Політична карта Рівненської області

Після початку повномасштабного вторгнення Рівненська область стала притулком для біженців і релокованого бізнесу та логістично-гуманітарним центром для допомоги постраждалим регіонам та військовим. 

Область кілька разів обстрілювали російські ракети. Постраждали або знищені нафтобази, телевежа, СТО, будинки, школи, залізниця тощо. 

Територія Рівненської області не перебувала в окупації. Однак, у зв'язку з географічною близькістю до Білорусі, північні кордони Рівненщини посилено охороняють. 

Соціально-економічний стан області 

Населення, зайнятість

За попередніми даними Державної служби статистики, у січні 2022 року в Рівненській області мешкало 1 141 343 людини. 

Середня зарплата на Рівненщині, за інформацією Мінфіну, в 2022 році становила 13 358 грн. Натомість, за інформацією з сайту work.ua, середня зарплата по вакансіях за 3 місяці 2023-го суттєво не відрізнялася від минулорічної — 13 473 грн. Середня зарплата, яку вказували шукачі роботи в резюме, становила 16 709 грн. 

На початку 2022 року Центр зайнятості на Рівненщині пропонував 7000 вакансій. Найбільш затребувані робітники з інструментом, працівники сфери торгівлі й послуг — повідомив Суспільному директор Рівненського обласного центру зайнятості. Вочевидь, безробіття зросло, бо станом на 1 червня на одну вакансію претендувало 12 безробітних, що вдвічі більше, ніж у 2021-му.

У січні 2023-го стало відомо, що в Рівному дуже не вистачає водіїв громадського транспорту. Як розповідали в управлінні транспорту, причиною цьому стала мобілізація — про це писало місцеве медіа "Четверта влада". Крім того, в ОВА в лютому шукали лікарів у віддалені населені пункти області. 

Внутрішньо переміщені особи

Рівненська область стала тилом для фронту, місцем релокації бізнесу і тимчасовим або постійним місцем проживання внутрішньо переміщених людей. Переселенці з прифронтових територій досі можуть отримати їжу та одяг у визначених місцях. 

Загалом станом на вересень 2022 року Рівненщина прихистила 78 тис. внутрішньо переміщених людей. Утім, не всі з них залишилися жити в області. На наш запит Рівненська ОВА повідомила, що станом на березень 2023-го на облік взято 54 686 внутрішньо переміщених людей. Найбільше з них поселилося у Рівненському районі. Зокрема, обласна адміністрація подає такі цифри: Вараський — 5 277 людей, (в тому числі м. Вараш — 2 288), Дубенський — 7 876, (в тому числі м. Дубно — 2 577), Рівненський — 35 951, (в тому числі м. Рівне — 19 603, м. Острог — 2 314), Сарненський — 5 582. 

Із 54 686 оформлених переміщених людей 15 557 — це діти, 2 300 — люди з інвалідністю, а 7 960 — пенсіонери.

Рівненська ОВА публікувала телефон гарячої лінії, куди переселенці могли звертатися для пошуку роботи. Станом на березень 2023 року з початку війни до Рівненського обласного центру зайнятості звернулися 2,7 тис. безробітних переселенців. В ОВА припускають, що цей доволі невисокий показник пов'язаний із небажанням переміщених ставати на облік у військкоматах, що є обов'язковою вимогою Центру зайнятості. 

Найчастіше ВПО працевлаштовувалися в таких сферах: торгівля, авторемонт, переробна промисловість, організація харчування — повідомляли у телеграм-каналі очільника ОВА Віталія Коваля. 

На обласному рівні прийнята програма забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, на території Радивилівської територіальної громади розмістили перші 12 модульних будинків для 40 переселенців. Також ОВА повідомляла про зустрічі з представником американської фінансової корпорації Environmental Chemical Corporation, яка займається масштабним будівництвом і проєктуванням для урядових та комерційних організацій по всьому світу. Домовленість полягає в тому, що ОВА обере три ділянки для будівництва житла для переміщених людей і презентує їх організації. Також ОВА підписала меморандум про співпрацю з представниками Благодійного фонду розвитку Emerland. Ініціатива передбачає розбудову населених пунктів Рівненщини для подальшого поселення людей, які втратили житло через війну.

Бюджет області

Власні доходи загального фонду обласного бюджету Рівненщини у 2022 році становлять 1 438,5 млн грн. Ще 840,5 млн грн область отримала у вигляді державних субвенцій. У спеціальний фонд надійшло 334,2 млн грн. Відповідно, загалом бюджет станоитьь 3 196,4 млн грн, що майже на мільярд менше, ніж бюджет 2021 року. 

Із виконання бюджету видно, що заплановані статті доходів та витрат дещо відрізняються від фактичних. Зокрема, спеціальний фонд обласного бюджету недоотримав 722 млн грн субвенцій із держбюджету. Це сума, з якої мали покривати будівництво доріг та погашення заборгованості з різниці у тарифах. Ще 356,2 млн грн державних субвенцій і дотацій недоотримав загальний фонд. Зокрема, порівняно з 2021 роком скоротилося фінансування будівництва й утримання об'єктів культури, спорту, охорони здоров'я. Також недодали грошей на освітню субвенцію. 

Витрати обласного бюджету у 2022 році сягнули 2 572,8 млн грн. Оскільки у 2022-му припинилася програма “Велике будівництво”, то і видатки на дороги та будівлі не були втілені повністю. Так, наприклад, із запланованих 37 млн грн на будівництво та регіональний розвиток витратили 1 млн грн із запланованих 37 млн, а на транспортну інфраструктуру та дорожнє господарство витратили лише 115 млн грн із заплановних 683 млн. 

Власні доходи обласного бюджету порівняно з 2021 роком збільшилися на 326 млн грн — переважно за рахунок податків на доходи фізичних осіб. Журналісти агенції “Четверта влада” пояснили: надходження зросли тому, що під час воєнного стану військовим, поліцейським та рятувальникам підняли заробітні плати. 

Згідно з відповіддю Рівненської ОВА на запит ОПОРИ, у 2023 році з бюджету заплановані такі основні видатки:

• видатки, пов’язані з забезпеченням безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств;
• видатки на заходи програми забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи в Рівненській області, спрямовані на територіальну оборону, підтримку військових частин та цивільний захист населення;
• видатки, пов'язані з наданням підтримки внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам у зв'язку із введенням воєнного стану. 

На 2023 рік в ОВА запланували 2 309,5 млн грн доходів та 2 309,9 млн грн витрат. 

Бюджет міста

Бюджет Рівненської територіальної громади за 2022 рік становив 3 356,2 млн грн доходів та 3 163,6 млн грн видатків. 

Основна частина доходів — ПДФО (1 868,4 млн грн) та єдиний податок (майже 348 млн грн). Частка ж інших доходів бюджету значно менша. 

