Політична мапа Київської області: тенденції останнього року

Вплив Київської обласної ради суттєво зменшився після повномасштабного вторгнення. Втім, облрада продовжує залишатися центром політичної боротьби між ключовими політичними силами області (“Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “Слуга народу”) за політичне лідерство та ключові посади, зокрема, — за посаду голови обласної ради, яка з травня 2023 року є вакантною. Водночас значно посилилася роль Київської ОВА в регіоні, яка після початку повномасштабного вторгнення та розширення своїх повноважень почала більш помітно впливати на політичні та соціальні процеси в області.

Наразі у Київській обласній раді відсутня стійка коаліція. Попередня коаліція, до якої входили “Слуга народу”, “Європейська Солідарність” та “За майбутнє”, фактично припинила своє існування у травні 2023 року, коли депутати від цих партій відправили у відставку голову Київобларди Наталію Гунько (“Слуга народу”).

Територіальний устрій та населення

Київська область знаходиться на півночі України та межує з Чернігівською і Полтавською областями на сході, Черкаською на південному сході та півдні, Вінницькою на південному заході, Житомирською на заході та з Гомельською областю Республіки Білорусь на півночі. Площа області становить 28,9 тис. кв. км (4,8% від загальної території країни). Приблизно 2 тис. кв. км на півночі області займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич - є ексклавом Київської області на території Чернігівщини, яке побудували спеціально для евакуйованих із зони відчуження працівників Чорнобильської атомної електростанції.  

Київщина зараз поділена на 7 районів: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський та Фастівський, які включають 69 територіальних громад: 24 міські, 23 селищні та 22 сільські. В області нараховується 26 міст, з яких 13 мають обласне значення, а також 30 селищ міського типу. Найбільші міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Фастів. Загалом у Київській області налічується 1182 населені пункти.

За останніми опублікованими даними, станом на 1 січня 2022 року на Київщині мешкало 1 225,7 тис. осіб. Важливо зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення РФ Державна служба статистики України не оприлюднює статистику щодо кількості населення, зокрема з розбивкою по регіонам.

Міські ради області

За результатами місцевих виборів 2020 року, відбувся такий розподіл у міських радах регіону.

До Білоцерківської міської ради обрано 42 депутати. Найбільше отримала партія “За майбутнє” — 12 представників, партія "Біла Церква разом" — 9, “Слуга народу” — 7, “Європейська Солідарність” — 6, “ОПЗЖ” та ВО “Батьківщина” — по 4. Міським головою Білої Церкви став Геннадій Дикий, який був обраний від партії “За майбутнє”.

До Бориспільської міської ради потрапили партії “Наш край” та “Європейська Солідарність” — по 8 депутатів, “Слуга народу” — 7, ВО "Батьківщина" — 6, "ОПЗЖ" — 5, "Голос" — 4. Міським головою обрано Володимира Борисенка від партії “Європейська Солідарність”.

В Ірпінську міську раду пройшли партія “Нові обличчя” — 14 депутатів, “Європейська Солідарність” — 7, ВО “Батьківщина” — 6, “Слуга народу” та “Голос” — по 4, ВО “Свобода” — 3. Міським головою став Олександр Маркушин (партія “Нові обличчя”).

До Бучанської міської ради обрано від партії “Слуга народу” 9 представників, ВО “Батьківщина” — 8, "Європейської Солідарності" — 6, “За майбутнє” —  5, “Сила і честь” — 4, “Нові обличчя” — 3. Міським головою переобрано Анатолія Федорука (партія “Слуга народу”).

У Броварську міську раду потрапили партія "Команда Ігоря Сапожка “Єдність” — 12 мандатів, "Європейська Солідарність" — 5, "За майбутнє", "Рідний дім" та "Слуга народу" по 4 мандати, ВО "Батьківщина", "Голос" та "УДАР" — по 3. Міським головою переобрано Ігоря Сапожка (партія “Команда Ігоря Сапожка — “Єдність”).

Постраждалі обʼєкти та відновлення

Від початку повномасштабного вторгнення на Київщині пролунало 1255 сигналів повітряної тривоги (станом на 5 вересня 2024 року). Найдовший період часу, який мешканці жили без повітряних тривог складає 7 діб. Середня тривалість тривоги —  1 година 11 хвилин, а найдовший сигнал тривав 26 серпня 2024 року — 12 годин 40 хвилини.

Попри віддаленість від лінії фронту, Київська область постійно піддається ворожим обстрілам зі сторони російської федерації. Ворог обстрілює обʼєкти, як БПЛА, так і крилатими та аеробалістичними ракетами здебільшого Обухівського району, оскільки там знаходяться нафтобаза та військовий аеродром. За наслідком  атак, страждають також і обʼєкти цивільної інфраструктури. Згідно ресурсу UA War Infographics, збитки яких зазнала Київська область можна оцінити у 11,2 млрд доларів США. Київщина посідає перше місце за кількістю знешкоджених вибухонебезпечних обʼєктів (понад 78,6 тис одиниць), це можна повʼязати з тим, що у 2022 році під російською окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів — 270 населених пунктів.

