Солодка вата, морозиво, батути, аніматори, ляльковий театр, кульки, боді-арт – у Вас теж при цих словах в уяві виникають парки розваг? Та це все про інше – вибори.
Або так: рюкзаки, альбоми для малювання, фломастери і зошити – асоціюються із школою? Але ж ні – так окремі партії та політики готувалися цьогоріч до місцевих виборів.
Використання дітей у виборчій кампанії – як до її офіційного старту, так і під час проведення – стало вже традиційним в Україні. Вияв уваги до дітей як до майбутнього завжди був популярним у політиків, однак саме місцеві вибори дозволяють кандидатам спрацювати «на повну» – дійти практично до кожної дитини, щоб отримати прихильність батьків.
Чому кандидати і партії охоче націлюють свою активну діяльність саме на дітей? Причин тут кілька. Вони не тільки в юридичній чи психологічній площині, але ще й у логістичній.
Логістичний аспект
Якщо дійти до кожного виборця кандидат не має змоги, роздана на вулиці агітація може опинитися у сміттєвому баку, так і не потрапивши до будинку, то дитина вже точно її принесе – як олівці зі школи чи кульку із двору.
Разом з тим, найкоротший шлях до виборців – у місцях їх скупчень. Потрапити на зустріч із колективом підприємств не завжди можливо, та й не всюди такі підприємства є. А от у дворах багатоквартирних будинків, у парках з дітьми гуляє чимало дорослих. І тут кандидати, щоб зібрати їх усіх докупи придумують цікаві атракції, привозять щось солоденьке. Все, як діти люблять. Поруч ставлять банер кандидата, вмикають колонку голосніше і свято починається. Не завжди сам кандидат виходить поспілкуватися з виборцями. Іноді виглядає так, начебто його метою було не зібрати виборців докупи, щоб про щось розповісти у хорошій атмосфері, а зробити свято заради свята. Мета в такому випадку напевно викликати позитивні емоції і не заважати відпочивати. По принципу «хліба і видовищ» для виборців достатньо. Іноді кандидат все ж приходить поспілкуватися з людьми і обговорити певні проблеми, шляхи їх вирішення і плани. Але, звісно, атмосфера вже створена не та, щоб надто багато говорити про проблеми.
Психологічний аспект
Діти – це майбутнє їх батьків, продовження їх життя. Коли діти щасливі, задоволені і посміхаються, у батьків більше приводів відчувати себе спокійними. Відчуття безпеки і захищеності є однією із базових потреб людини (за пірамідою потреб Маслоу).
Саме тому залежно від цільової аудиторії кандидати та партії по-різному формулюють свої лозунги, акцентуючи увагу на кращому, комфортнішому житті їх дітей чи внуків. Жодна із виборчих кампаній не обходилася без подібних гасел.
Увага до дітей спрямована на формування прихильного ставлення до кандидата чи партії у членів їх родин. Звісно, це створює потенційну можливість того, що у людей підсвідомо буде відбуватися проектування позитивного настрою дитини і пов’язування його із конкретним кандидатом чи партією.
Позитивні емоції дитини поширюються на батьків і якщо і не формують позитивного ставлення до якогось кандидата, то рівень несприйняття зменшується. За таких умов кандидату чи партії уже простіше достукатися до виборця. Тож наступна комунікація має вже підготовлену основу, адже кандидат уже впізнаваний.
Юридичний аспект
Дитина, тобто особа, яка не досягла 18 років – не виборець. Вона не має права голосу. Відповідно, надання будь-яких матеріальних благ для дитини чи то потенційним кандидатом чи вже зареєстрованим, не може кваліфікуватися як прямий підкуп виборця.
