Міла Ратушна, активістка ОПОРИ
Подорож до Норвегії завжди була моєю маленькою мрією. І нещодавно склалося так, що я опинилася саме тут, у місті Берген, яке вважається культурною столицею світу.
Краєвиди цієї держави можна описувати дуже довго, але основа цієї країни — це люди, їхні наміри та вчинки, спосіб життя і вподобання. Громадяни Норвегії дуже багато часу приділяють навколишньому середовищу та правам людини. Зазвичай їхні дні дуже розплановані, адже час — це золото, як йдеться у відомій фразі.
Перебуваючи тут, я потрапила на період, коли громада обирає представників у міську владу та муніципалітети. Я не змогла пройти осторонь та вирішила подивитися, як працює виборчий процес саме з досвіду громадян.
Вирушивши до агітаційних наметів (зазвичай це металеві контейнери, встановлені в центральних частинах міста), я обійшла всі та побачила різні ситуації і питання, які турбували норвежців.
Перш за все мене вразили школярі, які занотовували розповіді представників політичних партій. На запитання, чому біля агітаційних наметів стоять діти, мені відповіли: "Діти — це майбутні виборці та перш за все громадяни нашого суспільства. Їхня участь дуже важлива для держави. Зі шкільного віку вони вивчають виборчий процес та права громадян". Цікаво й корисно для "здоров’я нації" — подумала я і пішла далі.
Потім мені на шляху трапилася жінка, яка виявилася однією з кандидаток. Попри поважний вік — 80 років — ставлення до її висування не було упередженим. Ба більше, її позиція щодо участі у виборах як кандидатки дуже чітка: "Я маю час на покращення цього міста та досвід щодо реалізації", — відповіла мені пані. Взагалі тему віку тут не акцентують, тому що кожного цінують перш за все як людину, яка робить внесок у розвиток своєї рідної землі. А норвежці — дуже патріотичний народ.
Також я звернула увагу на агітаційні значки й хустинки з партійною символікою, з якими люди прямували на виборчу дільницю. Виборчиня, пані Метта, пояснила мені: "Так, це не порушення. Я підтримую цю партію і так висловлюю своє вподобання".
Тут громадяни дуже серйозно ставляться до голосування та обрання представника від громади. Ним може бути винятково людина, яка має особисту довіру виборців. Саме тому часто голосують родинами, сусідами.
Також я взяла невеличке інтерв'ю в представниці однієї з політичних партій на ім’я Жана.
Розкажи трішки про народ Норвегії.
Норвежці — дуже доброзичливі люди, але мають регіональні відмінності в характерах і норовах. Ми, бергенці, дуже емоційні, імпульсивні, багато жестикулюємо та дискутуємо. Є невелика конкуренція (посміхається) між містами. Бергенці — великі патріоти. Більшість із них ніколи б не хотіли жити в столиці, місті Осло, бо вважають що вони основні як ресурс Норвегії.
Як ти взагалі потрапила у виборчий процес?
Зараз я вперше беру участь у виборчому процесі в ролі представниці партії — як кажуть, “свіжа кров”. Раніше я ніколи не цікавилася політикою, але мене зачепило, що в центральній частині Бергена хотіли зробити залізничні станції для дизельних потягів. Я і мій чоловік були дуже негативно налаштовані щодо цього. Врешті, багато дискусій призвели до створення в минулому році політичної партії. Ми прагнемо вплинути на цей, як на мене, ганебний процес, не допустити свавілля. Потяги мають бути поза містом і під землею. Я активно включилася в процес і приєдналася до партії.
Які загальні враження від виборчого процесу?
Враження дуже хороші. Звісно, захопливо спостерігати за всім зсередини. В Норвегії багато людей цікавляться політикою: читають газети, буклети, дивляться новини, приходять на зустрічі з представниками партій, обговорюють програми партій і кандидатів зі знайомими.
Чи були якісь непорозуміння між представниками політичних партій?
Проблем не було, крім діалогів щодо певних програм. Тут усе базується на домовленості. Система така: партії, які проходять, формують владу залежно від кількості обраних представників та створюють коаліцію.
Я помітила, що в дні голосування громадяни агітували. Це не заборонено?
В нас можна агітувати навіть у день голосування. Єдине правило — не в приміщенні для голосування.
Розкажи щодо бюлетенів, які вони на міських виборах в Норвегії?
Тут у кожної партії окремий бюлетень. До речі, на цих виборах сталося так, що кандидат від партії червоних (соціал-демократів), який був останнім (№70) у виборчому списку, отримав під час голосування таку прихильність, що став №1 за рейтингом — і це людина поважного віку. Також цікаво, що наша партія набрала 5% голосів, хоч ми й зовсім нова сила. Лідерами завжди були червоні (соціал-демократи) і сині (підтримка бізнесу), і наш результат їх дуже здивував. Зараз ми виборюємо ще один мандат, бо маємо з іншою політичною партією різницю в 0,6 голосу. Чекаємо на остаточний підрахунок.
На завершення хочеться відзначити, що демократія й права людини в Норвегії — на вищому рівні. Окремого фокусу на доступності тут не існує, тому що держава вважає людей з інвалідністю рівноправними громадянами. Дільниці розташовані в приміщеннях, де є пандус або ліфт. Утім, тут взагалі немає недоступних публічних установ чи закладів.