Проміжний звіт за результатами спостереження ОПОРИ за повторним голосуванням на виборах міських голів 22 листопада 2020 року

ЗМІСТ

 

РЕЗЮМЕ

Громадянська мережа ОПОРА забезпечила моніторинг повторного голосування на виборах міських голів у Бердянську Запорізької області, Дніпрі, Дрогобичі Львівської області, Львові, Миколаєві, Нікополі Дніпропетровської області, Полтаві, Рівному, Слов’янську Донецької області, Ужгороді та Черкасах, яке відбудеться 22 листопада 2020 року. 

У межах 11 міст України за посади міських голів змагаються 4 кандидати від організацій партій “За майбутнє” (Бердянськ, Нікополь, Полтава, Черкаси), “Опозиційна платформа – За життя” (Бердянськ, Миколаїв, Слов’янськ) – 3, “Слуга народу” (Нікополь, Полтава, Ужгород) – 3, “Європейська Солідарність” (Рівне, Львів) – 2, “Пропозиція” (Дніпро, Миколаїв) – 2. В одному місті до другого туру вийшли кандидати від організацій партій “Громадська сила” (Дніпро), “Рівне разом” (Рівне), Об’єднання “Самопоміч” (Львів), “Опозиційний блок” (Слов’янськ), “Голос” (Черкаси). 2 кандидати-учасники повторного голосування у Дрогобичі є самовисуванцями, натомість в Ужгороді один з двох кандидатів балотується шляхом самовисування. 

Протягом короткої агітаційної кампанії порушення виборчого законодавства не були масовими. Зафіксовані лише декілька інцидентів із ознаками матеріального стимулювання виборців, що можна віднести до позитивних характеристик повторного голосування у 11 містах України. Недостатнє розмежування посадової і виборчої активностей окремих кандидатів спричинило порушення демократичних стандартів функціонування публічної адміністрації в умовах виборів. Кандидати-посадовці достатньо активно використовували офіційні програми діяльності та заходи органів влади у власних виборчих інтересах, хоча, як правило, прямо не порушували вимоги чинного законодавства. Негативної оцінки заслуговує достатньо масове поширення завідомо неправдивої інформації проти конкурентів, у тому числі анонімним шляхом. Особливе занепокоєння викликають окремі випадки використання технологій “чорного піару”, які засновані на дискримінаційних поглядах, релігійних упередженнях та негативному ставленні до національних меншин. Інші порушення мали поодинокий характер і не характеризують загальний процес повторного голосування на виборах міських голів. Після дня голосування 25 жовтня і до моменту оприлюднення цього звіту спостерігачі направили до Національної поліції України 18 заяв щодо виявлених ними виборчих правопорушень. Найбільше заяв було подано у Запорізькій області (6) та у місті Києві щодо інцидентів місцевих виборів 25 жовтня 2020 р. (5). Натомість за увесь процес місцевих виборів спостерігачі подали до правоохоронних органів 729 звернень. 

Незважаючи на зниження активності суб'єктів виборчого процесу після дня голосування 25 жовтня, агітація у соціальних мережах залишається одним з ключових способів комунікації кандидатів і виборців. За три тижні з дня голосування 25 жовтня у соціальній мережі Facebook було розміщено понад 8 764 рекламних дописів вартістю близько 227 тисяч доларів (майже 6,4 млн гривень). 

Серед учасників повторного голосування 22 листопада до трійки лідерів за обсягами витрат на політичну рекламу у Facebook належать Олег Синютка (Львів, “Європейська Солідарність”) – 7826 дол. США, Віктор Шакирзян (Рівне, “Рівне разом”) – 5456 дол. США, Андрій Садовий (Львів, “Об’єднання “Самопоміч”) – 3058 дол. США. Більше 2 тис. дол. США витратили кандидати Павло Придворов (Слов’янськ, “Опозиційна платформа – За життя) – 2558, Богдан Андріїв (Ужгород, самовисування) – 2174, Анатолій Бондаренко (Черкаси, “За майбутнє”) – 2128.

Найменше серед кандидатів повторного голосування, які для агітації використовували Facebook, витратив Віктор Щадей (Ужгород, “Слуга народу”) – 1631 дол. США. Окремо від кандидатів 8 партійних сторінок витратили майже 7 600 доларів або понад 213 тисяч гривень на підтримку учасників повторного голосування. Лідерами за такими витратами є партія “Голос” – 4542 дол. США, “Європейська Солідарність” – 1508, “Опозиційна платформа – За життя” (Миколаївщина) – 1 тис. дол. США. 

Окремо Громадянська мережа ОПОРА підрахувала витрати третіх сторінок у Facebook, які прямо або приховано агітують за кандидатів-учасників повторного голосування або дискредитують їх. 78 таких сторінок витратили на Facebook-рекламу майже 34,7 тисячі доларів або понад 976 тисяч гривень. Найбільші витрати сторінки Петра Порошенка (3123 дол. США), “Ужcity” (2471 дол. США), “Днепропетровск онлайн новости” (1996 дол. США). 

Організація звертає увагу правоохоронних органів на необхідність оперативно перевірити інформацію в ЗМІ та в соціальних мережах щодо підготовки схем підкупу виборців у Черкасах, Дніпрі, Слов’янську та Ужгороді. У результаті розслідування злочинні наміри мають бути зупинені, а у разі встановлення безпідставності такої інформації суспільство повинне бути належним чином проінформоване з цього приводу. 

ОПОРА констатує відсутність системних факторів, які б загрожували належній організації і проведенню голосування 22 листопада 2020 р. При цьому ротації у складі ТВК і ДВК є значними, що не сприяє стабільності їхньої роботи. Повторне голосування на виборах міських голів організовують ТВК і ДВК, створені на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. До складу виборчих комісій входять представники суб’єктів виборчого процесу, які вже припинили свої передвиборчі кампанії. Низька мотивація суб’єктів подання кандидатур до складу виборчих комісій забезпечувати своє представництво у їхньому складі та поширення захворюваності  COVID-19 призвели до значних ротацій членів ДВК. В окремих містах організації партій повідомляли ТВК про відмови від своєї квоти у складі ДВК. Заміни членів на рівні ТВК і особливо ДВК напередодні дня повторного голосування засвідчують не лише проблеми у системі адміністрування виборів, а й висвітлюють фактор тіньового фінансування членів відповідних комісій. Після припинення виборчих кампаній партії та кандидати, які не беруть участь у повторному голосуванні, припиняють фінансову підтримку поданих ними членів виборчих комісій. Комплекс проблем у діяльності виборчих комісій засвідчує необхідність широкої парламентської та експертної дискусії з питань реформування системи адміністрування виборів в Україні. Перспективними напрямками такої реформи має стати професіоналізація членів комісій та посилення фінансових стимулів для їхньої роботи, а також забезпечення стабільності складу ТВК та ДВК. 

У різних містах України зафіксовано випадки зараження членів виборчих комісій на COVID-19, але на поточний момент вони не загрожують повноважності їхніх засідань. Зокрема, утворення більшості ТВК у максимальному складі дозволяє дотримуватися кворуму на засіданнях навіть в умовах поширення захворюваності. Спостерігачі відзначають достатньо масові інциденти щодо недотримання членами ТВК протиепідеміологічних заходів, що може негативно вплинути на їхню подальшу роботу. 

Діяльність ТВК із організації повторного голосування, як правило, була законною і не супроводжувалась суттєвими порушеннями. Але, як зазначають спостерігачі, достатньо поширеними були процедурні порушення з боку членів виборчих комісій, що вчергове засвідчує проблему їхньої професійної підготовки. Важливим завданням подальшого удосконалення законодавства і практики залишається забезпечення належного доступу громадян до рішень виборчих комісій та фінансових звітів виборчих фондів організацій партій та кандидатів, підвищення прозорості процесу адміністрування виборів. 

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували порушення окремими ТВК строків отримання виборчих бюлетенів від підприємств-виготовлювачів, а також проблеми із фінансуванням видатків на їній друк (Дрогобич, Львівська область). Занепокоєння викликає неспроможність Миколаївської міської ТВК ухвалити результати рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів ОПОРИ, що змусило організацію звернутися до суду. 

У цьому звіті ОПОРА також інформує про зведені проміжні результати місцевих виборів 2020 р. у розрізі суб’єктів висування. Проблеми зі встановленням результатів голосування на рівні цілої низки ТВК та подальші судові процеси затримали передачу даних про результати місцевих виборів і станом на 19 листопада ще не були доступні відомості про майже 4 тис. обраних осіб (див. Додаток до звіту). Звертаємо увагу, що дані будуть уточнені після надходження всієї інформації від ТВК до ЦВК.

За підрахунками ОПОРИ на основі даних сайту ЦВК, найбільшу кількість мандатів на виборах депутатів обласних рад отримали партії “Слуга народу” – 17,6% від усіх, “Європейська Солідарність” – 14%, "Опозиційна платформа – За життя" – 12,1%, ВО “Батьківщина” – 11,1% та “За майбутнє” – 10,6%. Ці політичні сили займають 65,4% усіх мандатів у обласних радах.

У районних радах найбільшу кількість мандатів отримали "Опозиційна платформа – За життя" – 16,7% “Слуга народу” – 16,5%, “Європейська Солідарність” – 13,2%, ВО “Батьківщина” – 9,5% та “За майбутнє” – 9,1%. На ці 5 партій припадає 65% усіх обраних депутатів до даного типу рад.

У територіальних громадах з кількістю виборців понад 10 тисяч (пропорційна система) найбільшу кількість місць отримали: “Слуга народу” – 15,4%, “Європейська Солідарність” – 12,8%, “Опозиційна платформа – За життя” – 12,4%, ВО “Батьківщина” – 10,3% та “За майбутнє” – 9,2%. Загалом на дані 5 партій припадає 60,1% обраних депутатів.

У територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч (мажоритарна система) лідирують самовисуванці – 39,1% від усіх обраних кандидатів, далі йдуть представники “Слуги народу” – 12,9%, ВО “Батьківщина” – 10,7%, “За майбутнє” – 10% та “Наш край” – 4,8%. Дані суб’єкти у такому ж порядку були лідерами за кількістю висунутих кандидатів до рад із кількістю виборців до 10 тисяч.

Серед обраних міських, селищних та сільських голів переважна більшість осіб теж балотувалась як самовисуванці – 46,8%, “Слугу народу” представляють 15,9% обраних керівників громад, “За майбутнє” – 6,4%, ВО “Батьківщина” – 4,8% та “Опозиційна платформа – За життя” – 3,7%.