Порівняно з 2021 роком бюджет Рівненської ОТГ зріс майже на 164 млн грн, в основному через власні доходи до загального фонду — все той же ПДФО. Трансфертів від держави у 2022 році місто отримало менше на 163 млн грн. Спецфонд не отримав нічого, хоча в минулому році на нього виділили майже 343 млн грн. 

Інфографіка Рівненської міської ради

Бюджет розвитку ОТГ виконала на 125,5%. Від продажу майна, землі та пайової участі бюджет заробив 54,5млн грн замість заплвнованих 43,4 млн. 

Крім доходів, порівняно з 2021 роком збільшилися й видатки — на 32 млн грн в цілому. Із загального фонду витратили на 514 млн грн більше, а видатки зі спецфонду натомість зменшили на 482 млн. Найбільше витрачали на освіту — 1 612 млн, на житлово-комунальне господарство — майже 512 млн та охорону здоров'я — 238,5 млн. 

Інфографіка Рівненської міської ради.

На 2023 рік у місті запланували 3 157,3 млн грн доходів. 

Бізнес

За інформацією, отриманою у відповідь на наш запит до Головного управління ДПС у Рівненській області, у 2022 році році припинили роботу 3591 самозайнята особа і 300 юридичних. Натомість створено 775 юридичних і 5029 фізичних осіб, найбільше — у Рівненському районі. 

На Рівненщині працює програма державних грантів “єРобота”. За нею 43 підприємці області отримають 10,7 млн грн фінансової допомоги від держави. Аби взяти участь у програмі та отримати до 250 тис. грн на розвиток своєї справи, підприємець може подати заявку в "Дії". В межах "єРоботи" діє 4 менші програми (“Своя справа”, “Новий рівень”, “Свій сад”, “Своя теплиця”), які передбачають: мікрогранти на відкриття власного бізнесу, безповоротні гранти на розвиток переробних підприємств, часткову компенсацію вартості нових теплиць, допомогу на закладку фруктових і ягідних садів.

Крім того, у рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” під час воєнного стану суб’єктам малого та середнього підприємництва Рівненщини видано кредитів на 2,6 млрд грн.

Станом на січень 2023 року до Рівненської області релокувалося 39 підприємств, переважно з Харківської та Київської областей — повідомляли в ОВА. Крім того, на Рівненщину переїхали медичні установи: Луганський державний медичний університет, Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер, Харківський інститут медицини та біомедичних наук, Луганський обласний клінічний диспансер, Бахмутський центр профтехосвіти. Також до Рівного переїхала військова адміністрація з Кремінної.

Для підтримки релокованого бізнесу у 2022 році в області створили Центр економічного розвитку та релокації бізнесу. Також діє Сall-центр (0 800 500 078), телеграм-бот (@rivnerelocation_bot) та портал restartbusiness.in.ua. На сайті вже представлено 256 пропозицій об’єктів нерухомості від Рівненської області. Також у телеграм-канаді Віталія Коваля розміщували інформацію про гранти для бізнесу від європейських та американських фондів. 

Бурштин

У 2020 році набрав чинності закон щодо легалізації бурштиновидобутку. Відтоді підприємці почали купувати на аукціонах дозволи на видобуток каміння. За два роки на Рівненщині продали дозволи на видобуток на 67 ділянках. Внаслідок цього видобуто понад 25 т каміння. Держбюджету це принесло 65 млн грн, а місцеві бюджети також мають дохід від ренти родовищ. 

Однак паралельно із легальним усе ще працює й нелегальний видобуток.

Обстріли

У перші місяці повномасштабної війни область обстрілювали кілька разів. Масштабних руйнувань зазнали телевежа в Антополі, нафтобази у Клевані та Дубному, залізниця в Здолбунові, СТО у Сарнах та деякі військові частини. Збитки наразі невідомі. 

Як повідомили у відповідь на наш запит в ОВА, внаслідок збройної агресії Російської Федерації у Рівненській області пошкоджено 125 житлових будинків, зокрема 16 багатоквартирних та 110 приватних помешкань, 2 заклади охорони здоров’я, 4 приміщення закладів загальної середньої освіти. Більшість об’єктів зазнали незначної руйнації внаслідок вибухової хвилі: пошкоджені вікна, покрівлі, фасади.

Перші 43 об'єкти в області включено до оперативного плану відбудови країни, повідомляли у ОВА. Більшість із них — приватні будинки, але врахували також багатоповерхівки та 2 школи. 

Після обстрілів нафтобаз наприкінці березня 2022 року в області, як і в Україні, певний час (квітень-травень) відчувався дефіцит пального, а згодом зросла його вартість. Як пояснювали власники АЗС, здорожчання пов'язане зі складністю транспортування продукту з-за кордону. 

Восени 2022 року ворог активно знищував енергетичну інфраструктуру. Так, у жовтні під обстріли потрапили об'єкти в обласному центрі та районі. Постраждали також цивільні будинки. Тоді без електроенергії кілька годин перебували майже 175 тис. жителів Рівненщини. Згодом електропостачання відновили, але відтоді діяли обмеження на використання електрики — графіки відключень. Через відсутність світла централізоване водопостачання також працювало з перебоями. 

Через повторні масові обстріли у листопаді всі національні АЕС перестали працювати. Відновлення роботи потребувало часу. Як наслідок, бізнеси та держструктури почали активно купувати електрогенератори за кордоном. Деякі іноземні організації забезпечували область генераторами для критичних об'єктів: лікарень, водоканалів тощо. 

Тоді ж зппрацювали "пункти незламності" — намети, де можна було зігрітися і зарядити електропристрої. В області таких налічували 296. Від старту їх роботи до березня вони прихистили 43 544 людини — розповідав голова ОВА "Суспільному". 

У грудні 2022 року "Енергоатом" заявляв, що в Україні на підконтрольній території працюють усі 9 блоків АЕС. У січні-лютому постачання електроенергії стабілізувалося, графіки відключень перестали діяти.

Трагедія в Антополі

Наймасовіша втрата людських життів на Рівненщині відбулася в Антополі, поблизу Рівного, де розміщена телевежа.

О 5:20 ранку 14 березня 2022 року, дві ворожі ракети влучили в адмінбудівлю телевежі та зруйнували приміщення вщент. Рятувальники півтори доби розбирали завали, знаходячи все нових і нових загиблих. За офіційними даними, в Антополі загинув 21 нацгвардієць, ще 9 постраждало. 

Фото з телеграм-каналу Віталія Коваля

Тарифи

Протягом 2022 року ціни на газ та електроенергію для населення суттєво не змінювалися. Зокрема, станом на січень 2023-го тарифи на електроенергію становлять 144 гривні за обсяг до 250 Кв і 168 грн за обсяг більше 250 Кв. 

