Під час двох цьогорічних виборчих кампаній до ГУНП в Чернівецькій області надійшло 305 повідомлень про порушення законодавства, з яких 157 на президентських та 148 на парламентських. Всі ці повідомлення поліція перевірила й за результатами щодо 98 з них були складені протоколи про адміністративне правопорушення, з яких після розгляну в суді лише близько третини закінчились винесенням постанови про притягнення до відповідальності. А за 19 повідомленнями були зареєстровані кримінальні провадження, й лише в одному випадку матеріали були направлені до суду, який виніс обвинувальний вирок.
Тож, чи можуть мотиви «пов`язані із внутрішнім переконанням на покращення життя в Україні» привести на лаву підсудних на Буковині? Щоб дізнатись відповідь на це питання ми надіслали низку інформаційних запитів та проаналізували інформацію у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Адміністративна відповідальність
За дві виборчі кампанії поліція області склала 98 протоколів про адміністративні правопорушення (31 на президентських та 67 на парламентських виборах).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень лише близько третини справ під час розгляду в судах цих протоколів закінчились винесенням постанови про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Тобто, за рішеннями судів були накладені стягнення у вигляді штрафу, переважно за ст. 212-13 КУпАП (агітація без вихідних даних). Щодо решти протоколів, то суди або закрили провадження у зв'язку з відсутністю в діях осіб події і складу адміністративного правопорушення, або матеріали справ за такими протоколами були повернуті судом на доопрацювання чи для належного оформлення до поліції. Майже всі вони стосуються матеріалів адміністративних справ за статтею 212-13 КУпАП (агітація без вихідних даних).
Також слід зазначити, що в багатьох випадках суд після повторного надіслання поліцією вже доопрацьованого протоколу закриває провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Однак, якщо порівнювати статистику президентської та парламентської виборчих кампаній, то загалом спостерігається тенденція до зменшення кількості повернення судом матеріалів таких адміністративних справ до поліції на доопрацювання.
Загалом, можна дійти до висновку, що політики чи політичні сили (їхні агітатори, прихильники та інші), які вдавались до вчинення порушень вимог виборчого законодавства, таки не отримали бажаного ефекту у вигляді суттєвого впливу на результати волевиявлення виборців.
Кримінальні провадження
В Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано 19 кримінальних проваджень щодо злочинів пов’язаних із порушенням виборчих прав, а також тих, що опосередковано мають відношення до виборчого процесу. З них 6 пов’язані з проведенням чергових президентських виборів та 13 – з проведенням позачергових парламентських виборів. Щодо решти повідомлень за результатами проведеної перевірки було прийнято рішення про припинення розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» у зв’язку із відсутністю складу будь-якого правопорушення.
Якщо розглянути статистику детальніше, то щодо злочинів, пов’язаних із порушенням виборчих прав, а також тих, що опосередковано мають відношення до виборчого процесу пов’язаного із проведенням чергових виборів Президента України 2019 року, зареєстровано 6 кримінальних проваджень, з яких:
- 3 кримінальних провадження за ч. 2 ст. 160 ККУ – підкуп виборця (із них 2 провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, щодо 1 – матеріали надіслано за підслідністю до ГУНП в м. Київ);
- 1 кримінальне провадження за ч. 4 ст. 160 ККУ – підкуп виборця (провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення);
- 1 кримінальне провадження за ч. 1 ст. 159 ККУ – порушення таємниці голосування (провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення);
- 1 кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 ККУ – хуліганство (відповідно до вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15.05.2019 року у справі №723/1320/19 двох осіб, які пошкодили агітаційний намет та повністю визнали свою вину, засудили до 1 року позбавлення волі кожного та звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік на підставі статей 75 і 76 ККУ).
