Наприкінці березня представник партії “Слуга народу”, народний депутат-мажоритарник від 197-го округу Олександр Скічко склав мандат і вже 9 квітня ЦВК призначила на 31 жовтня проміжні вибори народних депутатів у двох округах – власне на 197-му на Черкащині та 184-му на Херсонщині (у зв’язку з тим, що мажоритарник Ігор Колихаєв став міським головою Херсона). ОПОРА підготувала політичну карту округу, на якому за два місяці до дня виборів офіційно стартує, а де-факто вже триває, виборча кампанія. 

Загальні дані

197-ий округ розташований на південному сході Черкаської області й займає частину новостворених Черкаського та Золотоніського районів, включно з м. Золотоноша та м. Канів (центр округу), і частину Соснівського району Черкас. Окремо варто відзначити географічну близькість центру округу до столиці (124 км). 

На території округу 142 дільниці. 86 із них сільські: 44 – у Золотоніському районі і 42 у Черкаському. 22 дільниці у  м. Золотоноша, 19 – у м. Канів і 15 дільниць у Соснівському районі Черкас. Згідно з даними ЦВК на липень 2019-го року в окрузі було 134 484 виборців. Свіжіших даних ЦВК поки не представила. 

Результати останніх президентських і парламентських виборів

У першому турі президентських виборів 2019-го року найбільше голосів, 30%, Черкащина віддала за Володимира Зеленського. Майже 17% виборців проголосували за Юлію Тимошенко. І трохи більше 12% – за Петра Порошенка. Понад 10% голосів набрав Ігор Смешко, 9,6% – Анатолій Гриценко, 8,3% – Олег Ляшко. Явка виборців – 63,17% (при 62,8% по Україні). У другому турі Володимира Зеленського підтримали 77,4% виборців, Петра Порошенка – 20,1%. Явка в межах області склала 60,93% (при 61,37%) по всій Україні. Безпосередньо на 197 окрузі за Володимира Зеленського віддали свої голоси 31,33% виборців у першому турі і 78,49% у другому.  

На позачергових виборах до Верховної Ради у 2019 році 51,03% проголосували за партію “Слуга народу”. За ВО “Батьківщина” – 9,23%, “Сила і Честь” – 6,56%, “Європейська Солідарність” – 6,43% “Опозиційна платформа – За життя” – 6,28%, “Радикальна партія Олега Ляшка” – 6,25%. Решта партій не подолали в області 5% бар’єр. Активність виборців у регіоні сягнула 51,51% (при всеукраїнській – 49,2%). На 197-му окрузі свої голоси за партію “Слуга народу” віддали 52,67% виборців. 

На п’ятьох із семи одномандатних округах області обрано кандидатів, висунутих партією “Слуга народу”. На 194-му ОВО (центр у Придніпровському районі Черкас) – Любов Шпак, на 195-му (центром у Соснівському районі міста Черкаси) – Олега Арсенюка, 196-му (центр – м. Корсунь-Шевченківський) – Андрія Стріхарського, 197-му (центр – м. Канів) – Олександра Скічка, 199-му (центр – м. Жашків) – Сергія Нагорняка. Варто зазначити, що на всіх, крім 194 ОВО, балотувались і чинні на той час мажоритарники. На 200 ОВО (центр – м. Умань), набравши рекордні 69,08% підтримки, переміг чинний нардеп-самовисуванець Антон Яценко, якого округ делегував до парламенту вже втретє, а на 198 (центр у м. Сміла) після низки судів та перерахунків також переміг чинний нардеп Сергій Рудик. 

Антон Яценко невдовзі після виборів приєднався в Парламенті до депутатської групи “За майбутнє”, що пізніше стала називатись група “Партія “За майбутнє” і перед місцевими виборами очолив Черкаську обласну організацію цієї партії. Проте вже в лютому цього року він вийшов із цієї депутатської групи і 16 травня приєднався до депутатської фракції політичної партії ВО “Батьківщина” і вже 28-го травня став виконуючим обов’язки голови обласного осередку цієї партії. А очільником обласного осередку “За майбутнє” став міський голова Черкас Анатолій Бондаренко. Сергій Рудик, який спочатку був позафракційним, у червні 2020-го також приєднався до депутатської групи “Партія “За майбутнє”.  

Нещодавно ОПОРА аналізувала активність черкаських мажоритарників навесні цього року, а також дослідила, як вони підтримують законодавчі ініціативи Президента. 

Місцева влада

Після минулорічних місцевих виборів чільні позиції в регіоні та безпосередньо в окрузі займають представники партій ВО “Черкащани”, “Слуга народу”, “За майбутнє” та меншою мірою “Європейська Солідарність”, ВО “Батьківщина” й “Опозиційна платформа – За життя”. 

До Черкаської обласної ради після місцевих виборів у жовтні 2020-го року потрапили представники шести партій. Найбільше мандатів дісталось регіональній партії ВО “Черкащани” – 18. “Слуга народу” та “За майбутнє” отримали по 12 мандатів. “Європейська Солідарність” – 9, ВО “Батьківщина” – 7, і шість мандатів отримала “Опозиційна платформа – За життя”.

