Кампанія чергових місцевих виборів на Хмельниччині завершилася в 2020 році, нові місцеві ради розпочали свою роботу. Новообрані депутатські корпуси зацікавлюють, зокрема, і своїм складом.

Як спрацювали норми виборчого закону про гендерні квоти в Хмельницькій області?

Аналіз складу місцевих рад одразу ж вказує, що механізм забезпечення гендерної рівноправності працює недосконало, адже в низці рад очевидний дисбаланс на користь чоловічого представництва.

Громадянська мережа ОПОРА провела опитування як, депутаток місцевих рад, так і тих кандидаток, яких цього разу не обрали. Темою дослідження був їхній досвід у виборчій кампанії та як, власне, спрацювали нові норми щодо гендерних квот. Цікаво, що думки кандидаток з різних партій дуже часто збігались щодо більшості питань.

Занепокоєння викликає повідомлення від однієї з кандидаток, яка розповіла, що один з керівників місцевої організації партії, котрий неодноразово дозволяв собі сексистські висловлювання, проводив нараду з юристами щодо того, як «обійти» законодавчу норму про гендерну квоту.

У низці інших випадків опитані повідомили, що їм відомі факти залучення так званих технічних кандидаток лише для заповнення квоти або ж балотування лише з подальшою метою відмовитись від мандату на користь наступного в списку.

Щодо «чорного піару» за ознакою статі, то  абсолютна більшість кандидаток зустрічалась з ним лише в Інтернеті. Типова ситуація описана так: «У фейсбуці було декілька коментарів, що мені краще йти вчитися варити борщ. Яяк писав один чоловік: завести дітей, вчитися готовити і задовольняти свого чоловіка, а не гратися в політику».

Прикметно, що більшість учасниць опитування відмітило стереотипність як основну перешкоду участі жінок у виборах та політиці. На їх думку  саме стереотипи як серед виборців щодо соціальної ролі жінок, так і стереотипи самих жінок щодо їх можливостей найбільше перешкоджають реалізуватись гендерній рівності на практиці.

Так, одна з респонденток повідомила: «Під час виборчої кампанії на місцевих телеканалах від різних кандидатів різних політичних сил, саме чоловічої статі, звучали такі фрази, що «беруть жінок технічно у списки». І більше того, цю тему піднімали постійно журналісти, що жінок включають технічно і потім вони напишуть заяву. І коли було випущено це в інформаційне поле в період виборчої кампанії, коли спілкувалася з виборцями, деякі виборці питалися для чого ви це нам розповідаєте, якщо ви все рівно потім напишете заяву і зайде наступний чоловік. Я думаю, що цю всю бучу підняли через те, що не зовсім коректно зрозуміли суть цього питання журналісти. Звісно таке мало місце, але таке варто було вже розповідати після виборів, а не в процесі виборчої кампанії. Тому зустрічалися такі висловлювання з боку потенційних виборців, що вони не дуже довіряють жінкам, бо вони таке чули, що жінки потім будуть відмовлятися від мандату і будуть проходити замість них чоловіки».

Також багато нарікань було на економічні перешкоди, зокрема на високу фінансову заставу, що є вагомим бар’єром для жінок-кандидаток. Як один з економічних факторів було  відмічено, що у нашому суспільстві традиційно чоловіки більше займаються бізнесом, а тому саме чоловіки мають більше економічних можливостей для фінансування партійних виборчих фондів та власних, зокрема. Низка респонденток прямо відзначили, що саме можливість фінансувати виборчу кампанію була одним з факторів, який визначав місце кандидата у списках.

Різноманітним є бачення політикинь щодо того, що слід змінити або зробити, щоб жінки мали реальну можливість брати участь у політичному житті країни на різних рівнях. Ось лише декілька з висловлених тез:

  • «посилити підтримку на всіх фронтах. починаючи з психологічної підтримки кожному індивідуально, і аж до фінансової»;
  • «далі активно працювати з жінками, щоб вони були впевнені в своїх силах»;
  • «забирати від керівних посад людей, які чинять супротив і не дають далі продовжувати жінкам працювати».

Варто визначити, що незважаючи на всі вищезазначені проблеми та перешкоди, більшість опитаних кандидаток заявили про свій намір і в подальшому брати участь в політичному житті та продовжувати боротись за представницькі мандати. Адже, як влучно зазначила одна з депутаток Хмельницької обласної ради, «маленькими кроками і змінами в законодавстві і плюс активним залученням, інформаційною підтримкою, участь жінок в виборах зростатиме».

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project