Минулого тижня (24–30 квітня) відбулися перші від початку повномасштабної війни переговори Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського. Лідер Китаю висловив готовність сприяти мирному врегулюванню війни, але для України важливим залишається справедливий мир без територіальних компромісів.
Натомість в ООН всіляко протидіяли російській пропаганді, а в ПАРЄ визнали депортацію українських дітей на територію РФ геноцидом. Крім того, низка лідерів держав-членів НАТО відвідали Україну та пообіцяли працювати над тим, щоб наша держава отримала гарантії безпеки на шляху до членства в Альянсі.
Сі хоче сприяти переговорам, Кремль готовий, але з досягненням "поставлених цілей"
Однією з важливих подій минулого тижня стала телефонна розмова Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського 26 квітня, яка тривала понад годину. Це перший контакт лідерів Китаю та України від початку повномасштабного російського вторгнення. У своєму твіттері Зеленський назвав розмову з Сі "довгою та змістовною".
За інформацією Офісу Президента України, під час переговорів "окрему увагу було приділено шляхам можливої взаємодії з метою встановлення справедливого і сталого миру для України". Крім того, Володимир Зеленський "наголосив на важливості того, щоб усі держави утримувалися від підтримки Росії у війні".
Сі Цзіньпін підкреслив, що відносини України та Китаю досягли рівня стратегічного партнерства, що стимулювало розвиток обох країн. У тексті, який згодом опублікувало урядове агентство Xinhua, очільник Китаю кілька разів назвав війну в Україні "кризою". Зокрема, він зазначив, що "у питанні української кризи Китай завжди стоїть на боці миру, і його основна позиція полягає в тому, щоб сприяти мирним переговорам".
Також офіційний Пекін підкреслив, що "Китай не створював українську кризу і не є стороною кризи", але запевнив, що Китай "як постійний член Ради Безпеки ООН і відповідальна велика країна, не буде сидіти склавши руки, не буде підливати масла у вогонь і тим більше не буде використовувати ситуацію в особистих цілях". На жаль, слова про "підливання "масла у вогонь" часто використовує Кремль, коментуючи надання Україні військової допомоги.
За результатами розмови також стало відомо, що Китай скерує свого представника для візиту в Україну та інші країни для консультацій про врегулювання війни. Ним стане експосол КНР в Росії (2009–2019) Лі Хуей. Своєю чергою Зеленський призначив ексміністра з питань стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна Надзвичайним і Повноважним Послом України в Китаї.
Партнери України позитивно відреагували на діалог із Китаєм. Так, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Білий дім вітає новину про цю телефонну розмову та вважає важливим те, що "Китай почув українську точку зору на це незаконне та неспровоковане вторгнення Росії".
Париж також привітав розмову Зеленського та Сі: "Ми заохочуємо будь-який діалог, який може сприяти розв'язанню конфлікту повністю відповідно до фундаментальних інтересів України та міжнародного права". Єлисейський палац відзначив, що саме таке повідомлення передав Еммануель Макрон своєму китайському колезі під час візиту до Китаю. А глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель підкреслив, що "будь-яка значуща ініціатива щодо миру має бути спрямована на справедливий мир, мир на умовах України, чиє існування поставлено на карту".
Натомість важливу заувагу зробив Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який нагадав, що офіційний Пекін не спромігся засудити російське вторгнення. А президент Чехії Петр Павел в інтерв'ю Politico зазначив, що не можна довіряти Китаю як посереднику у встановленні миру між Росією та Україною, оскільки Пекіну вигідно продовжувати війну.
Активно на розмову Зеленського та Сі реагували і в Кремлі. Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков сказав, що Кремль готовий "вітати все, що може наблизити закінчення конфлікту в Україні й власне досягнення Росією поставлених цілей". Про налаштованість на мирні ініціативи, які не відбуваються з "вини України", говорили і речниця МЗС Росії Марія Захарова, і депутат Державної думи Лєонід Слуцкій.
Про "припинення війни" говорив і Папа Римський Франциск під час свого візиту до Угорщини. Понтифік закликав до "творчих зусиль заради миру", щоб заглушити "солістів війни". Примітно, що посол США в Будапешті Девід Прессман минулого тижня розкритикував угорський уряд та назвав "цинічними" його заклики до припинення вогню з огляду на те, що значні території України окуповані російськими військами. Посадовець також відзначив, що блокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО на високому рівні є неприйнятним. Відзначимо, що цей випадок — не перший, коли США критикує Угорщину за її дружні відносини з Росією.
Цікаво, що налагодити співпрацю з ключовими третіми країнами задля боротьби з Росією та стримування Китаю хоче і Європейський Союз. Оглядачі відзначають, що ЄС підготував документ, який здебільшого фокусується "на пряниках, а не на батогах". Першими чотирма пріоритетними країнами для партнерства стануть Нігерія, Казахстан, Чилі та Бразилія.