На першому ж засіданні ради, 4 грудня 2021 року, її головою переобрано представника ВО “Черкащани” Анатолія Підгорного, який вже був на цій посаді у попередній каденції (із 29 жовтня 2019-го). Першим заступником було обрано представника “Європейської Солідарності” Романа Сущенка. 10 грудня заступником голови було обрано представника ВО “Батьківщина” Михайла Мушієка. 21 грудня обрали ще двох заступників: представника партії “Слуга народу” Сергія Лісового та представника “Опозиційної платформи – За життя” Володимира Доманського. 

Міським головою Черкас переобрано чинного мера Анатолія Бондаренка, який у попередній каденції представляв ВО “Батьківщина”, а цього разу балотувався від партії “За майбутнє”. До міської ради Черкас потрапили 7 партій. По 8 мандатів отримали “За майбутнє” та “Слуга народу”. 7 – “Європейська Солідарність”, 6 – “Голос”, 5 – ВО “Черкащани” та по 4 мандати – ВО “Батьківщина” і “Опозиційна платформа – За життя”. 

Міським головою Золотоноші втретє поспіль став Віталій Войцехівський, який цього разу балотувався від партії “Слуга народу”. Партія також отримала 6 депутатських мандатів. По 4 мандати дісталося “Аграрній партії” та ВО “Черкащани”. По три ВО “Батьківщина” та “Європейській Солідарності”, по два ВО “Свобода”, “Опозиційній платформі  – За життя” і партії “Сила і Честь”. 

Міським головою Канева переобрали Ігоря Ренькаса, який перебував на цій посаді з 2014-го року і цього разу балотувався від партії “За майбутнє”. Партія також отримала 6 депутатських мандатів. 5 мандатів у раді отримала “Європейська Солідарність”, по три – “Слуга народу”, ВО “Батьківщина”, “Партія зелених України”, “Радикальна партія Олега Ляшка” та “Опозиційна платформа – За життя”.  

До Черкаської районної ради пройшли 9 партій. 10 з 54 мандатів отримала партія “Слуга народу” . 9 – ВО “Черкащани”, 7 – “Європейська Солідарність”, 6 – “Опозиційна платформа – За життя”. По 5 – ВО “Батьківщина” і “За майбутнє”. По 4 – “Голос”, Радикальна партія Олега Ляшка і “Команда Сергія Рудика. Час змін!”. Головою ради було обрано представника партії “Слуга народу” Олександра Василенка. Його заступник – представник ВО “Черкащани” Олександр Гончаренко. 

До Золотоніської районної ради обрали представників семи партій. 10 мандатів отримало ВО “Черкащани”, 7 – “Слуга народу”, по 6 – ВО “Батьківщина” і “Аграрна партія України”, 5 –  “Європейська Солідарність” і по 4 – “За майбутнє” та “Опозиційна платформа – За життя”. Головою ради було обрано представника ВО “Черкащани” Бориса Євмину. Його заступниками стали Валентина Ярош (ВО “Черкащани”), Оксана Брагінець (“Слуга народу”) та Оксана Скопич (“За майбутнє”). 

Навесні цього року нових очільників отримали Черкаська та Золотоніська РДА. 5 березня головою Черкаської РДА призначено Валерію Бандурко, котра до того була очільницею Смілянської РДА. 20 квітня головою Золотоніської районної державної адміністрації призначили депутатку районної ради від партії “Слуга народу” Ірину Тернову.

Черкаська ОДА

Отож, наприкінці січня цього року чинного на той час нардепа-мажоритарника від 197-го округу, представника партії “Слуга народу” Олександра Скічка Президент призначив головою Черкаської ОДА. На чергових парламентських виборах 2019 року він отримав на окрузі понад 50% голосів.

До цього призначення, за каденції Президента Зеленського, в Черкаській ОДА вже змінилося троє очільників. 30 липня 2019-го року Володимир Зеленський підписав указ про призначення підприємця Ігоря Шевченка, який замінив звільненого того ж року в червні Олександра Вельбівця, котрого призначив ще Петро Порошенко у листопаді 2018-го року. Однак Ігор Шевченко пробув головою ОДА заледве більше чотирьох місяців. 4 листопада його на цій посаді замінив працівник СБУ Роман Боднар. Тоді ж, до слова, Президент призначив і нового очільника СБУ в області – Юрія Погасія. 

Шевченко говорив, що звільнився за власним бажанням та через відсутність команди, проте місцеві журналісти першопричиною звільнення називали конфлікт між групами впливу в партії “Слуга народу” “нагорі” та, власне, пов’язані з ним призначення заступників Шевченка, а відтак і проблеми в його безпосередній роботі з одним із них. 

