У 2023 році ОПОРА писала про ситуацію у регіонах України, тому числі на Полтавщині та про зміну партійного представництва у Полтавській міській та обласній радах. З того часу пройшов рік, тому продовжуємо досліджувати,якою є ситуація у регіоні.
Особливістю Полтавської області є її розташування - регіон є “першим тилом” та логістичним хабом, куди можуть в першу чергу релокуватися жителі, зокрема Харківської області. Однак близькість до кордону з росією створює постійну загрозу. З 2023 року збільшилася інтенсивність обстрілів області. За півтора року з березня 2023 кількість пошкоджених об’єктів цивільної інфраструктури збільшилася більш ніж у 10 разів.
Посилився вплив обласної військової адміністрації, зокрема, і за рахунок діяльності робочої групи з моніторингу закупівель “Прозорість та підзвітність”. Вплив обласної ради зменшився, бюджет на 2024 рік підписано головою ОВА. Тим часом, політична ситуація в міській раді за рік залишається сталою.
Економіка області
Регіон має аграрно-промислове спрямування, найбільші підприємства зосереджені у великих містах. Промисловий комплекс створює більше 50% валової доданої вартості, тут зосереджено третина всіх робочих місць регіону. Сільське господарство разом з переробною промисловістю забезпечує більше 28% валової доданої вартості регіону.
Зважаючи на аграрну спрямованість області, вартість землі вища за національну. Якщо середня вартість гектару землі по країні становить у вересні 2024 року 37 тисяч гривень, то у Полтавській області - 62401 гривню.
Полтавщина є одним з найбільших отримувачів рентної плати від “Укргазвидобування”, найбільшої видобувної компанії в Україні. У першому півріччі 2024 року бюджети області отримали 220,36 млн гривень ренти. Більше надійшло лише до Харківської області - 284 млн гривень.
У першому півріччі 2024 року зросли податкові надходження від туризму в області до 28,9 млн гривень. До цього, три роки з 2021 вони залишалися на рівні 17-18 млн гривень. За весь 2023 рік від туризму регіон отримав 45,4 млн гривень, що на третину більше ніж у 2022 році, та перевершило показник 2021 року.
У січні-серпні 2024 року в області відкрилося 7727 фопів, а закрилося 4693. Це показники дещо вище середнього по Україні, однак значно нижчі ніж у сусідніх Дніпропетровській (відкрилося 18025 фопів), Київській (14428) та Харківській (12954).
У 2023 році в області впроваджувалися 104 проєкти та ініціативи міжнародної технічної допомоги, з яких найбільше фінансували Європейський інвестиційний банк (29 проєктів); Європейський Союз (16 проєктів), Уряд США (15 проєктів).
На рівні області діє програма розвитку малого та середнього підприємництва, якою на 2023 рік було передбачено 650 тисяч гривень. Однак фактично використано 392 тисяч, тобто 60% коштів.
Збитки від війни
Сума прямих збитків нанесених інфраструктурі України на січень 2024 року становила $155 млрд. Найбільше постраждав житловий фонд - зруйновано та пошкоджено понад 250 тисяч будівель. Збитки інфраструктури складають $36,8 млрд, втрати промисловості та підприємства — $13,1 млрд. Зруйновано або пошкоджено 78 малих, середніх та великих приватних підприємств, а також 348 держпідприємств. Ця сума постійно збільшується, на початок літа 2024 року втрати лише енергетичного сектору України становили $56,2 млрд доларів.
Полтавська область знаходиться поза зоною безпосередніх бойових дій, однак не так далеко від російського кордону. Завдані ушкодження об’єктам важкої промисловості та електрогенерації, особливо у районі міста Кременчук. Неодноразово обстрілювався Кременчуцький нафтопереробний завод, зруйнована Кременчуцька ТЕЦ, яка забезпечувала близько 70% потреб жителів Кременчука у теплі та гарячій воді.
З початку війни до 18 вересня в регіоні було оголошено 2914 тривог - це п’ята область за кількістю в Україні. Найдовша 10 серпня 2024 року тривала 14 годин 33 хвилини.
