ОПОРА стала співорганізатором стартової конференції проєкту «Шляхи до прогресу: Німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС», що відбулася 17 січня у Берліні. Подія об’єднала провідних представників влади, експертів і партнерів, щоб обговорити ключові виклики та можливості України на шляху до євроінтеграції. Головні теми конференції — утвердження верховенства права, захист людського капіталу та зміцнення виборчої демократії в складних умовах воєнного стану в Україні за активної підтримки Німеччини та Європейського Союзу. З німецького боку подію співорганізовував Інститут європейської політики (Берлін). 

Ця конференція стала важливим кроком до консолідації зусиль України та її європейських партнерів для зміцнення демократичних цінностей, що є фундаментом для вступу до ЄС. Обговорення відбулося в дусі конструктивного діалогу, спрямованого на практичну реалізацію реформ. 

У вітальному слові Робін Вагенер, голова німецько-української парламентської групи дружби Бундестагу, наголосив, що лише безпека може гарантувати Україні свободу і процвітання. За його словами, російсько-українська війна відбувається не лише за членство в НАТО, а й за Європейський Союз і шлях України до нього. 

«Ідея Європейського Союзу, ідея багатосторонності, ідея верховенства права, ідея демократії чи свободи слова, ідея боротьби з корупцією, — ці ідеї настільки суперечать всьому, у що вірить Владімір Путін, і всьому, на чому базується його правління — на насильстві, на погрозах, на незахищеності. І саме тому він, з його особистої точки зору, не може змиритися, що країна по сусідству робить вільний вибір на користь свободи, демократії та верховенства права», — зазначив німецький депутат. 

Олексій Чернишов, Віцепрем'єр-міністр, Міністр національної єдності України, представив стратегію роботи нового очолюваного ним Міністерства. Розуміючи масштаби зовнішньої міграції українців, уряд розпочав роботу над розв’язанням цієї проблеми на інституційному рівні. По-перше, Міністерство працюватиме над запровадженням інституту множинного громадянства. По-друге, на базі Міністерства національної єдності буде сформоване спеціалізоване агентство.

«Агентство створить хаби національної єдності в ключових країнах із численною українською присутністю, починаючи з Німеччини», — заявив міністр. Він також наголосив, що міністерство не ставить собі за мету повернути кожного українця додому: «Пріоритетне завдання — зробити українців єдиними, щоб вони почувалися інтегрованими в українську націю, в українську ідею, щоб вони не втрачали зв'язок з Україною».

У своєму відеозверненні Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерка юстиції України, повідомила, що наша держава продовжує десятиліття перетворень, спрямованих на посилення спроможності антикорупційної інфраструктури: «Завдяки конкурсному відбору та призначенню нових суддів було започатковано антикорупційний порядок в Україні, що ще більше зміцнило її здатність боротися зі злочинами на найвищому рівні», — зазначила віцепрем'єр-міністерка. 

Анка Фельдгузен, представниця Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, поділилася своїми міркуваннями про довгий шлях України до європейської інтеграції ще від протестів Євромайдану в 2013 році, та відзначила постійну підтримку України з боку Німеччини. 

«Німеччина була рішучим прихильником процесу реформ в Україні. Не завжди обходилось без критики, але сподіваюся, що ми були не критично налаштовані», — наголошує Фельдгузен.

За її словами, зараз, коли перша фаза переговорів щодо вступу України в ЄС наближається до завершення, важлива саме практична допомога українській переговорній команді, зокрема, у проведенні пробних переглядів. «Я абсолютно впевнена, що разом з парламентом, з громадянським суспільством, з національними партнерами Україна стане членом ЄС і буде дійсно служити рольовою моделлю справедливості, демократії та свободи, як вона вже робить це зараз», — зазначила німецька посадовиця.

Крім того, Фельдгузен підкреслила значний внесок України в ЄС, зокрема, у сфері цифровізації та зеленої енергетики. «Цифрова трансформація України є цінним уроком для Європи», — прокоментувала спікерка.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час дискусійної панелі про електоральну демократію наголосив, що тема виборів в Україні є вкрай резонансною. Її широко обговорюють як у межах українського політичного процесу, так і в парламенті й на численних конференціях. Це породжує припущення, що вибори можуть відбутися вже найближчим часом.

«Дійсно, у нас в парламенті були люди, які ще два дні тому вважали, що вибори будуть наприкінці місяця. Але ми прийняли чергове рішення про воєнний стан на наступні три місяці, і вибори за місяць стають все більш і більш неможливими», — пояснив він.

Олександр Корнієнко додав, що деякі політичні сили через своїх активістів активно поширюють наративи про вибори. Однак, крім безпекових викликів, є низка інших стримуючих факторів, зокрема фінансовий — проведення виборів у різні дні може коштувати до 15 мільярдів гривень.

«Це приблизно 300 мільйонів євро. Хто нам дасть такі гроші? Я думаю, що для партнерів також важливо, чи можуть вони дати нам 50 мільйонів чи 500 мільйонів», — зазначає він.

У межах цієї ж панелі Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, представила дорожню карту підготовки до перших повоєнних виборів в Україні. Це перша публічна презентація документа, підготовленого експертами ОПОРИ. 

Ольга Айвазовська підкреслила важливість співпраці з західними партнерами для організації післявоєнних виборів в Україні і значущість їх проведення для всього українського суспільства: «Наші очікування як громадян є вищими, ніж очікування наших партнерів».

