноваження лише раз.

Переважна кількість запитів була адресована місцевим органам влади і управління – 43,62 %, трохи менше керівникам міністерств і відомств України – 33,23 %. Не часто народні обранці зверталися до Кабінету Міністрів України та Генерального прокурора України – 12,17 % та 8,9 % від загальної кількості запитів відповідно. Депутати жодного разу депутати не зверталися до Президента України Петра Порошенка, по одному разу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської та Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем'якіна і п’ять разів до Голови ВРУ Володимира Гройсмана.

Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. За підрахунками ОПОРИ, найбільш активно з депутатів-мажоритарників Києва протягом року роботи Ради 8 скликання виступав Юрій Левченко (197 виступів). Якщо порівнювати з іншими народними обранцями, то до найбільш активних ораторів нового скликання входять також Андрій Іллєнко (67 виступів), Леонід Ємець (53 виступи), Віктор Чумак (47 виступів) та Олександр Третьяков (42 виступи). Досить активно до обговорення питань долучався й Борислав Береза – 25 виступів. Жодного разу не висловлював свою позицію у Парламенті Андрій Білецький, а Вячеслав Константіновський та Євген Рибчинський виступали лише по одному разу. В цілому народні обранці, що були обрані в одномандатних округах Києва, спромоглися на 463 виступи, а це в середньому майже 36 промов на одного депутата.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТІВ

За перший рік роботи Парламенту 8 скликання у період з 27 листопада 2014 р. до 27 листопада 2015 р. Верховна Рада України провела 112 пленарних засідань. За цей час відбулось 3413 голосувань за питання порядку денного засідань Парламенту.

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів (див. табл. 3), можна засвідчити, що депутати-мажоритарники міста Києва здебільшого підтримували винесені на розгляд Парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» є представники парламентської коаліції: Леонід Ємець (68%), Віталій Сташук (67%) та Володимир Ар’єв (65%). Найменш активно голосував «за» Андрій Білецький – 1,4%, але це пояснюється тим, що депутат фактично у 98% випадків голосувань за проекти  законів та постанов був відсутній у Парламенті. Серед інших депутатів, що мало підтримували винесені на розгляд законодавчі акти, можна відзначити Борислава Березу (29%), Євгена Рибчинського (34%), Вячеслава Константіновського (36%) та Олександра Супруненка (37%).

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених за рік роботи Парламенту, можна дійти до висновку, що київські мажоритарники, як і інші українські парламентарі, неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше «проти» голосували двоє представників Міжфракційного депутатського об’єднання «Свобода» – Андрій Іллєнко (17%) та Юрій Левченко (15%). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто зазначити, що Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі: ні «за», ні «проти», ні «утримався». Хоча вони були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у Парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Найчастіше «не голосував» у РАДІ позафракційний народний обранець Олександр Супруненко, що ігнорував голосування у 32% випадків та представники Блоку Петра Порошенка: Олександр Третьяков та Дмитро Андрієвький у 29% випадків. Загалом 7 з 13 депутатів у 25% випадків ігнорували голосування.

Таблиця 3. Голосування депутатів (%) (грудень 2014 – грудень 2015 років)

ПІБ	За	Проти	Утримався	Відсутній	Не голосував
Євген Рибчинський	33,78%	0,32%	4,57%	44,15%	17,17%
Віталій Сташук	66,57%	0,21%	1,03%	3,72%	28,48%
Борислав Береза	29,33%	1,61%	11,25%	48,99%	8,82%
Віктор Чумак	40,87%	2,08%	12,39%	19,16%	25,49%
Андрій Іллєнко	49,22%	17,02%	13,42%	5,45%	14,88%
Олександр Супруненко	36,68%	1,35%	9,26%	20,39%	32,32%
Андрій Білецький	1,41%	0,09%	0,12%	97,98%	0,41%
Володимир Ар'єв	64,72%	0,82%	3,93%	23,41%	7,12%
Олександр Третьяков	62,12%	0,12%	1,41%	7,15%	29,21%
Вячеслав Константіновський	36,07%	0,15%	0,91%	37,45%	25,43%
Леонід Ємець	67,98%	0,47%	0,35%	3,31%	27,89%
Дмитро Андрієвський	61,68%	0,18%	2,02%	7,47%	28,66%
Юрій Левченко	44,01%	15,06%	12,51%	14,91%	13,51%

Натомість, якщо не брати до уваги Андрія Білецького, що майже не відвідує стіни Українського Парламенту, найбільш дисциплінованим у цьому плані були Володимир Ар’єв та Борислав Береза, що ухилялися від голосування лише у 7% та 9% випадків відповідно.

Проблема  неможливості встановлення політичної позиції депутатів щодо питань порядку денного через відсутність народного обранця на пленарних засіданнях  також значною мірою притаманна окремим депутатам Києва: Андрію Білецькому, що був відсутній під час 98% голосувань, Бориславові Березі – відсутній під час 49% голосувань та Євгену Рибчинському, який у цьому контексті не був дисциплінованим у 44% голосувань. Варто зазначити, що згідно з даними письмової реєстрації, Борислав Береза та Євген Рибчинський були присутніми у Верховній Раді у 69% та 66% випадків відповідно.

У цілому, якщо брати до уваги показники одночасно за двома критеріями – відсутності і «неголосування», то можна виявити значну кількість депутатів-мажоритарників Києва (5 з 13), які у понад 50% випадків голосувань за питання порядку денного відсутні на засіданні або ж присутні у залі Парламенту, але не голосують: Андрій Білецький (98,4%), Вячеслав Константіновський (62,9%), Євген Рибчинський (61,3%), Борислав Береза (57,8%) та Олександр Супруненко  (52,7%).