Натомість для бізнесу тарифи змінювалися. Так, наприклад, за даними ПрАТ “Рівнеобленерго”, для малих непобутових споживачів ціна у січні 2022 року становила 491,064 коп./ кВт. год за 1 клас напруги (27,5 кВ і вище) та 596,225 коп./кВт. год за 2 клас (до 27,5 кВ). У жовтні 2022-го ціни змінилися і становили 468,890 коп./ кВт. год за 1 клас напруги та 574,081 коп./кВт. год за 2 клас). Станом на січень 2023-го тарифи вже сягали 528,859 коп./ кВт. год за 1 клас напруги) та 641,826 коп./кВт. год за 2 клас. Втім, до травня 2023-го вони поступово знижувалися.

Тариф на газ для населення за 2022-й рік не змінився. На Рівненщині працює ТОВ ГК "Нафтогаз України". Його ціна за кубометр газу становить 7,96 грн. Доставка від ПАТ "Рівнегаз" коштує 1,85 грн. 

Для підприємств газ здешевшав. Станом на кінець 2022-го ціна ТОВ ГК "Нафтогаз України" становила 45 грн за куб, а в березні 2023-го — сягала 23 гривень. 

Тариф на воду для мешканців від ВКП ВКГ "Рівнеобл­водоканал" протягом 2022 року д становив 32,6 грн за куб (16,7 грн — водопостачання, 15,9 грн — водовідведення).

Тариф на тепло у 2022 році для бізнесу становить понад 8,5 тис. грн за гігакалорію (8 526, 96 грн за Гкал). Для населення тариф значно менший — 1 913,16 грн за Гкал За методикою Мінрегіону, підприємці в своєму приміщенні сплачують за опалення місць загального користування, теплову енергію для забезпечення внутрішньобудинкової системи опалення та за транзитний трубопровід, який проходить у частині приміщення. У Рівному з цього приводу виникло непорозуміння, коли підприємці отримали платіжки. 

Індекс інфляції в області у січні 2022 року становив 101%, у червні — 102,8%, у січні 2023-го — 100,7%. 

Ціни помітно зросли в листопаді 2022 року — перш за все через пошкодження електромереж та адаптацію бізнесу до нових умов. Ціни на продукти можна переглянути на сайті Мінфіну.

АЗС

Вартість пального в Україні значно зросла після обстрілів нафтобаз. Зокрема, російські ракети зруйнували найбільший в Україні Кременчуцький нафтопереробний завод. На Рівненщині також знищили дві нафтобази — в Клевані та Дубному. 

За інформацією видання "Слово і діло", у травні-червні різко зросла вартість усіх видів пального — на 20% і більше. Станом на січень 2023 року, за даними видання Мінфін, ціни на пальне на Рівненщині такі: 

Політична ситуація в області та обласному центрі

Територія області налічує 1026 населених пункти, з яких сформовано 64 громади: 11 міських, 13 селищних та 40 сільських. Найбільші — Рівненська, Сарненська, Вараська і Березнівська міські громади

У 2020 році через реформу з децентралізації з 16 районів утворили 4: Вараський (8 громад), Дубенський (19 громад), Рівненський (26 громад), Сарненський (11 громад). 

Рівненський район найбільший за кількістю населення. В нього увійшли Рівненський, а також колишні Костопільський, Березнівський, Корецький, Гощанський, Острозький та Здолбунівський райони. Орієнтовна кількість населення становить 632 тис. людей. У новий Дубенський район увійшли Дубенський, Радивилівський, Млинівський та Демидівський райони. Населення становить майже 170 тис. людей. Новий Сарненський район об'єднав три колишні поліські райони Рівненщини — Сарненський, Дубровицький та Рокитнівський. Мешкає тут приблизно 213 тис. людей. Вараський район об'єднав колишні Володимирецький і Зарічненський райони, а його центром стало місто-супутник Рівненської АЕС, яке раніше мало статус міста обласного значення. Цей район найменший і налічує близько 139 тис. жителів.

Вибори-2020

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. За інформацією голови обласної ТВК, у Рівненській області проголосували 331 826 виборців. Явка становила 39,37%. 

Якщо у Верховну Раду від Рівненщини в основному пройшли депутати від "Слуги народу", то на місцевому рівні ця партія не стала лідером. Зокрема, в обласній раді вона поступилася "Європейській Солідарності". Так, із 64 депутатів “ЄС” має 14 мандатів, "Слуга народу" — 12, "За майбутнє" — 9, "Батьківщина" — 9, "Сила і честь" — 8, "Радикальна партія" — 6 і "Свобода" — 6. 

Головою обласної ради став також представник “ЄС” Сергій Кондрачук. Уже після початку повномасштабного вторгнення його замінив Андрій Карауш зі "Слуги народу".

Головою новоутвореного Вараського району став представник "Батьківщини" Ярослав Березюк, у Дубенській райраді головує "Слуга народу" Віктор Ковальов, у Сарненській—– Ярослав Яковчук із "ЄС". У найбільшій Рівненській райраді керує представник "Європейської солідарності" Василь Тимощук.

 

У Рівненській міській раді за результатами виборів також лідирувала “ЄС”. Ця партія має 10 із 42 мандатів, місцева партія "Рівне разом" — 7, "Слуга народу" — 7, "Батьківщина" — 5, "Голос" — 5, "Свобода" — 4, "За майбутнє" — 4.

Друге місце за кількістю мандатів у раді обласного центру посідає місцева партія "Рівне разом". Журналісти видання "Четверта влада" пов'язують її з місцевим забудовником Романом Курисом. Кандидат на міського голову від цієї партії Віктор Шакирзян після виборів зайняв місце секретаря Рівнеради, а міським головою став Олександр Третяк, який ішов на вибори від "Європейської Солідарності". Третяк із Шакирзяном конкурували у другому турі виборів, і кандидат від “ЄС” переміг із відривом у 1394 голоси. 

Олександр Третяк, хоч і балотувався від "ЄС", публічно від міського осередку партії віддалений і її членом не був. Очолює міський осередок цієї політсили Павло Алексєєвич. Партії "ЄС", "Рівне разом", "Свобода" та "За майбутнє" об'єдналися в коаліцію. Відповідно, "Слуга народу", "Батьківщина" і "Голос" стали опозицією. 

Після призначення Андрія Карауша головою обласної ради до коаліції увійшли майже всі представлені політичні партії — “Сила і Честь”, “Батьківщина”, “За майбутнє”, “Свобода” та “Радикальна партія Олега Ляшка”. Опозицію тримає "Європейська Солідарність", очільником обласного осередку якої є Віталій Гайдукевич. У попередній коаліції на чолі з партією “Європейська Солідарність” були також партії “За майбутнє”, “Свобода” та “Радикальна партія Олега Ляшка”. 

Представники проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя" в обласну та місцеву раду не пройшли. На виборах до обласної ради їм не вистачило 1 голосу до прохідного відсотка. Через це представники політсили судилися і програли. 

Троє депутатів від “ОПЗЖ” пройшли до Сарненської районної ради. Також представники цієї політсили посіли місця у радах Здолбунівської та Радивилівської ОТГ. Під час повномасштабного вторгнення ексголова облради Сергій Кондрачук сформував лист до місцевих рад, де просив скасувати повноваження таких депутатів. Це сталося вже після того, як РНБО призупинило діяльність партії на національному рівні. 