28 серпня 2020 року, за кілька днів до офіційного старту кампанії місцевих виборів, Володимир Зеленський звільнив і Романа Боднаря. Сам Президент, якраз перебуваючи тоді на Черкащині в робочій поїздці, частиною якої стало і представлення кандидатів партії “Слуга народу” на місцевих виборах та, власне, нового голови ОДА, прокоментував звільнення бажанням посилити команду. Сам Боднар пізніше в інтерв’ю місцевому виданню серед причин звільнення, зокрема, називав конфлікти з деякими нардепами, які пропонували йому “своїх” заступників, а також позаочі висловлювали непевність щодо спроможностей забезпечити результат провладної партії на місцевих виборах, зокрема і в питаннях формування списків.

Відтак, новим головою Черкаської ОДА став також колишній представник СБУ Сергій Сергійчук. Але й він пробув на посаді до 29 грудня того ж року і звільнився за власною заявою. 

Наприкінці січня, про що вже йшлося, головою ОДА було призначено нардепа від 197-го округу Олександра Скічка. 

Взаємовідносини між основними центрами прийняття рішень

Жодних конфронтацій між ОДА та місцевою владою районів і міст, що входять до округу, наразі не зафіксовано. 

Однак в обласній раді наприкінці травня збирали голоси за відставку голови Анатолія Підгорного. Причинами, як пишуть місцеві ЗМІ, озвучували кілька версій. Серед основних – конфлікт Анатолія Підгорного із очільником Черкаської ОДА Олександром Скічком, а також непорозуміння всередині фракції “Черкащан” між різними групами впливу. Конфліктним всередині депутатського корпусу стало питання придбання Черкаським онкодиспансером лінійного прискорювача для променевої терапії, точніше його спосіб: лізинг чи концесія. Це ж питання нібито розсварило й голів облради та ОДА. 

Сам Скічко в інтерв’ю сказав, що в їхній роботі з Підгорним виникають розбіжності, але конфлікту немає. Що ж до розбіжностей усередині фракції ВО “Черкащани”, то тут слід згадати, що ядром партії загалом, і фракція в облраді це чудово ілюструє, є представники потужних аграрних підприємств регіону, зокрема таких холдингів, як Миронівський хлібопродукт (МХП) та Лебединський насіннєвий завод (ЛНЗ). Тож, за інформацією місцевих журналістів, саме між групами впливу ЛНЗ та МХП виникли розбіжності. І збір голосів за відставку Анатолія Підгорного ініціювала саме група МХП, яка має своє лобі й у фракції ВО “Батьківщина”, позаяк саме від цієї партії на місцевих виборах до ради пройшла очільниця чи не найпотужнішого в регіоні благодійного фонду “МХП-Громаді” Тетяна Волочай. 

Зрештою, Анатолій Підгорний залишився на посаді. Можливість концесії лінійного прискорювача, як пропонував, зокрема, Олександр Скічко, рада підтримала мінімально можливою кількістю голосів, що навіть стало приводом для розмов про переформатування більшості. У Черкаській обласній раді сформувалася нова коаліція у складі фракцій “Слуга народу”,  “Європейська Солідарність” та “За майбутнє”, кількох депутатів від ВО “Черкащани” і ВО “Батьківщина”, – пише місцеве видання.  А щойно після місцевих виборів до умовної більшості увійшли: ВО “Черкащани”, “Європейська Солідарність” та ВО “Батьківщина”, – йдеться далі в матеріалі. 

В свою чергу комунікація ОДА з Офісом Президента теж, як здається, налагоджена. 8 червня на Конгресі місцевих і регіональних влад, що проходив у Дніпрі під головуванням Володимира Зеленського, Олександр Скічко підняв питання побудови в області сміттєпереробних заводів. Він сказав, що є інвестори, які готові побудувати відповідні об’єкти. Однак існують побоювання, що сміттєзбиральні підприємства будуть продовжувати використовувати полігони для захоронення сміття. Президент та очільник ОДА зійшлися на тому, що потрібні “державні гарантії на сміття”, а саме: прийняття відповідного законопроєкту про поводження з твердими побутовими відходами, який перебуває на розгляді Верховної Ради. Зрештою, Володимир Зеленський порадив Скічку “будувати заводи”, а також анонсував свій візит на Черкащину 2 липня з метою проінспектувати завершення будівництва Шевченківського культурного центру в Каневі, центрі 197-го округу. Установу не можуть добудувати з 1984-го року.  Під час свого візиту на Черкащину в серпні 2020-го року, коли Олександр Скічко ще був депутатом, Президент наголосив, що всі роботи для здачі хоча б першої черги можна завершити до кінця року. Згодом проєкт включили до програми “Велике будівництво”. Нині влада звітує, що будівництво культурного центру завершується. 

Ще одним амбітним проєктом нового очільника ОДА є відродження річкового порту в Каневі та запуск річкових пасажирських перевезень. На одній з пресконференцій очільник області навіть обіцяв запустити перевезення до кінця червня цього року.

