Спокій і безпека в євроатлантичному регіоні неможливі, доки триває повномасштабне вторгнення Росії й агресор не покараний за зухвале порушення міжнародного права. Після 2,5 років великої війни зовнішній курс України залишається незмінним, а в суспільстві зберігається стійкий консенсус щодо вступу в НАТО і ЄС.

Вибори в Європейський парламент відбуваються в умовах зростання популярності правих політичних сил і російських гібридних загроз. Більш радикальне і водночас антиукраїнське крило європейських політиків має всі шанси збільшити своє представництво в парламенті ЄС.

15–17 березня в Росії відбуваються президентські «вибори». На окупованих територіях України «голосування» триває вже три тижні. Чергова «виборча кампанія» на ТОТ супроводжується мобілізацією місцевого населення і створенням пропагандистської картинки всенародної любові до Путіна. Ключове завдання Кремля – висока явка, що має засвідчити високу довіру не лише до Путіна, а й до Росії в цілому. Тож режим розтягнув «голосування» в часі та проводить масштабну кампанію «заохочення» українців, використовуючи примус і залякування. Наприклад, спеціальні «мобільні групи» відвідують кожен дім, що практично унеможливлює спроби уникнути участі в «голосуванні» для місцевих, які раніше просто могли не піти на дільниці й так висловити свій протест проти окупації. 

Росія прозвітувала, що в грудні 2023 року закінчила формувати власне правове поле на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. Утім режим так і не зміг подолати наслідки економічного занепаду, який почався внаслідок повномасштабного вторгнення. Значна частина економічного активного населення покинула окуповані території, багато інфраструктурних об’єктів знищили, а потужностей лояльного до окупантів бізнесу не вистачає, щоб наповнювати бюджет. ТОТ стали глибоко дотаційними — за рівнем витрат із федерального бюджету вони випереджають навіть найдепресивніші регіони Росії.

Після неодноразового фактичного оголошення війни Заходу Кремль вкрай зацікавлений у дестабілізації Європи. Важливим фактором для цього лишається посилення російського впливу на Балканах. Спеціальний посланник США з протидії глобальній дезінформації під час туру Балканами наголосив, що ключовим джерелом загрози для регіону є російська дезінформація, скерована на розбрат між країнами.

Україна подолала величезну історичну дистанцію на шляху до об'єднаної Європи. Процес економічного і політико-правового зближення з Європейським Союзом фактично триває з 1998 року, але доленосна боротьба за нього почалася в 2013–2014 роках. Для захисту європейського майбутнього мільйони українців вийшли на протести, і зрештою восени 2014 року була підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Відтоді політична й економічна євроінтеграція України відбувається в умовах російської агресії, а з 2022 року — повномасштабної війни. Попри це, наша країна не зламалася та досягає значних результатів у цьому процесі. Політичне рішення Євроради розпочати переговори з Україною стало історичним та остаточно зламало російські геополітичні плани. Водночас важко спрогнозувати, скільки триватимуть переговори. Нині Україна живе в режимі активних реформ, результативність і швидкість яких впливатиме на процес інтеграції з ЄС. Що означає рішення Євроради, як вдалося обійти угорське вето та чи є прогрес у виконанні останніх вимог Європейської комісії — все це розглянемо далі.

Угорщина пройшла складний шлях до повноправного членства в Європейському Союзі, долаючи наслідки багаторічного тоталітарного режиму. Свого часу країна не відповідала критеріям для вступу, а висновки Європейської комісії напередодні відкриття переговорів, як і у випадку з Україною, містили додаткові вимоги щодо продовження реформ.

Вступ країни до Європейського Союзу — тривалий і багатоетапний процес. Раніше Україна подала заявку на членство, а 23 червня минулого року отримала офіційний статус кандидата і почала втілювати 7 блоків реформ, визначених Європейською Комісією.

Кремль намагається провести псевдовибори на захоплених українських територіях. Мета цього фейкового волевиявлення — політична інтеграція окупованої території у простір Росії. “Вибори” анонсовані на 8–10 вересня, коли в Росії відбувається “єдиний день голосування” — три дні поспіль громадяни країни-агресора обирають місцеві органи влади. Втім, з 1 вересня так звані “виїзні комісії” у супроводі озброєних російських військових розпочали подвірні обходи і змушують людей голосувати. 

Для послаблення України та її союзників у війні Кремль готовий грати в "голодні ігри". Участь Росії у Чорноморській зерновій ініціативі супроводжувалася шантажем та погрозами про вихід із "зернової угоди", перманентним саботажем роботи Спільного Координаційного Центру та систематичною ескалаційною політикою. Все це не сприяло продовольчій стабільності у світі.

Восени цього року росіяни планують провести так звані “вибори” до “законодавчих органів” окупованих частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також 79 муніципальних об’єднань, по суті окупаційних адміністрацій.