Активність політиків та партій

До повномасштабного вторгнення дуже помітною була активність очільника "ЄС" в області та депутата облради Віталія Гайдукевича. Зокрема, у соцмережах він писав багато коментарів про події в області, інколи — в хамській манері. Водночас він не вважає себе “обличчям”  партії і Рівненській області та просить розмежовувати його слова “як громадянина України” і “як керівника чогось”. Згодом Гайдукевича стали менше помічати, зокрема через повномасштабне вторгнення. 

Війна вивела на перший план голову військової адміністрації Віталія Коваля. Завдяки його щоденним звітам у перші місяці великої війни його популярність зростала. Він був чи не єдиним достовірним джерелом новин для мешканців області. Оскільки Коваль є представником президентської партії, зростав і вплив самої партії. Так, наприклад, в обласній раді навіть змінили голову — з представника "ЄС" на члена "Слуги народу". 

Доволі активні в області й народні депутати від "Слуги народу" Олександр Ковальчук та Олександр Аліксійчук, які працюють на своїх округах у Рівному та Дубному. Приймальні депутатів виборці відвідують менше, ніж до повномасштабного вторгнення — про це політики розповідали в особистих розмовах. Однак, наприклад, команда Аліксійчука створила гугл-форму, через яку можна подати звернення до нардепа. Також він зустрічається з виборцями на окрузі, допомагає армії та підтримує мешканців громади, про що пише на сторінці у фейсбуці. 

Попри лідерство "ЄС" під час місцевих виборів, у час великої війни вплив та популярність партії стали менш помітними, а офіс партії в обласному центрі взагалі перестав працювати через брак коштів. 

Міський голова Рівного Олександр Третяк, хоч і обраний від партії "ЄС", фактично від неї відділився. Його немає навіть у партійних чатах — писала "Четверта влада". Активність Третяка під час повномасштабної війни зросла. Він, як і очільник ОВА,  записує відеозвіти, активно розвиває канал у телеграмі, де публікує новини та свої реакції на резонансні події. Також звітує про допомогу ЗСУ, робочі поїздки, інформацію про загиблих військових тощо. 

Місцева партія "Рівне разом" доволі активна. У соцмережах осередок публікує інформацію про прийом депутатів, їхню волонтерську діяльність та свого лідера, секретаря Рівнеради Віктора Шакирзяна. Партія працює паралельно з громадською організацією з такою самою назвою. Ця ГО була створена напередодні місцевих виборів, а нині збирає кошти на ЗСУ, роздає продуктові набори, гуманітарну допомогу для громади, надсилає її у прифронтові зони тощо. 

З-поміж депутатів Рівнеради виділяється також Галина Кульчинська (фракція "Батьківщина"). На своїй фейсбук-сторінці вона пише про резонансні питання, які мають розглядати на сесії, реагує на місцеві новини, розповідає про свою роботу та інше. Лідер фракції Олександр Курсик наразі служить в ЗСУ. На обласному рівні депутати партії менш впізнавані. 

Місцеві депутати Рівненщини в основному або займаються волонтерством, або служать в ЗСУ. 

Ротації у міській та обласній радах

Під час повномасштабного вторгнення, у серпні 2022 року, голову обласної ради із представника "ЄС" Сергія Кондрачука змінили на члена "Слуги народу" Андрія Карауша. 

"Четверта влада" писала, що ініціювали звільнення Сергія Кондрачука 26 депутатів. Про це повідомив сам посадовець, виклавши у своєму фейсбуці відповідний проєкт рішення з підписами представників фракцій "Слуга народу", "Батьківщина", "За майбутнє", "Сила і честь". У мотиваційній частині проєкту вказано, що питання про звільнення голови виносять через втрату довіри, роботу “виключно на користь однієї партії ”, а також через винесення на сесію питань, що “розколюють суспільство в умовах воєнного стану”. Йдеться, зокрема, про питання звернення до ВР щодо заборони московського патріархату. 

За звільнення Сергія Кондрачука проголосували 42 депутати. Не голосували фракції “Європейської Солідарності” та “Свободи”. Тож наразі і начальник ОВА, і голова облради є представниками президентської партії. 

Заступниками Андрія Карауша у вересні 2022 рокуобрали Миколу Кучерука (ВО "Батьківщина"), Віталія Ундіра ("Сила і честь"), Сергія Свисталюка ("Радикальна партія Олега Ляшка"), Олексія Бучинського (ВО "Свобода"). Двоє останніх були заступниками минулого голови, двох перших запропонував новообраний — тобто кількість ззаступників збільшилася.

Ще більше заступників у міського голови Рівного — аж шість. Спочатку це було троє посадовців, пов’язаних із “ЄС” (Ігор Кречкевич, Юрій Поліщук, Олег Піщанський), представниця "Голосу" Марина Кузмічова та негласний кандидат "Рівне разом" Володимир Дяк. За останні роки відбулося кілька змін. Олег Піщанський емігрував до США, тому його змінив Олександр Миронюк. Згодом він став до лав ЗСУ, тому його замінив Микола Дядюсь. Крім того, Володимира Дяка замінив Артем Ганущак. Ще одним заступником мера у 2022 році став Євгеній Іванішин (ВО "Свобода"). Ігор Кречкевич звільнився на початку 2023-го.

Ексголова Рівненської облради Сергій Кондрачук вступив до лав ЗСУ. Служать у Збройних Силах і депутати Рівненської міської ради Павло Алексєєвич та Дмитро Котляров, а також Тарас Обоїста, Федір Мисюра із "ЄС", Олександр Курсик із "Батьківщини", Олег Осуховський (ВО "Свобода"). Стали на захист України й заступники міського голови Юрій Поліщук ("ЄС") та Олександр Миронюк.

Федора Мисюру виключили з фракції “ЄС” під час воєнного стану після того, як він повернувся до ЗСУ. Як пояснювали в партії, так сталося, бо депутат не підтримував голосування партії. Тарас Обоїста, колишній однопартієць Мисюри, підтримав останнього і заявив, що не буде підігрувати будь-якому політичному клану, який монополізував владу. “Маю на увазі політичний клан, представники якого займають ключові позиції у виконавчій владі. Клан, який зацікавлений у щасливих територіях”, — сказав Обоїста журналістам "Четвертої влади". Вочевидь, він мав на увазі власника ЖК "На щасливому" Романа Куриса та його команду, яка в основному представлена у фракції "Рівне разом". 

Чи не найбільша зміна на рівні районів стосувалася Костополя. Очільник цього міста Євгеній Денисюк наприкінці 2022 року вирішив піти з посади. Його обов'язки виконує секретар міської ради Давид Дідух.

Районні адміністрації також стали військовими. Дубенську РВА очолює Всеволод Пекарський, Рівненську — Олександр Коваль, Вараську — Людмила Мариніна, Сарненську — Олександр Кохан.