Після деокупації громад у Київській області, для подолання її наслідків та допомоги цивільному населенню, навесні 2022 року зʼявилася низка ініціатив із надання гуманітарної допомоги. Станом на 2024 рік залишилися окремі ініціативні групи, які продовжують діяльність, наприклад “Богуславський Волонтерський Штаб” (гуманітарна та психологічна допомога, медичні консультації, забезпечення ліками). Ініціатива “Добробат” (добровольчий будівельний батальйон), основною діяльністю якої є відбудова зруйнованого житла, виникла на Київщині навесні 2022 року.
Зважаючи на те, що Київщина є однією з найбільш пошкоджених територій (пошкоджено близько 27 тис обʼєктів) внаслідок російської військової агресії, за підтримки благодійних організацій та міжнародних донорів, поступово відбувається відновлення. Так, навесні 2024 року відбудували вже близько 17 тисяч обʼєктів. Проте, варто зазначити, що область продовжує потерпати від російських обстрілів, тож кількість обʼєктів, які зазнали руйнувань постійно збільшується. Також КОДА створили Каталог відновлення Київщини, у якому міститься інформація про відбудову приватних та багатоквартирних будинків, об’єктів критичної інфраструктури, закладів освіти та охорони здоров’я, закладів культури, адміністративних будівель, ремонт пошкоджених доріг, проте станом на зараз інформація доступна за 2022 рік.

Підтримка бізнесу

На Київщині діє комплексна програма “Конкурентоспроможна Київщина” на 2022–2024 роки, яка прийнята Київською обласною державною адміністрацією (КОВА) і спрямована на розвиток підприємництва та забезпечення розвитку діалогу між владою та бізнесом. Вона фінансується з обласного бюджету і передбачає інформаційну та фінансову підтримку бізнесу (наприклад, промоцію інвестиційної привабливості Київщини, проведення навчальних курсів для підприємців-початківців тощо).

На Київщину також поширюється низка загальнодержавних програм, які надають підтримку бізнесу. Серед них програма безповоротних грантів -  “єРобота”, метою якої є надання допомоги та сприяння у  створенні та розвитку власного бізнесу. У рамках цієї програми надаються гранти для відкриття власної справи, розвитку переробних підприємств, часткової компенсації вартості нових теплиць, а також допомоги для закладання фруктових і ягідних садів. За інформацією голови Київської ОВА Руслана Кравченка, з початку дії урядової програми “єРобота” 56 підприємств переробної галузі Київщини отримали гранти на розвиток бізнесу на суму майже 287,5 млн грн. З початку року погоджено 53 заяви щодо надання грантів для ветеранів та членів їх сімей на створення або розвиток власного бізнесу на загальну суму майже 24,9 млн грн, що дозволить створити 101 нове робоче місце. 

В рамках програми «Власна справа» з початку року прийнято 466 позитивних рішень на видачу мікрогрантів. Їх загальна сума майже 109,9 млн грн. Це дозволить створити 877 нових робочих місць у переробній промисловості, освіті, організації харчування.

Також, діє програма «Доступні кредити 5-7-9», у рамках якої підприємці можуть отримати підтримку, зокрема у вигляді часткової компенсації відсотків за кредитами, які надаються для інвестиційних цілей, а також для фінансування оборотного капіталу. Відсоткова ставка, що застосовується, залежить від категорії підприємства, пріоритетності напрямів кредитування та кількості створених нових робочих місць, і становить від 5% до 11% річних. За даними КОДА, станом на серпень 2024 року 911 сільськогосподарських товаровиробників Київщини отримали кредити на розвиток господарств, загальна сума виданих кредитних коштів сягає майже 16,6 млрд грн.

Поза державним фінансуванням, наявні також програми і від неурядового сектора. Так, з травня 2024 року Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з партнерською організацією ГО «Вест Юкрейн Діджитал» розпочала другу фазу Програми підтримки економічної стійкості України, яка допомагає відновити бізнес-діяльність та/або розширити малий та середній бізнес, що постраждав від війни. Програма поширюється на бізнес, який був релокований до Дніпропетровської області, м. Києва та Київської області, або місцевий бізнес, що постраждав від наслідків війни та потребує коштів для відновлення або розширення своєї діяльності. Середній розмір фінансової допомоги складає 20 000 доларів США у гривневому еквіваленті за актуальним курсом НБУ, що надається на придбання виробничих основних засобів.

Також у липні 2024 року у Київській області, стартував проєкт від Громадської організації Жіночий Консорціум України (ГО ЖКУ), яка працюватиме в Поліській та Баришевській громадах та в м. Києві. У рамках програми, учасники отримають фінансування у розмірі 75 000 грн на обладнання, а також можливість пройти тренінг з власної справи.

Згідно дослідження YouControl, Київщина увійшла до топ-3 по кількості зареєстрованих ФОП. Протягом першого півріччя 2024 року найбільше фізичних осіб підприємців зареєстровано у Києві – майже 20,5 тисяч, Дніпропетровській області – майже 14 тисяч, та Київській області – понад 11 тисяч. Поза тим, Київська область увійшла також до антирейтингу “закриття ФОП”, серед громад одним з лідерів за показником “кількість закритих ФОП” стала Білоцерківська (Київська область) – майже 600. Також зросла кількість реєстрацій нових компаній порівняно з січнем-червнем 2023 року, - протягом першого півріччя 2024 року у Київській області з'явилося 894 компанії. Громадами, де зареєстрували найбільше компаній, стали три громади Київської області: Борщагівська – понад 10, Ірпінська – понад 90 та Вишнева – понад 80.

Крім того, Міністерство економіки України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) реалізує програму з релокації українських підприємств, що перебувають на території бойових дій.  Наразі релокація можлива в один з шістнадцяти регіонів, зокрема до Київської області. Заявку необхідно передавати через майданчики системи «Прозорро.Продажі». В рамках програми, бізнес має можливість отримати такі пакети підтримки: підбір місця розташування для потужностей підприємства, допомога з перевезенням на нову локацію, сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників, підтримка у відновленні логістики, закупівля сировини та пошук ринків збуту. 