ОПОРА окремо проаналізувала результати місцевих виборів щодо представництва чоловіків та жінок у місцевих органах влади. Серед усіх обраних осіб (депутати та голови) 64,1% є чоловіками, а 35,9% – жінками. При цьому серед кандидатів 55,5% були чоловіками, а 44,2% – жінками. 

В обласних радах за попередніми даними майже 28,2% обраних депутатів є жінками; в районних – 33,7%, у радах громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – 32,8%, у громадах із кількістю виборців до 10 тисяч – 41,6%. Найнижчий відсоток жінок є серед обраних міських, селищних та сільських голів – 16,8%, але і кандидаток на ці посади було значно менше, ніж кандидатів-чоловіків. Серед політичних партій, що отримали найбільше мандатів у межах країни, найвищий відсоток обраних кандидаток у списках партії “Наш край” – 40,3% та “Слуга народу” – 39,1%, а найнижчий у ВО “Свобода” – 26%.

Організація провела попередній аналіз ефектів пропорційної виборчої системи із відкритими списками на місцевих виборах-2020. Серед понад 21 тисячі обраних кандидатів за пропорційною виборчою системою (обласні, районні ради та ради громад із кількістю виборців понад 10 тисяч), переважна більшість осіб пройшла по єдиному багатомандатному виборчому округу  (списки партій) – 59,9% та лише 40,1% – по територіальним виборчим округам. Серед усіх обраних депутатів необхідний відсоток виборчої квоти для просування (понад 25%) набрали 52,6% кандидатів. Менше 5% виборчої квоти набрали 7% висуванців, а від 5 до 24,99% – 40,4%.

Що стосується практики притягнення до адміністративної відовідальності за виборчі порушення, то з моменту початку виборчого процесу в Єдиному державному судовому реєстрі опубліковано 911 постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У 31% випадків (290 справ) матеріали справ було направлено на доопрацювання (для належного оформлення). Визнано винними у 460 випадках (50% справ). У решті ситуацій провадження було закрито з різних підстав за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або через малозначність правопорушення. Найбільше справ традиційно було розглянуто за ст. 212-13 КУпАП (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять необхідних відомостей) – 475 випадків, за ст. 212-14 КУпАП (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів) – 271 випадок та за ст. 212-10 КУпАП (порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації) – 119 випадок. ОПОРА звертає увагу, що відсутність проваджень за статтею статті 212-16 КУпАП (замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість) свідчить, що диспозиція цієї статті потребує переформування, оскільки, за даними спостерігачів ОПОРИ, фіксується велика кількість порушень порядку виготовлення виборчих бюлетенів (наприклад, невідповідність номерів округів, відсутність в бюлетені конкретних кандидатів, порушення строків виготовлення), проте адміністративна відповідальність передбачена лише щодо виготовлення бюлетенів понад встановлену кількість, що саме по собі вже може бути певним етапом фальсифікації виборчої документації як кримінального правопорушення.

Також відкриті й тривають кримінальні провадження щодо порушення виборчих прав громадян на місцевих виборах. Показовим результативним прикладом є вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 9 листопада 2020 року, де особу-члена ДВК було визнано винною за ч. 3 ст. 158-1 КК України за отримання виборчих бюлетенів особою, яка не має на це права та незаконне опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки. Зокрема, членкиня виборчої комісії протиправно отримала бюлетень та проголосувала на виборах депутатів Сумської обласної ради, Сумської районної ради, виборів депутатів Миропільської сільської ради та Миропільського сільського голови Сумського району Сумської області.

Порушення виборчого законодавства під час повторного голосування на виборах міських голів у 11 містах України

Агітаційна кампанія кандидатів-учасників повторного голосування на виборах міських голів 22 листопада 2020 р. характеризується низькою інтенсивністю і зменшенням масштабу передвиборчих заходів. Короткі строки передвиборної агітації вплинули не лише на законну активність кандидатів, а й зменшили ризики виборчих зловживань з їхнього боку. Спостерігачі ОПОРИ відзначають поодинокий характер інцидентів, пов’язаних із матеріальним стимулюванням виборців, порушеннями порядку ведення передвиборної агітації, перешкоджанням діяльності конкурентів. Напередодні дня повторного голосування до спостерігачів надходила інформація про можливу організацію схем із підкупу виборців (Черкаси, Дніпро, Слов’янськ, Ужгород), але вона не мала достатньої доказової бази і потребує ефективного розслідування з боку правоохоронних органів.

Більш масовими були зловживання адміністративними ресурсами у виборчих інтересах кандидатів, які під час виборів займали впливові посади у органах місцевого самоврядування. Проблема зловживань адміністративними ресурсами рідко проявлялась на рівні порушення конкретних вимог законодавства. Але використання кандидатами власного становища або зв’язків у органах влади порушувало принцип рівності можливостей для учасників кампаній та суперечило засадам політично неупередженого функціонування публічної адміністрації. 

ОПОРА звертає увагу на масове використання кандидатами технологій із розповсюдження неправдивої або нічим не підтвердженої негативної інформації про конкурентів. Поширеність “чорного піару” напередодні другого туру ускладнювала змістовний діалог між кандидатами щодо майбутнього розвитку територіальних громад, а також обмежувала доступ виборців до достовірної інформації про учасників виборів. Особливо занепокоєння викликали публічні спроби дискредитувати конкурентів на основі їхньої конфесійної приналежності та релігійних поглядів. Такі інциденти є неприйнятними для суспільства, яке цінує конституційні гарантії свободи віросповідання та толерантності до різних релігійних вірувань. 

Як і напередодні дня повторного голосування 15 листопада, спостерігачі констатують серйозні проблеми в дотриманні місцевими та національними ЗМІ законодавчо встановлених вимог до інформування про виборчий процес. Виборчий кодекс зобов’язує ЗМІ та інформаційні агентства інформувати виборців на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності, об’єктивності поширеності інформації. Вибірковий аналіз спостерігачів ОПОРИ засвідчує, що низка ЗМІ у регіонах та на національному рівні ігнорували дані вимоги, проявляючи явну заангажованість на користь окремих кандидатів. Непропорційне висвітлення національними телеканалами окремих кандидатів, ймовірно пов’язане із політичними зв’язками їхніх власників, негативно впливало на практичне забезпечення рівності прав та можливостей кандидатів. До прикладу, кандидат на посаду Миколаївського міського голови Віктор Чайка (“Опозиційна платформа – За життя”) мав унікальний доступ до телеканалів ZIK, NewsOne, 112. 

Матеріальне стимулювання виборців

Під час передвиборчої кампанії спостерігачі ОПОРИ зафіксували декілька інцидентів із ознаками надання неправомірної вигоди виборцям або юридичним особам, що супроводжувалось передвиборною агітацією, згадуванням імені кандидата або зображенням, назви або символіки політичної партії, яка висунула кандидата. При цьому Кодекс відносить до неправомірної вигоди, зокрема, продукти, незалежно від їхньої вартості. 

У Полтаві було виявлено роздачу виборцям пенсійного віку подарункових пакетів, в які входять набір медичних масок, коробка цукерок та листівка ніби від імені кандидата на посаду міського голови Олександра Мамая (партія “За майбутнє”) із подякою за підтримку його у першому турі. У Рівному кандидат Віктор Шакирзян (партія “Рівне разом”) під час виборчої кампанії неодноразово надавав засоби індивідуального захисту для лікарів, медичні матеріали та обладнання місцевем медичним закладам. У Миколаєві Національна поліція вивчає обставини вручення представниками місцевої організації партії “Пропозиція” спортивного інвентарю місцевій школі та гімназії. Кандидат від партії на посаду Миколаївського міського голови “Пропозиція” Олександр Сєнкевич бере участь у повторному голосуванні й залишається суб’єктом виборчого процесу. Натомість у Дрогобичі Львівської області кандидат-самовисуванець Андрій Веселий 01 листопада 2020 року організував для мешканців міста безкоштовний автобус на кладовище у День пам’яті померлих. Цей автобус був маркований спеціальною наліпкою із іменем і прізвищем. Андрій Веселий також ініціював акцію із впровадження знижки на міжрайонні перевезення для пенсіонерів, яку підтримали деякі транспортні перевізники.

У Дніпрі й Слов’янську серед ЗМІ поширюється інформація про можливу підготовку підкупу виборців на повторному голосуванні, зокрема із використанням месенджерів та соціальних мереж. З цього приводу до спостерігачів ОПОРИ звертались також окремі суб’єкти виборчого процесу. Із метою виявлення злочинних схем або попередження дискредитації виборчого процесу Національній поліції України варто оперативно розслідувати інциденти та проінформувати громадськість.

У цілому під час агітаційної кампанії на повторному голосуванні з виборів міських голів 22 листопада не було зафіксовано повторюваних і масових інцидентів із ознаками підкупу виборців, які б загрожували чесності і демократичності голосування. Незважаючи на дану обставину, правоохоронці та суб’єкти виборчого процесу повинні приділити особливу увагу попередженню підкупу виборців.

Зловживання адміністративними ресурсами

Участь чинних міських голів та інших впливових посадових осіб органів місцевого самоврядування у повторному голосуванні створила передумови для використання ресурсів публічної адміністрації у виборчих інтересах окремих кандидатів. Спостерігачі ОПОРИ не зафіксували масової практики зловживання адміністративними ресурсами з боку кандидатів, але проблема чіткого розмежування ними посадової та виборчої активності залишається надзвичайно гострою. Низькі стандарти забезпечення політичної нейтральності органів влади призводили до ситуації, коли вимоги законодавства кандидатами формально не порушувались, але вони значно активізували свої посадові активності під приводом виконання поточних обов’язків. Окремі кандидати також залучали на свою підтримку народних депутатів України, інформуючи виборців про свої можливості збільшити обсяги державного фінансування для місцевих проєктів.

Основним проявом недотримання стандартів у сфері попередження зловживань адміністративними ресурсами стало де-факто використання офіційних заходів та програм діяльності органів влади у передвиборчих кампаніях кандидатів-посадовців. До прикладу,. чинний міський голова Ужгороду, кандидат-самовисуванець Богдан Андріїв активно інформування виборців про заходи благоустрою, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету. Міський голова Слов’янська, кандидат від організації партії “Опозиційний блок” Вадим Лях ініціював підписання з виборцями документу під назвою “Суспільний договір з міським головою”, при цьому дана акція позиціонується у контексті поточної діяльності мера міста. Важливою частиною передвиборчої кампанії кандидата на посаду Львівського міського голови Андрія Садового стали проекти громадського бюджету та міські програми партисипації. Кандидат на посаду Дніпровського міського голови, чинний мер міста Борис Філатов (“Пропозиція”) пообіцяв збільшити фінансування ОСББ з місцевого бюджету. 