Сесії та голосування

Рівненська міська рада після плчатку повномасштабного вторгнення вперше провела сесію 5 березня. Розглядали всього 2 питання: 

• про звернення депутатів Рівненської міської ради до Президента Сполучених Штатів Америки, Президента Французької Республіки, Федерального канцлера Федеративної Республіки Німеччини, Прем’єр-міністра Великобританії, Генерального секретаря НАТО, урядів та парламентів країн — членів НАТО, послів та дипломатичного корпусу усіх держав НАТО про закриття неба над Україною;
• про звернення Рівненської міської ради до міст-партнерів та Конгресу регіональних і місцевих влад Ради Європи щодо ядерної загрози у зв’язку з обстрілами Запорізької атомної електростанції.

Загалом у 2022 році депутати збирались на засідання 11 разів. Питання переважно стосувалися ресурсів громади, відчуження майна, виділення коштів тощо. Під час воєнного стану розглядають питання фінансування ДФТГ, оборони та діяльності Московського патріархату. 

Обласна рада у 2022 році збиралася на пленарні засідання 6 разів. 5 березня, на першій під час повномасштабної війни сесії, прийняли такі рішення: 

• Про звернення Рівненської обласної ради до Президента США, Президента Франції, Канцлера Німеччини, Прем’єр-міністра Великобританії, Генерального Секретаря НАТО, Урядів та парламентарів країн-членів НАТО, Послів та дипломатичного корпусу усіх держав НАТО з вимогою про закриття неба над Україною;
• Про делегування Рівненській обласній державній військовій адміністрації окремих повноважень на період дії воєнного стану в Україні;
• Про внесення змін до Регламенту Рівненської обласної ради восьмого скликання.

На початку 2023 року в Рівному спалахнув скандал між головою ОВА та міською радою Рівного щодо виділення з міського бюджету 200 млн грн на обласну програму фінансування оборони. Кошти на неї мали виділити з дотацій бюджетів місцевих громад обласному. 

Міські депутати не відразу виділили ці кошти, адже мали питання до звітності. Це обурило начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля, який одночасно є депутатом Рівнеради. На сесії посадовець розповів, що у 2022 році місто Рівне отримало 637 млн грн податків від військовослужбовців — на 534 млн грн більше, ніж у 2021-му. “Тобто фактично більше, ніж пів мільярда гривень військових коштів прийшло в міський бюджет. І тут виявилося, що 200 мільйонів ми не можемо вернути на потреби оборони, бо у нас є бруківка, чи закупити якесь обладнання”, — передає слова Коваля "Четверта влада". 

Згодом депутати все ж скерували 150 млн грн Рівненській обласній військовий адміністрації на виконання оборонної програми області. 50 млн грн спрямували на підтримку військових частин та формувань, які базуються на території Рівненської громади.

Питання діяльності Московського патріархату в області ставили кілька разів. Влітку 2022 року обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради, аби та прийняла закон, який унеможливить або заборонить діяльність УПЦ (МП) в Україні. 

У квітні 2023-го, після припинення оренди УПЦ (МП) Києво-Печерської Лаври, місцеві ради знову взялися за Московський патріархат. Обласна рада прийняла рішення про заборону УПЦ (МП) на території області та підтримала звернення до Верховної Ради України щодо заборони УПЦ і до місцевих рад області щодо припинення діяльності УПЦ на території їхніх громад. 

Тоді ж Рівненська міська рада на позачерговій сесії вирішила позбавити УПЦ (МП) права користування чи оренди храмів і землі на території громади. Проголосували також за звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Управління Служби безпеки України у Рівненській області щодо недопустимості подальшого існування та діяльності УПЦ (МП). 

Ще у 2021 році обласна та міська рада голосували за звернення до президента про заборону діяльності політичних партій “ОПЗЖ”, “Партія Шарія”, “Опоблок”, “НАШі” та “Перемога Пальчевського”, назвавши їх антиукраїнськими.

Резонансні події

У березні 2022 року резонансу набула новина про те, що міський голова Рівного Олександр Третяк призначив своїм підлеглим премії у 100% та більше. Пов'язано це з тим, що через війну чиновникам зменшили зарплати, тому за рахунок премій їх хотіли збільшити. Згодом питання преміювання розглянули на сесії. В результаті без премій на час воєнного стану залишили міського голову, секретаря міської ради, заступників міського голови, старост, керівника справами виконавчого комітету, директорів департаментів, начальників управлінь у складі департаментів, начальників самостійних управлінь, служб та їх заступників. 

Згодом, у травні 2022 року, стало відомо про резонансне затримання колишнього голови облради та депутата "Сили і честі" Олександра Данильчука за водіння в нетверезому стані. Авто, яким користувався чоловік, вилучили та віддали на потреби ЗСУ, а сам Данильчук казав, що складе мандат, але цього не сталося. 

Наприкінці 2022 року, чимало обурення в громаді викликала новина про те, що в Рівному ремонтуватимуть пішохідні ділянки та покладуть бруківку. На це з міського бюджету запланували 55 млн грн. Однак жителі міста вважали, що такі витрати під час війни недоречні. Як пояснював, міський голова, ремонти 30 ділянок були заплановані до великої війни. Вже згодом виявилося, що свіжопокладена бруківка в деяких місцях почала руйнуватися, а в міській раді пояснювали: так відбувається, бо на ній паркуються авто. 

На початку 2023 року резонансною стала новина про закупівлю макаронів Управлінням освіти Рівненського міськвиконкому. Видання "Наші гроші" написало, що замовили макарони для школярів Рівного за 154 грн за кілограм, хоча ціна від виробника вдвічі менша. Начальник управління Богдан Турович повідомив, що ціна становить 109 грн за кілограм, але просив відсторонити його від обов'язків та провести службове розслідування. Розслідування відбулося, порушень не виявили, тому чоловік далі працює. 

Благодійність, волонтерство

Деякі благодійні фонди діяли в області ще до початку повномасштабного вторгнення, а деякі створені після його початку. Багато з них працюють під егідою політиків. 

На початку повномасштабного вторгнення в Рівному працював волонтерський штаб на базі "Народного дому". Гуманітарну допомогу надавали також в обласному музично-драматичному театрі. 

Рівненська обласна організація Громадянської мережі ОПОРА також організувала гуманітарний та логістичний штаб. Головний офіс організації перетворився у склад гуманітарної допомоги. Завдяки допомозі благодійників ОПОРА забезпезпечувала необхідним військових та цивільних.

Офіс Рівненської обласної організації Громадянської мережі ОПОРА влітку 2022 року. На фото коробки з ліками з-за кордону від партнерів

Благодійний фонд "Скарбниця надії" знаний у Рівному та області. Він допомагає онкохворим дітям, але після початку великої війни — не лише їм. Керівниця фонду Мар'яна Рева писала, що офіційно фонд надав допомогу окремим дітям, лікарням і ЗСУ на суму 7 млн грн. Це сотні кілограмів ліків та обладнання. 