За даними Опендатабот у рамках цієї програми Київщина отримала “першість”, оскільки бізнеси переважно, для переїзду обирають Київську область — 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут. Наприклад, на другому та третьому місці шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття — 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).

Підтримка внутрішньо переміщених осіб

Згідно з даними ДП «ІОЦ Мінсоцполітики України», станом на початок серпня 2024 року на Київщині зареєстровано 252 485 внутрішньо переміщених осіб, із яких 54 553 (21, 86%) — діти. За розподілом згідно статі серед переселенців, 150 120 осіб - жінки (60,7 %) та 102 365 - чоловіки (40,5%). Найчисленнішими віковими групами є люди від 41 до 50 років та від 31 до 40 років.

На період з 2023 по 2025 рік у Київській області прийнято Київську обласну цільову програму “Підтримка внутрішньо переміщених осіб на 2023-2025 роки”. Головною метою програми є “сприяння подальшій інтеграції ВПО через усунення перешкод у реалізації їх прав та основоположних свобод, забезпечення повного доступу до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг, а також створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності ВПО у приймаючих територіальних громадах”. За рахунок цієї програми у 2023 році розпочато переобладнання вільних приміщень медзакладу в місті Славутич на житло для ВПО за підтримки УВКБ ООН.

Крім того, переселенці, які мешкають у Київській області, можуть скористатись можливістю та зареєструватися для отримання фінансової допомоги від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Ця допомога становить 3,6 тисячі гривень на одну особу на три місяці.

За словами Руслана Кравченка, станом на лютий 2024 року в Київщині створено 32 місця тимчасового проживання, в тому числі 17 модульних містечок. В яких мешкають понад 4,4 тис. Також, завдяки благодійному фонду "Місія Хансена в Україні" реалізується 4 проєкти для ВПО, а це 487 квартир та 220 індивідуальних будинків.

Також в області реалізується державний проєкт "Армія відновлення". У рамках проєкту, адміністрація області визначає перелік необхідних робіт та повідомляє про це Центр зайнятості, який своєю чергою пропонує безробітним, що стоять на обліку в центрі, долучитись до виконання таких робіт. З тими, хто погоджується виконувати такі роботи, укладається строковий трудовий договір на період виконання визначених робіт. З початку дії проєкту 352 внутрішньо переміщені особи направлені на суспільно корисні роботи проєкту «Армія відновлення».

У рамках реалізації проєкту “єРобота” служба зайнятості супроводжує грантову програму «Власна справа», якою можуть скористатись і внутрішньо переміщені особи (розмір мікрогрантів становить від 50 до 250 тисяч гривень). З початку дії проєкту станом квітень 2024 року 28 ВПО отримали мікрогрант за програмою «Власна справа» та розпочали бізнес на Київщині у 2024 році.

Крім того, центром зайнятості, соціальними партнерами, департаментом соціального розвитку та ветеранської політики КОДА в області спільно впроваджуються:

• індивідуальні та групові тренінги для жінок-ВПО від проєкту «Крила», які проводяться в рамках мотиваційної програми «Майстерня можливостей»;
• допомога внутрішнім переселенцям з адаптації до нового місця проживання та працевлаштування, яку надає Рада з питань ВПО Обухівського району;
• групові і індивідуальні сеанси з психологом, консультації, лекції тренінги, майстер класи, нові можливості кар’єрного розвитку від ГП «Вільна»;
• підтримка громадян та роботодавців, які проживають на деокупованій території від Міжнародної організація міграції (МОМ);
• психологічна підтримка дітей, переселенців та родин військовослужбовців, яку надає БФ «Карітас Фастів»;

Разом з цим, важливо зазначити, що при КОДА створено Раду з питань ВПО (консультативно-дорадчий, репрезентативний і посередницький орган), до складу якої входять зокрема представники вимушених переселенців.

 Рівень безробіття, середня зарплата та споживчі ціни

У 2024 році в період з січня по липень, послугами Київської обласної служби зайнятості скористалося 18 538 осіб, з яких 13 748 осіб - жінки. Статус безробітного мали 12 395 осіб (що на 74,6% менше, ніж торік), з яких 9671 особа - жінки. За сприяння служби зайнятості роботу знайшли 6,3 тис. осіб, з них 217 безробітних. Крім того, відомо, що протягом січня - липня 2024 року, з загальної кількості безробітних послуги отримали жінки -13,7 тис. осіб, молодь- 4,9 тис. осіб, особи з інвалідністю - 1,2 тис. осіб, ВПО -  3,5 тис. осіб, учасники бойових дій - 480 осіб. Згідно відкритих даних Київського обласного центру зайнятості, в середньому по області на одне вільне робоче місце претендували двоє безробітних. 

Найбільше вакансій було за такими професіями (посадами): професіонали - 662,  кваліфіковані робітники з інструментом - 616, робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин - 559. Найбільше претендентів було ж на посаду працівника сфери торгівлі та послуг -1125 осіб, найменше ж - кваліфіковані робітники з інструментом - 318 осіб.

Середня заробітна плата, яку пропонували працівникам у Київській області, станом на 1 квітня 2024 року становила 12,1 тис. грн (у 2023 році — 11,2 тис. грн). У розрізі професійних груп найбільше заробляли директор (начальник) департаменту та заступник начальника управління (самостійного) - начальник відділу (35 тис. грн), найменше — полірувальники художніх виробів (7,1 тис. грн).