ГРОМАДА І МАЖОРИТАРНИКИ КИЄВА: ПОШУК ВЗАЄМОДІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ОКРУГУ

У рамках пілотного моніторингового проекту, який виконується в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», ОПОРА проводить моніторинг депутатів-мажоритарників 36 виборчих округів 12 регіонів України (Київська, Дніпропетровська, Чернівецька, Закарпатська, Луганська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Вінницька, Житомирська, Сумська області та місто Київ).

Безпосередньо у м. Києві це три виборчі округи: №217, №222 та №223, де на позачергових виборах до Верховної Ради України у жовтні 2014 року перемогу здобули Андрій Білецький, Дмитро Андрієвський та Юрій Левченко.

Дані округи є досить компактними столичним районами, тому їхні мешканці мають схожі і загальні для міста Києва проблеми: стан доріг та транспортних вузлів, благоустрій будинків та прибудинкових територій, якість житлово-комунальних послуг, незаконне відведення земельних ділянок під будівництво, якість медичного забезпечення, встановлення МАФів у заборонених місцях, а останнім часом загострилися також проблеми соціального захисту малозабезпечених верств населення. Крім того, ряд людей потребує постійних юридичних консультацій.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність згаданих вище депутатів-мажоритарників за такими критеріями:

1) особиста активність народного обранця (прийом громадян у окрузі, участь у публічних заходах, засіданнях місцевих рад тощо);

2) робота приймальні народного депутата в окрузі;

3) якість висвітлення роботи депутата у місцевих ЗМІ;

4) звітування депутата та інформування виборців про його діяльність;

5) присутність/активність депутата у соціальних мережах та на власному веб-сайті;

6) аналіз законодавчих ініціатив та запитів депутата, пов’язаних із місцевим проблемами.

Щодо депутатської активності, то можна зазначити, що двоє з трьох народних обранців – Дмитро Андрієвський та Юрій Левченко регулярно працюють на окрузі, беруть участь у публічних заходах та проводять особистий прийом виборців. Натомість особистої активності депутата Андрія Білецького на окрузі не помічено. У громадській приймальні таку поведінку даного народного обранця пояснюють його перебуванням на Сході України та постійною діяльністю, що пов’язана із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Аналізуючи роботу приймалень народних депутатів, можна констатувати, що усі три нардепи, що згадані вище, приділили цьому аспекту виконання своїх обов’язків значну роль: громадські приймальні активно працюють та здійснюють прийом виборців.

ПІБ депутата	Кількість звернень громадян	Кількість звернень народного депутата
Андрій Євгенійович Білецький	783	458
Дмитро Йосипович Андрієвський	3593	630
Юрій Володимирович Левченко	1334	857

Також, узагальнюючи інформацію, що була отримана у приймальнях, можна виділити питання, з якими найчастіше зверталися виборці: благоустрій будинків, прибудинкових територій та інші проблеми ЖКГ, проблеми із нарахуванням пенсій, матеріальна допомога, юридичні консультації, скарги на дії місцевої влади та правоохоронців, земельні спори.

Не менш важливим є питання висвітлення роботи народного депутата засобами масової інформації. Це своєрідний тест на публічність. ОПОРОЮ було встановлено, що усі три депутати-мажоритарники Києва, щодо яких ведеться дослідження, не рідше декількох разів на місяць є гостями різноманітних ток-шоу та передач на українських телеканалах.

Окремим аспектом діяльності народних обранців, який аналізувала Громадянська мережа ОПОРА, була депутатська присутність/активність у соціальних мережах та на власному веб-сайті. Підводячи підсумки даного виду активності депутатів, можна зазначити, що у двох з трьох народних обранців – Андрія Білецького та Дмитра Андрієвського є персональні веб-сайти, де можна знайти їх біографії, останні новини та матеріали, що пов’язані із діяльністю народного обранця. Також народний депутат Юрій Левченко та представники приймальні Андрія Білецького використовують соціальні мережі для поширення інформації.

Одним з головних завдань народного обранця є звітування перед громадянами. Згідно з п. 12 ст. 24 Закону «Про статус народного депутата» народний депутат зобов'язаний «інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік». Досліджуючи даний аспект депутатської роботи, можна відзначити, що найактивнішим у цьому контексті є Дмитро Андрієвський, який періодично звітує перед виборцями, в тому числі за допомогою персонального веб-сайту, де регулярно оновлюється звіт про його діяльність. Активно звітує і народний обранець Юрій Левченко, зокрема під час відкритих зустрічей з мешканцями округу. У свою чергу, представники приймальні Андрія Білецького постійно поширюють інформацію про свою діяльність, зокрема знімаючи відеоролики про вирішення тієї чи іншої проблеми.

Досліджувати діяльність депутата-мажоритарника не можна, не згадуючи про його законодавчі ініціативи та запити, що безпосередньо пов’язані з інтересами та потребами виборців округу. Аналізуючи депутатську роботу Андрія Білецького, можна зазначити, що за час роботи у Парламенті, даний народний обранець подавав запити та законодавчі ініціативи, які здебільшого стосувались змін до чинного законодавства щодо оборони України, міліції, державних нагород та учасників АТО. Натомість тотальна більшість законопроектів (всього їх 24) Дмитра Андрієвського була безпосередньо пов’язана з комітетом із питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, членом якого є депутат. Не можна не відзначити і найактивнішого законодавця столиці – Юрія Левченка, на рахунку якого 135 поданих законопроектів як державного, так і локального значення.

 

 

---

[1] Згідно з даними письмової реєстрації народного депутата