Благодійний фонд “Рокада Рівне” працює на території області. Він є виконавчим партнером Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні. "Рокада" реалізовує проєкти соціальної допомоги та інтеграції біженців і шукачів притулку в Україні. Також працює із дітьми та надає психологічну підтримку. 

Благодійна організація "100 відсотків життя" допомагає хворим на ВІЛ/СНІД, слідкує за питаннями медицини, займається просвітництвом. Під час повномасштабної війни організація почала підтримувати біженців, надавати гуманітарну допомогу тим, кому вона потрібна, доставляти ліки та інше. 

Ініціатива "Допомога армії Рівне" допомагає військовим ще з 2014 року. Її очільниця Вікторія Шинкаренко постійно публікує на фейсбуці потреби військових і звіти про виконану роботу. Так, за допомогою благодійників організація купували дрони, антидрони, автомобілі, передає цигарки на фронт тощо. Ще один фонд, який допомагає армії з часів АТО, — "Руєвит". 

Під час повномасштабної війни з'явився благодійний фонд "Відповідальні українці", який створили рівняни Юрій Дюг та Олександр Безощук. До об’єднання долучилося більше 150 підприємців, власників та керівників бізнесу, волонтерів і небайдужих українців із різних міст України, Німеччини, Великобританії, США, Ірландії, Польщі, Литви, Латвії. Фонд зібрав більше 1 400 000 гривень на придбання та ремонт авто для військових — і продовжує роботу. 

Також варто відзначити журналіста BBC родом з Рівного Романа Лебедя, який займається волонтерством. Він, зокрема, збирає гроші через свій блог про пивну культуру.

Політики-благодійники та волонтери

В області працює фонд "Наш край" депутата облради та колишнього народного депутата Василя Яніцького, зареєстрований у 2012 році. До повномасштабного вторгнення фонд опікувався в основному округом депутата: допомагав школам, лікарням тощо. Нин ж він відправляє гуманітарну допомогу в постраждалі від війни області, допомагає з автомобілями для фронту тощо. 

Під час повномасштабної війни почав працювати фонд народного депутата Олександра Ковальчука "Ukraine for Heroes" (Україна для героїв). Організація надає гуманітарну допомогу жителям окупованих та звільнених територій. Також під егідою фонду працює мистецький проєкт "ArtArmor" — художники перетворюють використані на фронті бронеплити в артоб'єкти, які потім продають на аукціонах. Зібрані кошти ідуть на допомогу армії. 

Засновниками фонду ДРУГ є нардеп-мажоритарник від "Слуги народу" Олександр Аліксійчук та депутат Рівнеради від цієї ж партії Юрій Чаборай. Організація позиціонує себе як всеукраїнський фонд допомоги родинам українських героїв. На фейсбуку фонд розповідає про допомогу армії з авто і дронами. Передають також ортопедичні матраци для громади тощо. 

Віктор Щербачук, який у 2019 році був кандидатом у народні депутати, напередодні виборів він створив благодійний фонд свого імені. Зараз він є депутатом обласної ради, і фейсбук-сторінка його фонду неактивна. Однак посадовець займається благодійністю під егідою німецького фонду “Deine hilfe Ukraine” — принаймні так вказують у дописах із подякою Щербачуку.

Також у регіоні працює ГО "Час дій", яку заснував нардеп від "Слуги народу" Дмитро Соломчук. Організація має сайт, де висвітлює роботу нардепа в розділі "Наші ініціативи”. Депутат мав аграрний бізнес, тож тепер він створив благодійний фонд "Жнива перемоги" та допомагає фермерам. 

Також ОПОРА раніше вже писала, як одноосібно волонтерять депутати Рівнеради. 

Медіаринок

Напередодні місцевих виборів у медіасередовищі Рівного відбулися деякі зміни. Зокрема, колишній кабельний телеканал “Ритм” придбав бізнесмен-забудовник Роман Курис, який був одним зі спонсорів свого кума Віктора Шакирзяна і його політичної сили “Рівне Разом”. Телеканал перейменували в “ITV”, поселили в нове облаштоване приміщення, набрали більшу телевізійну команду і використовували для виборів — писала "Четверта влада". 

Журналісти проаналізували, що оскільки до 25 жовтня 2020 року (перший тур виборів) місцева новостворена партія “Рівне разом” бачила своїми союзниками “Європейську Солідарність”, то партійці цих політсил з'являлися в ефірах разом або поодинці. На ютуб-каналі “ITV” журналісти знайшли чотири ефіри з ознаками прихованої агітації за “ЄС”. 

Ще один місцевий телеканал — "Рівне 1" — напередодні виборів продали ТРК "Аверс", який пов'язують із бізнесменом та нардепом Ігорем Палицею. До виборів канал використовували для прихованої реклами політиків, які йшли на вибори від “За майбутнє”, а також для чорного піару проти конкурентів — передовсім кандидатів на посаду мера Рівного Віктора Шакирзяна і Віталія Коваля. Це не надто допомогло: їхній кандидат не став мером, а “За майбутнє” отримало лише 4 депутатів у Рівнераді. В другому турі місцевих виборів телеканал працював на користь лідера партії “Рівне разом” Віктора Шакирзяна — пише "Четверта влада". 

Після повномасштабного вторгнення чимало журналістів цих телеканалів звільнили, скоротивши штат. 

Окрім "Рівне 1" та "ITV", в області працюють телеканали "Сфера" та "Суспільне". За дослідженнями журналістів, лише "Суспільне" не мало матеріалів з ознаками замовних чи заангажованих. 

Інститут масової інформації визначає, що найпопулярнішими новинними ЗМІ Рівненщини, які публікують матеріали з ознаками замовлення, є "Радіо Трек", "Рівне вечірнє", "Рівне медіа", "Рівне 1" та "ITV".

Під час повномасштабного вторгнення "ITV" продовжує висвітлювати роботу Віктора Шакирзяна, не маркуючи ці матеріали як політичну рекламу. Інколи публікують матеріали про його волонтерську діяльність. Це також роблять "Рівне медіа" та "Рівне вечірнє". Загалом, про Віктора Шакирзяна як благодійника найчастіше згадують у ЗМІ в матеріалах з ознаками замовності — пише ІМІ. 

"Рівне 1" у своїх матеріалах несистемне: то публікує хвалебні матеріали меру, то критикує політику коаліції. Сайт "Рівне медіа" також писав про поїздку Третяка до прифронтових територій у публікації з ознаками прихованого піару.

Публікацію з ознаками замовності про Рівненську єпархію УПЦ (МП) експерти ІМІ виявили на сайті “Радіо Трек”. Зважаючи на становище УПЦ, яку небезпідставно вважають проросійською, поява матеріалів про допомогу цієї церкви військовим видається намаганням відбілити її репутацію і сприяє формуванню позитивної думки про її діяльність. 

"Радіо Трек" частково належить чоловіку депутатки міської ради Рівного Галини Кульчинської — Миколі Кульчинському. Наприкінці 2021 року жінка офіційно стала директоркою радіостанції, але її чоловік лишився головним редактором. 

