ДОСЛІДЖЕННЯ. Як на міграцію населення України вплинули російські обстріли в жовтні 2022

У жовтні 2022 року Росія розпочала масовані обстріли енергетичної інфраструктури України. Вустами Дмітрія Пєскова Кремль ставив ультиматуми: “Керівництво України має всі можливості вивести ситуацію [з ударами по українських енергетичних об'єктах] у нормальне русло, має всі можливості врегулювати ситуацію в такий спосіб, щоб виконати вимоги російської сторони, і припинити, відповідно, всілякі страждання місцевого населення”.

Російська армія не шкодувала ресурсів — з 1 жовтня 2022 року до 31 січня 2023 року по Україні випустили понад 700 ракет різних типів і понад 400 безпілотників Shahed 131/136, які завдали серйозної шкоди енергосистемі. Саме ці обстріли стали однією з причин масової й часто незворотної міграції українців за кордон восени і взимку 2022–2023 років, а також значних переміщень населення всередині країни.

Після обстрілів 15 і 23 листопада кількість виїздів за кордон у той же день, порівняно з попереднім, збільшилася на понад 60%. Ще більший лавиноподібний ефект фіксувався на наступний день після ракетного удару. Так, 16 і 17 листопада межі України покинуло у понад 2,7 раза більше осіб, ніж 14 листопада, а кількість виїздів 24 листопада у понад 3,5 раза перевищувала показник за 22 листопада.

Атакуючи ракетами всі області України, ворог домагався, щоб навіть жителі регіонів, віддалених від зони активних бойових дій, також шукали прихистку за кордоном. Не менше російські обстріли вплинули на внутрішню міграцію. Зокрема, у жовтні 2022 року росіяни регулярно завдавали ракетних ударів по Запоріжжю: 6 жовтня — 17 загиблих, 9 жовтня — 19 загиблих, 10 жовтня — 8 загиблих. Якщо порівнювати ці трагічні події зі статистикою виїздів із Запоріжжя та Запорізького району, то можна констатувати, що майже чверть від усіх виїздів в інші регіони за чотиримісячний період відбулася лише (!) за один тиждень — з 6 до 12 жовтня 2022 року.

Про тенденції й масштаби міграції українців у зв’язку з російськими обстрілами читайте у спільному дослідженні Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародного центру української перемоги і телекомунікаційної компанії “Vodafone Україна”. Для розрахунків були використані дані мобільного оператора “Vodafone”.

Дані, оприлюднені у цьому звіті, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву.

Додамо, що аналіз навмисних російських ударів по цивільній інфраструктурі перебуває у фокусі слідчих Міжнародного кримінального суду (МКС) поруч із примусовою депортацією українських дітей. Про це свідчить заява прокурора МКС Каріма Хана від 7 березня 2023 року. Також 1 червня 2023 року стало відомо, що голландські та чеські слідчі завершили місію до України для МКС, щоб зібрати докази шкоди, завданої критичній і цивільній інфраструктурі.

Міграція за кордон

Масовані російські обстріли енергетичної інфраструктури спонукали мешканців України мігрувати за кордон. Так, кількість виїздів за межі країни в листопаді 2022 року зросла на 17% порівняно з жовтнем, а в грудні — взагалі на 39%. Навіть у січні 2023 року, коли ситуація з електропостачанням трохи покращилася, виїздів з України було на 24% більше, ніж у жовтні.

Між російськими обстрілами та виїздом українців за кордон можна простежити зв’язок. Ось кілька прикладів. 15 листопада 2022 року росіяни завдали четвертого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі, випустивши 96 ракет. Тоді кількість виїздів порівняно з попереднім днем — 14 листопада — збільшилась на 60%, а у два наступні дні за кордон виїхало в 2,7 раза більше людей, ніж у день до обстрілу. До речі, 17 листопада обстріли продовжились. Ще більше зростання зафіксоване під час пʼятої масованої ракетної атаки 23 листопада 2022 року, коли було випущено 70 ракет. Того ж дня за кордон виїхало на 63% людей більше, ніж у день до обстрілу. А вже наступного дня — 24 листопада — за межі України виїхало у понад 3,5 раза більше людей, ніж 22 листопада. Такі випадки пікових виїздів не були поодинокими, а з другої половини листопада 2022 року стали досить помітними.