Водночас середня заробітна плата, яку вказують роботодавці, що розміщують вакансії на сайті Work.ua, дещо вища. Зважаючи на те, що на ресурсі немає даних щодо середньої заробітної плати у розрізі регіону, розглянемо середню по Україні. Зокрема, у серпні 2024 року середня зарплата, за даними Work.ua становила 19, 8 тис. грн. Середня зарплата в Україні, за інформацією Пенсійного фонду, у березні 2024 року становила 15,4 тис. грн.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України постановою №632 від 31.05.2024 встановив для всіх жителів України єдину фіксовану ціну на електроенергію - 4,32 грн/кВт∙год незалежно від обсягу споживання. Цей тариф не застосовуватиметься для: індивідуальних та колективних побутових споживачів в будинках та квартирах з електроопаленням у період з 1 жовтня по 30 квітня діятиме ціна: при споживанні до 2000 кВт∙год/міс включно – 2,64 грн/кВт∙год за весь обсяг, при споживанні понад 2000 кВт∙год/міс – 4,32 грн/кВт∙год за весь обсяг.

У межах Київської області у серпні зросли ціни на низку соціально значущих товарів та послуг у порівнянні з груднем 2023 року, серед яких оренда квартири, стоматологічні послуги, ліки (антибіотики), хліб, мʼясо (яловичина), риба. Натомість, суттєво знизились в ціні яйця, свинина, сало та газ скраплений для автомобілів.

Бюджет та основні видатки 2024 року

Раніше ОПОРА в одному зі своїх матеріалів зауважувала про порівняння бюджетів Київської області 2023 і 2024 років. Щодо прогнозованих власних надходжень у 2024 році, цифра залишилась незмінна -  близько 4 млрд 500 млн грн. - на такому ж рівні, що і у 2023 р.  

“Якщо в пріоритеті у нас відбудова, то левова частка буде вчергове передбачена на відбудову, на безпекові заходи, на соцпідтримку. У наступному році ці пріоритети також будуть незмінними”, - сказав в. о. голови Київоблради Ярослав Добрянський.

Минулоріч, відповідно до аналітичної довідки за січень-листопад 2023 року, до обласного бюджету Київської області надійшло доходів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) в сумі 9 млрд 707 млн грн. Це 98% до планових показників за звітний період часу. 

Відповідно до додатка №1 до наказу №329 Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) “Про обласний бюджет Київської області на 2024 рік”, доходи обласного бюджету в сумі 4 597 474 546 грн, у тому числі доходи загального фонду обласного бюджету - 4 411 470 700 грн та доходи спеціального фонду обласного бюджету - 186 003 846 грн. Податкові надходження мають сягнути 3 743 842 000 грн. Натомість видатків запланували на 4 600 489 001 грн.

Основні видатки обласного бюджету в 2024 року спрямовані: на освіту (1 534 911 204 грн); охорону здоров'я (583 897 000 грн); соціальний захист та соціальне забезпечення ( 454 155 072 грн). Суттєво зменшились видатки у порівнянні з минулим роком на утримання автомобільних доріг, у 2024 році заплановані витрати становлять - 172 462 534 грн.

Видатки з бюджету Київської області у 2023 і 2024 роках

У 2024 році в обласному бюджеті Київської області заклали кошти на виконання низки бюджетних програм. Серед яких, програми, що направлення на забезпечення та підвищення безпеки у області. Зокрема, “Обласна комплексна програма забезпечення правопорядку та публічної безпеки у Київській області на 2022-2024 роки «Безпечна Київщина” (12 180 000 грн), “Обласна цільова програма, спрямована на забезпечення безпеки і стійкості об'єктів критичної інфраструктури Київської області на 2024 - 2027 роки” (20 000 000 грн). До програм, що націлені на територіальну оборону, варто віднести “Обласну цільову програму, спрямовану на забезпечення здійснення оборони та підготовки населення до національного спротиву Київської області на 2024 - 2027 роки” (17 342 206 грн), а також “Обласну цільову програму оперативного та сталого забезпечення формувань, що забезпечують обороноздатність держави на території Київської області на 2023-2025 роки” (23 000 000 грн).

Також варто звернути увагу, що на початку 2024 року 50 млн грн запланували витратити на заходи із запобігання надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха у рамках бюджетної програми “Обласна комплексна програма забезпечення безпеки населення і території Київської області від надзвичайних ситуацій на 2024 - 2027 роки”.

Виконуючий обовʼязки Київської обласної ради, Ярослав Добрянський, зауважив, що пріоритетну діяльність можна поділити на три блоки. Перший -  звісно ж безпековий. На наступні роки розроблено низку нових програм спільно. У рамках однієї з таких, увага приділятиметься безпеці енергетичних об'єктів, які розміщені на території області, запобігання несанкціонованим втручанням у їхню діяльність, матеріально-технічне забезпечення, купівлю транспортних засобів для того, щоб утримувати безпосередньо військові формування. Ця нова програма, яка лише почала впроваджуватись, але вже має свої результати, тому що за ініціативи КОВА були придбані транспортні засоби, які вже дали свої результати під час останньої атаки дронів.

Загальний огляд політичної ситуації в регіоні

Позиція голови Київської обласної ради наразі пустує, його обовʼязки виконує перший заступник — Добрянський Ярослав Вікторович (“За майбутнє”), заступник — Семенова Тетяна Миколаївна (“Європейська Солідарність”). До керівного складу ради входить також голова комісії з бюджету та фінансів Владислав Одинець (“Європейська Солідарність”).

За результатами останніх виборів складу Київської обласної ради увійшло 84 депутати від 5 політичних партій:

1. “Європейська Солідарність” — 25 депутатів.
2. “Слуга народу” — 22 депутати.
3. “Батьківщина” — 14 депутатів
4. “За майбутнє” — 14 депутатів
5. “Опозиційна платформа — За життя” — 9 депутатів (до 24 лютого 2022 року).