Фактичне зловживання адміністративними ресурсами стосується і окремих кандидатів, які не є посадовими особами органів місцевого самоврядування, але вони користувались зв’язками у національних та місцевих органах влади. До прикладу, кандидат на посаду Ужгородського міського голови Віктор Щадей (“Слуга народу”) брав участь у брифінгу голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрія Арістова, що має ознаки недотримання стандартів попередження зловживань бюджетними ресурсами у виборчих інтересах. Натомість кандидат на посаду Дніпровського міського голови Загід Краснов (“Громадська сила”) брав участь у зустрічі Міністра охорони здоров’я України Максима Степанова із колективом обласної лікарні імені Мечнікова. 

Однією з форм залучення адміністративних ресурсів на свою користь стало де-факто використання у передвиборчих кампаніях кандидатів соціальної реклами. До прикладу, у Львові за рахунок бюджетних коштів була розміщена соціальна реклама з гаслами "Це Львів. Це Україна", елементи якої у агітаційних матеріалах кандидата Андрія Садового (Об’єднання “Самопоміч”). 

Практика проведення кандидатами-посадовцями зустрічей з трудовими колективами, ОСББ, органами самоорганізації населення, а також масово публічна підтримка їхніми керівниками конкретних учасників другого туру, у окремих випадках мала ознаки зловживання кадровим адміністративним ресурсом. Спостерігачі також відзначили політичну залученість власників приватних установ та організацій, що створювала ризики незаконного впливу на їхніх працівників та порушення порядку фінансування виборчих кампаній. І хоча такі порушення стандартів виборів важко довести, проблема так званого приватного адміністративного ресурсу заслуговує на всебічне вивчення та реагування. Порушення окремими ЗМІ регіонів принципу збалансованого і об’єктивного висвітлення виборчого процесу могли бути пов'язані із адміністративним впливом на них або політичними зв’язками їхніх власників, що має ознаки зловживань медійним адміністративним ресурсом. При цьому спостерігачі ОПОРИ зазначили відсутність доведених фактів здійснення прямого тиску або залякуванням виборців з боку кандидатів, які наділені адміністративним ресурсом. Лише у окремих випадках були ознаки недобровільної участі виборців у зустрічах із кандидатами, які проводились на базі трудових колективів, організацій та установ. До прикладу, до спостерігачів надходила інформація про можливу недобровільну участь виборців у зустрічі із кандидатом на посаду Львівської міської ради Олегом Синюткою (“Європейська Солідарність”) у Львівському музеї історії релігії. 

Спостерігачі ОПОРИ відзначають дотримання принципу політичної нейтральності керівництвом місцевих державних адміністрацій щодо виборів у більшості міст України, хоча у окремих з них посадові особи прямо підтримали конкретних кандидатів. Голова Закарпатської облдержадміністрації Олексій Петров закликав підтримати кандидата на посаду Ужгородського міського голови Віктора Щадея (“Слуга народу”). У місті, зокрема, була розміщена зовнішня реклама із закликом голови ОДА голосувати за кандидата, а також місцева держадміністрація вдається до гострої критики чинного міського голови, кандидата Богдана Андріїва. У Львові спостерігачі ОПОРИ звернули увагу на фактичну підтримку кандидата на посаду міського голови Олега Синютки (“Європейська солідарність”) з боку посадових осіб Львівської обласної ради. І хоча вказані посадові особи є фактично політичними фігурами, їхня залученість до передвиборчої кампанії негативно впливає на забезпечення неупередженого ставлення органів влади до суб’єктів виборчого процесу. 

Таким чином, проблема зловживання адміністративними ресурсами у виборчих інтересах залишається актуальною, хоча її інтенсивність на повторному голосуванні не була критичною для демократичних стандартів виборів. 

Технології “чорного” піару

Кандидати на посади міських голів, які беруть участь у повторному голосуванні, активно поширювали завідомо неправдиву або непідтверджену інформацію про конкурентів, залучаючи до цього процесу ЗМІ та розповсюджуючи анонімні матеріали. Така практика негативно впливала на об’єктивне інформування виборців та ускладнювала публічний діалог між самими кандидатами. Дискредитаційні кампанії проти кандидатів були зафіксовані в усіх 11 містах України, в яких 22 листопада проводиться повторне голосування. І хоча масштаб дискримінаційних кампаній щодо кандидатів був різним, усі учасники виборів стали об’єктами цілеспрямованих інформаційних атак. Тематика, яка використовувались під час реалізації недобросовісних технологій, не була однаковою. В окремих містах конкуренти продукували непідтверджену, завідомо неправдиву або дискримінаційну інформацію про кримінальне минуле одне одного (Дніпро, Рівне), попередні заяви чи політичних позицій кандидатів (Львів, Слов’янськ), особисте життя політичних лідерів (Черкаси, Слов’янськ), їхні релігійні погляди (Рівне) тощо. 

У деяких випадках негативні кампанії проти кандидатів стосувалися питань національних меншин, релігійних вірувань, вікових та статевих упереджень, що є неприйнятним для цивілізованого суспільства. До прикладу, у Львові частиною масштабної дискредитаційної кампанії проти кандидата від “Об’єднання “Самопоміч” Андрія Садового стало поширення фальшивих газет із неправдивою інформацією щодо його заяв про місцеві поселення ромів. Загальний контекст даного дезінформаційного матеріалу провокує упередження щодо ромської громади і потребує належної оцінки щодо можливого порушення статті 161 Кримінального кодексу (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). У Рівному спостерігачами ОПОРИ було зафіксовано поширення за допомогою соціальних мереж даних про конфесійну приналежність кандидата на посаду міського голови Олександра Третяка (“Європейська Солідарність”), яка ніби мала дискредитувати учасника кампанії. Натомість у Черкасах кампанія “чорного” піару стосувалася і членів родини кандидата Віктора Євпака (“Голос”) із застосуванням вікових та інших упереджень. ОПОРА засуджує політичні спроби посилити дискримінаційні прояви у суспільстві, які здійснюються з виборчою або будь-якою іншою метою. 

Окремим напрямом недобросовісних технологій стала пряма дезінформація громадян щодо передвиборної програми та планів кандидатів. До прикладу, у Слов’янську Донецької області виборці отримували провокаційні телефонні дзвінки ніби від імені кандидата Вадима Ляха (“Опозиційний блок”). Зокрема, невідомі повідомляли виборцям про намір кандидата, чинного міського голови, скасувати програми соціального захисту населення. 

Введення в оману виборців та інші дискредитаційні технології мають потенціал впливу на результати голосування. Ці негативні прояви з боку кандидатів необхідно попереджувати не лише суспільним несприйняттям, а й використанням юридичних механізмів. У разі поширення дискримінаційних заяв, правоохоронні органи повинні бути готовими надати їм правову оцінку відповідно до Кримінального Кодексу України. Натомість самі кандидати повинні активніше користуватися механізмами реагування на поширення завідомо неправдивих відомостей про них, які передбачені Виборчим кодексом та іншими законами України. 

Реагування спостерігачів ОПОРИ на порушення законодавства про вибори

З 26 жовтня по 19 листопада спостерігачами ОПОРИ було подано 18 звернень до Національної поліції щодо вчинення виборчих правопорушень, найбільша кількість звернень у Запорізькій області (6) та місті Києві (5). Всього з початку виборчого процесу спостерігачами ОПОРИ подано 729 звернень до Національної поліції.

Область	Кількість заяв, поданих до 25.10.2020 (включно)	Кількість заяв, поданих з 26.10.2020 по 19.11.2020	Загальна кількість поданих заяв
Вінницька	16	0	16
Волинська	48	0	48
Дніпропетровська	82	0	82
Донецька	43	1	44
Житомирська	40	0	40
Закарпатська	47	0	47
Запорізька	50	5	55
Івано-Франківська	36	0	36
Київська	26	1	27
Кіровоградська	45	0	45
Луганська	4	0	4
Львівська	18	1	19
Миколаївська	5	0	5
Одеська	49	0	49
Полтавська	38	2	40
Рівненська	3	0	3
Сумська	14	0	14
Тернопільська	15	0	15
Харківська	22	0	22
Херсонська	19	0	19
Хмельницька	0	0	0
Черкаська	10	0	10
Чернівецька	15	2	17
Чернігівська	16	0	16
місто Київ	50	6	56
Всього	711	18	729

Діяльність територіальних і дільничних виборчих комісій

Підготовку проведення повторного голосування з виборів міських голосів, яке відбудеться 22 листопада в 11 містах, України забезпечують територіальні та дільничні виборчі комісії, сформовані перед офіційним початком виборчого процесу в серпні 2020 року.

Сповільнений та недостатньо прозорий процес встановлення результатів виборів територіальними виборчими комісіями, окрім об’єктивних причин (застосування нових виборчих систем та здійснення повторних підрахунків) супроводжувався процедурними проблемами та неякісним виконанням комісіями своїх функцій. В тому числі це стосується комісій, відповідальних за проведення повторного голосування. Найчастіше комісіями не дотримувалися чіткі процедурні вимоги, що проявлялося у: неправомірному оголошенні тривалих технічних перерв в умовах проведення безперервного засідання (наприклад Слов’янська ТВК оголосила перерву на 5 діб); виникненні ризиків доступу сторонніх осіб до виборчої документації (протоколів та бюлетенів) через неналежний спосіб опечатування відповідного приміщення, зокрема в ситуації оголошення комісією перерви; недотриманні встановленого порядку підрахунку голосів в ході повторного голосування, зокрема здійснення одночасно перерахунку бюлетенів декількома членами ТВК.

Фіксуються випадки захворювань окремих членів виборчих комісій на COVID-19, однак, за інформацією спостерігачів, на поточну роботу комісій цей факт не має критичного впливу, позаяк ТВК сформовані переважно в максимальному складі і наявна достатня кількість людей для організації роботи та забезпечення кворуму. 

Спостерігачі звертають увагу, що члени територіальних виборчих комісій не надто відповідально ставляться до дотримання протиепідемічних заходів в ході виконання своїх поточних функцій. В першу чергу це стосується постійного дотримання маскового режиму, регулярної дезінфекції приміщень і контактних поверхонь.

