Адмінресурс - це коли політичні сили, партії чи кандидати використовують своє політичне становище чи зв’язки, щоб поліпшити позиції на виборах. Це можуть бути інституційні, бюджетні, силові, регуляторні чи медійні ресурси, які є лише в окремих, найчастіше провладних кандидатів. Варто зауважити, що не всі прояви адмінресурсу є порушенням законодавства, деколи це порушення лише етичних вимог та стандартів. Чи встигла команда чинної влади потоваришувати зі старим добрим друзякою українських виборів – адмінресурсом?
Варто зазначити, що цією програмою ми зовсім не констатуємо, що на виборах буде засилля адмінресурсу, більше того ми інформуємо вас, як виборців на що звертати увагу, коли почнуть агітувати. Загалом спостерігачі на кількох останніх виборах констатують зменшення використання адмінресурсу в Україні. Вболіваємо, аби ця тенденція мала продовження і на виборах 2020.
До прикладу, розглянемо голосування у місті Нікополь, що на Дніпропетровщині, на “Заводі феросплавів”, що у власності Ігоря Коломойського. У 2012 році на парламентських виборах всюди довкола перемагала Партія регіонів, але на другому місці тільки тут з гарним результатом була - ВО “Батьківщина”. У 2014 році - більшість тут підтримала “БПП “Солідарність”, при тому що по всій області, крім кількох округів, перемагав “Опозиційний блок”. А в 2019 році - звісно ж “Слуга народу”. Це більш-менш традиційна картина як для міста з великим, бюджетоутворюючим підприємством, та з авторитетом і впливом великого бізнесу. Коли щовиборів політичні вподобання великої кількості виборців або так масово та системно змінюються, або працівникам “підказують” за кого правильно проголосувати, ймовірно, з огляду на владну верхівку на момент голосування та ставлення власника бізнесу до цієї верхівки.
Чи можна розцінювати великі бюджетні програми як, наприклад, “Велике будівництво” в якості адміністративного ресурсу? А якщо вони збігаються в часі з виборчим процесом? А підвищення заробітної плати бюджетним категорія працівників, наприклад, медикам? А якщо воно розпочнеться з за місяць до виборів? А як щодо вже звичних субвенцій з бюджету та піару на них, коли, наприклад, встановлення пластикових вікон у школі в селі оплачено коштом платників податків, а кандидат стверджує, що це сталося виключно за його сприяння? А зміна “правил гри” й зокрема політичної системи та відмови від самовисування й партизації на рівні населених пунктів із кількістю виборців 10 тисяч і більше напередодні старту виборчого процесу? Ну і звісно як щодо традиційної вертикалі влади на рівні голів обласних адміністрацій та власників великих підприємств?
Відповіді на всі ці запитання знайдете у сьомому випуску програми «Вибори навиворіт». Дивіться телевізійну прем’єру 22 липня о 22:15 в ефірі hromadske.ua, а 23 липня о 17:15 в ефірі 24 каналу. Онлайн-прем'єра на Facebook-сторінці та YouTube-каналі Громадянської мережі ОПОРА відбудеться 23 липня о 19:30.
Ведучі – журналісти Наталка Пономарів та Андрій Сайчук. Запрошений експерт – аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук.
Нагадаємо, це вже третій сезон циклу інформаційно-просвітницьких програм про вибори Громадянської мережі ОПОРА. В першому сезоні ми говорили про питання можливості реалізації права голосу, «фейків» на виборах – від псевдоспостерігачів до кандидатів із ознаками технічності, адмінресурсу, підкупу виборців, особистого «піару» політиків на заходах, що були здійснені за кошти державних субвенцій з бюджету, порушення в день голосування, популізму у виборчих програмах, цифрової безпеки на виборах. Другий сезон розкрив особливості дострокових парламентських виборів, як працюють виборчі системи з відкритими та закритими списками, звідки беруться гроші на розміщення реклами, як відбувається кампанія у мажоритарних округах, як формується коаліція. Загалом два сезони програми на обидвох телеканалах-партнерах протягом двох виборчих кампаній подивилось 12 млн глядачів.