Фінансово-промислові групи

Серед найбільших підприємств округу можна виділити Канівський маслосирзавод (ТМ “Клуб сиру”), ТОВ “Канів ПАК”, що займається виготовленням гофротари, ПрАт Електромеханічний завод “Магніт”, Канівський консервний завод та частину аграрних потужностей групи компаній “Верес”. До числа найбільших роботодавців і наповнювачів місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція. У Золотоноші розташоване ТОВ ФЕС-УКР, що спеціалізується на виробництві кави “три в одному”, зокрема під брендом Maccoffee. Також в Золотоноші розташоване СТОВ “Придніпровський край” – сільськогосподарське товариство, котре входить до складу потужного агрохолдингу KERNEL, засновником і власником якого є депутат Верховної Ради України кількох минулих скликань Андрій Веревський. Базується у м. Золотоноша група компаній “PetRus”, до складу якої входять, зокрема, ТОВ “Світ ласощів” і ТОВ “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор”. На парламентських виборах 2019-го року президентка групи компаній “PetRus” Людмила Русаліна балотувалась до Верховної Ради від 197 ОВО. Ще одне потужне підприємство – ТОВ “Золотоніський бекон”, одним із засновників якого є колишній голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, що очолював область із березня 2014-го по листопад 2018-го років.

Окремо слід виділити корпорацію МХП, власником якої є Юрій Косюк чиї значні потужності, а саме НВФ “Урожай” (основна спеціалізація – вирощуванні зернових культур), ДП птахофабрика “Перемога Нова” та “Миронівська птахофабрика” розташовані на території Канівського та Черкаського районів. Директор НВФ “Урожай” Олександр Воскобойнік та директор однієї із його філій Володимир Братаніч – депутати Черкаської обласної ради від ВО “Черкащани”.

Потенційні кандидати

Попи те, що згідно із законодавством виборчий процес офіційно розпочинається за 60 днів до виборів, дехто активно включився в кампанію ще навіть до призначення виборів.

Про намір балотування депутата Черкаської обласної ради від партії “Європейська Солідарність”, першого заступника голови обласної ради Романа Сущенка ще 4 лютого заявив лідер партії Петро Порошенко. Український політв'язень, що був незаконно заарештований та утримуваний в РФ з 30 вересня 2016 р. до 7 вересня 2019-го р., народився в Черкасах, а нині мешкає в Києві. 

Потенційний кандидат проводить зустрічі на окрузі. До прикладу, 13 травня зі співголовою депутатської фракції “Європейська Солідарність” у Верховній Раді Іриною Геращенко він ознайомився із роботою соціального центру в Новодмитрівській ОТГ та завітав до Амбулаторії у селі Домантове (Золотоніський р-н). 9 травня Роман Сущенко вручав продуктовий набір 100-літній бабусі, про що звітують на сайті осередку партії.

Представлений потенційний кандидат і зовнішньою рекламою: з білбордів із партійною символікою вітає черкащан із Великоднем. Також фігурує в публікаціях з ознаками “джинси” в онлайн та друкованих ЗМІ. Зокрема, 30 квітня був гостем проєкту “Діалог із владою” на сайті “Нова Доба”, де, зокрема, говорив і про майбутні вибори, а 17 березня в газеті “Вечірні Черкаси” (№11) вийшло інтерв’ю з ним. Час від часу також з’являється і в ефірах місцевих та всеукраїнських каналів. 

1 червня Роман Сущенко прозвітував на своїй сторінці у Facebook про те, що долучився до організації свята для дітей-сиріт, дітей і матерів багатодітних сімей та дітей з інвалідністю. Русько-Полянської, Степанківської, Мошненської, Леськівської та Червонослобідської громад (які входять до 197-го ОВО). Окрім того, Сущенко відвідав комунальний заклад Черкаський навчально-реабілітаційний центр “Країна добра” та привітав його вихованців із Днем захисту дітей.

16 квітня до Черкас приїздив лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, котрий серед іншого зустрівся з лікарями у Черкаській міській дитячій лікарні, куди передав кисневі концентратори від Фонду Порошенка. При цьому був присутній і Роман Сущенко, який 30 березня і сам передавав концентратори від фонду в Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги.

У соцмережах інформацію про діяльність партії та кандидата поширюють через сторінку “ЧеркасиNow”, яка в період з лютого по 13 червня 139 разів оплачувала просування своїх дописів.

Того ж дня, 4 лютого, про те, що не виключає можливості балотування, заявив і нардеп кількох попередніх скликань, Віцепрем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Тимошенко (4.02 – 8.09 2005), двічі ексзаступник голови Верховної Ради (8.02 – 14.06.2007 та 2.09.2008 – 12.12.2012), позаштатний радник Президента Петра Порошенка (18.06.2014 – 13.07.2015), нині лідер партії “Громадський рух “Рідна країна” Микола Томенко. Потенційний кандидат народився на Черкащині у с. Малі Канівці (нині 195 округ).

Вже 25 лютого на сайті руху з’явився матеріал про те, що згідно з опитуваннями на одному із новинних сайтів області, саме його “бачать переможцем проміжних виборів на 197 окрузі”. 4 березня з’явилась інформація про те, що рішення про участь Миколи Томенка у виборах на 197-му окрузі прийняли на засіданні Вищої ради партії. 3 червня на сайті руху знову з’явилась публікація з посиланням на опитування з новинного сайту, нібито рейтинг кандидатів на окрузі очолює Микола Томенко.