Загалом можна відзначити десятки випадків збільшення кількості виїздів за кордон після російських обстрілів порівняно з попереднім днем. Нижче наводимо приклади з областей, значно віддалених від зони активних бойових дій:

10 жовтня 2022 року з Житомирської області за кордон виїхало на 52% більше людей, ніж попереднього дня. Вранці 10 жовтня РФ атакувала 16 енергетичну інфраструктуру, і частина області лишилася знеструмленою. Подібна активізація міграції з Житомирщини зафіксована й у день та за день після російських ракетних ударів 15 листопада 2022 року і 16 грудня 2022 року.
22 жовтня 2022 року Кремль обстріляв об’єкти енергетики Луцька та Ковеля, і в деяких районах цих міст зникли енерго- та водопостачання. Того дня з Волинської області за кордон виїхало на 33% більше людей, ніж у день, що передував обстрілу.
29 грудня 2022 року Росія атакувала ракетами Львів. Через це загинула одна людина, а ще 15 було поранено. Того самого дня з Львівської області виїхало за межі України на 43% людей більше, ніж 27 чи 28 грудня.

Важливо, що межі країни покидало переважно економічно активне населення: понад 69% — наймані працівники, 11% — люди, що працюють на себе.

Ба більше, понад половина всіх виїздів за кордон припала на людей лише з чотирьох областей: Чернівецької — 18,8% від усіх, Закарпатської — 17,5%, Одеської — 12,7% та Львівської — 10%. Найменш активними в цьому плані були мешканці Миколаївської, Полтавської, Кіровоградської, Донецької та Херсонської областей. Як бачимо, мешканці прикордонних з ЄС та Молдовою областей були значно мобільнішими.

Відзначимо, що для мешканців 15 з 24 досліджуваних регіонів основною країною прибуття стала Польща.

Активізацію виїзду населення за кордон через посилення російських обстрілів та блекаути підтверджують і дані про кількість активних SIM-карт оператора “Vodafone” за кордоном. Після розрахунку помісячних медіанних значень з 1 жовтня 2022 року до 30 квітня 2023 року можна відзначити поступове зростання кількості активних абонентів за кордоном. Зокрема, у грудні 2022 та січні 2023 року їх було на 10% (60 тисяч абонентів) більше, ніж у жовтні 2022.

Враховуючи середній відсоток поширеності мобільного оператора “Vodafone” по Україні, можемо припустити загальне орієнтовне зростання кількості абонентів всіх українських операторів за кордоном на рівні 130–150 тисяч у грудні 2022 — січні 2023 року порівняно з жовтнем 2022 року.

У середньому найбільше активних абонентів Vodafone за кордоном було у Німеччині — 23,1% від загальної кількості, Польщі — 16,3% та Чехії — 10,1%.

Серед чільної двадцятки країн, де станом на січень 2023 року було найбільше активних абонентів “Vodafone”, найбільший приріст у відсотковому значенні порівняно з жовтнем 2022 року відбувся у Румунії — 90%, США — 53%, Словаччині — 27%, Ірландії — 25%, Норвегії — 23% та Німеччині — 15%.