Загалом заміни у складі ДВК після першого туру голосування, за оцінками спостерігачів, є інтенсивними та масштабними й можуть тривати аж до дня повторного голосування. Основні причини частих замін – небажання членів ДВК виконувати свої повноваження при повторному голосуванні та ознаки захворювання на COVID-19. Методичні і багаторазові заміни в складі виборчих комісій залишаються звичною практикою, до якої вдаються партії (і кандидати) з метою встановлення взаємного контролю за ходом адміністрування виборів. Однак немає підстав вважати, що ця негативна практика критично вплине на роботу комісій. Крім того, за оцінками спостерігачів, заміни в складі комісій проведені перед повторним голосування не мали ознак спотворення балансу представництва чи встановленню монопольного впливу на роботу комісій з боку окремих кандидатів (партій). 

Той факт, що комісії, сформовані ще раніше за поданням партій і кандидатів, які зараз вже не є суб’єктами виборчого процесу (крім двох кандидатів/партій), продовжують виконувати повноваження – з одного боку спрощує загальне адміністрування виборів, з іншого – увиразнює проблему тіньового фінансування складу виборчих комісій. Спостерігачі повідомляють про випадки, коли члени комісій, кандидатури яких внесені місцевими організаціями політичних партій, які вже не беруть участі у виборах, не охоче погоджуються продовжувати виконувати свої повноваження під час повторного голосування за відсутності конкретних фінансових стимулів з боку політичних партій, які їх делегували. Найбільш показовою була ситуація в Ужгороді, де члени дільничних виборчих комісій від різних суб’єктів подання почали відмовлятися від роботи у комісіях в день повторного голосування з виборів міського голови Ужгорода. При цьому такі члени ДВК зголошувалися із заявою про відмову безпосередньо у ТВК, а не до суб'єктів подання, які уповноважені відкликати делегованих членів. Політичні партії "КМКС. Партія угорців України" та "Демократична партія угорців України" повідомили комісію про відмову від квоти на всіх своїх членів ДВК. Реагуючи на ситуацію, ТВК направила офіційного листа усім учасникам виборчого процесу із закликом провести заміни членів комісій аби уможливити якісне проведення голосування. Врешті, за інформацією спостерігачів ОПОРИ, в результаті проведених замін усі ДВК зможуть працювати в повноважному складі.

Одним з основних завдань ТВК на цьому етапі виборчого процесу було затвердження текстів виборчих бюлетенів, їх друк та передача відповідним комісіям. Однак не усіма комісіями були дотримані належні строки організації процесу виготовлення та передачі виборчих бюлетенів виборчим комісіям нижчого рівня. Зокрема, спостерігачі фіксували порушення часових строків транспортування виборчих бюлетенів від підприємства-виготовлювача до ТВК (Миколаїв, Полтава, Черкаси). Так, Миколаївська міська ТВК після призначення повторного голосування 5 листопада не могла декілька днів зібратись на засідання для організації виготовлення виборчих бюлетенів, провівши чергове засідання лише 13 листопада, а 16 листопада визначилась з підприємством-виготовлювачем для друку виборчих бюлетенів. Тим самим порушивши законні строки для їх виготовлення та передачі районним у місті ТВК.

Разом з тим, в рамках підготовки до повторного голосування окремі ТВК (наприклад Дрогобич, Львівська область) повідомляють про затримку у виділенні коштів з місцевих бюджетів на друк бюлетенів. Відповідно до законодавства фінансування повторного голосування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Також однією з проблем, яка проявилася в ході голосування 25 жовтня і залишається актуальною, і досі є брак оргтехніки в дільничних виборчих комісіях, що унеможливлює забезпечення всіх зацікавлених суб’єктів виборчого процесу протоколами про підрахунок голосів виборців.

В усьому іншому місцеві органи влади сприяють виборчим комісіям у реалізації їхніх законних повноважень. Дільничні виборчі комісії забезпечені приміщеннями (є проблеми з доступністю ДВК, але це великий виклик для всієї муніципальної інфраструктури, а не тільки для об’єктів, задіяних в рамках виборчого процесу), також їм надана уся мінімально необхідна техніка та інвентар. В деяких містах (наприклад, у Львові) продовжують працювати робочі групи з питань координації дій, пов'язаних із організацією виборчого процесу і вирішенням матеріально-технічних проблем.

В цілому ТВК у своїй роботі дотримуються вимог щодо прозорості та відкритості, зокрема в частині публікування та надання доступу до публічної документації, оприлюднення інформації про поточну діяльність та прийнятті рішення. Разом з тим частина важливої інформації (наприклад, проміжні та остаточні фінансові звіти кандидатів і партій та результати їх аналізу) оперативно не публікувалися або не були доступні для ознайомлення в повному обсязі. Проблема потенційно могла б бути вирішена за наявності у комісій власних вебресурсів для розміщення повного переліку рішень та великих масивів даних у зручній для ознайомлення формі. 

Інцидентів, пов’язаних з недостатнім інформуванням та забезпеченням безперешкодного доступу до засідань комісій, виявлено не було. Але мали місце проблеми з вчасною реєстрацією офіційних спостерігачів. Так, Миколаївська міська ТВК не зареєструвала спостерігачів ОПОРИ, документи на реєстрацію яких були подані в законний строк (13 листопада) та відповідали вимогам Виборчого кодексу. Комісія двічі голосувала за реєстрацію спостерігачів (13 та 16 листопада), але не могла прийняти відповідного рішення за браком голосів. ОПОРА подала адміністративний позов до Миколаївського окружного адміністративного суду щодо визнання бездіяльності Миколаївської міської ТВК та з проханням зобов’язати комісії зареєструвати спостерігачів ОПОРИ. 

До спостерігачів не надходило повідомлень про випадки тиску на виборчі комісії чи прояви серйозних конфліктів, пов’язаних з адмініструванням виборів. Однак резонансні судові справи, предметом яких є оскарження рішень, дій чи бездіяльності ТВК щодо встановлення результатів голосування з виборів депутатів (Львів, Рівне, Черкаси, Слов’янськ), мають безпосередній вплив на роботу комісій та певною мірою ускладнюють процес організаційної підготовки до повторного голосування 22 листопада.

Агітаційна активність кандидатів і партій напередодні повторного голосування 22 листопада

В територіальному розрізі виборча кампанія кандидатів, які борються за посади міських голів, охоплює 11 міст в 9 областях України. Безпосередніми учасниками агітаційної кампанії є 9 політичних партій, від яких балотуються кандидати на повторному голосуванні 22 листопада.

Найбільше, а саме – четверо кандидатів в другому турі представляють партію «За майбутнє»: Валерій Баранов (Бердянськ), Анатолій Бондаренко (Черкаси), Олександр Саюк (Нікополь) і Олександр Мамай (Полтава). По три претенденти на посаду місцевих голів, які змагатимуться 22 листопада, були висунуті партіями «Слуга народу» (Віктор Щадей в Ужгороді, Руслан Олійник в Нікополі і Сергій Іващенко в Полтаві) та «Опозиційна платформа – За життя» (Павло Придворов у Слов'янську, Олександр Свідло у Бердянську і Владислав Чайка в Миколаєві). По двоє кандидатів балотується від партій «Європейська Солідарність» (Олександр Третяк у Рівному та Олег Синютка у Львові) і «Пропозиція» (Борис Філатов у Дніпрі та Олександр Сенкевич у Миколаєві). Також своїх кандидатів мають партії «Самопоміч» (Андрій Садовий у Львові), «Голос» (Віктор Євпак в Черкасах), «Опозиційний блок» (Вадим Лях в Слов’янську), «Громадська сила» (Загід Краснов в Дніпрі) і «Рівне разом» (Віктор Шакирзян у Рівному). Решту кандидатів формально є самовисуванцями.  

Порівняно з минулими етапами виборів, агітаційна діяльність суб’єктів виборчого процесу очікувано стала менш масштабною за охопленням та помітною в публічному просторі. Популярним методом агітації залишається розміщення друкованої агітаційної продукції на носіях зовнішньої реклами. Проте агітація в соціальних мережах та в регіональних і всеукраїнських засобах масової інформації використовується як домінуюча форма публічної активності кандидатів на етапі повторного голосування. Кандидати намагаються максимально послуговуватися наявним можливостям доступу до місцевих і загальнонаціональних телеканалів як способу ведення агітаційної кампанії, однак спостерігачі відзначають проблему незбалансованого представлення кандидатів у різних медіа.

У цьому контексті зростає роль публічних дебатів між кандидатами як найбільш доступного способу втілення принципу рівності можливостей усіх учасників процесу щодо інформування виборців. З семи міст, де відбулося повторне голосування 15 листопада, дебати за участі двох кандидатів відбулися лише в Луцьку. Натомість у Сумах кандидати дебатували на різних телеканалах. Під час підготовки повторного голосування 22 листопада теледебати кандидатів були проведені у Львові. В Миколаєві дебати, заплановані на 19 листопада, не відбулися через повідомлення про замінування приміщення телеканалу. На 20 листопада також заплановано проведення дебатів у Черкасах. 

Виборчий кодекс не встановлює формальних вимог і не передбачає обов’язковості проведення передвиборних теледебатів між кандидатами на місцевих виборах (на відміну від президентських виборів). Однак така форма передвиборчої агітації є належною демократичною практикою, яка полегшує для всіх громадян можливість здійснення добре усвідомленого вибору.

Резонансні дискусії та перманентні переговори між кандидатами в різних містах України щодо дати і формату проведення передвиборчих дебатів свідчать про практичний інтерес усіх учасників виборчого процесу до використання дебатів як форми передвиборчої агітації. Разом з тим відсутність формальних законних вимог до проведення дебатів і чітких гарантій їх дотримання часто слугує головним обмежувальним фактором, що не дозволяє повною мірою використовувати просвітницький та мобілізаційний (а не лише політичний) потенціал цього інструменту на місцевих виборах. 

Варто відзначити важливу роль суспільного мовника, який в кожному регіоні найчастіше розглядається самими ж кандидатами як найбільш нейтральний і прийнятний для усіх медійний майданчик для теледебатів.  

Порівняно з першим туром голосування, змінилися тональність і зміст агітаційних повідомлень кандидатів – кампанія стала більш конфліктною і побудованою на критиці опонентів з використанням методів чорного піару та дезінформації. З огляду на інтенсивне використання соціальних мереж, безпосередніми учасниками  агітаційної кампанії стала значна кількість лідерів громадської думки (поряд з традиційною активністю так званих віп-агітаторів). Зростання ролі інтернету та варіативності форм його використання в агітаційних цілях вимагає вироблення гнучких та ефективних підходів до регулювання виборчих кампаній (їх змісту та витрат) в мережі.