З весни 2024 року збільшилася кількість ударів та влучань по обласному центру - місту Полтава. Наприклад, 17 червня обстрілу було травмовано більше 20 людей, пошкоджені 13 житлових будинків, поліклініка, дві школи, дитсадок та гуртожитки профтехучилища. 3 вересня влучено у будівлю Інституту зв’язку, внаслідок чого загинуло 58 людей, більше 300 отримало поранення. Удар 3 вересня засудив президент США Джо Байден, засвідчивши свою підтримку України.
На 1 січня 2024 року, за даними ОВА, пошкоджено та знищено 402 об'єкти цивільної інфраструктури в 15 громадах Полтавської області:
- Кременчуцький район — 333 об'єкти;
- Миргородський район — 26 об'єктів;
- Полтавський район — 43 об'єкти.
За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, на початок липня 2024 року в області внаслідок ракетних ударів та вибухових пристроїв загинуло щонайменше 32 людини та було поранено щонайменше 171 особу. Наведені дані не враховують трагедію 3 вересня.
За два роки зруйновано або пошкоджено щонайменше 408 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких 356 будівель житлово-побутового призначення, 24 об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 16 об’єктів інфраструктури життєзабезпечення.
З 2023 року значно зросла кількість пошкоджених об’єктів цивільної інфраструктури за даними УГСПЛ. Так, якщо на 6 березня 2023 року пошкоджено загалом 35 об’єктів, то на 15 липня 2024 року - вже 408. Це свідчить про інтенсифікацію обстрілів Полтавської області з 2023 року.
Збитки навколишньому довкіллю Полтавщини становлять $47,4 мільйони на лютий 2024 року. Загальна нанесена шкода довкіллю України нараховує $62,6 млрд, з яких $18,6 млрд припадає на Донецьку, $13,2 млрд - Луганську, $11,4 млрд - Харківську область.
Що з населенням області?
Враховуючи міграцію населення складно говорити про точні дані щодо населення регіонів України. Водночас, можна розглянути окремі показники.
За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ) загалом в Україні укладено 31 мільйон 585 тисяч декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги на 30 вересня 2024 року. НСЗУ оцінює населення України в 41,17 мільйони осіб, ймовірно це дані без врахування міграції населення.
У Полтавській області подано 1,22 мільйони декларацій, з розрахунку 1,35 мільйони жителів області, що охоплює більше 90% населення регіону. В той же час, Полтавська ОВА оприлюднила інформацію, що кількість мешканців області зросла на 400 тисяч осіб за рахунок ВПО.
В Україні станом на вересень 2024 року нараховується більше 4,6 мільйонів зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з яких більше 900 тисяч - діти до 18 років. З жовтня 2023 року кількість зареєстрованих ВПО зменшилася на 300 тисяч - на той час їх було 4,9 млн. Регіонами з найбільшою кількістю ВПО є Донецька (536 тисяч), Харківська (517 тисяч), Дніпропетровська (451 тисяча) області та місто Київ (413 тисяч).
В області продовжується поступове скорочення кількості внутрішньо переміщених осіб. На вересень 2024 року нараховується 184 тисячі зареєстрованих ВПО, з яких більше 37 тисяч - діти до 18 років. Жінками є 59% ВПО в області або 109 тисяч осіб. Тоді як у березні 2023 року на обліку перебувало 192 тисячі ВПО, а у грудні 2022 року - 222 тисячі.
Найбільша кількість ВПО зосереджена у міських громадах, зокрема, у Полтавській (більше 52 тисяч), Кременчуцькій (більше 31 тисячі), Миргородській (більше 9,5 тисяч), Горішньоплавській (8,9 тисяч), Лубенській (більше 8 тисяч) станом на березень 2024 року.
Значна частка населення в області отримує соціальні виплати - загалом ними охоплено 560 тисяч осіб, з яких близько 410 тисяч пенсіонерів. Тобто, близько третини жителів регіону за офіційними даними складають пенсіонери. Середня пенсія в області на липень 2024 становила 5636 гривень, що менше майже на 200 гривень від середньої по країні - 5816 гривень.
Середня заробітна плата на вересень 2024 року в місті Полтава становила близько 18 тисяч гривень. Тим часом загалом в Україні цей показник становить 20 тисяч 964 гривні.