Натомість вже у наступні місяці у сусідніх з Україною Румунії, Словаччині, Польщі та Угорщині кількість абонентів почала зменшуватись. Можливо, частина українців, які перебували в цих державах, повернулися додому. Також вони могли змінити SIM-карту або ж переїхати до іншої країни — навесні 2023 року кількість активних абонентів зростала, наприклад, у Німеччині, Норвегії й Нідерландах. Подібну тенденцію переміщення українських переселенців до Німеччини демонструють 21 і дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Внутрішня міграція

Російські обстріли вплинули й на внутрішню міграцію в Україні. Чимало людей вимушено переїжджали через активні бойові дії, складну ситуацію в сфері енергетики або цілеспрямовані ракетні й артилерійські удари по житловій забудові та інфраструктурних об’єктах. Краща ситуація з електропостачанням у певних регіонах або географічна віддаленість від Російської Федерації сприяли тому, що українці могли сприймати їх як більш безпечні. Зокрема, чимало областей (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська та Миколаївська) перебувають у зоні потенційного ураження з російських ЗРК С-300. Ці комплекси призначені для протиповітряної оборони, але з них можна завдавати низькоточних ударів окремими видами зенітних ракет по наземних цілях. Цю можливість використовує Росія для тероризування українських міст. Не варто забувати й про обстріли з іншого озброєння, яке на той час українська ППО не могла перехоплювати — ОТРК “Іскандер-М” і ракети Х-22.

Тож з 1 жовтня 2022 року до 31 січня 2023 року зафіксовано майже 7,8 млн виїздів за межі району проживання на 5 днів і більше. Якщо не враховувати поїздки в межах однієї області, таких пересувань було 5,1 млн. Лише близько 34% поїздок тривалістю 5 і більше днів відбувалося в межах регіону проживання — українці були доволі мобільними.

Найактивніше українці їздили у жовтні 2022 року — 29% від загальної кількості поїздок. На листопад 2022 року припало 24%, грудень — 25%, а січень 2023 року — лише 22%. Найактивнішим днем для поїздок стало 31 грудня 2022 року — переддень Нового року (та день чергового російського обстрілу понад 20 ракетами) — майже 203 тисячі виїздів.

Своєю чергою, в першій декаді жовтня 2022 року зафіксовано понад 1 млн поїздок. Цей відрізок місяця відзначився посиленням 25 ядерного шантажу, інтенсифікацією атак 27 за допомогою БПЛА Shahed 131/136 та ЗРК С-300, а також наймасовішим (понад 80 ракет) на той час ракетним ударом по всій території України 10 жовтня.

На поїздки тривалістю 5 днів і більше впливали й блекаути, які стали результатом систематичного знищення Росією енергетичної інфраструктури України.

У жовтні 2022 року росіяни особливо жорстоко обстрілювали30 Запоріжжя. За неповні два тижні, з 30 вересня до 12 жовтня, за повідомленням голови обласної військової адміністрації Олександра Старуха, внаслідок російських ударів загинули понад 70 мирних жителів міста. Найкривавіші атаки відбулися 30 вересня — 32 загиблих, 6 жовтня — 17 загиблих, 9 жовтня — 19 загиблих, 10 жовтня — 8 загиблих.

Якщо порівнювати ці трагічні події зі статистикою виїздів із Запоріжжя та Запорізького району, то можна констатувати, що майже чверть від усіх виїздів тривалістю 5 і більше днів із цієї території за весь досліджуваний період (4 місяці) відбулась лише за один (!) тиждень — з 6 до 12 жовтня 2022 року. Це майже 60 тисяч поїздок.

30 листопада 2022 року стало рекордним за кількістю виїздів за весь досліджуваний період для Черкащини. Без урахування внутрішньообласних подорожей у цей день зафіксовано понад 7,5 тисяч поїздок — зростання втричі порівняно з попереднім днем. Мешканці Черкащини поїхали до Кіровоградської, Київської областей та Києва. Станом на ранок 30 листопада в області було знеструмлено понад 300 тис. споживачів та діяли “червоні” графіки відключень — почергово 4 години без електроенергії та лише 2 години з електропостачанням.