На початок 2022 року в Київській обласній раді існувала коаліція з 61 депутата: “Європейська Солідарність” , “Слуга народу”  “За майбутнє”. До складу опозиції входять “Батьківщина” та позафракційні депутати.

У жовтні 2023 року Київська обласна рада ухвалила рішення виключити зі свого складу депутатів від забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя”: Валерію Барановську, Тараса Ващишина, Олександра Мутеля, Андрія Фещенка, Юрія Чередніченка, Ірину Швець, Олега Корбана та Валерія Ксьонзенка. Їхні депутатські повноваження наразі вважаються припиненими.

За це рішення проголосували 56 депутатів, троє утрималися. Проти висловився лише депутат фракції "За майбутнє" Олександр Нігруца.

Як прокоментував ОПОРі голова облради, відповідними рішеннями КОР діяльність депутатів “Опозиційна платформа — За життя” у сесійній залі обласної ради призупинено, тобто їхні голоси під час голосування не враховуються, але законодавчо їм не заборонено бути депутатами. 

“Це лише початок таких тенденцій через дані обмеження їхніх певних функцій. Варто додати, що призупинення депутатських повноважень абсолютно ніяк не вплине на подальшу роботу Київської обласної ради”, - зазначив Ярослав Добрянський. 

Станом на 2024 рік у Київській обласній раді налічується 76 депутатів. Вони об’єднані в 4 фракції: “Європейська Солідарність”, “Слуга народу”, “За майбутнє” та “Всеукраїнське об’єднання ‘Батьківщина”.

19 грудня відбулися збори Київської обласної організації політичної партії «Слуга Народу», на яких було ухвалено рішення про внесення пропозиції про відкликання депутатів Київської обласної ради Дьоміна Дениса Сергійовича, Семергея Станіслава Олександровича, Тимофійчука Володимира Павловича, Кисельової Марії Сергіївни та Січевого Дениса Валерійовича за народною ініціативою.

Натомість група депутатів Київської обласної ради, що представляють партію "Слуга народу", заявила про дестабілізацію цього органу місцевого самоврядування та протиправне втручання з боку керівника Київської обласної організації політсили, народного депутата Андрія Мотовиловця.

"Під виглядом необхідності дотримання партійної дисципліни Андрій Мотовиловець продовжує видавати письмові розпорядження депутатам Київської обласної ради щодо того, в який спосіб вони зобов'язані голосувати з тих чи інших питань порядку денного та всупереч інтересам громад, які ми представляємо. У своїх письмових розпорядженнях він маніпулятивно використовував поняття "рекомендую", водночас неодноразово заявлялося, що в разі, якщо депутат не послухається, до нього буде застосовано відповідні санкції, зокрема й ініціювання відкликання депутата за так званою народною ініціативою, або ж навіть розпочнеться ініціювання кримінальних переслідувань", - заявив депутат Київської обласної ради Станіслав Семергей ("Слуга народу").

Натомість, 12 січня на пленарному засіданні Київської обласної ради, було поінформовано, що постановою Київської обласної територіальної виборчої комісії від 29.12.2023 № 120 «Про реєстрацію депутатів Київської обласної ради» зареєстровано депутатами Київської обласної ради VIII скликання: Вікторію Киреєву, Миколу Котушенка, Олександра Строканя, Лідію Лазареву, висунутих від Київської обласної організації політичної партії «Слуга Народу».

Крім того відбулись також зміни і у представництві ВО “Батьківщина”. Григорій Боціон увійшов до Київської обласної ради замість керівного партнера в адвокатському об’єднанні "Мартиновський та партнери", київського адвоката, Олександра Мартиновського. Григорій Боціон вже 2020 року пробував свої сили на виборах до Київської обласної ради VIII скликання, проте не зміг здобути перемогу на територіальному окрузі №2.

Поза тим, ВО “Батьківщина” намагалась відкликати депутата Київської обласної ради VIII скликання Григорія Піцика, шляхом направлення до Київської обласної територіальної виборчої комісії рішення Політичної ради політичної партії про відкликання даного депутата. Однак невдовзі територіальна виборча комісія отримала ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 № ЗПП/320/5/24, відповідно до якої дія вищезазначеного рішення була зупинена.
 

Діяльність Київської обласної ради  

Протягом 2023 року Київська обласна рада збиралась на засідання 8 разів, натомість у 2024 році, станом на серпень  - 4 рази. Протоколи пленарних засідань та рішення ради розміщені на офіційному веб-сайті. Від початку повномасштабного вторгнення облрада засідання не транслювала, однак останнє засідання, яке відбулося 13 березня 2024 року, можна переглянути на ресурсах ради. Варто зазначити, що відвідуваність сесій депутатами, важко відслідкувати, поза тим ця інформація відсутня у публічному доступі. Проте під час 25 сесії Київської обласної ради VIII скликання, т.в.о. голови облради Ярослав Добрянський, наголосив, “що під час наступного засідання сесії обласної ради будуть озвучувати прізвища всіх депутатів, так як це регламентована норма. Відповідні прізвища всіх депутатів КОР, що не приймають участь у засіданнях з поважних причин, будуть оголошуватись, та окремо будуть озвучені прізвища депутатів, що відсутні без поважних причин і не повідомили про свою відсутність завчасно. Це регламентована норма, яку ми просто до цього не виконували”.