Минулого тижня президент однієї з цих держав, Бразилії, знову був досить активним на дипломатичному фронті. Лула да Сілва нагадав іспанському прем’єру про свою ідею створити групу нейтральних держав, які могли б стати посередниками між Україною і Росією. А от прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес підтримав Україну та закликав не забути, що "є агресор, Путін, і народ, на який напали, який бореться за свою свободу і територіальну цілісність".
Світ протидіє російській пропаганді в ООН та визнає депортацію українських дітей геноцидом
Росія вже звично використовує майданчик ООН для просування своїх дезінформаційних наративів. 24 квітня на засіданні Радбезу глава російського МЗС Сєргєй Лавров виступив нібито за захист принципів Статуту ООН.
Як і під час свого турне країнами Латинської Америки, Лавров маніпулював нормами Статуту щодо самовизначення народів та суверенної рівності держав на користь Російської Федерації. Він звинуватив "колективний Захід" у протидії формуванню нових центрів розвитку в світі через санкції та підміну Статуту "порядком, заснованим на правилах".
Також очільник зовнішньополітичного відомства РФ намагався обгрунтувати проведення так званої "спецоперації" та заявив, що "нацистський київський режим" нібито не в змозі представляти інтереси людей, які не прийняли результати "кривавого державного перевороту" 2014 року.
"Усунути загрози нашій безпеці, що створювалися натовцями безпосередньо на наших кордонах, і захистити людей від публічно заявлених київським режимом прямих загроз винищення та вигнання з територій, де століттями жили їхні предки", — так намагався Лавров пояснити численні воєнні злочини росіян в Україні.
Відкрите лицемірство Лаврова викликало каскад негативних реакцій країн-членів Радбезу. Велика Британія зазначила, що не потребує уроків Росії, Албанія обурилася, що агресор має нахабство читати лекції про багатосторонність, універсальні цінності та суверенну рівність, а Німеччина взагалі проігнорувала засідання. До того ж більшість членів Радбезу виступили за повагу до територіальної цілісності та негайне виведення російських військ із території України. Постпред України в ООН Сергій Кислиця порівняв засідання з операційною, де "відповідальні члени ради хірургічно видаляють російські ракові поліпи з тіла організації".
Крім того, Росія наступного дня провела ще одне засідання Радбезу щодо ситуації на Близькому Сході, зокрема палестинського питання — у День пам’яті загиблих солдатів Ізраїлю та жертв терору напередодні Дня незалежності країни. На знак протесту ізраїльська делегація покинула засідання, а посол Ізраїлю в ООН Ґілад Ердан звернувся до Лаврова зі словами: "Що б ви зробили, якби ця Рада збиралася, щоб виділити та засудити Російську Федерація та ваших солдатів 9 травня — у День Перемоги над нацистами?"
І хоча наразі виключити Росію з Ради Безпеки ООН неможливо, світ намагається всіляко протидіяти російській пропаганді. Так, Сполучені Штати не видали віз російським журналістам, які мали висвітлювати роботу Лаврова на засіданнях ООН. Згодом той бідкався, що нібито Джон Кірбі назвав російські ЗМІ пропагандистами, які не мають нічого спільного із демократичним баченням свободи слова.
У відповідь Росія зробила офіційний демарш із врученням ноти протесту старшому дипломату американської дипмісії у Москві та відхилила запит на консульське відвідування затриманого американського журналіста Евана Гершковича.
Також 27 квітня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про співпрацю з Радою Європи. Росія хотіла прибрати з документа згадку про агресію щодо України, однак ці спроби провалилися, а проти резолюції проголосували тільки РФ, Білорусь, Нікарагуа, Сирія та КНДР. Паралельно цього ж дня Парламентська асамблея Ради Європи визнала геноцидом насильницьке переміщення українських дітей в Російську Федерацію. ПАРЄ підтримала необхідність збору доказів злочину геноциду, а також потенційні дії України в Міжнародному кримінальному суді та Міжнародному суді ООН.
"Це рішення суттєво допоможе нашій глобальній роботі щодо притягнення Росії та її посадовців, включно з керівником держави-терориста, до відповідальності саме за геноцид, геноцидну політику проти України", — відреагував на резолюцію Зеленський.
Вже наступного дня, 28 квітня, у Радбезі ООН відбулося засідання за "формулою Арріа" (неформальні обговорення актуальних питань — авт.) щодо реагування на викрадення та депортацію дітей під час збройних конфліктів, де постпред України Сергій Кислиця засудив російські злочини проти українських дітей та високо оцінив резолюцію ПАРЄ.
"Злочини проти дітей є найогиднішими діяннями, властивими людській природі… Найефективніший спосіб запобігти подібним порушенням і зловживанням щодо дітей у майбутньому — притягнути до відповідальності всіх нинішніх порушників і забезпечити справедливість для тих, хто вижив, і жертв", — наголосив Кислиця.
Російського сліду намагаються позбутися і в дипломатичних представництвах. Минулого тижня Швеція вислала п'ятьох російських дипломатів через діяльність, "несумісну з їхнім статусом дипломатів".