На своїй сторінці у Facebook потенційний кандидат звітує про участь у заходах до 160-річчя пам’яті Тараса Шевченка 5 березня у Каневі, презентацію навчального посібника на конференції в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля 20 березня, візит на Канівщину 1 квітня, в рамках якого відвідав Шевченківський заповідник, подарував книги бібліотекам Канева та провів зустріч у Бобрицькому ліцеї. 19 травня команда “Рідної країни” нагородила світоглядними та спортивними подарунками переможців літературного та художнього конкурсу “Роду криниця віща” в Шевченківському національному заповіднику, 27 травня там-таки нагородили переможців у різних вікових групах за підготовку відеоглядів та коміксів за творами Шевченка. Того ж дня презентували в Черкаському технологічному університеті  проєкти “Рідної країни”, зокрема дослідження “Золотоноша: історична топографія та фортифікації”. 12 червня Микола Томенко побував на урочистостях з нагоди випуску студентів Інституту пожежної безпеки в Черкасах.

Також потенційний кандидат кілька разів на місяць стабільно з’являється на ефірах місцевих телеканалів “ВІККА” та “Ільдана”. До прикладу, такі ефіри були 29 травня та 12 червня.

За період з 1 лютого по 13 червня на сторінці “Громадський рух “Рідна країна” сім дописів отримали платне просування із рівнем таргетингу на Черкаську область понад 40%. Зокрема, і два пости із записами ефірів на місцевих каналах. Проте востаннє таку рекламу Facebook показував ще наприкінці квітня.

Слід також відзначити, що Микола Томенко нерідко фігурує в ефірах різних всеукраїнських каналів переважно як спікер на політичні та навколополітичні теми, а також активно веде свій блог на YouTube, де нерідко говорить про політичну ситуацію на Черкащині.

17 лютого про намір балотування представника партій “Національний корпус” Ігоря Зайчука оголосив очільник обласного осередку партії Дмитро Кухарчук, а пізніше, у квітні, ще раз цей намір підтвердив. У 2019 році Зайчук був 153-м у списку кандидатів у депутати до Верховної Ради від ВО “Свобода”, а на місцевих виборах був другим в єдиному списку кандидатів у депутати Черкаської міської ради партії “Національний корпус”. Проживає в Черкасах.

Також усередині лютого про свій намір балотуватися на цих виборах заявив Депутат Верховної Ради сьомого і восьмого скликань від 215-го округу (м. Київ), представник ВО “Свобода” Андрій Іллєнко. На позачергових парламентських виборах у липні 2019-го Іллєнко на тому ж окрузі поступився кандидатові від партії “Слуга народу” Богданові Яременку, набравши 21,06% голосів виборців поти 37,5% у Яременка. Андрій Іллєнко народився і проживає у Києві. На Канівщині, у с. Прохорівка, народився його батько – відомий український режисер Юрій Іллєнко. 

Андрій Іллєнко активно їздить округом, проводить зустрічі з громадою та колективами, спілкується з людьми біля агітаційного намету,  особисто роздає партійні газети в людних місцях. 13 травня канівська газета “Дніпрова зірка” (№19) опублікувала інтерв’ю з ознаками “джинси” із цим потенційним кандидатом під заголовком “Канівці варті того, аби мати свого, дійсно народного представника у Верховній Раді”. Також Андрій Іллєнко з’являвся в ефірах черкаських видань “18000”, “Вичерпно” та щонайменше чотири рази у студії видання “Черкаси 24/online”. До прикладу, ефіри 18 лютого та 17 травня.

22 травня потенційний кандидат організував у Каневі показ фільмів з нагоди 160 років перепоховання Тараса Шевченка, а 13 червня в Каневі за його сприяння відбувся перегляд футбольного матчу між збірними Нідерландів та України на великому екрані.

За період від лютого до 13 червня три дописи з його офіційної сторінки отримали платне просування.

28 квітня про рішення балотуватися на цих виборах заявив фронтмен гурту “Тінь сонця” Сергій Василюк. У 2012 році співак уже балотувався до Верховної Ради в 102-му окрузі (Кіровоградщина) від партії ВО “Свобода” і тоді посів друге місце. У листопаді 2019-го вслід  за екснардепом Юрієм Левченком покинув ряди “Свободи” і згодом очолив Кіровоградський осередок створеної Левченком партії “Народовладдя”, кандидатом від якої себе нині й позиціонує. Народився і проживає у м. Київ.

Нині з його активностей можна виділити акустичні концерти 22-23 травня у Мошнах, Каневі, Черкасах та Золотоноші. А також промоцію одного з дописів на його сторінці у Facebook. Окрім того, афіші концертів рекламували зі сторінки партії “Народовладдя” та її лідера Юрія Левченка.

