21 квітня в приміщенні Львівської обласної військової адміністрації мало відбутися чергове засідання Львівської обласної територіальної виборчої комісії. Проте не відбулося через відсутність кворуму: для цього була необхідна присутність не менш ніж десяти членів комісії, у той час як прийшло тільки вісім. І така ситуація триває з літа 2022 року.

Особливістю цього засідання могло стати потенційне, хоча б часткове розблокування діяльності виборчої комісії, а також заміщення п’яти «підвішених» депутатських мандатів у Львівській обласній раді, заміна яких неможлива без рішення ТВК. Вчергове були певні припущення і сподівання, пов’язані з нещодавніми подіями, зокрема з достроковим припиненням повноважень голови Львівської обласної ради Ірини Гримак, що могло усунути колишні політичні перешкоди в блокуванні ухвалення такого рішення.

На порядку денному засідання виборчої комісії було питання про визнання обраними наступних за черговістю кандидатів у депутати Львівської обласної ради замість Григорія Козловського (написав заяву про складання повноважень у травні 2022-го), Миколи Седіла (написав заяву у червні 2022-го), Володимира Квурта (помер у грудні 2022-го) і Юрія Фольварочного (написав заяву у лютому 2023-го, а також наявне рішення партії про відкликання за процедурою народної ініціативи). Перші три з них є представниками фракції партії «Європейська Солідарність», четвертий – фракції Української Галицької партії. Тут важливе те, що всі вони вже не є депутатами, натомість досі не призначили наступних у списку цих партій кандидатів у депутати. А це впливає на результати голосування згаданих фракцій у сесійній залі, тобто зменшує кількість їхніх голосів. Саме це і є головною політичною причиною блокування заміщення депутатських мандатів.

Замість чотирьох обранців, повноваження яких припинені, виборча комісія мала визнати обраними Ярослава Гасяка, Миколу Біляка, Олега Іваша і Назарія Островського, які також були присутні на засіданні, що не відбулося.

Крім цього, «підвішеним» залишається питання депутатського мандата Іванни Герус (фракція «Голос»), яка також написала заяву про складання депутатських повноважень у лютому 2023 року, проте це питання не розглядали, оскільки Львівська обласна рада досі не проголосувала за її заяву через політичні пертурбації в раді. Це якщо не згадувати ще чотирьох депутатів із фракції УГП, судові оскарження позбавлення партією їх мандатів розглядають ще з грудня 2021 року. Все вказує на те, що найближчим часом можуть «зависнути» ще два мандати «Європейської Солідарності» – Олександра Ганущина (керівництво партії повідомило, що ініціює його відкликання) і Михайла Дзюдзя (у зв’язку з обвинувальним вироком суду). Отже, найближчим часом 11 із 84 обранців до Львівської обласної ради можуть опинитися в ситуації невизначеності, коли припинення їхнього депутатського статусу залежатиме від рішень виборчої комісії, а у випадку з представниками УГП – і від кінцевого рішення суддів.

Загалом робота Львівської обласної ТВК значною мірою відтворює розподіл політичних сил у Львівській обласній раді та безпосередньо залежить від політичних процесів, які відбуваються в ній. Через те, що виборчі комісії формують за принципом партійного представництва, їхня структура частково відтворює представницькі органи, депутатів яких вона призначає своїми рішеннями. А там, де вона відрізняється, дуже швидко перегруповується до актуального політичного розкладу сил в обласній раді шляхом скуповування членів комісій від так званих технічних політичних партій (політичні сили, які продають свої квоти у виборчих комісіях іншим політичним партіям, що дозволяє останнім формувати контрольовану більшість у комісіях). Типова ситуація для виборчого процесу в Україні.

Упродовж останніх десяти місяців неповноважність складу стала звичною у роботі Львівської обласної територіальної виборчої комісії. Спостереження за її діяльністю дозволяє стверджувати, що з червня 2022 року вона займається саботажем та імітацією діяльності. Питання про визнання обраними наступних за черговістю кандидатів у депутати згідно з виборчим законодавством мали б бути розглянуті комісією протягом 30 днів, проте через її неспроможність цей розгляд щоразу переноситься. Наразі незрозуміло, чи спроможний теперішній склад виборчої комісії ухвалювати будь-які рішення, окрім прийняття присяги новими членами комісії, яких періодично змінюють політичні партії.

Проблема в тому, що виборча практика в Україні підтверджує факт того, що виборчі комісії практично ніколи не є незалежним колегіальним органом публічної влади, що управління ними відбувається переважно в ручному режимі суб’єктами виборчого процесу, які їх формують, – місцевими осередками політичних партій.

Зазвичай більшість засідань Львівської обласної ТВК за цей час або не відбувалися через відсутність кворуму (члени комісії просто не приходили), або ж кворум був, проте комісія не спромоглася ухвалити жодного важливого рішення через відсутність підтримки більшості голосів (десять членів комісії або й більше). Для кращого розуміння: партія влади «Слуга народу» і тепер опозиційна до неї «Європейська Солідарність» контролюють орієнтовно по вісім членів виборчої комісії, що не дає жодній із них одноосібного контролю над роботою ТВК. Через те, що не було вказівки партійних штабів, або через те, що жодна сторона не могла зібрати необхідної кількості голосів. Як результат одна зі сторін блокувала другій можливість ухвалення рішень. Типова ситуація для виборчого процесу в Україні.

Через бездіяльність Центральна виборча комісія давно мала б розпустити Львівську обласну ТВК, проте це залежить від політичних домовленостей між конкуруючими сторонами – «Слуга народу» і «Європейська Солідарність» на національному рівні. Видається, цього досі не було зроблено через те, що бездіяльна комісія, над якою в них зберігається хоча б частковий контроль, може бути вигіднішою для всіх сторін, аніж її новий склад, де вони можуть втратити попередній контроль. Отож маємо бездіяльність ЦВК у відповідь на бездіяльність ТВК. А там, де не працюють політичні інституції, працює політична корупція. Типова ситуація для виборчого процесу в Україні.

Якби Львівська обласна ТВК спромоглася 21 квітня ухвалити рішення щодо цих чотирьох депутатів, то це було б щось колись немислиме для цієї виборчої комісії. Адже це стало б сигналом того, що політична крига у Львівській обласній раді поволі скресає, що ситуація «підвішування» депутатських мандатів може зрушити з мертвої точки. Проте такі припущення видаються передчасними, що наочно підтвердило чергове засідання виборчої комісії, яке не відбулося. Тому, враховуючи невизначеність, що панує у Львівській обласній раді впродовж останнього року, тим паче зараз – в процесі узгодження кандидатури нового голови ради, а також майже річний досвід бездіяльності Львівської обласної ТВК, незрозуміло, як довго це триватиме і чи взагалі матиме продовження в поточному складі комісії.

Також відкритим залишається питання, чи вплине в майбутньому на ефективність роботи ТВК обрання нового голови Львівської обласної ради, що ще раз підтвердить факт безпосередньої взаємозалежності процесів, які відбуваються у виборчій комісії, від ситуації в обласній раді. Водночас засідання Львівської обласної ТВК 21 квітня показало, що у виборчій комісії зберігається розклад політичних сил, який був раніше, до дострокового припинення повноважень голови Львівської обласної ради Ірини Гримак.

Колонка для Твоє місто