Під час засідань вже в умовах повномасштабного вторгнення депутати розглядають питання, які стосуються життєдіяльності Київської області. Зокрема, за результатами аналізу порядків денних зрупувати ці питання можна так:

• затвердження обласних програм та внесення до них змін;
• питання життєдіяльності комунальних некомерційних підприємств та установ, які підпорядковуються Київській обласній раді;
• затвердження та внесення змін до положень і статутів соціальних, медичних та освітніх закладів області;
• передача, списання майна або майнових відносин, що базуються на оренді та комунальної власності в цілому;
• утворення цільового фонду обласного бюджету для відбудови багатоквартирних житлових будинків у Київській області;
• створення тимчасових комісій;
• заслуховування і затвердження звітів, про виконання стратегії, бюджету, комплексних та цільових програм, звіту голови;
• дострокове припинення депутатських повноважень;

Крім рішень, необхідних для забезпечення життєдіяльності област, депутати голосують за ініціативи, зумовлені потребами воєнного часу. Йдеться про допомогу внутрішньо переміщеним особам, Збройним силам, медичним закладам тощо.

Політичні конфлікти

У 2023 - 2024 роках, серед політикума Київської області відбулась низка конфліктів, зокрема через політичну боротьбу.

У січні 2023 року проти міського голови Вишгорода Олексія Момота (партія “За майбутнє”) відкрито кримінальне провадження за підозрою у неправомірному розпорядженні бюджетними коштами, у проведенні закупівель з порушеннями процедури. У березні 2022 року Момот сформував Добровольче формування Вишгородської міської територіальної громади №1, ставши її керівником. Міська рада прийняла програму підтримки воєнізованих формувань на загальну суму понад 50 мільйонів гривень, з яких 40 мільйонів гривень передбачалося на закупівлю матеріально-технічного забезпечення, але кошти на ДФТГ витрачалися на інші потреби. Сам Олексій Момот назвав обвинувачення “чорною кампанією” проти нього. Ярослав Москаленко, депутат Київської обласної ради від партії “За майбутнє”, висловив свою підтримку Момоту. Натомість народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”) наприкінці 2022 року звинуватила у бездіяльності місцеве керівництво Вишгородської громади, зокрема через відсутність укриттів для місцевих жителів.

У червні 2023 року Бюро економічного аналізу викрило посадовців Гостомельської селищної військової адміністрації у привласненні 5 млн гривень бюджетних коштів, які мали бути витрачені на відбудову пошкодженого внаслідок російської агресії житлового фонду та укриттів. У грудні 2023 року Державна аудиторська служба провела перевірку та виявила  понад 100 порушень та зловживання з боку недобросовісних підрядників під час відновлення житла в Гостомелі. Сума порушень, виявлених аудиторами під час ревізії Гостомельської селищної військової адміністрації за період 2022 та 2023 років, сягає понад 21 млн грн. Аудитори навели приклади дій недобросовісних підрядників, яким було виділено бюджетні кошти на роботи з відновлення і які не виконали роботи або виконали їх не повністю. Зокрема, так сталося з будинками в селі Мощун та самому Гостомелі. Так, на одному будинку мали відновити дах, а в іншому встановити вибиті вікна. За документами, роботи виконані й оплачені, але насправді жителі залишилися без заявлених ремонтів.

Через три дні після того, як був оприлюднений звіт державними аудиторами президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Борисюка з посади голови Гостомельської селищної військової адміністрації (перебув на посаді з липня 2022 року) та призначив замість нього Сергія Смаля. Втім, це не перша історія, коли через гучні скандали був звільнений голова селищної військової адміністрації. У липні 2022 року посаду втратив Тарас Думенко (був призначений на посаду у березні 2022 року після вбивства російськими військовими голови Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка). За словами експертів, відставка Думенка була зумовлена протестами місцевих мешканців, які були не задоволені темпами відновлення Бородянки.

Ще один конфлікт в області виник у вересні 2023 року, після того, як міський голови Борисполя Володимир Борисенко (“Європейська Солідарність”) доєднався до лав ЗСУ. Втім, Володимир Борисенко, після мобілізації, ймовірно хотів залишити керувати містом лояльну до себе людину, тому переклав виконання обов'язків міського голови на свого заступника — Віталія Горкуна. Однак, 16 листопада 2023 року, посилаючись на норму ЗУ “Про місцеве самоврядування” (ч., 2 ст. 42), що у разі неможливості здійснення міським головою своїх повноважень, його здійснює секретар відповідної ради, Владислав Байчас зареєстрував себе в державному реєстрі керівником міської ради та головою виконавчого комітету. Далі між Горкуном та Байчасом виник публічний конфлікт. Ситуацію також був змушений коментувати Борисенко. Політик зазначив, що згідно з нормами закону виконувачем обов'язків міського голови Борисполя є секретар ради Владислав Байчас.

У квітні 2024 року міський голова Ірпеня Олександр Маркушин вийшов з партії “Нові обличчя”, від якої у 2020 році був обраний мером, за власними словами, через розбіжності у баченні розвитку міста з лідером партії та екс-міським головою Ірпеня Володимиром Карплюком. У відповідь Карплюк звинуватив Маркушина у необгрунтованому завищені заробітних плат обраним співробітникам з оточення мера та системній корупції у виконавчому комітеті міської ради. Більшість працівників виконавчого апарату міськради (заступники та радники міського голови) та депутатів стали на бік Володимира Карплюка. Вони випустили заяву про недовіру до Маркушина, дехто з них написали заяви на звільнення. 2 травня 2024 року близький до Володимира Карплюка ірпінський канал "ITV" оприлюднив інформацію про ймовірні обшуки в Олександра Маркушина, проте сам міський голова спростував це.

Випадки колабораціонізму

В Київській області було зафіксовано два гучні випадки колабораціонізму серед керівників органів місцевого самоврядування з часу повномасштабного російського вторгнення.

