Cічень показав, що зв’язок між політичними силами й tech-компаніями зростає. Цукерберг послабив політику модерації в Meta у відповідь на президентство Трампа, а той, своєю чергою, вплинув на долю TikTok, відтермінувавши його блокування в США. Змінюється саме розуміння ролі соцмереж: у фокусі вже не інтереси користувачів, а політичні умови, від яких залежить бачення компаній.

Які мотиви насправді мав Цукерберг та якими будуть наслідки зміни політики модерації? Лаба розбирає кейс разом з Ольгою Снопок, аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА. 

«Все почалося ще 2016 року, коли відбулись попередні вибори президента США, на яких (сюрприз) переміг Дональд Трамп. Ця подія — одна з основних причин, чому соцмережі почали відстежувати дезінформацію та видаляти її. Тоді були зафіксовані безпрецедентні масштаби поширення фейків, використання ботів, мереж сторінок, аби вплинути на результати голосування. 

Аналітики визначили, що основними майданчиками поширення дези стали Facebook і Twitter. Соцмережі відчули тиск та розробили прозорі політики модерування контенту. Саме тому Meta (тоді ще Facebook) почала співпрацювати з незалежними фактчекерами, тобто сторонніми громадськими або іншими організаціями, які перевіряли дописи та повідомляли компанію про неправдивий контент. 

Однак фактчекери ніколи не були прямими модераторами контенту, які ухвалюють кінцеве рішення про те, залишати якийсь допис на платформі чи видаляти. В Meta контент наразі модерується здебільшого за допомогою ШІ, втім, інколи до нього долучаються модератори. Це люди, які перевіряють скарги користувачів, якщо ШІ зі своїм завданням не впорався або якась подія потребує людського втручання. 

Декілька тижнів тому Марк Цукерберг оголосив, що Meta припиняє співпрацю з цими сторонніми організаціями, бо вони часто є “політично заангажованими”. Однак це не означає, що Meta дозволяє публікувати дезінформацію на своїх платформах. ШІ продовжує модерувати контент, а модератори залишаються працювати всередині компанії.

Рішення Цукерберга означає, що незалежні організації не матимуть можливості впливати на перевірку контенту. Натомість цю роль “помічника” Meta передає користувачам: тепер кожен зможе повідомляти компанію про те, що побачив дезінформаційний наратив. 

Тож тепер це зможуть робити не лише 2–3 організації на країну, а фактично кожен юзер Facebook, Instagram або Treads. Таким чином посилюється відповідальність користувачів.

Інша велика зміна стосується того, що Meta повертає в стрічку політичний контент, який з 2021 року вони дещо применшували, намагались трохи рідше показувати користувачам. Але юзери матимуть змогу його більше персоналізувати, тобто налаштувати, чи хочуть вони це бачити у своїй стрічці. Також Meta послабить обмеження щодо деяких тем, таких як міграція та гендерна ідентичність, але натомість будуть жорсткіше модерувати такі теми, як тероризм, наркотики або шахрайство». 

Але перекладання відповідальності на користувачів може призвести до ще більшого засилля дези в соцмережах. Адже далеко не кожна людина має достатньо навичок та часу, щоб розбиратися в інформаційній сфері. Крім цього, користувачі можуть мати своє ставлення — упередження, схвалення — щодо того чи іншого вкиду. Враховуючи це, пересічна людина без навичок не зможе ефективно розпізнати складний алгоритм поширення дези:

«Цей алгоритм залежить від багатьох факторів. Ось які актори можуть ініціювати дезінформаційну кампанію:

Від того, хто ініціював створення дезінформаційної кампанії, залежить, скільки ресурсів буде на її поширення. Від ресурсів залежить те, які інструменти будуть використовуватись: координована мережа з сотень сторінок на різних платформах, використання фейкових акаунтів, ботів або тролів, застосування реклами або “рекомендованих постів” (як це зараз відбувається з картинками, згенерованими ШІ, у Facebook), щоб зробити контент вірусним. 

Прояви свободи однієї людини не мусять порушувати кордони іншої. Щоб запобігати таким випадкам, мають існувати обмеження свободи слова. Адже без них вона перетворюється на хаос, де маніпулятивний або ненависницький контент стає частиною інформаційного простору, а суспільство втрачає можливість відокремлювати правду від дезінформації. І, на мою думку, компанії соцмереж мають нести відповідальність за це перед законом. 

Але для того, щоб це сталося, хтось має взяти на себе відповідальність і почати процес ухвалення такого законодавства. Як приклад — ЄС, де потроху починає зʼявлятися відповідальність за поширення дезінформації».