Регіональне сальдо міграції

Загалом для 14 регіонів України було характерним позитивне міграційне сальдо — сюди приїжджало більше людей, ніж від’їжджало. В абсолютних значеннях (зі знаком “+”) найбільшим воно було для Львівської області — 340 тисяч, Києва — 156 тисяч, Закарпаття — 112 тисяч та Волині — 83 тисячі.

Донеччина та Харківщина також перебували в лідерах, але їх позицію в рейтингу та числові показники називати не варто, оскільки в цих регіонах тривають активні бойові дії, що й спричиняє значні переміщення військових.

Однак для 10 регіонів України сальдо було від’ємним. Це регіони не лише півдня — Запоріжжя чи Миколаївщина — а й заходу (Рівненщина, Тернопільщина) і центру країни (Вінниччина, Хмельниччина).

В цілому, якщо не брати до уваги Донеччину, Харківщину та Херсонщину, де нині, як і у 2022 році, тривають активні бойові дії, що можуть спотворювати результати міграції цивільного населення, “найпривабливішими” регіонами прибуття були Закарпатська, Львівська, Волинська та Чернівецька області.

Популярність поїздок у ці регіони, ймовірно, спричинена їх віддаленістю від зони активних бойових дій. Крім того, ці області є прикордонними та мають значну кількість діючих пунктів пропуску через державний кордон, тож потенційно могли сприйматися як “проміжне місце проживання” в разі посилення російських обстрілів та погіршення ситуації в сфері енергетики.

Активність повернення

Ще одним предметом дослідження стала активність повернень українців додому. Йдеться про абонентів, які в минулому місяці не перебували у регіоні свого проживання, а наступного місяця розпочинали свій день вдома хоча б 5 разів на місяць.

Навесні 2023 року додому поверталися значно більше абонентів. Зокрема, на березень 2023 року припало 20,4% від усіх повернень, а на квітень 2023 — 20,8%.

Утім, вивчення мотивації повернення українців потребує більш ґрунтовних соціологічних досліджень, адже вона може бути пов’язана не лише з динамікою російських обстрілів.

Також не можна не відзначити й високий коефіцієнт негативної кореляції (-0,74) між кількістю осіб, що повернулися, та кількістю запущених Росією ракет під час масованих обстрілів: шо менше ракет запускали по території України, то більше повернень фіксувалося. І хоча кореляція не означає причинно-наслідкового зв’язку, все ж кількість повернень у березні та квітні 2023 року зросла на понад 50%.

Методологія

Дослідження охопило поїздки по Україні та за кордон у період з 1 жовтня 2022 до 31 січня 2023 року включно та повернення у період з 1 жовтня 2022 року до 30 квітня 2023 року. Для розрахунків використані дані мобільного оператора “Vodafone Україна”. Під поїздкою розуміємо виїзд абонента за межі місця його проживання строком від 5 днів і більше. Дані про виїзд розраховані помісячно, тож один абонент міг виїжджати за цей період кілька разів.

Регіон прибуття – це локація, де абонент найчастіше розпочинав свій день у згаданий 5-денний період. Якщо абонент у минулому місяці не був у регіоні свого проживання, а наступного місяця розпочинав свій день вдома хоча б 5 разів на місяць, зараховувалось повернення. Підрахунки також проведені помісячно, тобто один абонент міг повертатися кілька разів.

Датою виїзду за кордон є час, коли абонент впродовж одного дня спочатку перебував на території України, а пізніше з’явився в роумінгу за кордоном. Країною прибуття є та, де впродовж досліджуваного місяця абонент провів найбільше днів.

Дослідження поїздок та повернень проводилися за характеристиками статі та соціального статусу: найманий працівник, працює на себе, пенсіонер, студент, школяр, інше, невідомо.

Для підрахунків даних про поїздки та повернення по Україні, а також виїзду за кордон використовувалася гіпотеза, що абоненти інших мобільних операторів поводять себе так само, як і абоненти “Vodafone Україна”.