Депутат сьомого скликання від 197 округу, шеф-редактор газети “Нова молодь Черкащини”, а нині ще й радник черкаського міського голови Леонід Даценко про свій намір балотуватися сказав у інтерв’ю для цього ж видання (№18 від 5 травня). На парламентських виборах 2014-го року самовисуванець Леонід Даценко поступився на окрузі кандидату, висунутому Блоком Петра Порошенка Владиславу Голубу на 3 319 голосів. Цікавим було те, що серед кандидатів було ще двоє т. зв. “технічних” із прізвищем Даценко і вони разом тоді набрали 2 963 голоси. На місцевих виборах 2015 року Даценко йшов до обласної ради від партії “Відродження”, проте мандата не отримав. А в 2020-тому році Леонід Даценко йшов до обласної ради з партією “Європейська Солідарність”, однак і цього разу залишився без мандата.

15 квітня свій намір балотуватися підтвердив депутат Черкаської обласної ради від партії “За майбутнє” Євгеній Курбет. На парламентських виборах 2019 року він був кандидатом-самовисуванцем на 195-му окрузі, набрав 27% голосів, поступившись представникові партії “Слуга народу” та відзначився не надто етичною, з огляду на стандарти демократичних виборів, кампанією. Зокрема, із безоплатною роздачею окулярів, пакетів із насінням, надання медичних консультацій, страхових полісів та екскурсій в зоопарк, різноманітних подарунків, матеріальної допомоги та ін. Нині в пресі з’являлась інформація, що наразі його кандидатуру підтримує партія “Слуга народу”, а також агрохолдинг МХП. Проте офіційні заяви з цього приводу ще не звучали. Разом із тим місцеві журналісти оприлюднили друковану агітаційну продукцію Євгена Курбета, виконану в зеленому кольорі, де були розміщені фото потенційного кандидата з очільником ОДА, головою обласної ради, міським головою Канева, міським головою Золотоноші, секретарем черкаської міської ради від ВО “Батьківщина” Юрієм Тренкіним. Євгеній Курбет народився в селі Гельмязів Золотоніського району, мешкає в Черкасах. Тривалий час він працював військовим комісаром Черкаської області, однак у січні 2020-го став начальником управління військових представництв Міністерства оборони України. Станом на зараз – один із найактивніших у веденні кампанії. Нині активно провадить зустрічі на окрузі, представлений матеріалами із ознаками “джинси” в онлайн та друкованих ЗМІ округу. Зокрема, на сторінках газет округу наявні його вітання зі святами 8 березня, Днем пам’яті та примирення, Великоднем, а також, наприклад, у газетах “Вісник Золотоніщини” (№23 від 10 червня), “Златокрай” (№23 від 10 червня), “Канівчанка” (№23 від 10 червня) та “Дніпрова Зірка” розміщена стаття “7 фактів про Євгенія Курбета”. На окрузі також роздавали його друковані рекламні матеріали. Звітував потенційний кандидат і про вручення подарунків ветеранам та кільком багатодітним родинам з округу. У період з початку лютого до 13 червня 20 разів дописи із його офіційної сторінки у Facebook отримували платне просування.

8 червня про намір балотуватися заявив і голова громадської організації “Єдина Сила” Володимир Нетребенко. У 2020-му році він балотувався до Київської міськради від “Радикальної партії”. У 2015-му – від партії “Єдина Сила”. У обох випадках обраний не був. Народився у м. Ватутіне на Черкащині, проживає у м. Київ. 

У середині червня думку мешканців щодо свого наміру балотуватись через особистий сайт та допис із платним просуванням з особистої сторінки у Facebook запитав лідер партії “Успішна Україна”, колишній міністр екології та природних ресурсів (02.12.2014 – 02.07.2015) Ігор Шевченко. На президентських виборах у 2019-тому році він балотувався самовисуванцем і набрав 0,09% голосів. У 2015 році балотувався на посаду мера Білгород-Дністровського як самовисуванець і посів друге місце. Народився в м. Олександрія Кіровоградської області, проживає у м. Київ. 

Народний депутат попереднього скликання від 197-го округу Владислав Голуб, котрий на  виборах 2019-го тут став другим, будучи самовисуванцем і поступившись, власне, чинному голові ОДА,  офіційно ще не заявляв про свій намір балотуватись і цього разу. Проте вже доволі активно провадить кампанію. Зокрема, нерідко на своїй сторінці у Facebook згадує і про проєкти, які вдалося реалізувати на окрузі при його каденції за рахунок залучення бюджетних коштів. Народився і мешкає у Києві. На окрузі, в с. Келеберда на Канівщині, мешкає його бабуся.  

На окрузі наявна його зовнішня реклама (білборди, сітілайти), кандидат проводить зустрічі з громадами і колективами. Представлений він і матеріалами з ознаками “джинси” в друкованих та онлайн-медіа округу. Зокрема, нещодавно досить активно ЗМІ поширювали результати опитування однієї з соціологічних груп, де Владислав Голуб значиться лідером. Наприклад, у газетах “Канівчанка” №23 за 9 червня та “Вісник Золотоніщини” №23 за 10 червня його подано під заголовком “Люди хочуть бачити Голуба своїм депутатом”.