Ці кроки виявилися вчасними, адже журналісти мовників кількох країн Північної Європи з’ясували, що чимало співробітників російських дипломатичних місій можуть бути агентами під прикриттям. Також журналістська спільнота дослідила довгострокові плани Росії щодо впливу на держави Балтії, де Кремль планував зберегти максимальну російську присутність у громадянському суспільстві.
Коментуючи російські дії, радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк зазначив, що Москва демонстративно принижує демократії та свободу.
"Росія має бути визнана спонсором тероризму й вигнана звідусіль…" — закликав він.
Гарантії безпеки від НАТО, проросійська Угорщина та снаряди від ЄС
24 квітня Україну з робочим візитом відвідала очільниця естонського уряду Кая Каллас. За підсумками зустрічі з Володимиром Зеленським вона підписала спільну декларацію, в якій лідери країн домовилися координувати свої дії для здобуття гарантій безпеки нашої держави на шляху до її членства у НАТО.
27 квітня в інтерв'ю телеканалу ETV Кая Каллас зазначила, що єдина гарантія безпеки, яка справді працює, — це членство в НАТО. За її словами, Естонія переконує союзників надати Україні чіткі перспективи вступу в Альянс після завершення війни.
Така перспектива закладена і в двопартійному проєкті резолюції Палати представників США щодо умов перемоги України. Автори документа, презентованого 26 квітня, вважають, що тривалий мир слід забезпечити шляхом інтеграції України до НАТО та інших євроатлантичних інституцій.
Раніше, 20 квітня, Володимир Зеленський зазначив, що очікує офіційно отримати на саміті НАТО у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року запрошення до Альянсу. Крім цього, за словами радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка, у Вільнюсі Україна хоче отримати календарний або логістичний план вступу в НАТО.
Ідею гарантій безпеки Україні до її вступу в Альянс також підтримують у Польщі, Чехії та Словаччині. Очільники урядів цих країн Матеуш Моравецький, Петр Фіала та Едуард Гегер опублікували 24 квітня спільну статтю у виданні Foreign Affairs. У ній вони висловили думку, що НАТО має окреслити перед Україною чіткий шлях до її членства в Альянсі, коли настануть відповідні умови, а до того — бути готовим надати Києву гарантії безпеки, які раз і назавжди знімуть з України статус "сірої зони".
За словами президента Чехії Петра Павела, який зі своєю словацькою колегою Зузаною Чапутовою 28 квітня відвідав Україну, гарантії безпеки не матимуть характеристик 5-ї статті Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну країну Альянсу є нападом на весь Альянс. "Але ми можемо подивитися на гарантії в різних формах, які було надано Фінляндії після оголошення нею планів вступити в Альянс, … або на модель Ізраїлю", — сказав на брифінгу за підсумками поїздки Петр Павел.
Натомість віцеспікерка парламенту Угорщини Дора Дуро заявила, що вступ України до НАТО без великих безпекових ризиків можливий лише за умови, що такий крок схвалить Росія у форматі угоди. На ці слова відреагував Володимир Зеленський, зазначивши, що поведінка Угорщини та її відносини з Росією не відповідають статусу країни НАТО.
Паралельно Україна адвокатує свій вступ до ЄС. Минулого тижня з робочим візитом в Італії перебував Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За підсумками зустрічі з нии очільниця італійського уряду Джорджія Мелоні зазначила, що її країна допомагатиме Україні якнайшвидше виконати критерії, необхідні для повноцінного членства в ЄС і прискорення процесу початку перемовин про вступ.
Що стосується останніх, то посол ЄС в Україні Матті Маасікас підтвердив, що Єврокомісія у червні оприлюднить попередню оцінку щодо прогресу України в реформах, необхідних для відкриття переговорів про членство в ЄС.
Українська дипломатія минулого тижня також просувала необхідність пришвидшити постачання боєприпасів та зброї. На цьому наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, яке відбулося 24 квітня у Люксембурзі.
"Поразка Росії — це гарантія нормального життя для Європи. Нині немає жодного важливішого завдання. Для його досягнення Україні потрібно більше зброї та боєприпасів, і все це має бути доставлене якомога швидше", — заявив міністр.
Натомість глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель пообіцяв, що надання боєприпасів має пришвидшитися найближчими днями.
Нагадаємо, що наприкінці березня 2023 року країни ЄС погодили програму, згідно з якою вони планують протягом року закупити для України один мільйон снарядів за 2 мільярди євро. Втім, з того часу країни ЄС зіткнулися з розбіжностями щодо того, як витратити 1 мільярд євро, зарезервований для спільних контрактів. Наприклад, Франція пропонувала купувати снаряди лише у виробників із країн ЄС.
Французька позиція розчарувала інші країни, зокрема Німеччину, Нідерланди та Польщу. Вони висловили скептицизм із приводу того, що європейська промисловість здатна швидко виготовити достатню кількість снарядів і задовольнити нагальні потреби України.
Спеціально для Українська правда