Спікерка також звернула увагу на логістичні виклики, зокрема на необхідність забезпечити можливість голосування для внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном та військовослужбовців. Серед зовнішніх викликів вона відзначила вплив Росії: «Ми повинні працювати над найгіршим сценарієм, коли частина території буде під окупацією, коли Росія продовжуватиме атакувати українську територію. Ми можемо мати терористичні напади на виборчі дільниці або кіберзагрози та російський вплив. Ми не маємо розкоші не знати, що робити в такому випадку».

Радник з питань України і Чорноморського регіону Стабілізаційної платформи та науковий співробітник Центру порядку та управління у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) Вільфрід Їльґе наголосив, що вільні й чесні вибори в Україні можливі лише за умови вільного, плюрального та стійкого медіаринку. Також він підкреслив необхідність завчасного прийняття змін до виборчого законодавства, особливо в умовах викликів, спричинених війною, та чіткого визначення критеріїв проведення/непроведення виборів на певних територіях. 

Крім того, Вільфрід Їльґе зазначив: «Коли йдеться про місцеві вибори, то ми повинні взяти до уваги, за яких умов люди захочуть не лише голосувати, а й бути обраними. Я вважаю, що варто подумати про те, щоб виборчі списки не були винятково партійними в громадах з населенням у 10 тисяч людей або менше. Зважаючи на політичну культуру партійної системи в Україні, немає сенсу змушувати активістів у маленьких громадах вступати в партії». 

Людмила Мельник, керівниця Української програми Інституту європейської політики, зазначила, що європейська інтеграція України відбувається за обставин, яких не мали жодні інші країни-кандидати, — в умовах російської агресії. Цей факт надає процесу євроінтеграції додаткового виміру. 

Особливу увагу потрібно також приділяти міграційним проблемам, з якими Україна стикається сьогодні внаслідок російської агресії. Люди, громадяни, є основою інституцій, а інституції в свою чергу впливають на взаємодію у суспільстві. Ці два компоненти взаємодоповнюють і залежать одна від одної. 

«Мені б хотілося, щоб цією конференцією ми розпочали також нову дискусію тут, у Німеччині. Адже йдеться не лише про законопроєкти, які потрібно адаптувати до європейських норм, а й про пошук рішень для міграційного виклику. Це має бути невід’ємною частиною інтеграційного процесу і потребує рішень у контексті євроінтеграції України», — підкреслила спікерка.

До другої дискусійної панелі, яка стосувалася проблем міграції та збереження людського капіталу, в режимі онлайн приєдналася Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України. У своєму виступі вона зазначила, що українська ситуація має принципові відмінності від загальноєвропейської: «Насправді населення України суттєво скорочується в періоди боротьби за свою державність». 

Зі слів Кондратюк, щоразу, коли Україна втрачала свою незалежність, державність і контроль над територіями, українці гинули фізично як нація. «Якщо ми хочемо, щоб українці вижили, нам потрібно мати свою незалежну державу, бо без незалежної держави неможливе виживання української нації. І це є відповіддю на запитання, чому у нинішній війні ми, українці, так боремося за нашу свободу. Перш за все, щоб вижити. Вижити як нація», — наголошує спікерка.

Найбільшими викликами на найближчі десятки років Кондратюк  називає проблему величезної міграції, демографічної кризи та дефіциту людського капіталу: «Це не просто скорочення кількості населення, це зменшення здатності держави бути успішною в частині післявоєнного відновлення, стратегування і розвитку України як держави». 

Ральф Ґенетцке, директор/голова Брюссельської місії Міжнародного центру розробки міграційної політики (International Centre for Migration Policy Development, ICMPD), відзначив високу конкурентність українського суспільства на рівні місцевих громад.

Він також наголосив, що необхідно розвивати механізми фінансування та розподілу фінансових потоків на рівні уряду: «Ресурси, які передбачені в Україні для місцевих органів влади, мають бути спрямовані на розвиток місцевого самоврядування».

Третя панельна дискусія в межах конференції була зосереджена довкола теми судової реформи. Людмила Сугак, заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, окреслила кроки у сфері верховентства права, над якими держава працює з метою виконання вимог для вступу в ЄС. 

«У межах судового компоненту ми вже розробили заходи, спрямовані на посилення судової системи та прокуратури, аби забезпечити інституційну спроможність судового управління, назележність та спроможність Конституційного Суду України. Дуже важливим елементом є цифровізація сфери юстиції. Також цей компонент включає такі аспекти, як навчання суддів і прокурорів, юридична освіта, реформа виконання судових рішень та розвиток альтернативної системи територіальної юрисдикції судів», — зазначила Людмила Сугак.

Поліна Лі, радниця Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, запевнила, що Україна робить значні кроки в судовій реформі. За підтримки проєктів, що фінансуються ЄС і США, країна застосовує комплексний підхід до модернізації судової системи, прокладаючи шлях до глибшої інтеграції з ЄС.

«Судова реформа є складним, але життєво важливим аспектом нашого інтеграційного процесу. Ми повинні думати про неї як про безперервну роботу, яка вимагає точності та співпраці», — зазначила Лі.

Серед ключових подій урядовиця виділила конкурс на посади нових членів Вищої ради правосуддя, який нині триває, і узгодження нової стратегії судової реформи з Дорожньою картою з верховенства права. 

«У попередній стратегії не було затвердженого плану дій, що ускладнювало відстеження її реалізації. Цього разу Дорожня карта забезпечує синхронізацію, і уряд розробить план дій, який гарантуватиме відчутний прогрес», — додала посадовиця.

Конференція є частиною проєкту «Шляхи до прогресу: Німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС», що реалізується Інститутом європейської політики (Берлін) у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА та фінансується проектом GIZ «Посилення наближення України до ЄС у сфері верховенства права» (3E4U)* за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Фото — Павла Слободниченка.