Водночас видання Politico порівняло рішення Meta з «маркетингом для владних структур». Ольга пояснює, чому скасування фактчекінгу має політичні передумови:

«Відверто кажучи, для мене ситуація з Meta дуже схожа на те, що Цукерберг вирішив просто перестрахуватись напередодні повернення Трампа в президентське крісло. Останній протягом тривалого часу був заблокований у Facebook та Instagram через те, що підбурював так званий штурм Капітолія в січні 2021 року. 

Крім того, Цукерберг критикував Білий дім за каденції Джо Байдена за тиск на Meta: казав, що той вимагав цензурувати певний контент про COVID-19 і свого сина Гантера Байдена. Тому тепер Meta не хоче виступати “арбітром правди” та прагне займати більш відсторонену позицію щодо модерування контенту. 

Відмова від співпраці з фактчекерами, яку Цукерберг пояснив “політичною заангажованістю”, а також дозвіл на обговорення питань міграції та гендерної ідентичності (що є важливими компонентами програми республіканців) — усе це схоже на спроби “сподобатися” адміністрації Трампа. 

До того ж майже всі зміни, які були анонсовані Цукербергом, зараз будуть вводитись у дію лише в США, а в решті світу — ні. Тож станом на зараз, скажімо відверто, це суто політичний крок Цукерберга, щоб не мати проблем із новим президентом, враховуючи їхні складні стосунки в минулому».

Через послаблення модерації в соцмережах зміниться поведінка користувачів:

«Сьогодні ми не можемо почуватися захищеними онлайн, бо постійно очікуємо, що інформація, яку бачимо, не є правдивою. Водночас є й інша тенденція: попри всі ці виклики, 73% українців споживають новини саме в соцмережах.

Надалі ми можемо побачити збільшення масштабів дезінформаційних кампаній та зростання використання мови ненависті. Як наслідок — користувачі соцмереж все менше довірятимуть інформації та будуть поступово відмовлятися від соцмереж. Політичні кампанії (зокрема й виборчі) ставатимуть все більш інтенсивними та ненависницькими, що впливатиме на суспільство, яке буде сильніше розділятися всередині. 

Зрештою це призведе до зростання недовіри та ненависті в реальному житті. Для компаній тут теж мало позитиву: коли аудиторія почне залишати соцмережі, бізнеси втратять частку своїх прибутків, а зовнішнє регулювання з боку держави — посилиться».

Тому важливо захищатися від фейків уже зараз:

❗️ Не довіряти емоційно зарядженій інформації. Якщо повідомлення викликає сильні емоції, зупиніться та проаналізуйте інформацію перед поширенням.

❗️ Оцінювати джерело. Зараз підроблюють навіть новинні видання та сторінки в соцмережах. Стежте за тим, чи правильна адреса сайту, назва сторінки. Не довіряйте анонімним джерелам інформації (таким як Телеграм-канали), натомість краще довіряти перевіреним ЗМІ та офіційній інформації.  

❗️ Перевіряти, чи є посилання в статтях, які ви читаєте. Часто фейкові новини не містять посилань на першоджерело. Будьте критичними до заяв, які неможливо перевірити або підтвердити.

❗️ Перевіряти дату публікації новини. Застаріла інформація може подаватися як нова.

❗️ Не довіряти невідомим акаунтам у соцмережах, особливо тим, які не мають фотографій та активності на сторінці, або ж мають надмірну активність (наприклад, багато постів за короткий час).

❗️ Якщо вам здається, що інформація підозріла — погуглити її або пошукати на сайтах фактчекерів (VoxCheck і StopFake). 

❗️ Здійснити поглиблену перевірку інформації: наприклад, якщо десь використовується зображення, що здається підозріло знайомим з іншої новини, його можна пошукати через Google Lens. Багато інших OSINT-додатків, які можна використовувати для поглиблених досліджень, можна знайти в списку від Bellingcat.

❗️ Навчатися медіаграмотності. Є багато безплатних курсів, які допоможуть і навчать правильно поводитися з інформацією (наприклад, на платформах EdEra, Дія, Прометеус).

❗️ Не поспішати ділитися. Перш ніж передавати інформацію далі, перевірте, чи є вона правдивою.

❗️ Скаржитися на неправдивий контент. Більшість соцмереж дозволяють користувачам скаржитися на маніпулятивний та дезінформаційний контент. Використовуйте цю можливість, щоб зробити онлайн-простір чистішим.

Першоджерело: Laba