Одним з викликів кампанії повторного голосування залишається активне використання кандидатами доступу до публічних фінансів, владного статусу та повноважень в агітаційних цілях. Чинні міські голови і народні депутати використовують приклади реалізованих чи запланованих інфраструктурних проєктів, робіт з благоустрою територій, будівництва доріг, здійснених за бюджетні кошти як ключовий програмний елемент публічної агітаційної кампанії (Ужгород, Львів, Дніпро, Черкаси). Тому гостро стоїть питання перегляду та вдосконалення в правовій площині вимог щодо діяльності виборних осіб та посадовців в умовах виборчого процесу, які б ефективно відтворювали усталену міжнародну практику з врахування визнаних демократичних стандартів.

Агітаційна активність кандидатів та партій у соціальних мережах (26 жовтня – 16 листопада)

Після 25 жовтня активність політичних партій та кандидатів у соціальних мережах значною мірою знизилась. Загалом за три тижні з дня завершення голосування у соціальній мережі Facebook було розміщено понад 8 764 рекламних дописів вартістю близько 227 тисяч доларів (майже 6,4 млн гривень). На графіку нижче зображено динаміку витрат політичних партій на розміщення політичної реклами.

ОПОРА ж проаналізувала усі рекламі дописи, та визначила, хто з політичних партій та кандидатів найактивніше використовує інструменти соціальних мереж для агітації напередодні повторного голосування 22 листопада. За період моніторингу найбільш активні агітаційні кампанії у соціальній мережі Facebook відбулись у Львові, Дніпрі, Ужгороді та Черкасах. Зокрема, у цих містах також значно активізувалися анонімні сторінки, що поширюють дискредитацію проти кандидатів.

Агітаційна активність кандидатів на посаду міських голів

Найбільшу кількість коштів на політичну рекламу у Facebook витратили безпосередньо кандидати, що потрапили до “другого туру” виборів, використовуючи інструменти соціальної мережі для власної агітації. 

Найбільш активним кандидатом у Facebook став Олег Синютка, який балотується на посаду львівського міського голови від партії “Європейська Солідарність”. Кандидат витратив понад 7,8 тисячі доларів (понад 220 тисяч гривень) на політичну рекламу в мережі. Майже вся політична реклама Синютки оплачена коштом львівського осередку партії “Європейська Солідарність”. У своїй рекламі Синютка активно критикує рішення чинного міського голови Львова та свого конкурента на посаду Андрія Садового, розповідає про свої плани покращення благоустрою різних районів міста та звітує про зустрічі з містянами.

Віктор Шаркизян – кандидат на посаду міського голови міста Рівного від партії “Рівне Разом”, витратив на політичну рекламу майже 5,5 тисяч доларів (понад 150 тисяч гривень). Через політичну рекламу у Facebook Шаркизян транслює ключові проблеми міста та своє бачення їх розв'язання, а також транслює ключові гасла своєї передвиборчої кампанії.

Кандидат на посаду міського голови Львова Андрій Садовий, що балотується від партії “Самопоміч”, витратив понад 3 тисячі доларів (понад 85 тисяч гривень) на політичну агітацію в мережі. У своїй політичній рекламі Садовий активно розвінчує фейки, що поширюються щодо нього в мережі та у ЗМІ, а також запрошує свого конкурента Олега Синютку на дебати та, як і більшість кандидатів, презентує свої плани покращення добробуту жителів міста.

Кандидат на посаду міського голови Слов’янська від партії “Опозиційна платформа – За життя” Павло Придворов витратив понад 2,5 тисяч доларів (понад 70 тисяч гривень). Придворов активно висвітлює свої зустрічі з жителями Слов’янська, відповідає на питання містян та розповідає про свою роботу на посаді міського голови у разі перемоги на виборах.

Кандидат на посаду ужгородського міського голови Богдан Андріїв витратив понад 2 тисячі доларів (понад 60 тисяч гривень) на політичну агітацію у Facebook. Андріїв є чинним міським головою міста Ужгорода, тож у більшості своїх рекламних дописів він коментує діяльність ужгородської міської ради та розповідає про покращення в місті за його каденції.

Анатолій Бондаренко, кандидат на посаду міського голови Черкас від партії “За майбутнє”, витратив на політичну рекламу понад 2,1 тисячі доларів (майже 60 тисяч грн). У власних рекламних дописах Анатолій Бондаренко звітує про те, що було зроблено за час його попередньої каденції, а також і розповідає про свої плани у випадку перемоги на виборах.

Андрій Веселий – кандидат на посаду голови Дрогобицької ОТГ витратив на політичну рекламу більше 1,8 тисячі доларів (понад 52 тисячі гривень). Переважно рекламні дописи кандидата стосуються проведення дебатів між ним та його опонентом – Тарасом Кучмою.

Сергій Іващенко – кандидат на посаду міського голови Полтави від партії “Слуга народу” витратив на політичну рекламу у Facebook 1,7 тисячі доларів (майже 48 тисяч гривень), транслювавши рекламу зі сторінки Полтаві Зміни. Практично всі рекламні дописи сторінки – це відеозаписи звернень членів команди кандидата, новообраних депутатів від “Слуги народу” у Полтавській міській раді та небайдужих полтавців з приводу того, чому вони хочуть бачити мером саме Сергія Іващенка.

Олександр Третяк – кандидат на посаду міського голови Рівного від партії “Європейська Солідарність” – витратив майже 1,7 тисячі доларів (47,5 тисяч гривень) на політичну рекламу у Facebook. Багато рекламних дописів кандидата висвітлює його позицію стосовно різних питань, а також висловлює подяку за підтримку різним політичним силам (партіям “Голос” та “Народний Рух України”).

Віктор Щадей, що балотується на посаду міського голови Ужгорода, витратив на Facebook-рекламу понад 1,6 тисячі доларів (45,9 тисячі гривень). Більшість реклам кандидата присвячена дискредитації його опонента – Богдана Андріїва, а також темі COVID-19 та тому, як Віктор Щадей планує боротися з пандемією на місцевому рівні.

Агітаційна активність сторінок політичних партій

Загалом, після 25 жовтня усі політичні партії значно зменшили активність у соціальній мережі Facebook та здебільшого використовували інструменти політичної реклами для інформування про свої результати на виборах. Лише деякі політичні партії продовжили агітацію за своїх кандидатів, що потрапили до “другого туру” виборів, який відбудеться 22 листопада, або ж висловили підтримку кандидатам від інших політичних сил. Так, за досліджуваний період ОПОРА зафіксувала 8 партійних сторінок, що висловлювали підтримку кандидатам на посади міських голів у різних регіонах України. Загалом ці сторінки витратили на політичну рекламу у Facebook майже 7 600 доларів (понад 213 тисяч гривень).

Найбільш активними політичними партіями за досліджуваний період стали сторінки партії “Голос” – 4,5 тисячі доларів (майже 128 тисяч гривень) та “Європейська Солідарність”. Обидві сторінки мають агітаційні дописи на підтримку кандидата від “Голосу” на посаду міського голови міста Черкаси Віктора Євпака. Окрім того, у своїй рекламі партії діляться результатами виборів, а сторінка партії “Голос” також приділяє значну увагу “карантину вихідного дня” та конституційній кризі.

Сторінка “Опозиційна платформа – за життя. Миколаївщина” витратила 1 000 доларів (близько 28 тисяч гривень) на політичну агітацію в мережі. Партія активно агітує за свого кандидата на посаду міського голови міста Миколаєва – Владислава Чайку. У всіх дописах, що рекламує сторінка, містяться записи публічних виступів Чайки, де він критикує чинну владу та робить передвиборчі обіцянки, а також транслюються гасла передвиборчої кампанії кандидата.

Ще однією політичною силою, яка підтримала кандидата від іншої партії, став Рівненський обласний осередок ВО “Свобода” витратила на політичну рекламу понад 200 доларів (близько 6 тисяч гривень). У своїх рекламних дописах партія закликає підтримати кандидата на посаду міського голови Рівного від партії “Рівне Разом” – Віктора Шакирзяна.

Активність третіх сторінок у соціальній мережі Facebook

Зберегли свою активність також сторінки, що не належать учасникам виборчого процесу. Серед них сторінки політиків, що підтримують тих чи інших кандидатів, кандидати, що вибули на першому турі та оголошують свою підтримку одного з учасників другого туру, місцеві ЗМІ, що публікують замовні матеріали, та анонімні сторінки. Особливо активними такі сторінки були у Дніпрі, Ужгороді, Львові, Полтаві та Черкасах. ОПОРА зафіксувала 78 таких сторінок, що витратили на Facebook-рекламу майже 34,7 тисячі доларів (понад 976 тисяч гривень).

Серед таких сторінок найбільше коштів витратив лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко – понад 3 тисячі доларів (майже 90 тисяч гривень). Найбільше дописів зі сторінки Порошенка спрямовані на користувачів зі Львівської (15,54%) та Рівненської (7,7%) областей. У своїй політичній рекламі Порошенко дякує виборцям за підтримку партії у різних містах та агітує за членів партії, що беруть участь у другому турі місцевих виборів – Олега Синютку (Львів) та Олександра Третяка (Рівне), а також висловлює свою підтримку кандидату від партії “Голос” на виборах міського голови Черкас – Віктору Євпаку.

Новинний ресурс “Ужcity” витратив понад 2,5 тисячі доларів (понад 77 тисяч гривень). У всіх рекламних дописах з цієї сторінки транслюється активна критика чинного міського голови міста Ужгорода Богдана Андріїва, який бере участь у “другому турі” виборів.

Сторінка “Днепропетровск онлайн новости” на період моніторингу витратила майже 2 тисячі доларів (понад 56 тисяч гривень) на політичну рекламу у Facebook. У всіх дописах, що рекламує сторінка, прослідковується агітація за політичну партію “Опозиційна платформа – За життя!”

Анонімна сторінка “Ужгород БЕЗ ГнОМИКІВ” витратила на політичну рекламу понад 1,5 тисячі доларів (понад 46 тисяч гривень). Вся політична реклама сторінки спрямована на дискредитацію кандидата на посаду міського голови Ужгорода від політичної партії “Слуга Народу” – Віктора Щадея.

Анонімна сторінка “Шо то буде?”, присвячена місцевим виборам, витратила 1,5 тисяч доларів (майже 45 тисяч гривень). Сторінка рекламує 11 дописів, у 5 з яких міститься відео, де Петро Порошенко висловлює підтримку кандидату на посаду міського голови Львова Олегу Синютці, а у 6 інших – відео, у якому Віталій Луценко досить неприхильно відгукується про опонента Синютки чинного міського голову Львова Андрія Садового.

