10 березня Україна святкує День Державного Гімну, тож ОПОРА підготувала інформаційно-просвітницький експлейнер про нього.

Чому 10 березня?

Один із головних символів української державності відзначає сьогодні своє 160-річчя. 10 березня 1865 року в Перемишлі вперше публічно виконали пісню “Ще не вмерла Україна” як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечорниць в пам’ять Тараса”. Згодом цей твір став дуже популярним, і його почали сприймати як символ національного духу та єдності. 

День Державного гімну було офіційно запроваджено 7 грудня 2021 року, коли Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову.

Як з’явився гімн “Ще не вмерла Україна”?

Текст цього вірша восени 1862 року написав 23-річний Павло Чубинський, почувши патріотичну пісню сербських студентів на зібранні культурно-просвітницького об'єднання “Стара громада”. 

Вірш Чубинського вперше опублікували в 1863 році в галицькому журналі “Мета”. Згодом композитор Михайло Вербицький поклав його на музику. У 1865 році вірш із нотами вийшов друком і того ж року його виконали як музичний твір.

Вперше пісню “Ще не вмерла Україна” почали використовувати як державний гімн у 1917 році. Однак у період 1917–1920 років вона не була офіційно закріпленим єдиним державним гімном, оскільки поряд із нею використовували й інші твори.

15 березня 1939 року ця пісня була затверджена як державний гімн Карпатської України.

Які норми регулюють статус державного гімну? 

Офіційно статус Державного Гімну України пісня “Ще не вмерла Україна” отримала тільки в незалежній Україні. 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію гімну.

З прийняття Конституції України в 1996 році Державний гімн було визначено одним із державних символів.

28 червня 1996 року в Конституції України було закріплено, що Державним гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом (ч. 5 ст. 20).

6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, яким поряд із музичним супроводом також офіційно затвердила текст Державного Гімну. 

Які ключові ознаки державного гімну? Чи є правові критерії для його визначення?

Конституція передбачає, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом (ч. 5 ст. 20).

У Законі “Про Державний Гімн України” поряд із музичним супроводом офіційно затверджено текст Державного Гімну, в основу якого покладено слова Павла Чубинського (перший куплет і приспів).

Так, у ст. 1 Закону зазначено:

“Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву П. Чубинського у такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду»”

Хто ухвалює рішення про гімн та інші державні символи?

У ч. 5 та 6 ст. 20 Конституції України передбачено, що Державний Гімн України і порядок його використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Який порядок використання державного гімну?

Всі урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Це передбачено ст. 2 Закону “Про Державний Гімн України”. Також Гімн виконують під час офіційних державних церемоній та інших заходів.

Наприклад, Державний Гімн України лунає в залі засідань парламенту на початку і в кінці кожної сесії Верховної Ради (ч. 3 ст. 9 Закону “Про Регламент Верховної Ради України) — так само, як і після відкриття та перед закриттям урочистого засідання Верховної Ради з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України (ч. 11 ст. 166 Закону “Про Регламент Верховної Ради України”).

Як охороняється Державний Гімн України та яка відповідальність  передбачена за наругу над ним?

Державний Гімн України є офіційним державним символом, а його шанування є обов’язком кожного громадянина відповідно до ст. 65 Конституції України.

Охорона Державного Гімну України передбачена на законодавчому рівні. Ст. 3 Закону “Про Державний Гімн України” прямо зазначає, що наруга над ним тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Зокрема, ст. 33 Кримінального кодексу України встановлює покарання за публічну наругу над державними символами, зокрема над Гімном. Санкції можуть включати:
- штраф від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- пробаційний нагляд на строк до трьох років;
- позбавлення волі до трьох років.

Таким чином, порушення норм щодо пошани до Державного Гімну може призвести до кримінальної відповідальності.

Пов'язані матеріали ОПОРИ: