10 березня Міністр освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим Наталія Гончарова в ефірі державної телерадіомовної компанії «Крим» представила план окупації освітньої галузі півострова. Міністр відкритим текстом, без найменшої конспірації, розповіла про консультації та перші погодження, про які вдалося домовитися з «великим братом».

Без жодних сумнівів пані Гончарова розповідає, що результатом референдуму 16 березня 2014 року стане вступ Криму, як окремого суб’єкта,  до складу Російської Федерації. Запропонований сякий-таких пакет реформ, над яким вже вcтигла «попрацювати» разом із своїми колегами з Російської Федерації, допоможе Криму з часом влитися у єдиний освітній простір сусіда. Першими кроками на шляху реформування освітньої галузі півострова, після зміни його юридичного статусу, названо такі:

  • Будучи окремим суб’єктом Російської Федерації, Крим матиме можливість прийняти власне законодавство, що регулюватиме розвиток системи освіти регіону.
  • Українська мова буде вивчатися в школах, але не як державна, а лише тими, хто виявить таке бажання.
  • Кримськотатарська мова теж вивчатиметься, але як регіональний компонент за бажанням батьків та учнів.
  • Уряд і Верховна Рада Криму гарантують збереження робочих місць усім вчителям, в тому числі української та кримськотатарської мов.
  • Середня заробітна плата вчителів зросте з 2 800 - 3000 грн., як це є зараз, до 7500 грн., еквівалент яких отримують вчителі в інших регіонах Російській Федерації. Крім того, залишається можливість встановлення додаткових регіональних премій та надбавок. 
  • Всі загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади мінімум на три роки отримають ліцензію на роботу в умовах перехідного періоду, що дозволить поступово адаптуватися до нових навчальних планів та програм. Щодо цього вже отримані чіткі коментарі представників освітньої галузі Росії.
  • Ліцензування професійно-технічних навчальних закладів здійснюватиме Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Криму, оскільки в Російській Федерації немає аналогічної складової в системі освіти. Разом з тим, найкращий досвід реформування системи професійно-технічної освіти Росії буде обов’язково перейматися.

Вочевидь озвучені обіцянки, а не конкретний план реформ, варто сприймати виключно як пропаганду та агітацію напередодні самопроголошеного референдуму. Разом з тим, ворог не дрімає. Він не просто окупував територію АРК, він напрацьовує цілком конкретні плани та заходи інтеграції регіону до Федерації. Наприклад, ось що на що налаштовує влада Криму (очевидно, за погодженням з Росією) цьогорічних абітурієнтів:

  1. За пропозицією Російської Федерації випускники 2013-2014 р. навчального року можуть отримати атестат російського зразка, що відкриє їм можливості для вступу до ВНЗ Росії та Криму як цього року, так і в майбутньому.
  2. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим залишає за собою право ведення переговорів з МОН України на предмет того, що цьогорічні випускники мають право і повинні отримати атестати державного (українського) зразка, щоб реалізувати право на вступ до ВНЗ України.
  3. Проходження ЭГЕ (форма державної підсумкової атестації в РФ) усіма бажаючими абітурієнтами неможливе, в першу чергу через відмінність навчальних програм. Попри те, в Севастополі вже чотири роки працює спеціальний центр, де бажаючі мають змогу скласти такий іспит. Цьогоріч така можливість буде забезпечена і в Сімферополі.    
  4. Прийнято рішення, що на території АРК зовнішнє незалежне оцінювання проводитися не буде, бо влада Криму не може цього вимагати від УЦОЯО, який підпорядковується МОН України.
  5. Навіть якщо на території АРК і є бажаючі взяти участь у ЗНО, самопроголошена влада Криму такої можливості не передбачає. Натомість підсумкові шкільні оцінки, а також результати ДПА, враховуватимуться при вступі до ВНЗ Криму та Росії.

Що з усього переліченого є найбільшою загрозою?  В першу чергу, слід говорити про позбавлення можливості випускників шкіл АРК вступити до ВНЗ України та отримати вищу освіту. За таких умов студентами російських ВНЗ стануть лише ті, хто навчався за відповідними програмами у школах і зможе здати ЭГЕ. Скасування ж ЗНО в Криму – це повернення до корупції при вступі, де право навчатися здобуватимуть через гаманці батьків, а не завдяки власним знанням. Врешті, Крим стане постачальником дешевої, неосвіченої робочої сили своєму загарбнику. Дітей же залишать без  права вибору на гідне життя.

Найімовірніше, що ЗНО у Криму не відбудеться. Більше того, в умовах війни, а саме так варто охарактеризувати події в Криму, проводити стандартизоване тестування на півострові небезпечно. По-перше, існує висока ймовірність розголошення змісту тестових завдань ще до початку процедури тестування. За таких умов проведення оцінювання навчальних досягнень випускників не тільки в Криму, а й по всій Україні стає фікцією. По-друге, через політичну нестабільність, можливі теракти чи захоплення приміщень, існує висока ймовірність зриву тестування безпосередньо у пункті, а його учасники можуть опинитися у  зоні підвищеній небезпеки. По-третє, для транспортування бланків відповідей з пунктів тестування до центрів обробки та перевірки мають бути вжиті додаткові заходи для їхньої охорони та цілісності. В умовах фактичного двовладдя, різному підпорядкуванню силових та правоохоронних органів, забезпечення таких умов видається малоймовірним та нереальним.

Чи варто надавати значення та реагувати офіційному Києву на подібні інсценуації? Безумовно, що так, адже цей випадок є лише додатковим підтвердженням послідовної та спланованої окупації Російською Федерацією частини України. У Міністерстві освіти і науки Криму готують реальний план інтеграції галузі до освітнього простору сусіда. Адже йдеться про чіткі маніпулятивні повідомлення до конкретних цільових аудиторій: влада Криму не може змусити Український центр оцінювання якості освіти, який підпорядковується МОНУ, проводити ЗНО; це Київ не хоче видавати атестати державного зразка випускникам загальноосвітніх навчальних закладів АРК; очільник МОНМС Криму готова їхати на перемовини до Києва, щоб відстояти право кримських абітурієнтів на український атестат.

Що негайно зобов’язаний зробити Уряд та Міністерство освіти і науки України у цих умовах?

  1. Дати чіткий посил і максимально донести до кожного цьогорічного випускника, а також його батьків те, що українська влада створить необхідні умови для конкурсного відбору та здобуття вищої освіти в Україні усім її громадянам, незалежно від території та суспільно-політичної ситуації.
  2. Гарантувати видання атестатів державного зразка про базову та повну загальну середню освіту усім дев’яти- та одинадцятикласникам країни.
  3. Забезпечити участь у ЗНО кожного абітурієнта, який виявив бажання та зареєструвався для проходження оцінки своїх знань. Оскільки проведення ЗНО в АРК є практично неможливим, то МОН та УЦОЯО зобов’язані вжити усіх необхідних заходів для участі випускників у тестуванні. Серед можливих варіантів розв’язку проблеми можемо назвати такі:
    - передбачити можливість зміни місця проходження ЗНО для тих абітурієнтів, які були вимушені тимчасово змінити місце проживання;
    - провести додаткову сесію ЗНО спеціально для абітурієнтів з АРК; 
    - провести онлайн-тестування для таких абітурієнтів;
    - забезпечити перевезення учасників ЗНО з АРК до сусідніх областей для проходження тестування.
  4. У випадку неможливості проходження ЗНО випускниками кримських загальноосвітніх навчальних закладів, мають бути внесені зміни до Умов прийому до вищих навчальних закладів 2014 р., які б передбачили інші, прийнятні для абітурієнтів, процедури вступної кампанії: іспити, тестування, співбесіди у ВНЗ, регіональних центрах оцінювання якості освіти.  
  5. Якщо події на півострові і далі загострюватимуться, передбачити в Умовах прийому право на позаконкурсний вступ до ВНЗ України усім кримським випускникам 2013-2014 навчального року.
  6. Забезпечити належні умови для проїзду, проживання та перебування усім цьогорічним випускникам АРК, які виявили бажання взяти участь конкурсному відборі до ВНЗ I-IV рівнів акредитації по всій території України.

Це принципові кроки, про які досі годі було й думати, однак перед загрозою втрати суверенітету та інтелектуального зубожіння частини нації – мусимо погоджуватися на компроміс. Кожен житель Криму, який перебуває під неймовірним пресом російських військ та медіа, має відчути підтримку та гарантії української влади щодо права на здобуття вищої освіти в Україні.

Повністю інтерв’ю Міністра освіти і науки, молоді та спорту АРК можна переглянути за посиланням (з 12 хв. 17 с.).

Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА, для LB.ua