Відносно позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року щодо злочинів пов’язаних із порушенням виборчих прав, а також тих, що опосередковано мають відношення до виборчого процесу зареєстровано 13 кримінальних проваджень, з яких:
- 5 кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 157 ККУ – перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача (із них 4 провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, щодо 1 провадження справу надіслано за підслідністю до Печерського ВПГУНП вмісті Києві);
- 1 кримінальне провадження за ч. 2 ст. 157 ККУ – перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача (провадження закрито за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність події кримінального правопорушення);
- 4 кримінальних провадження за ч. 2 ст. 160 ККУ – підкуп виборця (із них 1 провадження закрито за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність події кримінального правопорушення, 2 провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, щодо 1 провадження досудове розслідування триває);
- 2 кримінальних провадження за ч. 1 ст. 185 ККУ – крадіжка (обидва випадки стосуються викрадення агітаційного банера, кримінальні провадження закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК – встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення);
- 1 кримінальне провадження за ч. 1 ст. 158-1 ККУ – незаконне використання виборчого бюлетеня, голосування виборцем більше ніж один раз (відповідно до вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 18.10.2019 року у справі №724/1640/19 затверджено угоду від 24 вересня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокуратурою та підозрюваною. Обвинувачену визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 ККУ, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у виборчих дільницях, бути членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, довіреною особою кандидата на виборах, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії з референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем на виборах або референдумі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 ККУ винну особу звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо вона в період іспитового строку трьох років не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки.
«Американська історія злочинів» на Буковині
Особливої уваги заслуговує остання ситуація з вироком, яку можна охрестити на манер серіалу – «Американська історія злочинів» на Буковині. Адже, відповідно до тексту вироку матеріали справи розкривають нам такі події: «Реалізовуючи свій злочинний намір, 21.07.2019 близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні дільничної виборчої дільниці №730441, одномандатного виборчого округу №204, за адресою: вул. Ольги Кобилянської,6, с. Ярівка, Хотинського району, Чернівецької області, з особистих некорисливих мотивів, пов`язаних із внутрішнім переконанням на покращення життя в Україні вцілому, … приблизно о 14 год. 40 хв., в день виборів, маючи як член дільничної виборчої комісії доступ до виборчих бюлетенів, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які включені до списку виборців дільничної виборчої комісії №730441, будуть проводити голосування за місцем перебування, вилучила чотири виборчих бюлетені (по два на кожного виборця) для позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року по виборчій дільниці №730441 одномандатного виборчого округу №204 та умисно внесла в кожний із вказаних виборчих бюлетенів дані про участь ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у виборах шляхом проставляння відміток про голосування за кандидата в народні депутати України та за політичну партію у вказаних вище бюлетенях. Далі, ОСОБА_1, незважаючи на ті обставини, що вона не мала права на отримання виборчих бюлетенів замість виборців ОСОБА_3 та ОСОБА_7, намагаючись забезпечити потрапляння вказаних виборчих бюлетенів із проставленими нею відмітками за одного із кандидатів в народні депутати України та за одну політичну партію до виборчої скриньки, вкинула їх до однієї із скриньок для голосування у приміщенні виборчої дільниці №730441, одномандатного виборчого округу №204. Органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 158-1 КК України, як надання та отримання виборчого бюлетеня особі, яка не має права його отримувати, вчинене членом виборчої комісії».
Найбільше вражають у тексті вироку причини злочинного наміру членкині дільничної виборчої комісії: «з особистих некорисливих мотивів, пов`язаних із внутрішнім переконанням на покращення життя в Україні вцілому». Натомість, це б мало дати хоч певне логічне розуміння, що ж спонукало правопорушницю до протиправних дій. Й, очевидно, можна припустити, що якби слідство не погодилось на укладення угоди з підозрюваною, то наслідки для правопорушниці були б значно жорсткішими. При чому незалежно від намірів та цілей, які вона переслідувала, та які, аж ніяк не виправдовують вчинених нею протиправних дій.
Але прикро констатувати, що із майже 20 зареєстрованих у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень щодо злочинів пов’язаних із порушенням виборчих прав лише в одному випадку матеріали було направлено до суду, де винесено обвинувальний вирок.
Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project