Також потенційний кандидат звітує у Facebook про встановлення з його ініціативи відеокамер у деяких селах округу. Зокрема в Домантовому, Вознесенському Золотоніського району та в Руській Поляні і Мошнах Черкаського району.

Владислав Голуб нині також один із найактивніших у регіоні у просуванні дописів зі своєї сторінки у Facebook. За період з 1 лютого по 13 червня його дописи, спрямовані переважно на рекламу самої сторінки, 126 разів отримували платну промоцію. Також за цей же період з’явилось шість рекламних дописів, що стосувались Владислава Голуба та його активностей, на сторінці “Вибори 197 округ”, зокрема вже згадані рейтинги та звітування про встановлення відеокамер. 

Громадський діяч Іван Степанець публічно не заявляв про наміри балотуватися, однак наразі в окрузі наявна його зовнішня реклама, а також він солідно представлений у матеріалах із ознаками “джинси” у друкованій пресі округу. Зі сторінок тих же газет вітає жителів округу з Великоднем та 8 березня. Напередодні Дня захисту дітей відвідав дитячий табір у м. Золотоноша. У період з 1 лютого по 13 червня з його сторінки у Facebook платно просувався один допис. Народився і проживає на окрузі, в селі Геронимівка Черкаського району. 

Також, окрім вже згаданих, журналісти, експерти та соціологи називають ймовірними кандидатами депутата Черкаської обласної ради від партії “Слуга народу”, заступника голови ради Сергія Лісового та депутатку Черкаської обласної ради і дружину міського голови Черкас Валерію Бондаренко. Проте ніхто з них ще не підтверджував, однак і не спростовував таких намірів.  

На окрузі подекуди можна побачити білборди з привітаннями Сергія Лісового із Великоднем. Голова фракції партії “Слуга народу” в облраді, син колишнього головного прокурора області Миколи Лісового, що протягом 8 років очолював Черкаську обласну прокуратуру, часто з’являється на різних подіях і заходах з очільником області Олександром Скічком і, як пишуть, є його однокласником, якого Скічко, ще будучи нардепом, лобіював у заступники попереднім головам ОДА. 

Валерія Бондаренко очолює в області жіноче крило партії “За майбутнє”, публічна активність якого останнім часом дещо зросла. За період із початку лютого до середини червня тільки з всеукраїнської сторінки жіночого руху партії було 16 разів профінансовано показ постів, в яких, до прикладу, йшлося про організацію благодійного фестивалю в Черкасах, старт безкоштовних уроків йоги, чи ж курсів самооборони для жінок Черкас, виділення 18 млн грн на екологічні проєкти Черкащини, чи ж про те, що в Черкасах активістки жіночого руху “За майбутнє” на чолі з Валерією Бондаренко провели акцію “Ні – наркотикам”, або ж і просто пост із фото Валерії Бондаренко та коротким дописом.

Огляд медіаринку 

Левову частку медіаринку регіону займають онлайн-ЗМІ. Серед загальнообласних онлайн-видань можна виділити “ПроВсе”, “Прочерк”, “Zmi.ck.ua”, “Дзвін”, “Вичерпно”, “18000”, “Черкаси24Online”, “Рідна Черкащина”, “Проголовне”.

Cайти нерідко зловживають переписами пресрелізів, постів з Facebook та рерайтами новин, що стосуються Черкащини, з інших, зокрема всеукраїнських, сайтів. Така кількість онлайн-ЗМІ зовсім не породжує конкуренцію. Якісних авторських матеріалів розслідувань, аналітики, абощо, як показують дослідження Інституту масової інформації, дуже мало. Із ряду онлайн-ЗМІ можна виділити сайт 18000, що є доволі популярним та активним і, зокрема на фоні решти, частіше готує авторські матеріали, готує аналітику і не відзначається зовнішнім впливом на редакційну політику, а також, наприклад, у період парламентської виборчої кампанії, згідно з одним із моніторингів, не публікував немаркованої політичної реклами.

Загалом же більшість онлайн-медіа в період виборчих кампаній та й між ними нерідко розміщують різноманітну політичну рекламу, або й, як показує дослідження Інституту масової інформації, джинсу, без помітних преференцій щодо тих чи інших партій або політиків. Вже на цьому етапі джинса та політична реклама потенційних кандидатів з’являється на різних сайтах без чітких закономірностей.

Щодо власників та засновників ЗМІ, то тут варто виділити хіба сайт “Дзвін”, засновником якого є ГО “Дзвін Черкащини”, очолювана вже згаданим серед потенційних кандидатів Леонідом Даценком, та сайт “Рідна Черкащина” – регіональне видання загальноукраїнського порталу “Рідна країна”, заснованого однойменним фондом Миколи Томенка.