• Вадим Мартинов, староста селища Озера Гостомельської громади, в лютому 2022 року перейшов на бік російських військ. Він надавав маршрути для пересування військових колон через Гостомель і Мощун у напрямку Києва, супроводжував батальйонно-тактичні групи РФ, передавав їм комунальний автотранспорт. Крім того, Мартинов особисто патрулював населені пункти разом з окупантами, маючи на собі білу пов’язку — знак розпізнавання російських військових. Він також передавав адреси помешкань українських патріотів і заселяв російських військових у домівки тих, хто залишив ці місця. У 2023 році йому було оголошено підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану).
• Олександр Киризлієв, колишній голова Чабанівської сільради Фастівського району, у лютому-квітні 2022 року під час наступу російських військ на Київ закликав своїх підлеглих не чинити спротив агресору. У червні 2023 року Служба безпеки України висунула йому підозру за ч. 3 ст. 436-2 ККУ — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників, вчинені службовою особою. Якщо його вину доведуть, то політику загрожує до 8 років тюремного ув'язнення. В СБУ повідомили, що Киризлієв наразі перебуває в Росії, куди він через треті країни виїхав напередодні 24 лютого 2022 року.

Інститут військових адміністрацій в регіоні

Після початку повномасштабного вторгнення, в області на базі всіх 7 районних державних адміністрацій було утворено районні військові адміністрації (РВА). Військові адміністрації в громадах області не створювалися, окрім Гостомельської селищної військової адміністрації (голову громади вбили російські військовослужбовці в період окупації).

Головою Бориспільської РВА є Руслан Дяченко (на посаді з червня 2021 року). Раніше політик був помічником народного депутата України поточного скликання Сергія Буніна (фракція “Слуга народу”).

Головою Броварської РВА на момент початку повномасштабної війни був Павло Проскочило, але 14 вересня 2022 року судовим рішенням його відсторонили від посади на підставі підозри в отриманні хабара. З 22 листопада 2022 року до 27 квітня 2024 року посаду голови адміністрації обіймав Володимир Майбоженко, який був звільнений після ДТП за його участі. У 2015-2020 роках Майбоженко був першим заступником голови Київської обласної ради. Був обраний до Київоблради від партії “Укроп” як член партії. Раніше був членом партії ВО “Батьківщина”. Наразі виконує обов'язки голови адміністрації перший заступник голови РВА Олексій Дорошенко.

Білоцерківську РВА з серпня 2023 року очолює Ірина Старенька. До цього, на цій посаді з серпня 2020 року перебувала Людмила Мерзлюк, яка була звільнена за неналежний стан укриттів у районі.

29 вересня 2022 року головою Бучанської РВА був призначений Данило Мавлянов. До призначення на посаду Данило Мавлянов обіймав посаду заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві, згодом працював на посаді начальника служби з утримання та експлуатації аеропорту “Бориспіль”, після чого перейшов на роботу у Київську облдержадміністрацію. Крім цього, у 2012 році Мавлянов балотувався до Верховної Ради України від партії  “Зелені”.

Головою Вишгородської РВА з 17 червня 2022 року є Олексій Данчин. З 2020 року він був в.о. голови Вишгородської РДА. У 2020 році політик балотувався від партії "Опозиційна платформа — За життя” до Вишгородської міської ради, але мандат не отримав.

Голова Обухівської РВА — Олександр Гомон (з 21 січня 2020 року перебуває на посаді), полковник поліції. З червня Фастівську РВА очолює Владислав Литвин (у 2020 році балотувався до Бучанської районної ради від партії ВО “Батьківщина”).

Народні депутати від Київщини

Київську область у парламенті представляють 9 народних депутатів-мажоритарників, 8 з яких обрано від партії “Слуга народу”. Лише Миколу Бабенка обрано від партії “Біла Церква разом”.

Всередині президентської партії діяли різні неформальні групи впливу, які орієнтувалися на різних бізнесменів або олігархів, таких як Ігор Коломойський та Ілля Павлюк. За інформацією “Української правди” Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк та Олег Дунда входили до неформальної “групи Коломойського” всередині парламентської фракції “Слуга народу”. “Група Коломойського”, ймовірно, втратила свій вплив в області після того, як Олександр Дубінський був знятий з посади голови обласної партійної організації у 2021 році. Це призвело до поступового послаблення позицій його союзників, що проявилося і в тому, що п'ять депутатів Київської обласної ради, наближених до Дубінського, було відкликано наприкінці 2023 року.

Інша ж частина депутатів орієнтувалися на бізнесмена Іллю Павлюка, “Українська правда” до членів цієї групи відносить Сергія Буніна, Олександра Горобця та Валерія Колюха. Крім цього, Hromadske до групи Павлюка також відносить і Миколу Галушка.

Такий неформальний розподіл відображає конкуренцію за вплив всередині "Слуги народу", а також підкреслює складність та багаторівневість політичних процесів в Україні, де окрім формальних партійних структур, часто діють і неформальні групи впливу.

Діяльність громадських організацій в області та їх звʼязки

Після початку повномасштабного російського вторгнення в області з’явилася значна кількість організацій, зосереджених на допомозі військовим, а також цивільному населенню, яке постраждало від війни. Ряд організацій, у першу чергу волонтерські, що зараз активно працюють в області, були засновані місцевими політиками та депутатами місцевих рад.

Особливістю Київської області є локалізація діяльності громадських організацій по окремих громадах через відсутність єдиного центру в області. Такі організації не виходять на загальнообласний рівень, а намагаються максимально залучити місцевих мешканців до власних активностей, зокрема, через залучення коштів, які спрямовуються на допомогу військовим чи допомогу постраждалим від війни, які проживають у цих громадах. 