Попередній аналіз результатів місцевих виборів 25 жовтня 2020 року

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала 39 813 осіб, що були обрані депутатами місцевих рад або головами громад. Варто відзначити, що на сайті ЦВК досі відсутня інформація про майже 4 000 обраних депутатів. Це могло вплинути на точність статистичних даних, що представлені у даному звіті.

Партійність переможців

Загалом найбільшу кількість мандатів у радах усіх рівнів, а також посад міських голів, здобули самовисуванці – 18,1%, партії “Слуга народу” – 14,6%, ВО “Батьківщина” – 10,2%, “За майбутнє” – 9,5%, "Опозиційна платформа – За життя" – 9,4%, “Європейська Солідарність” – 8,7%, “Наш край” – 4,2%, ВО “Свобода” – 2,2%, “Українська стратегія Гройсмана” – 1,5% та “Пропозиція” – 1,4%.

В обласних радах найбільшу кількість мандатів здобули: “Слуга народу” – 17,6% від усіх, “Європейська Солідарність” – 14%, "Опозиційна платформа – За життя" – 12,1%, ВО “Батьківщина” – 11,1% та “За майбутнє” – 10,6%. Загалом на ці 5 партій припадає 65,4% усіх обраних депутатів до даного типу рад.

У районних радах найбільшу кількість мандатів здобули: "Опозиційна платформа – За життя" – 16,7% “Слуга народу” – 16,5%, “Європейська Солідарність” – 13,2%, ВО “Батьківщина” – 9,5% та “За майбутнє” – 9,1%. Загалом на ці 5 партій припадає 65% усіх обраних депутатів до даного типу рад.

У територіальних громадах з кількістю виборців ПОНАД 10 тисяч найбільшу кількість місць отримали: “Слуга народу” – 15,4%, “Європейська Солідарність” – 12,8%, “Опозиційна платформа – За життя” – 12,4%, ВО “Батьківщина” – 10,3% та “За майбутнє” – 9,2%. Загалом на дані 5 партій припадає 60,1% обраних депутатів.

У територіальних громад з кількістю виборців ДО 10 тисяч впевнено лідирують самовисуванці – 39,1% від усіх обраних кандидатів, далі йдуть представники “Слуги народу” – 12,9%, ВО “Батьківщина” – 10,7%, “За майбутнє” – 10% та “Наш край” – 2 664 (4,8%). Варто відзначити, що дані суб’єкти у такому ж порядку були лідерами за кількістю висунутих кандидатів до рад із кількістю виборців до 10 тисяч.

Серед обраних міських, селищних та сільських голів переважна більшість осіб теж балотувались в якості самовисуванців – 46,8%, “Слугу народу” представляють 15,9% обраних керівників громад, “За майбутнє” – 6,4%, ВО “Батьківщина” – (4,8%) та Опозиційна платформа – За життя” – 3,7%.

Гендерна складова

Загалом серед усіх обраних на місцевих виборах кандидатів 64,1% є чоловіками, а 35,9% – жінками. Для порівняння, серед кандидатів 55,5% були чоловіками, а 44,2% – жінками. Іншими словами, жінок було обрано до місцевих органів влади менше, ніж загалом кандитувало.

В обласних радах майже 28,2% обраних депутатів є жінками; в районних – 33,7%; у радах громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – 32,8%, у громадах із кількістю виборців до 10 тисяч – 41,6%. Проте найнижчий відсоток жінок є серед обраних міських, селищних та сільських голів – 16,8%. Однак варто відзначити, що і кандидаток-жінок на дану посаду теж було значно менше, ніж кандидатів-чоловіків.

Тип ради	Жінок обрано, %	Жінок-кандидаток, %
обласна рада	28,2	43,1
районна рада	33,7	44
громади понад 10 тисяч	32,8	45,2
громади до 10 тисяч	41,6	43,9
міські голови громад	16,8	16,3

Окремо варто відзначити, що найбільше представництво жінок серед сільських голів – 21,1%. Серед селищних цей показник складає 16,%, а серед мерів міст – лише 9,3%.

Тип громади	Кількість обраних мерів-жінок	Жінок, %
сільська	131	21,1
селищна	70	16,5
міська	32	9,3

Серед низки політичних сил, що отримали найбільше мандатів за результатами місцевих виборів, найвищий відсоток обраних жінок-кандидатів у списках партії “Наш край” – 40,3% та “Слуга народу” – 39,1%, а найнижчий у ВО “Свобода” – 26%.

Суб'єкт висування	Кількість обраних кандидатів-жінок	Обраних жінок, %
Самовисування	2401	33,4
Слуга народу	2269	39,1
ВО "Батьківщина"	1556	38,5
Опозиційна платформа – За життя	1393	37,3
За майбутнє	1382	36,7
Європейська Солідарність	1187	34,5
Наш край	679	40,3
ВО "Свобода"	222	26
Українська Стратегія Гройсмана	210	35,4
Пропозиція	189	34,6
Радикальна Партія Олега Ляшка	176	33,5

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала спосіб обрання кандидаток-жінок у розрізі ЄБВО (список) або територіального виборчого округу. За результатами аналізу можна відзначити, що у своїй більшості, практично однаковий відсоток жінок обраний, що по ЄБВО, що по ТВО. В даному випадку виключення становлять обласні ради, де кількість жінок, що пройшли до ради по списку партії, є вдвічі більшим, ніж по ТВО – 39,4% проти 18,6%.

Тип ради	Обраних кандидатів-жінок по ЄБВО, %	Обраних кандидатів-жінок по ТВО, %
обласна рада	39,4	18,6
районна рада	35,8	31,2
громади понад 10 тисяч	33,7	31,2
громади до 10 тисяч	–	41,6

Огляд функціонування виборчої системи

Серед понад 21 тисяч обраних кандидатів за пропорційною виборчою системою (обласні, районні ради та ради громад із кількістю виборців понад 10 тисяч), переважна більшість осіб пройшли по ЄБВО (списки партій) – 59,9% та лише 40,1% по ТВО. Якщо не брати до уваги сільські та селищні громади, то отримаємо практично тотожний показник: по ЄБВО було обрано 58,5% депутатів, по ТВО – 41,5%.

Якщо брати до уваги тип ради, до якого відбуваються вибори, то найбільший шанс бути обраним в межах округу був при балотуванні до обласної ради – 53,8%, в той же час до ради громади складав лише 36,9%. Іншими словами, чим більшим за кількістю виборців виборчий округ, тим більше шансів бути обраним в межах цього округу.

Тип ради	ЄБВО, %	ТВО, %
обласна рада	46,2	53,8
районна рада	53,6	46,4
громади понад 10 тисяч	63,1	36,9

Серед усіх обраних депутатів необхідний відсоток виборчої квоти для просування (понад 25%) набрали 52,6% кандидатів. Менше 5% виборчої квоти набрали 7% висуванців, а від 5 до 24,99% – 40,4%. 

Варто відзначити, що за результатами виборів, серед вже обраних депутатів є 41 особа, за яку не віддав голос жоден виборець (отримали нуль голосів). У свою чергу, найбільший відсоток виборчої квоти набрали обранці до Сєвєродонецької районної ради від “Опозиційної платформи – За життя” – Геннадій Мінін – 638,34% та Ігор Іоффе – 441,97%.

% від квоти	% депутатів
0%	0,2
0-5%	6,8
5-24,99%	40,4
25-50%	34,7
50-75%	11,9
75-100%	3,6
понад 100%	2,4

Якщо брати до уваги партійну складову, то у своїй більшості кандидати обирались по списку партій (ЄБВО), ніж по ТВО. Серед лідерів місцевих виборів, лише представники “Опозиційної платформи – За життя” частіше були обрані у виборчому окрузі, ніж за списком партії.

Партія	ЄБВО, %	ТВО, %
ВО "Свобода"	73,1	26,9
ВО "Батьківщина"	68,2	31,8
Пропозиція	66	34
За майбутнє	63,1	36,9
Європейська Солідарність	60,5	39,5
Наш край	60,4	39,6
Слуга народу	55,6	44,4
Опозиційна платформа – За життя	47,2	52,8

Варто також відзначити, що саме висуванці від “Опозиційної платформи – За життя” найчастіше долали 25% виборчу квоту – у 64,1% випадків. Далі за цим показником йдуть депутати від “Європейської Солідарності” – 53,7%, потім “Слуги народу” – 53,2% та “Нашого краю” – 50,9%.

Партія	до 25%  виборчої квоти	понад 25% виборчої квоти
Опозиційна платформа – За життя	35,9	64,1
Європейська Солідарність	46,3	53,7
Слуга народу	46,8	53,2
Наш край	49,1	50,9
За майбутнє	50,9	49,1
Пропозиція	53,8	46,2
ВО "Батьківщина"	55,3	44,7
ВО "Свобода"	59,8	40,2

Практики притягнення до відповідальності за виборчі правопорушення  

Притягнення до адміністративної відповідальності 

На сьогоднішній день за період з 5 вересня (дня старту виборчого процесу) у Єдиному державному судовому реєстрі опубліковано 911 постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за виборчі адміністративні правопорушення. Зокрема, з 13 листопада реєстр поповнився 200 новими рішеннями. Слід зазначити, Реєстр не містить жодного рішення суду апеляційної інстанції, що стосувалося би місцевих виборів.

У 31% (290 справ) матеріали справи було направлено на доопрацювання (для належного оформлення). Визнано винними у 460 випадках (50%). У решті випадків провадження було закрито з різних підстав за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або через малозначність правопорушення (ст. 22 КУпАП).

Найбільше справ традиційно було розглянуто за ст. 212-13 КУпАП (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять необхідних відомостей, 475 справ), за ст. 212-14 КУпАП (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів, 271 справа) та за ст. 212-10 КУпАП (порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, 119 справ).