Надання у період виборчого процесу уже зареєстрованим кандидатом подарунків, коштів чи безкоштовних послуг для дитини може мати ознаки лише непрямого підкупу виборців, бо може спонукати батьків, які зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і нести фінансову відповідальність за неї, голосувати за певного кандидата. Таку правову позицію висловлював ще Вищий адміністративний суд України у своєму узагальненні 2016 року. Для того, щоб довести такий непрямий підкуп доведеться комусь із учасників виборчого процесу (кандидатам, місцевим осередкам партій чи офіційним спостерігачам) звертатися до суду з оскарженням дій кандидата і щоб суд у своєму рішенні зафіксував наявний в діях кандидата непрямий підкуп. Наразі таких прикладів на місцевих виборах є небагато (наприклад, рішення у справах № 583/3586/20, № 583/3562/20, № 583/3561/20, № 583/3563/20, № 200/9091/20-а). Здебільшого вони стосуються саме благодійності у навчальних закладах, в тому числі, за участі представників органів місцевого самоврядування. Однак яскравих прецедентів із притягнення до відповідальності будь-кого із кандидатів за непрямий підкуп виборців шляхом надання благ дітям на цих місцевих виборах поки що немає.
Нам складно уявити, як приїздить поліція і забирає у дітей солодку вату. Якась зовсім сумна картина. Та не одними вуличними святами займаються кандидати. Також вони торують шлях до навчальних закладів, найчастіше – до шкіл.
І хоча законодавство, як Виборчий кодекс, так і Закон України «Про освіту» забороняє втручання політичних партій в освітній процес, розміщення чи поширення політичної реклами у закладах освіти, на жаль, маємо непоодинокі випадки його ігнорування.
Так, заклади освіти на своїх сторінках у Facebook під час виборчого процесу дякують за турботу і увагу до дітей благодійників і меценатів, які або мали намір або вже є зареєстрованими кандидатами на виборах. При цьому традиційно публікують фото дітей, яким вручають подарунки. Часто після цього такі вдячні дописи навчального закладу поширюють на своїх сторінках і самі кандидати, прихильні до них ЗМІ пишуть про це статті. І так зображення щасливих дітей кандидат і використовує у своїй піар-кампанії. А батьки просто відправляли дитину до школи і не підозрювали, що у вечірній стрічці соцмереж побачать як фото їхньої дитини ілюструє благі наміри політиків. При цьому, згоду на фотографування дитини ніхто не отримував. Дитина при цьому знаходилася у публічному місці, однак є неповнолітньою, не має вибору, відвідувати їй навчальний заклад чи ні, бо повна загальна середня освіта у державі обов’язкова.
Тож виконання вимог закону щодо недопущення жодних проявів політичної реклами у навчальному закладі є важливим, адже якщо батьки ще якось можуть повпливати, чи братиме участь їх дитина у масових заходах кандидатів чи будь-яких благодійних обдаруваннях поза навчальним закладом, то у школі такої можливості контролю батьками немає.
Саме тому вся відповідальність за те, щоб будь-яка політична реклама не розміщувалася у навчальному закладі, а дітей не відривали від навчального процесу для заходів, організованих партіями чи кандидатами лежить виключно на керівництві навчального закладу.
Навчальні заклади як комунальної, так і державної форми власності фінансуються за рахунок відповідного бюджету, який наповнюється коштами платників податків. Тому створені для комунікації з батьками, учнями, колективом сайти, сторінки чи групи закладу, класу у соціальних мережах не повинні ставати майданчиком для популяризації того чи іншого кандидата. Навіть, якщо він є постійним меценатом школи.
Про важливість невтручання політичних партій у освітній процес постійно наголошує Освітній омбудсмен Сергій Горбачов. На його запит відповідне роз’яснення надали і представники ЦВК та висловило свою позицію щодо цього питання і Міністерство освіти і науки України у своєму листі.
Всі занепокоєні. Проте, фактично віз і нині там. А чому? Традиційно, ми звикли чути у відповідь: «Бо в Україні погане законодавство». Проте, більші проблеми у нас із правозастосуванням.
Право кожного на вільний вибір можна реалізувати тоді, коли інші учасники виборчого процесу поважають таке право, а сам виборець готовий його відстоювати. Чітка програма дій кандидата чи партії, тобто ідеї якісних і системних змін, які вони планують здійснити у громаді має бути головним чинником вибору. Бо діти мають бути щасливими і посміхатися не лише перед виборами.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.
(#вибори; #opora; #опора)