Українська дорога в Гаагу веде через Рим

Ми щиро радіємо, коли Джо Байден називає вбивства українців російськими солдатами геноцидом, та обурюємося, коли Еммануель Макрон цього не робить. Однак усе це – лише слова, хоч і такі важливі. Потрібно, щоб публічні визначення та заяви перетворилися на дії – засудження винних у злочинах і звірствах. Для цього світ та Україна роблять багато. Але не все можливе.

Наприклад, Україна досі не ратифікувала Римський статут, який є важливим елементом міжнародного права. Правозахисники та юристи активно наполягають на його ратифікації. Про свою підтримку цього документа заявляла і генеральний прокурор України Ірина Венедиктова, однак політичної волі на розгляд цього питання в сесійній залі Верховної Ради досі немає. Щоб ратифікувати Римський статут, потрібно спершу зареєструвати відповідний законопроєкт, ініціатором якого має бути Президент.

Я – громадянка, що живе у вільній демократичній країні, де громадяни мають право говорити до влади та вимагати чогось від неї (що так дратує нашого ворога). Прочитавши низку статей та публікацій провідних юристів, маю сказати: я хочу, щоб Україна ратифікувала Римський статут.

Що таке Римський статут, як і коли його прийняли?

Римський статут – це міжнародний договір, за яким утворили Міжнародний кримінальний суд (МКС). Документ був прийнятий на конференції ще в 1998 році, але він набрав чинності лише 1 липня 2002 року.

Дипломатична конференція в Римі, яку скликала Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй влітку 1998 року, тривала п’ять тижнів. Ця зустріч фіналізувала кілька років переговорів щодо встановлення постійного міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, звинувачених у геноциді та інших серйозних міжнародних злочинах (злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії). Дипломати зібралися, щоб доопрацювати і прийняти конвенцію про створення Міжнародного кримінального суду. В голосуванні взяли участь 120 держав. Результат: 92 голоси "за", 7 – "проти", 21 делегація утрималась.

Римський статут надає право Міжнародному кримінальному суду розглядати такі міжнародні злочини:

• геноцид;

• злочини проти людяності;

• воєнні злочини;

• злочини агресії.

Однак Міжнародний кримінальний суд може розглядати будь-яку справу лише за наявності однієї з таких умов:

• держава підписала та ратифікувала Римський статут;

• Рада Безпеки ООН передала справу до МКС (як це було у справі щодо Південного Судану та Лівії);

• держава-учасниця Римського статуту сама ініціювала справу в МКС.

Україна підписала Статут 20 січня 2000 року. Однак у 2001 році Конституційний суд ухвалив рішення про те, що цей договір суперечить Конституції України, тому його не ратифікували. У 2007 році Україна приєдналася до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду і стала єдиною державою-учасницею угоди, що не ратифікувала Римський статут.

Що дає ратифікація Римського статуту?

Правники кажуть: якщо Верховна Рада ратифікує Римський статут, це дозволить поширити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на Україну для розслідування злочинів на території України. Так, 42 країни-члени МКС звернулися до Каріма Хана, і Офіс Прокурора розпочав провадження щодо України. Наша держава теж зверталася до МКС. Прокурори працюють. Утім, ми маємо не всі механізми для доведення справи до результату. Саме тому ратифікація Римського статуту має важливий практичний сенс.

Ратифікуючи Статут, країна стає членом Асамблеї країн-учасниць МКС, котра збирається щонайменше раз на рік. Країна-учасниця може вносити питання на порядок денний Асамблеї, пропонувати кандидатуру судді від країни та брати участь у виборах Прокурора МКС. Крім того, Асамблея приймає бюджет МКС, визначає процесуальний порядок судочинства і правила доведення, а також контролює роботу органів МКС. Як бачимо, для України важливо мати власний голос у Міжнародному суді.

Далі. Ратифікувавши Римський статут, Україна отримає механізм безпосереднього покарання тих, хто скоює міжнародні злочини. Жертви цих злочинів зможуть долучатися до розгляду справ. Вирок МКС обов’язковий до виконання, а наглядає за його виконанням сам Суд.

Крім того, ратифікація Римського Статуту – імпульс для розвитку внутрішнього законодавства і навчання фахівців. Для початку потрібно адаптувати Кримінальний кодекс України, зокрема, до норм Статуту. Наприклад, завершити шлях законопроєкту №2689 від 27.12.2019. Верховна Рада прийняла його ще 20.01.2021 року, однак підпису Президента під ним досі немає.

Завершення ратифікації Римського статуту посилить дипломатичний тиск на росію і створить реальні передумови для притягнення її до відповідальності за всі злочини, скоєні на території України з 2014 року. Те, що рф не ратифікувала Римський статут, не зможе зупинити суд, якщо МКС збере достатньо доказів злочинних наказів.

Також рішення міжнародного неупередженого й аполітичного суду щодо рф будуть стимулом для розширення та продовження санкцій проти рф як держави-агресора.

Якщо ратифікація Римського статуту зробить розслідування міжнародних злочинів ефективнішим, а його результат – якіснішим, вагомих причин не ратифікувати цей договір, здається, не існує. Якщо ми хочемо розумної помсти у Гаазі, нам потрібно пройти через Рим.