Тамара ДУНАЄВСЬКА, депутат Коломийської міськради:
- Говорити про те, що з боку міськради при виході із засновників газети було якесь порушення законодавства, як це дехто пробує, абсолютно безпідставно. Товариство з обмеженою відповідальністю, створене свого часу в редакції "Коломийського вісника", як і будь-яке інше, діє на добровільних засадах, отож як вхід, так і вихід з нього є справою кожного засновника. Міськрада такий же учасник правовідносин, як і інші співзасновники, тому вона, попередивши про свій вихід, нічого не порушила. Це приблизно так, як у відомому фільмі: "Хто ж його посадить, він же пам’ятник".
Тим більше що, наскільки знаю з реакції на публікації "Коломийського вісника" і громадських організацій, і звичайних читачів, газета викликає чимало критичних зауважень. Тираж її останніми роками значно впав, порівняння з іншими газетами, які виходять у місті, вона не витримує. Міська рада має всі підстави вважати рівень висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування в газеті незадовільним. Можливо, такий стан склався внаслідок того, що головний редактор забув, що таке колегіальний метод управління. У всякому разі, це враження залишилось після перевірки фінансово-господарської діяльності редакції, в якій брала участь і я. І ще залишилося враження, що ця діяльність непрозора.
Іван МАРУНЯК, Громадянська мережа ОПОРА:
- Комунальну пресу вважаю пережитком радянської доби, коли газети служили органам влади пропагандистськими рупорами. Тепер такі інструменти впливу на громадськість практично не діють, про це свідчить і слабка популярність комунальних видань. Тому, якщо розібратись, ця т. зв. міська й районна преса нікому не потрібна – ні громаді, ні органові влади. Громаді тому, що не подає об’єктивної, збалансованої інформації. Владі тому, що великі затрати на утримання газети. Інформувати громаду про свою діяльність влада може значно економнішим методом, видаючи звичайний бюлетень.
Отже, вихід міської ради із засновників "Коломийського вісника" – це збереження бюджетних коштів, надання газеті повної свободи й самостійності. Вважати це рішення боротьбою ратуші із ЗМІ, як на мене, безглуздо. Якщо газета подбала свого часу, щоб мати широку аудиторію читачів і бути прибутковою, вона не зникне в морі теперішньої преси. Якщо ж її ніхто не читає, то навіщо вона така? Робити з цього трагедії не варто. Я взагалі переконаний, що ЗМІ мають бути бізнес-проектом, мають думати передусім про прибуток. Лише це спонукатиме журналістів до пошуку цікавих і потрібних людям тем.
Джерело: "Коломийська правда" для Коломия ВЕБ Порталу