Друкована преса на рівні області представлена кількома газетами, серед яких можна виділити “Вечірні Черкаси”, “Черкаський край” та “Нову молодь Черкащини”. Газети нерідко розміщують політичну рекламу та джинсу, однак без чітких преференцій щодо тих чи інших кандидатів або партій. Варто згадати, що шеф-редактором “Нової молоді Черкащини” є Леонід Даценко, який і сам нерідко фігурує на сторінках видання як автор чи ж спікер.

Серед телеканалів слід згадати регіональну філію суспільного мовника “UA: Черкаси”, телеканал “ВІККА” та ТРК “Ільдана”. Суспільне дотримується стандартів і незаангажоване у подачі інформації, на інших двох каналах можливі “джинсові” ефіри та політична реклама. Зокрема, за період із лютого по червень, як вже згадувалось, із певною регулярністю на цих обох каналах з’являється на ефірах Микола Томенко. Телеканал ВІККА належить політикові Михайлу Бродському, а власник ТРК “Ільдана” член партії ВО “Черкащани”, аграрій Петро Душейко.

ЗМІ Канева та Золотоноші представлені кількома онлайн-медіа: Золотоноша, Золотоноша city, Kanos, Канів.net, Канівчанка. У трьох останніх вже було розміщено кілька рекламних публікацій Євгенія Курбета, а на Канів.net публікували ще й результати одного з соціологічних опитувань, де лідером симпатій виборців є Владислав Голуб із його-таки коментарем.

Друковані видання представлені газетами “Канівчанка”, Златокрай”, “Дніпрова зірка”, “Вісник Золотоніщини”, “Лівобережна”, “ВІКА”. У всіх, крім двох останніх, уже траплялись матеріали з ознаками джинси і рекламні матеріали Євгенія Курбета, Владислава Голуба, Андрія Іллєнка та Івана Степанця. Наразі підстави говорити про преференції того чи іншого видання щодо окремих партій чи політиків відсутні.

Також у Каневі мовить радіо “Магніт”.

Благодійні фонди

Найпомітнішою на території округу та й області в цілому є робота благодійного фонду МХП-Громаді, директоркою якого є вже згадана депутатка обласної ради від ВО “Батьківщина” Тетяна Волочай. Фонд здебільшого працює в громадах, де розміщені потужності агрохолдингу. На сьогоднішній день Благодійним фондом "МХП-Громаді" підписано понад 100 меморандумів про співпрацю та партнерство з органами місцевого самоврядування громад, на територіях яких працюють підприємства агрохолдингу МХП. Йдеться про громади, що об’єднують понад 600 населених пунктів у 14 областях України, зокрема й у Черкаській, та безпосередньо на 197-му ОВО.

Крім освітніх, медичних, культурних та екологічних проєктів, фонд реалізує багато інфраструктурних програм, здійснює підтримку релігійних та культурних установ і закладів, вкладає кошти у розвиток спорту, реабілітацію ветеранів АТО, надає мікрогранти на соціальні проєкти жителів ОТГ та сільрад у місцях присутності групи МХП.

Тільки у червні фонд реалізував низку проєктів на території округу. До прикладу, 17 червня у Каневі відкрили соціальний магазин, 18 червня у Свидівку, Будищах та Мошнах Черкаського району організували кінопокази просто неба, 16 червня стартувало навчання основ проєктного менеджменту, комунікацій та фандрейзингу в межах Проєкту Партнерсва «СпільноФонд» для представників місцевої влади громад та громадських об’єднань Черкаської області. 10 червня під час презентації проєктів локального конкурсу мікрогрантів “Час діяти Канівщино!”, де фондом було підтримано 20 проєктів, було підписано меморандум про співпрацю фонду зі ще з двома Канівською та Ліплявською громадами, 9 червня в хореографічній залі Канівського коледжу культури та мистецтв презентували нову підлогу, до фінансування якої долучився і фонд МХП-Громаді. Того ж дня запрацювали три дитячі павільйони, споруджені у закладах дошкільної освіти Будищенської громади за підтримки фонду.

На цьому етапі заяв про підтримку того чи іншого потенційного кандидата фонд не оприлюднював і безпосередньою політичною агітацією не займається.

Благодійний фонд “Разом” президентки групи компаній “Петрус” Людмили Русаліної також провадить малопомітну, проте не таку інтенсивну й масштабну діяльність на окрузі, зокрема на Золотоніщині.

До прикладу, в червні на відкритті Центру розвитку творчості та роботи з обдарованими дітьми у Гельмязові на Золотоніщині та на мистецькому заході в Черкасах діти отримали від фонду солодощі. У травні фонд став фінансовим партнером “Ліги сміху” в Золотоноші. У квітні багатодітні родини із Золотоноші отримали подарунки від фонду.

Під час парламентської виборчої кампанії 2019-го року, коли Людмила Русаліна балотувалась на 197 ОВО, від імені фонду на території округу дарували установам ноутбуки і надавали кошти, займались організацією та підтримкою різних заходів, фестивалів тощо. Наразі ж жодної активності в політичній площині за фондом не помічено.

Діяльність інших благодійних фондів в окрузі наразі менш помітна і не має потенційно політичного підтексту.