Загалом на Рівненщині відомі тільки два незалежні ЗМІ: рівненська філія "Суспільного" та Агенція журналістських розслідувань "Четверта влада". Ці медіа не публікують замовних політичних матеріалів та маркують рекламні публікації. 

Фінансово-промислові групи

Рівненщина — регіон, де розвинена в основному легка промисловість та сільське господарство. Тут діють філії деяких всеукраїнських фінансово-промислових груп або великі фірми, які розповсюджують свої продукцію в західному регіоні. Серед інших областей Рівненщина виділяється виробництвом лляних тканин, нетканих матеріалів, деревостружкових плит, фанери, мінеральних добрив.

До підприємств, які можна включити до фінансово-промислових груп, належать ТОВ "Рівнеобленерго" та ПрАТ "Рівнеазот".

Рівненське обленерго належить до групи “VS Energy”, яку, за даними ЗМІ та слідства, контролюють громадяни РФ Олександр Бабаков, Євгеній Гінер і Михайло Воєводін. 11 листопада 2022 року Печерський суд Києва арештував контрольні пакети акцій "Рівнеобленерго", “Херсонобленерго”, “Кіровоградобленерго”, “Житомиробленерго” та “Чернівціобленерго”, які входять до так званої "Лужниківської групи", дії якої розслідує ДБР. 

Де-юре акціонерами “VS Energy” є громадяни Латвійської Республіки Віліс Дамбінс, Валтс Вігантс та Артурс Альбергс, а також громадяни Федеративної Республіки Німеччина Олег Сізерман і Марина Ярославська. 11 квітня 2022 року на сайті "Рівнеобленерго" з'явилося повідомлення від акціонерів із засудженням повномасштабного вторгнення РФ. 

Інше велике підприємтво, ПрАТ “Рівнеазот”, є лідером із виробництва мінеральних добрив у західній Україні. Тут виробляють аміачну селітру, адипінову кислоту, азотну кислоту тощо. Під час пандемії активно нарощувало обсяги виробництва кисню.

ПрАТ "Рівнеазот” входить до групи Дмитра Фірташа “Group DF” та його азотного холдингу “Ostchem”. Останній об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні: “Рівнеазот”, черкаський “Азот”, а також сєвєродонецький “Азот” та “Стирол” (не працюють, оскільки розташовані на окупованих територіях). ПрАТ “Рівнеазот” входить до групи OSTCHEM з 2011 року. Відтоді в підприємство інвестували понад 1,3 млрд. грн. 

У 2020 році підприємтво боргувало працівникам заробітні плати, за що виконавча служба стягнула із фірми майже 6 млн грн, які згодом виплатили людям. 

До того, у 2018-му, активи підприємства арештовували в межах судового спору з “Промінвестбанком”. Банк вимагав стягнути 49,6 млн доларів боргу як з “Рвнеазоту” як із поручителя за сєвєродонецьке об'єднання “Азот”. Господарський суд Волинської області надав відстрочку на погашення боргу перед банком до 18 березня 2019 року. Тоді підприємство заявляло, що перебуває на межі банкрутства і не має грошей, щоб виплатити борг.

"Рівнеазот" — максимально закрита структура, яка майже не співпрацює з владою регіону. Навіть аварії, які там стаються, локалізують рятувальники підприємства. 

Окремо також варто виділити Рівненську АЕС, яка разом із іншими трьома в Україні входить до ДП НАЕК "Енергоатом". Рівненська АЕС розташована поблизу Вараша, трохи північніше обласного центру, і має 4 енергоблоки сумарною потужністю у 2835 МВт. 

У січні 2023 року СБУ викрила експрацівника РАЕС, який виправдовував дії російських загарбників. Як встановили слідчі, чоловік неодноразово висловлював підтримку “лнр/днр” та дискредитував військовослужбовців України. Зловмиснику повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст .436-2 КК України “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників”.

Активні місцеві бізнеси

На Рівненщині також працюють середні та великі місцеві бізнеси — компанії, заводи, фабрики, філії іноземних представництв, будівництва та інші. Деякі з них повязані з політиками напряму, чи опосередковано, власники ж інших не демонструють своїх політичних уподобань. 

ПрАТ "Реноме" — це група компаній, яка має дочірні підприємства "Реноме смарт" (IT та FinTech), "Реноме комфорт" (девелопер), "Реноме Євробуд" (будівництво). Генеральна директорка компанії — Надія Гладкевич. Найбільша частка акцій належить Віктору Матчуку, екснардепу VI скликання (з 2010) від "Нашої України", голова Рівненської ОДА (2006–2010), голова політради Рівненської обласної організації партії “Наша Україна” (з 2006). 

І хоча керівництво фірми відкрито не проявляє політичних уподобань, бізнес не залишається осторонь політики. Надія Гладкевич — багаторічна членкиня виконкому Рівненської міської ради. Працівники фірми перед місцевими виборами позували на фото з кандидатами від "Голосу" або йшли кандидатами в депутати від "Слуги народу". 

Надія Гладкевич та Олександр Ковальчук ("Слуга народу") задовго до парламентських виборів заснували ГО Платформа взаємодій "Простір". Також Ковальчук раніше працював у "Реноме" виконавчим директором та був помічником Віктора Матчука в період його депутатства. 

Фірма приділяє увагу розвитку міста, бере участь у важливих подіях та ремонтує міські простори — зокрема відкриту сцену "Зеленку" та музей підземелля у парку ім. Т. Шевченка. У бізнес-центрі "Space4" від "Реноме" відкрили Дію.бізнес. 

ТОВ "Агропереробка" — виробник молочної продукції, каш, ягідних наповнювачів, топінгів, що випускає продукцію під ТМ “Щедрик”. Фірмою керує родина Рудомських. Бізнес наближений до політиків у регіоні — це стало помітно під час повномасштабного вторгнення, коли Рівненська ОВА відзначала роботу цього бізнесу, а Міністерство аграрної політики та продовольства України навіть його нагородило. 

Ще одна фірма в сфері харчової промисловості — ТОВ "Радивилівмолоко". Підприємство переробляє та продає молочну продукцію в західних областях України, володіє торговими марками "Радимо", "Мілкове", "Farm fresh", "A.One". Директор та співвласник фірми Анатолій Грисюк у 2020 році став депутатом обласної ради від партії "Слуга народу", а з 2015-го був депутатом цієї ради від партії  “Конкретних справ”. У 2010 році балотувався до облради від "Партії регіонів", також був головою Радивилівської державної районної адміністрації. 

ТОВ "Т-стиль" — ключове підприємство легкої промисловості в області. Воно виготовляє одяг під маркою "Goldi", магазини якої є в багатьох українських містах. Власниками фірми є подружжя Червонюків — Олег та Лідія. Олег Червонюк кілька разів балотувався до Верховної Ради, але народним депутатом так і не став. Очевидних політичних симпатій не проявляє. Втім у 2020 році виробництво відвідав Петро Порошенко, коли завітав до Рівного в межах підтримки кандидата від "ЄС" на міського голову. 