Зміст адміністративного правопорушення	Стаття КУпАП	Кількість проваджень, розглянутих судом
Порушення встановленого законом порядку ведення Державного реєстру виборців	212-7	25
Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців	212-8	0
Порушення порядку ведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації	212-9	45
Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації	212-10	119
Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії	212-12	4
Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять необхідних відомостей	212-13	475 (з них 62 сукупністю ст.cт. 212-13, 212-14)
Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів	212-14	271
Порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації	212-15	15
Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість	212-16	0
Ненадання копії виборчого протоколу	212-17	0
Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму	212-18	0
Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків або його безпідставне звільнення з роботи	212-19	0
Порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів	212-20	22
Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру	212-21	61
Публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення в приміщенні для голосування	212-22	12
Пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі або винесення його за межі приміщення для голосування	212-23	71
Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, або діяльності суб’єкта виборчого процесу, процесу референдуму	212-24	8

За час місцевих виборів судами ще не було розглянуто жодної справи за ст. 212-8 КУпАП (порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців), ст. 212-16 КУпАП (замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість), ст. 212-17 КУпАП (ненадання копії виборчого протоколу), ст. 212-18 КУпАП (невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму) та ст. 212-19 КУпАП (відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків або його безпідставне звільнення з роботи).

Аналізуючи порушення виборчого законодавства, що фіксувалися протягом кампанії спостереження та відсутність за окремими статтями практики притягнення до адміністративної відповідальності, можна дійти наступних висновків:

• Запровадження електронних сервісів на сайті Державного реєстру виборців щодо ознайомлення з відомостями реєстру мінімізує кількість випадків неможливості виборців ознайомитися зі списком.
• Відсутність проваджень за статтею статті 212-16 КУпАП (замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість) свідчить, що диспозиція цієї статті потребує переформування, оскільки, за даними спостерігачів ОПОРИ, фіксується велика кількість порушень порядку виготовлення виборчих бюлетенів (наприклад невідповідність номерів округів, відсутність в бюлетені конкретних кандидатів, порушення строків виготовлення), проте адміністративна відповідальність передбачена лише щодо виготовлення бюлетенів понад встановлену кількість, що саме по собі вже може бути певним етапом фальсифікації виборчої документації як кримінального правопорушення. 
• Як свідчать дані спостереження, ненадання копії виборчого протоколу та невиконання рішення виборчої комісії є досить частими порушеннями, а відсутність проваджень у справах щодо адміністративних правопорушень стосовно цих порушень може бути зумовлена відсутністю у Національної поліції повноважень по складанню протоколів за відповідними порушеннями. КУпАП надає право складати протоколи за статтями 212-17, 212-18 лише членам виборчих комісій, уповноваженим особам та офіційним спостерігачам. У той же час для належного складання протоколу про адміністративні правопорушення з ним повинна ознайомитися особа, яка здійснила порушення, у протоколі слід зазначати паспортні дані, а члени комісій, кандидати, уповноважені особи та спостерігачі, на відміну від органів Національної поліції, не володіють компетенцією щодо зобов’язання осіб повідомляти їм дані для складання протоколу чи зобов’язати ознайомлюватися з його змістом. Крім того, жоден із зазначених суб’єктів не володіє спеціальними знаннями, необхідними для правильного оформлення матеріалів адміністративного провадження. Таким чином, поширення компетенції органів Національної поліції на складання протоколів за статтями 212-17 та 212-18 КУпАП збільшить ефективність притягнення до відповідальності за ці види адміністративних порушень.

Судова практика у кримінальних провадженнях щодо порушення виборчих прав громадян на місцевих виборах

Вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 9 листопада 2020 року у справі № 578/1268/20 особу-члена ДВК було визнано винною за ч. 3 ст. 158-1 КК України за отримання виборчих бюлетенів особою, яка не має на це права та незаконне опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки. Зокрема, членкиня виборчої комісії протиправно отримала бюлетень та проголосувала на виборах депутатів Сумської обласної ради, Сумської районної ради, виборів депутатів Миропільської сільської ради та Миропільського сільського голови Сумського району Сумської області.

В матеріалах судової справи № 500/3507/20, що розглядалася в порядку КАС України, є інформація про наявне кримінальне провадження №12020210060000210, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26 жовтня 2020 року за частиною третьою статті 158-1 Кримінального кодексу України та в ході здійснення слідчих дій проведено тимчасовий доступ до оригіналів списків виборців на дільницях №610133, №610150, №610152 та №610158 з підписами про отримання бюлетенів. Також як доказ позивачем представлено висновки експертного дослідження Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, в яких вказано, що в уточненому списку виборців на цих дільницях містяться групи підписів, які у різних рядках списків виборців, що отримали бюлетені, виконані однією особою. Слідством на даний час також встановлено, що на вказаних виборчих дільницях ряд виборців не здійснювали особистого голосування, адже вони перебували за кордоном, або ж постійно проживають за межами Тернопільської області, тому участі у голосуванні на цих дільницях не брали. Судами було відмовлено у задоволенні вказаного позову з огляду на те, що відкриття кримінального провадження №12020210060000210 за фактом порушень виборчого законодавства 25 жовтня 2020 року за частиною третьою статті 158-1 Кримінального кодексу України, не вказує на вже встановлене порушення виборчого законодавства без прийнятого процесуального рішення щодо притягнення до відповідальності винної особи чи висунення їй підозри. Проте аналіз рішення дає можливість очікувати результативного завершення кримінального провадження щодо незаконного голосування замість осіб, що на день голосування перебували за кордоном.

Ухвали слідчих суддів у кримінальних провадженнях, що свідчать про активність досудового розслідування окремих кримінальних проваджень:

Стаття 157 ККУ (перешкоджання здійсненню виборчого права)

1. У справі № 728/1902/20 Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області було надано дозвіл на тимчасовий доступ до інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, здійснених через термінали за вказаними слідством номерами. Кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020270070000543 від 20.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 157 КК України за повідомленням про те, що 20.10.2020 о 00:45 невідома особа, перебуваючи в м. Бахмач, по вул. Шевченка, пошкодила банер із змістом передвиборчої агітаційної інформації відносно кандидата на посаду голови Бахмацької міської ОТГ Ніжинського району під час проведення місцевих виборів у Чернігівській області, чим порушила виборчі права суб'єкта виборчого процесу. У цій же справі ухвалами слідчого судді було накладено арешт на кухонний ніж з пластиковим руків’ям помаранчевого кольору, за допомогою якого пошкодив банер з інформацією агітаційного характеру в справі (справа № 728/1899/20), накладено арешт на банер з інформацією агітаційного характеру (справа № 728/1900/20). 

2. У досудовому провадженні № 12020270070000531 щодо повідомлення, що на інтернет-ресурсах та на сторінках соціальної мережі Facebook поширюється фейкова інформація наклепницького характеру відносно кандидата та політичної партії, що перешкоджає реалізації виборчого права, судом надано слідчим дозвіл на тимчасовий доступ до інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг (справи № 728/1879/20, № 728/1877/20).

Стаття 158 ККУ (надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців)

1. У справі № 358/1246/20 щодо кримінального провадження № 12020110090000346 від 20.10.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158 КК України, в ході моніторингу соціальної мережі Facebook, було виявлено публікацію про те, що під час передвиборчої кампанії на території Богуславського району виявлено факт реєстрації громадян в декількох селах, а саме: с. Киданівка – 49 громадян, с. Чайки – 30 громадян, м. Богуслав – 38 громадян. Cудами прийнято 5 ухвал від 22 жовтня про відкриття провадження та призначення клопотання до судового розгляду; 5 ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме надання можливості ознайомитись з оригіналами та вилучити належним чином завірені копії документів, що містять відомості про реєстрацію місця проживання за період часу із 01.01.2020 по 10.09.2020 включно; у цій же справі прийнято ухвали від 26 жовтня про відкриття провадження та призначення клопотання до судового розгляду,  а також  про тимчасовий доступ до речей і документів.

2. У справі № 463/10047/20 щодо кримінального провадження № 12020140040001282 від 22.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158 КК України, була прийнята ухвала від 23 жовтня про тимчасовий доступ до оригіналів документів (зокрема заяв громадян щодо зміни виборчої адреси, як в паперовому, так і в електронному вигляді; інформації щодо попередньої виборчої адреси, у випадку, якщо виборець який звернувся із заявою щодо зміни виборчої адреси, не належить до території, на яку поширюється повноваження відділу ведення Державного реєстру виборців Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради; списків виборців на виборчих дільницях) з можливістю їх вилучення.

3. У справі № 359/8720/20 у кримінальному провадженні № 12020110100001880, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158 КК України, 4 листопада прийнято ухвалу про призначення підготовчого засідання на 10:00 12.11.2020.

4. У справі № 372/3827/20 у кримінальному провадженні №12020110230001489 від 21.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 158 КК України (відкрито на підставі депутатського звернення, що на двох виборчих дільницях на території Української міської громади Обухівського району Київської області збільшилась кількість виборців, а саме на дільниці 320770 та 320768, що може свідчити про надання виборцями до Державного реєстру виборців недостовірної інформації щодо зміни місця голосування). Судом 6 листопада було прийнято ухвалу про тимчасовий доступ до документів, де зазначені анкетні дані осіб, які здійснили зміну реєстрації та причини таких змін, з подальшим вилученням копій документів.

Стаття 158-3 ККУ (фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації, викрадення, пошкодження, приховування, знищення печатки виборчої комісії, виборчої скриньки, списку виборців)

1. У справі № 387/965/20 стосовно кримінального провадження № 12020120140000377 від 06.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 158-3 КК України, відкрито у зв’язку з тим, що 05.10.2020 на телефонну лінію "102" надійшло повідомлення від секретаря про те, що 05.10.2020 близько 18 години на засіданні комісії кандидатка повідомила, що вона заяву кандидата в депутати від партії особисто не подавала, а підпис у даному документі підроблений. Cудом було прийнято ухвалу від 21 жовтня про надання тимчасового доступу та вилучення (виїмку) документів, а саме оригіналу особової справи та посадової інструкції, із можливістю подальшого виготовлення ксерокопій.
2. У справі № 358/1271/20 стосовно кримінального провадження № 12020110090000354 від 27.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 158-3 КК України, у зв’язку з повідомленням від про те, що нею у приміщенні Богуславської міської ТВК було виявлено паперовий конверт з вмістом незаповнених протоколів дільничних виборчих комісій. Cудом було прийнято ухвалу від 29 жовтня про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. 
3. У справі № 358/1339/20 щодо кримінального провадження №12020110090000358 від 30.10.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158-3 КК України, у зв’язку з повідомленням кандидата на Богуславського міського голову, про те, що невстановлена особа 25.10.2020, перебуваючи на виборчій дільниці, здійснила, на думку заявника, підробку виборчої документації. Судом було прийнято ухвалу від 11 листопада, якою задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів та надано можливість ознайомитись і вилучити оригінали уточнених списків виборців на звичайній виборчій дільниці на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року та контрольні талони, видані виборцю, якого внесено до списку виборців за № 248.
4. Cудами задоволено скаргу на бездіяльність слідчого Обухівського ВП ГУ НП в Київській області та зобов’язано внести відомості до ЄРДР за цією категорією кримінальних правопорушень у справі № 372/3858/20.