На початок травня 2024 року в області залишалося 360 церков, підпорядкованих УПЦ МП, з 8097 загалом в Україні. Лише 12 церков змінили своє релігійне спрямування. На початку ж повномасштабного вторгнення в Україні діяло 8782 церков Московського патріархату. Нагадаємо, що 20 серпня Верховна Рада ухвалила закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Політична ситуація: ОВА та обласна рада
У 2023 році відбулася зміна керівництва Полтавської ОВА. З 24 грудня 2021 року область очолював Дмитро Лунін, який був першим заступником Олега Синєгубова, призначеного головою Харківської ОДА. Лунін виконував обов’язки голови обласної адміністрації до жовтня 2023 року.
10 жовтня 2023 року головою Полтавської ОВА призначено Філіпа Проніна. До цього Пронін працював з 2017 році у Національному агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Новий голова ОВА повністю оновив склад заступників. Фактично перейшли з АРМА троє заступників голови (Антон Чубенко, Володимир Когут та Володимир Василенко), а також керівник апарату Тетяна Рудяк. Першим заступником став Богдан Корольчук, вихідець з правоохоронних органів. Іншим заступником призначено Максима Калініна, директора департаменту економічного розвитку Полтавської ОДА.
Полтавська обласна рада продовжує працювати, у 2024 році депутати збиралися на сесії 5 разів. Існує широка коаліція між більшістю фракцій, опозиційною є партія “За майбутнє”. Нагадаємо, що за результатами місцевих виборів 2020 року до обласної ради потрапили партії: “Довіра” (16), “Слуга народу” (14), “За майбутнє” (13), “Батьківщина” (12), “ОПЗЖ” (11), “Європейська Солідарність” (9), “Рідне місто” (9).
Керівництво облради залишилося незмінним з початку повномасштабного вторгнення. Головою облради залишається Олександр Біленький (“Довіра”) разом з чотирма заступниками: Олександр Лемешко (“Слуга народу”), Олексій Чепурко (“Рідне місто”), Лілія Руроєва (“Європейська Солідарність”), Олег Бєлоножко (“Батьківщина”).
У квітні 2024 року ДБР повідомило підозру у службовому підробленні та шахрайстві заступнику голови Олегу Бєлоножку (фракція “Батьківщина”). Підозрюється, що застпуник подорожував Євросоюзом під виглядом службового відрядження.
Значно зменшився вплив обласної ради на прийняття рішень. Бюджет області на 2024 рік підписав голова ОВА без участі депутатів обласної ради. Причому на сесії обласної ради, де обговорювалися бюджетні питання, не було голови ОВА та його заступників. Для порівняння, бюджет області на 2023 рік затверджено на сесії Полтавської облради. Ймовірно, це демонструє зміну у відносинах між облрадою та обласною адміністрацією.
Полтавська міська рада
Ситуація в міській раді залишається стабільною з 2023 року, незважаючи на наявність протиріч між різними політичними силами.
У 2023 році в Полтаві змінилося три керівники міста - до березня 2023 року міським головою був Олександр Мамай, який став фігурантом корупційного скандалу про працевлаштування “домогосподарок Мамая” за бюджетні кошти. В.о. міського голови став секретар ради Андрій Карпов (“Європейська Солідарність”), також відомий як блогер Андрій Полтава. Однак кардинальних змін у міській раді не відбулося, а політичні конфлікти продовжилися. У липні 2023 року секретарем міської ради і в.о. міського голови замість Карпова стала Катерина Ямщикова (“Слуга народу”).
В міській раді продовжує функціонувати коаліція фракцій, водночас між ними наявний ряд протиріч. Нагадаємо до міської ради увійшли наступні політичні партії: “За майбутнє” (10), “Слуга народу” (9), “Рідне місто” (6), “Європейська Солідарність” (6), “ОПЗЖ” (4), “Партія простих людей Сергія Капліна” (4), “Свобода” (3).
Основу коаліцію наразі складають “За майбутнє”, “Рідне місто” та частина “Слуги народу”. Всередині фракції “Слуга народу” існують дві групи, які мають складні відносини між собою. Водночас, до голосувань коаліції приєднуються депутати з інших фракцій.