Для розрахунків абсолютних значень у межах кожної області використовувався усереднений коефіцієнт пенетрації (проникнення мобільного оператора на території певного регіону) “Vodafone Україна” та показник забезпеченості кількістю SIM-карт на душу населення в кожному з регіонів. Ці розрахунки в межах однієї області можна викласти за формулою:

( 1 ÷ КОЕФІЦІЄНТ ПЕНЕТРАЦІЇ )

ДАНІ VODAFONE х _______________________________________
КІЛЬКІСТЬ СІМ–КАРТ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ

Такий підхід міг вплинути на точність абсолютних числових значень.
Зазначимо, що для визначення кількості активних абонентів за кордоном використані лише дані оператора “Vodafone Україна” без додаткового моделювання.

Юридичний коментар

Цинічно заявляючи про “тепле та поважне ставлення до українського народу”, диктатор Владімір Путін і десятки мільйонів росіян, які його підтримують, насправді хочуть ліквідувати Україну як державу. Дані, оприлюднені вище, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву. Ультимативна риторика російських чиновників та навмисні удари по цивільній інфраструктурі, зокрема системах водопостачання, електростанціях і газопроводах, що розташовані далеко від зони бойових дій і не вважаються легітимними військовими цілями, є наслідком безкарності РФ за її агресивні дії з 2014 року.

Однак наразі існує можливість відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності. Важливу роль у цьому процесі відіграють суди з міжнародною юрисдикцією, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС). Аналіз навмисних ударів по цивільній інфраструктурі перебуває у фокусі МКС поруч із примусовою депортацією українських дітей до Росії. Про це свідчить заява прокурора МКС Каріма Хана від 7 березня 2023 року. Також 1 червня 2023 року стало відомо, що голландські та чеські слідчі завершили шеститижневу місію до України для МКС, щоб зібрати докази шкоди, завданої критичній і цивільній інфраструктурі.

Нагадаємо, що, відповідно до ст. 8(2)(b) Римського статуту навмисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях, або навмисне спрямування нападів на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, які не є військовими, визнаються воєнними злочинами.

Разом з цим, умисне створення умов життя, розрахованих на доведення групи до повного або часткового фізичного знищення, шляхом системного ушкодження критичної цивільної інфраструктури може мати ознаки злочину геноциду (п. с ст. 6 Римського статуту; п. с ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього).

Враховуючи, що МКС досі не видав жодного ордеру на арешт підозрюваних осіб за цими категоріями міжнародних злочинів, наш звіт може наблизити міжнародні слідчі органи до кращого розу- міння контексту подій, причинно-наслідкових зв'язків і впливу російської агресії на цивільне населення та її стратегічної мети, а отже, пришвидшити розслідування стратегічних справ щодо України й наблизити покарання винних.

Про авторів дослідження

Громадянська мережа ОПОРА — одна з провідних всеукраїнських неурядових організацій у сфері громадського контролю й адвокації у сфері виборів, парламентаризму, освіти, місцевого самоврядування, протидії дезінформації, а також всеосяжного впровадження принципу відкритих даних.

Після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року активісти організації почали відслідковувати мову ворожнечі, події, заяви та рішення на території РФ, які мають безпосередній вплив на Україну. ОПОРА працює й над тим, щоб після завершення війни Україна змогла в правовий спосіб перейти до цивільної системи управління, відновити та реформувати всі демократичні інститути.
Вебсайт: oporaua.org

Міжнародний центр української перемоги — платформа громадської дипломатії перемоги, заснована у Варшаві українськими громадськими активістами, щоб заохотити лідерів думок в усьому світі підтримувати Україну. Мета Центру — мобілізувати світ для української перемоги. Експерти працюють з такими напрямками: постачання зброї в Україну, створення спецтрибуналу та покарання Росії за воєнні злочини; подолання ядерного тероризму та збереження енергетичної системи України; арешт російських активів; посилення санкцій проти Росії; прискорення євроінтеграції України.
Вебсайт: ukrainianvictory.org