За даними “Опендатабот”, кількість благодійних організацій в Україні загалом станом на кінець 2023 року зросла на 74% від початку повномасштабного вторгнення. Київська область п’ята в Україні за кількістю неприбуткових організацій — 10481 суб’єктів або 5% від загальної кількості.

За даними аналітичної системи YouControl, серед благодійних організацій, зареєстрованих у Київській області, найбільшими сумами коштів оперує ГО “Серце Азовсталі” (зареєстрована в 2023 році у с. Святопетрівське Бучанського р-ну). Уповноваженою особою організації є секретар Маріупольської міської ради Ксенія Сухова (партія “Слуга народу”). Проєкт підтримує захисників Маріуполя і їхні родини. “Серце Азовсталі” є частиною мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена, власника групи компаній SCM (System Capital Management), куди входить металургійний комбінат “Азовсталь”, Ріната Ахметова.

Громадську організацію “Громадський промінь майбутнього” було зареєстровано у 2019 році в селі Горенка Києво-Святошинського району. Керівниками організації є Вадим Ліщинський, Сергій Віценко та Анастасія Смеречинська, уповноважена особа — Лариса Ліщинська (у 2019 році балотувалася до Верховної Ради від “Європейської Солідарності”, але безрезультатно). До повномасштабного вторгнення організація влаштовувала свята для дітей, збирала кошти на облаштування шкіл. Після 24 лютого 2022 року організація створила у селі Горенка волонтерський штаб для надання допомоги місцевому населенню, внутрішньо переміщеним особам та військовим.

Після деокупації Київщини у квітні 2022 року в області з'явилося багато ініціатив із надання гуманітарної допомоги. Станом на 2024 рік лишилися окремі ініціативні групи, які продовжують діяльність, наприклад “Богуславський Волонтерський Штаб”, який працює у таких напрямках: допомога з розселенням ВПО; гуманітарна та психологічна допомога, медичні консультації, забезпечення ліками; плетіння маскувальних засобів; проведення різних зборів для потреб військових (на автомобілі, дрони тощо), організація гуртків з малювання тощо.

У 2023 році в місті Буча була створена громадська організація “Інститут сталого розвитку громад”, яка поширює свою діяльність на декілька громад Київщини — Бучу, Ірпінь Гостомель та Бородянку. Наразі організація займається підтримкою громад Київської області та інших постраждалих регіонів України (Херсонщина, Сумщина тощо) в процесах відновлення та розвитку. Організацію заснувала журналістка та медіаконсультантка Михайлина Скорик-Шкарівська, яка також є головою фракції “Голос” в Ірпінській міській раді.

В Ірпені діє громадська організація “Фонд відновлення Ірпеня”, засновниками якої є народний депутат України Сергій Тарута (фракція “Батьківщина”), міський голова Ірпеня Олександр Маркушин та колишній мер міста Володимир Карплюк (перебував на посаді у 2014-2018 роках). Організація займається залученням фінансування для відновлення об'єктів соціальної та житлової інфраструктури Ірпеня, що були зруйновані внаслідок російської агресії в Україні. Згідно зі звітами ГО, у своїй діяльності вона об’єднує понад 200 профільних експертів та волонтерів.

Благодійний фонд “Безпечний регіон” діє у місті Вишневе. Фонд очолює Сергій Гулієв — місцевий бізнесмен, який є депутатом Вишневої міської ради від партії “Європейська Солідарність”. Особливістю фонду є те, що він на системній основі співпрацює з мешканцями та бізнесом Вишневого та навколишніх громад, які регулярно надають через фонд допомогу військовим. Фонд збирає все, що приносять люди та передає це на фронт.

Також варто виокремити громадську ініціативу “Добробат” (добровольчий будівельний батальйон), яка займається відбудовою зруйновано житла. Ініціативи виникла на Київщині (навесні 2022 року після того, як російські війська відступили з Київщини), але поступово поширилася на інші області. Засновниками ініціативи є радник міністра внутрішніх справ України Ростислав Смірнов та колишній виконавчий директор “Українського інституту майбутнього” Віктор Андрусів (наразі військовослужбовець ЗСУ).

Варто звернути увагу і на громадські організації, пов’язані з політичними партіями. Наприклад, в області діє молодіжне крило “Слуги народу” (“Зе молодіжка. Київщина”), яка проводить різні заходи (форуми, зустрічі з успішними партійцями та цікавими людьми) для прихильників партії “Слуга народу”. Діяльність молодіжних крил інших впливових партій у Київській області (“Європейської Солідарності” та “Батьківщини”) наразі не є активною.

В області активно працює організація “Зе!Жінки”, яка є жіночим крилом партії “Слуга народу” (лідерка — депутатка обласної ради Олена Шуст). Організація періодично проводить різні заходи для членкинь партії “Слуга народу”, ці заходи відбуваються за участі національних та місцевих лідерів партії. Що стосується жіночих крил парламентських партій “Європейська Солідарність” та “Батьківщина”, то наразі активної діяльності в Київській області не ведуть.

Активність у Київській області проявляє партія “УДАР”, яку очолює міський голова Києва Віталій Кличко. У травні 2022 року партія заснувала “Благодійний фонд “Українська команда”, який діє в багатьох областях України. Почесним президентом фонду став народний депутат України у 2012-2019 рр. Артур Палатний (у 2012 обраний від партії “УДАР”, у 2014 р. — від партії “Блок Петра Порошенка”). На офіційній сторінці організації зазначається, що вона створена для допомоги захисникам та цивільним, які опинилися в зоні воєнних дій. До головних напрямів роботи належать забезпечення захисників спорядженням, продуктами харчування та ліками, а також гуманітарна допомога.