У травні 2024 року голосування за зміни до бюджету продемонструвало наявну коаліцію з фракцій “За майбутнє”, “Рідного міста” та частини “Слуги народу”. Разом з ними проголосували і “Партія простих людей Сергія Капліна” та двоє депутатів, обраних від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Критикує міську владу голова фракції “Партія простих людей”, колишній нардеп Сергій Каплін, хоча у травні 2024 року він голосував за зміни до бюджету. У серпні 2024 року з посади заступниці директора Департаменту економіки Полтавської міськради було звільнено Владу Співак, депутатку міської ради від “Партії простих людей” та колишню дружину Сергія Капліна. Каплін звинуватив юриста міськради у побитті Співак та назвав звільнення політичними репресіями.
Складність політичної ситуації у міській раді ілюструє зміна заступників міського голови. З нинішніх 7 заступників троє були призначені ще при міському голові Олександрі Мамаю та продовжують працювати. В тому числі це перший заступник Валерій Пархоменко.
Перші кадрові зміни відбулися у вересні 2023 року, коли були призначені троє нових заступників - Ольга Величко (депутат обласної ради від партії “Слуга народу”), Тетяна Бардіна та Володимир Чередниченко. 29 грудня змінено ще одного заступника - ним стала Леся Марталішвілі, яка з 2016 до 2018 року очолювала Управління освіти Полтавської міськради, а з 2022 року була заступницею директора Департаменту освіти у Полтаві.
Окрім цього, до виконавчого комітету міської ради входить Олексій Чепурко, заступник голови Полтавської обласної ради від партії “Рідне місто”. У 2016-2017 та 2018-2020 роках Чепурко працював заступником Полтавського міського голови з питань діяльності виконавчих органів.
Що з бюджетами Полтави та Полтавщини
У 2023 та 2024 роках бюджет міста Полтави залишався фактично на одному рівні - 4,5 млрд гривень та 4,6 млрд гривень відповідно. У 2025 році очікується зменшення бюджету на 1 млрд гривень - до 3,6 млрд. Однак станом на жовтень бюджет міста було перевиконано на 61,3 млн гривень.
У 2024 році зменшився бюджет Полтавської області. Обсяг доходів без дотацій та субвенцій становив 3,2 млрд гривень, а видатки - 3,9 млрд. У 2023 році доходи бюджету складали 3,6 млрд грн без урахування трансфертів, видатки – 4,5 млрд грн.
За 9 місяців 2023 року бюджети області отримали 2 млрд 734 млн гривень “військового” ПДФО - податку на доходи фізосіб, який сплачують військові зі своїх зарплат. З них до обласного бюджету надійшло 519 млн гривень. Полтава отримала 135 млн “військового” ПДФО у 2021 році, 664 млн - у 2022 році та 434 млн - у 2023 році.
У листопаді 2023 року Верховна Рада спрямувала “військовий” ПДФО з місцевих бюджетів у державний. Напередодні, у вересні, Полтавська обласна рада проголосувала за звернення до парламенту щодо недопущення вилучення коштів місцевих бюджетів.
При цьому, за підрахунками журналістів, за 8 місяців 2023 року бюджети області отримали близько 2,2 млрд гривень “військового” ПДФО, а витратили на заходи з оборони 947 млн, тобто 42% отриманих коштів. 4 громади взагалі не витрачали на оборону.
У жовтні 2023 року при Полтавській ОВА створено робочу групу “Прозорість та підзвітність”, яка займається моніторингом закупівель у регіоні. А у квітні 2024 року Рада оборони області прийняла рішення про необхідність погодження військових закупівель органів місцевого самоврядування з Полтавською ОВА.
До цього в Полтаві відбувся скандал щодо закупівлі дронів. Зокрема, у січні 2024 року Полтавська ОВА повідомила про початок перевірки закупівлі 170 дронів на 38,8 млн гривень, які здійснила Полтавська міська рада, а державна податкова служба - про наявність значної переплати у цій закупівлі. У серпні 2024 року СБУ провели в міській раді обшуки, пов'язані із закупівлями дронів.
Також у лютому 2024 року у Полтавській міській раді створено робочу групу з питань моніторингу ефективності та прозорості використання коштів місцевого бюджету, куди увійшли представники влади, а більшість склали депутати міської ради. Інформація про її діяльність у відкритому доступі відсутня, на відміну від робочої групи “Прозорість та підзвітність” Полтавської ОВА.