Є в регіоні й інші виробники одягу, наприклад, staff, harvest, Urban planet та інші. Вони популярні серед молоді. 

ТОВ "Волинь-цемент" — філія ПРАТ "Дікергофф Цемент Україна". Підпримство завжди було одним із лідерів цементної промисловості України за якістю продукції та обсягами її виробництва. Директор філії — Ігор Давидюк — прихильності до будь-якої політичної сили не демонстрував. 

Варто відзначити також забудовника Романа Куриса та його житловий комплекс під назвою "На Щасливому", який налічує вже більше 30 багатоповерхівок. Це найбільший забудовник в області У 2022 році відкрився також торговий центр "Happy mall", який збудували поблизу ЖК. Роман Курис — кум секретаря Рівнеради Віктора Шакирзяна. До обрання останнього чоловіки бути бізнес-партнерами. ТОВ “Рівнетрансбуд” Шакирзяна було одним із генпідрядників будівництва мікрорайону “На Щасливому”. Фракція та партія "Рівне Разом", від якої балотувався Шакирзян, складається в основному х вихідців із різних бізнесів Романа Куриса. 

Роман Курис і сам, вочевидь, збирався стати кандидатом на міського голову. Зе до початку передвиборчої кампанії він почав виходити "з тіні": купував статті в журналах та рекламу на білбордах і телеканал. Однак після новин із його минулого (про те, що він із колегами грабував сейф у сусідки в селі і ще деяких журналістських розслідувань) Роман Курис зник із реклами. Натмість у публіному просторі з'явився Віктор Шакирзян. Він почав агітацію задовго до передвиборчої кампанії як очільник благодійного фонду "Рівне разом". 

У Рівненській області є і інші забудовники — наприкладу, "Група Смарт" та "Стоград" (ТОВ "Стоград капітал"). Обидві потрапляли у скандали з непрозорим будівництвом. Власник "Групи смарт" Олександр Гусарук не проявляє явних політичних симпатій. Директором та співвласником "Стограду" є депутат Рівнеради від "Слуги народу" Олександр Іванов. 

ТОВ "Кроноспан Рівне" — підприємство з деревообробки. Його директором є Іван Селехман, а власником — "Кроноспан холдінгс П.Л.С.", кіпрська компанія, яка працює в Європі. Новина про будівництво фабрики свого часу викликала чимало спротиву від представників громади, де будують цей завод. Громадська організація "Екоклуб" кілька років судилася з представниками підприємства стосовно звіту щодо впливу на довкілля: активісти вважала, що оцінка проведена неправильно. Втім, підприємство перемогло у Верховному суді. Наразі виробництво "Кроноспан Рівне" не працює на повну потужність. Частина цехів будується. 

Керівництво фірми не показує своїх політичних амбіцій. Утім, коли інвестори заявляли, що будуть вести бізнес у області, нардеп від "Слуги народу" Олександр Ковальчук популяризував ці заяви. 

У регіоні працюють й інші деревообробні фірми, наприклад, ТОВ "Одек Україна" (фанера) та ТОВ "Ескада М" (шпоновані плити). Їхніми власниками є українці. 

Чи не найбільша в області меблева фабрика ТОВ "Морган Феніче", розташована поблизу Рівного, належить групі компаній "Home Group" (Китай, Люксембург). Директор фірми — Роман Басараб. Підприємство фінансуєть іноземні інвестори. Явної прихильності до політиків цей бізнес не проявляє. 

ТОВ "Рівень ЛТД" — відомий в області виробник пива. Директором та співвласником підприємства є депутат міської ради Маріян Года ("За майбутнє"). До місцевих виборів 2020 року він також був власником телеканалу "Рівне 1". Крім заводу, Года створив заклади для реалізації продукції: нічний клуб "Катарсис", паби "Кант" та "Бергшлос", кафе "Рівень". Перед повномасштабним вторгненням поблизу заводу також відкрили готель "Бергшлос", який увійшов до групи "Рейкартц". Розміщений він у так званому "пивному кварталі". Це архітектурне рішення з кількох будинків у стилі постмодерн, які розміщені навколо невеликої площі і схожі на архітектуру районів деяких європейських міст. 

Ще один відомий у місті квартал в народі відомий як "квартал Юсюка". Це кілька ресторанів та готелів у центрі Рівного, які належать підприємцеві Павлу Юсюку — власнику мережі “Papa&mama”. До не входять ресторани “Блюз і джаз”, “Фортіссімо” та готель “Централь”, розташовані в центрі міста на вулиці 16 липня, а також готельно-ресторанний комплекс “4х4” на виїзді з Рівного. 

Під час повномасштабного вторгнення підприємець добудував готель у центрі Рівного, хоча не мав дозволу на будівництво. Цей проєкт викликав у містян чимало супротиву, адже останній поверх будівлі видно з майдану в центрі міста. Якби чоловік дотримався рекомендацій архітектурно-будівельної ради, цього б не сталося. 

Павло Юсюк не виявляє політичних прихильностей. Однак його помітили на весіллі посадовця обласного Держгеокадастру поряд із Романом Курисом та Віктором Шакирзяном.

Є в області й інші власники ресторанного бізнесу, проте вони менш помітні. 

Російські бенефіціари 

Попри те, що повномасштабна війна триває більше року, на Рівненщині досі є бізнеси, власники яких пов'язані із РФ. Ми попросили у спеціалістів ресурсу opendata надати інформацію про такі компанії. Звіт можна переглянути за посиланням. 

Громадський сектор

Громадський сектор Рівненщини постійно розвивається. До повномасштабної війни основним осередком діяльності активістів було Рівне, але після 24 лютого 2022 року люди почали об'єднуватись і створювати організації у своїх громадах. 

Найбільш активні та впливові організації працюють в обласному центрі. Так, серед організацій із досвідом та репутацією можна відзначити такі: РОО ВГО “Громадянська мережа “ОПОРА”, ГО “Екоклуб”, БО “100% життя Рівне”, ГО “Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”, ГО “Рівненський центр соціального партнерства”, скаутська організація “Пласт”, Громадська ініціатива “Сад історій”, “Такмед”, “Країна зелених змін”. 

Усі ці організації мають кваліфікованих членів та входять до коаліції громадських організацій “Рада реформ Рівного”. Ця платформа об’єднує провідні неурядові організації, громадські об’єднання та ініціативи, медіа й експертів та виконує функції координаційного центру з розробки та реалізації програм реформування міста Рівне у ключових сферах, а також сприяє проведенню реформ в Україні. 

Крім вказаних організацій, у Рівному зосереджені головні центри ГО "Агенція сталого розвитку міста", Центр підтримки громадських ініціатив "Чайка", Товариство Червоного Хреста, Rivne run club, "Платформа взаємодії "Простір", "Братерство без кордонів" тощо.