Стаття 160 ККУ (підкуп виборців)

1. Справа № 730/892/20 щодо кримінального провадження № 12020270090000371 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України.

В ухвалі від 23 жовтня 2020 року про повернення клопотання про арешт майна прокурору з наданням 72 годин для усунення виявлених недоліків. Так, cлідчий просив накласти арешт на паперові конверти з коштами в сумі 12000 гривень та аркушами паперу із зазначенням персональних даних осіб, які були вилучені в салоні автомобіля марки «Шкода» мешканців с. Мала Загорівка, Борзнянського району. Однак, як засвідчує ухвала суду, слідчим вказані грошові кошти не ідентифіковані, шляхом позначення серії та номеру купюр, а у клопотанні навіть не зазначено номінал купюр вказаних грошових коштів, що може давати підстави для підміни цих речових доказів, а також неможливості їх ідентифікації у подальшому під час дослідження при розгляді справи по суті. У протоколі огляду місця події від 22.10.2020 також не зазначено серію, номер та номінал вилучених купюр, а протокол огляду вилучених грошових коштів відсутній. Також додані слідчим до клопотання ксерокопії документів всупереч вимогам п. 5.26, 5.27 «Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, належним чином не засвідчені (відсутній напис «згідно з оригіналом», назви посади особи, яка засвідчує документ, відсутній підпис цієї особи та її ПІБ, дата засвідчення), що позбавило слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час як інформація, що в них міститься, має суттєве значення для вирішення справи. Крім того, клопотання містило два ідентичні підписи, що ставило під обґрунтований сумнів погодження вказаного клопотання прокурором, як того вимагає кримінальний процесуальний закон. 27 жовтня 2020 року, після усунення вищезазначених недоліків прокурором, судом була прийнята ухвала про арешт майна.

2. Справа № 301/2242/20 щодо кримінального провадження №12020070100000714, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України за повідомленням, що 25 жовтня 2020 року в місті Іршава, біля магазину Карпати, мешканка за попередньою змовою з невстановленою особою здійснювала підкуп виборців, надаючи їм неправомірну вигоду, а саме кошти в сумі 200 гривень, для того щоб виборці голосували за політичну партію “Наш край” до Іршавського ОТГ та Закарпатської обласної ради. 

Судами прийнято ухвалу від 26 жовтня 2020 року про арешт майна, а саме кошів у сумі 800 гривень (трьох купюр номіналом 200 гривень та двох купюр номіналом 100 гривень); аркушів формату А4, на одному з яких з однієї сторони наявний друкований текст “Чергові місцеві вибори 25 жовтня 2015 року Контрольний талон”, а на іншій стороні наявний рукописний текст із прізвищами 12 осіб та частина аркушу паперу А4 із написом “Політична партія Наш Край”, та прізвища кандидата на посаду міського голови Іршавської міської ради, та кандидат у депутати до обласної ради, а також мобільний телефон; ухвалу від 4 листопада про відкриття провадження за клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, а пізніше 6 листопада – ухвалу про скасування арешту майна у зв'язку з тим, що власниця мобільного телефону не була присутня в судовому засіданні під час вирішення питання про накладення арешту на майно. Копію ухвали слідчого судді від 26.10.2020 про накладення арешту вручено 31.10.2020 (згідно з ч.1 ст.174 КПК України, інший власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано); ухвалу від 11 листопада, якою клопотання слідчого про тимчасовий доступ речей задоволено частково, суд надав дозвіл на тимчасовий доступ тільки до камер відеоспостереження, з можливістю вилучення записів з камер (здійснити виїмку) за період часу з 08:00 по 12:00 годину 25 жовтня 2020 року. 

Аналіз ключових судових процесів 

ЦВК на виконання рішення Верховного Суду зобов'язала Кароліно-Бугазьку сільську ТВК визнати вибори у цій громаді такими, що не відбулися

18 листопада Центральна виборча комісія прийняла постанову “Про виконання постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 855/111/20”, якою зобов’язала Кароліно-Бугазьку сільську територіальну виборчу комісію невідкладно вирішити питання щодо визнання виборів депутатів Кароліно-Бугазької сільської ради 25 жовтня 2020 року в багатомандатних виборчих округах № 1 – 5, 7 такими, що не відбулись, та про призначення повторних виборів у багатомандатних виборчих округах № 1 – 5, 7; а також щодо визнання виборів Кароліно-Бугазького сільського голови такими, що не відбулись, та про призначення повторних виборів Кароліно-Бугазького сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області.

Напередодні Верховний Суд постановив частково задовольнити вимоги позивачів та скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада, який відмовив цим же позивачам у задоволенні їхніх вимог. Розглянувши апеляційну скаргу на це рішення, Верховний Суд визнав протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка “полягає в нездійсненні заходів на поновлення виборчих прав [позивачів] бути обраними”, та зобов’язав ЦВК прийняти рішення, «спрямовані на відновлення виборчих прав» зазначених громадян.

Місто Кривий ріг (Дніпропетровська область) 

16 листопада 2020 року о 08 год. 00 хв. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява кандидата на посаду Криворізького міського голови від міської організації політичної партії “Слуга народу” до територіальної виборчої комісії, в якій представник позивача просив суд визнати таким, що не відповідає вимогам законодавства (протиправним) та скасувати протокол про результати голосування з виборів Криворізького міського голови з поміткою “Уточнений”, оскільки  ТВК не надано пояснень, обґрунтувань та не складено акти про розбіжності, порушення не були предметом обговорення на засіданні ТВК при встановленні результатів, а при перевірці протоколів, у тому числі через систему “Вибори”, існують розбіжності, які свідчать про протиправність протоколів та є підставою для скасування. 17 листопада у справі № 160/15057/20 було прийнято рішення відмовити у задоволенні позовних вимог судом, зокрема зазначено, що вказане програмне забезпечення не використовується при проведенні місцевих виборів, а застосовується лише при проведенні підрахунків голосів на виборах Президента України та народних депутатів України, а щодо розбіжностей, вказаних позивачем, питання вже було предметом розгляду судом у справі про оскарження первинного протоколу ТВК про результати голосування.

Місто Харків

Заслуговує на увагу справа № 520/15883/2020, в якій   кандидатка  на посаду Харківського міського голови оскаржила постанову № 98 Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 07.11.2020. Про реєстрацію харківського міського голови, якою було задоволено заяву про реєстрацію міського голови від 07.11.2020 №1015 від Г. Кернеса, обраного Харківським міським головою. Свій позов вона мотивувала тим, що файл “Заява про реєстрацію міським головою. doc.р7s”, який надійшов на електронну адресу Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, не повинен був братися до уваги відповідачем, оскільки заява Г. Кернеса про реєстрацію його Харківським міським головою  не була підписана кваліфікованим електронним підписом фізичної особи Кернес Г. А., а була підписана кваліфікованим електронним підписом посадової особи юридичної особи – Харківської міської ради (ідентифікаційний код 04059243), а тому відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України “Про електронні довірчі послуги” електронний підпис не мав такої самої юридичної сили, як і власноручний підпис Г. Кернеса. Судами встановлено, що кваліфікований підпис, а відповідно і кваліфікований сертифікат, містить всі визначені законом дані та ідентифікує підписувача, яким є Г. Кернес. А той факт, що в згаданому вище Протоколі зазначено організацію – Харківську міську раду, не має, на думку суду, правового значення, адже це є нічим іншим як додатковими атрибутами в розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України “Про електронні довірчі послуги”, які, як вказано у цій же частині, не повинні впливати на інтероперабельність і визнання кваліфікованих електронних підписів. З огляду на це, судами у задоволенні позову було відмовлено. 

13 листопада Другий апеляційний адміністративний суд Харкова частково задовольнив позов кандидата в депутати від "Слуги народу" Олексія Ваца. У рішенні в судовій справі № 520/15545/2020 суд зобов'язав міську ТВК Харкова "продовжити дії щодо встановлення результатів виборів депутатів Харківської міської ради". Але при цьому треба врахувати попередні рішення Другого апеляційного адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду. Ці суди розглядали позови кандидатів від "Опозиційної платформи – За життя" щодо перерахунку голосів на 11 дільницях у Шевченківському та Слобідському районах міста. 

Після цього Харківська міська ТВК склала новий протокол про встановлення результатів виборів до міської ради від 14 листопада 2020 року. В той час 18 листопада Харківський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов кандидата у депутати Харківської міської ради Олексія Ваца. Суд скасував протокол про встановлення результатів виборів до міської ради від 14 листопада 2020 року та зобов’язав Харківську міську ТВК вчинити визначені рішенням суду дії. В іншій частині позовних вимог, про зобов’язання визнання виборів такими, що не відбулись, та призначення повторних виборів, відмовлено. Наразі рішення ще не набуло чинності.

Захист у суді права на спостереження

19 листопада Миколаївським окружним адміністративним судом у справі №400/5167/20 задоволено позов офіційного спостерігача Громадянської мережі ОПОРА до Миколаївської міської територіальної виборчої комісії та зобов’язано зареєструвати спостерігачів організації для спостереження за повторним голосуванням на виборах Миколаївського міського голови 22 листопада 2020 року. Суд дійшов висновку, що Виборчий кодекс України передбачає реєстрацію офіційних спостерігачів на етапі повторного голосування, оскiльки виборчий процес продовжується.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Територіальним та дільничним виборчим комісіям

• Неухильно забезпечувати умови для законної діяльності офіційних спостерігачів від кандидатів, організацій партій та громадських організацій.
• Дотримуватися протиепідеміологічних заходів під час своїх засідань та інших форм діяльності.

Національній поліції України

• Оперативно розслідувати інформацію про організацію схем підкупу виборців, яка поширюється у ЗМІ, соціальних мережах та суб’єктами виборчого процесу.

Кандидатам, суб’єктам виборчого процесу

• Утриматися від поширення завідомо неправдивої інформації про конкурентів.
• Відмовитися від прихованої агітації у ЗМІ, яка на практиці проводиться у зв’язку із наявністю політичних зв’язків між суб’єктами виборчого процесу та власниками телеканалів.

Національним та місцевим ЗМІ

• Уникати прямих та прихованих порушень вимог Виборчого кодексу щодо об’єктивного і неупередженого висвітлення виборчого процесу.