Проводячи тренінги у вищих навчальних закладах Тернополя дізналась, що частина молодих людей віком 18-21 років виявились не включеною до реєстру виборців перед першим туром президентських виборів. І лише своєчасне виявлення проблеми та роз’яснення виборцям необхідних дій дозволили забезпечити реалізацію їхніх виборчих прав.

Однією з умов, яка дає можливість реалізувати принцип загальних виборів, є належний спосіб формування списків виборців та ведення Державного реєстру виборців.  Адже лише за умови включення до списку виборців громадянин може отримати виборчий бюлетень.

Закон України «Про державний реєстр виборців» покладає обов’язок формування, забезпечення достовірності, повноти та коректності бази на органи ведення Державного реєстру виборців, а обов’язок  подавати відомості для поновлення реєстру - на відповідні державні та комунальні установи.

На жаль, якість реєстру, а відповідно і списків виборців, залишає бажати кращого. Основні проблеми, які виявили спостерігачі ОПОРИ під час президентських виборів 2019 року:

  • масове невключення до реєстру осіб, яким виповнилось з минулих виборів 18 років (1997-2000 р.н.). Згідно з Законом обов’язок щомісячно до 5 числа подавати інформацію про громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років, покладається на уповноважених посадових осіб органів реєстрації.
  • виявлення у списках виборців померлих осіб. Обов’язок щомісячного подання відомостей про померлих покладається на відділ державної реєстрації актів цивільного стану.
  • непоновлення відомостей про осіб, які змінили персональні дані. Причина виникнення цієї проблеми – неподання до ДРВ інформації посадовими особами, уповноваженими реалізувати державну політику у сфері громадянства.
  • непоновлення відомостей про осіб, які змінили місце реєстрації. Причина проблем – неподання до ДРВ інформації посадовими особами органів реєстрації.

Частину цих проблем вдалось мінімізувати, провівши роботу з відповідними установами та виборцями. У другому турі виборів якість списків виборців значно покращилась. Однак проблеми системні і потребують подальшої роботи.

Закон дозволяє виборцям звертатись у органи ДРВ у випадку виявлення помилок чи відсутності інформації про громадянина у реєстрі виборців, проте інколи для вирішення питання включення до списку виборців доводиться звертатись до суду.

Судова практика

За період президентських виборів 2019 року суди України винесли більше 4 500 рішень про включення до списків виборців. Переважна більшість позовів задоволена,  а в деяких областях (Харківська, Донецька, Полтавська, Миколаївська) задоволена більше 90% позовів.

Багато звернень до суду стосувались випадків невключення у списки виборців  через відсутність  у особи місця реєстрації. Хочеться відмітити нову позитивну судову практику: якщо за минулої виборчої кампанії такі позови у більшості випадків залишались без  задоволення, то у цьому році такі позови переважно задовольнялися. Причому для визначення місця голосування суди брали до уваги будь-які фактичні дані, що підтверджують місце проживання за певною адресою. Це міг бути і акт обстеження матеріально-побутових умов заявника, і акт про фактичне проживання особи, і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, і навіть останнє місце реєстрації згідно з паспортом.  Досить часто для суду було достатньо лише бажання виборця проголосувати за певною  адресою.

Серед основних підстав відмови у задоволенні позову слід зазначити:

  • виборча адреса позивачів знаходилась у закордонному виборчому окрузі, а до закінчення граничного терміну звернення до ДРВ позивачі повернутись в Україну не встигали;
  • особи звертались про включення до списків через зміну місця голосування, хоча до органів ДРВ у визначений законом термін не звертались;

В деяких випадках зберігалась стара судова практика, і суди відмовляли у задоволенні позову,  бо позивач не надав належних доказів щодо свого місця проживання, позивач ніде не зареєстрований, тобто не має своєї виборчої адреси. З цього приводу хочеться зауважити,  що у  частині 2 статті 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їхнього обмеження.

На жаль,  відповідно до Постанови Пленуму ВАСУ від 12 вересня 2014 року № 9 «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів про зміну виборчої адреси та місця голосування, уточнення списків виборців, які виникли під час позачергових виборів Президента України та виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів», наявність місця реєстрації, за яким визначається виборча адреса, є однією з умов для реалізації громадянином України свого виборчого права. Вважаємо, що залежність можливості реалізації виборчого права від місця реєстрації порушує принципи рівного та загального виборчого права, законодавство України, тому правові позиції ВАСУ Верховний Суд має переглянути.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project